
Справа № 560/9612/21
РІШЕННЯ
іменем України
23 листопада 2021 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом від 29.07.2021, в якому просить: 1) визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Хмельницькій області від 15 лютого 2021 року про сплату боргу (недоїмки) в сумі 38888,25 грн; 2) зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області внести зміни до інтегрованої картки платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення нарахування єдиного соціального внеску за 2018-2020 роки в сумі 38888,25 гривень.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-42780-17 від 15 лютого 2021 року у розмірі 38888,25 грн є протиправною та підлягає скасуванню. При цьому, відповідач вже неодноразово виставляв вимоги про сплату боргу (недоїмки), у зв`язку з наявністю у нього заборгованості, які були визнані протиправними та скасовані у судовому порядку. Вказує, що є пенсіонером з 1998 року, а також арбітражним керуючим, діяльність якого не входить в перелік осіб платників єдиного соціального внеску, визначеного статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Крім того, ним було припинено діяльність фізичної особи - підприємця, однак контролюючий орган продовжує вносити відомості до інтегрованої картки платника єдиного внеску. Вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернувся до суду з цим позовом.
Згідно з ухвалою від 09.08.2021, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи та витребував докази (арк. спр. 30).
26.08.2021 до суду поступив Відзив на позовну заяву за №7066/5/22-01-20-04 від 20.08.2021, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що згідно Інформаційної системи Державної фіскальної служби України «Податковий блок» позивач перебував на податковому обліку в ДПІ у м. Хмельницькому, як фізична особа-підприємець з 05.03.2013 по 23.12.2016, а з 12.05.2014 зареєстрований як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю, код КВЕД 69.10 - діяльність у сфері права, ознака незалежної професійної діяльності «арбітражний керуючий». Для ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Вважає помилковими твердження позивача про те, що він не підпадає під дію положень Закону №2464, оскільки отримує довічну пенсію як працівник ОВС з 1998 року, Згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки Закон №2464 не звільняє від сплати ЄВ лише тих осіб, які отримують пенсію за віком, а не за вислугу років. У зв`язку із наявністю заборгованості по єдиному внеску в інтегрованій картці позивача була сформована та направлена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 15.02.2021 №Ф-42780-12.
Встановивши обставини (факти), якими сторони обгрунтовують вимоги та заперечення, оцінивши надані учасниками справи докази, враховуючи норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
Згідно Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.02.2021 станом на 31.01.2021 заборгованість із сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 38888,25 гривень (арк. спр. 10).
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 у справі №560/77/19, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2018 року ГУ ДФС в Хмельницькій області в розмірі 15819,05 грн (арк. спр. 17-21).
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.06.2021 у справі №560/1403/21, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-42780-17 від 12 листопада 2020 року у розмірі 35588,25 грн (арк. спр. 13-16).
Отже, двома рішеннями Хмельницького окружного адміністративного суду, які набрали законної сили, встановлено протиправність вимог про сплату боргу по єдиному внеску відносно ОСОБА_1 , що не потребує доказування у цій адміністративній справі в силу вимог ст. 78 КАС України.
Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI), єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску, зокрема, є: 4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; 5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно з ч.4 ст.4 Закону №2464-VI, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 ст.25 Закону №2464-VI визначено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України, від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), участь застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування припиняється, зокрема, у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Закону призначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщо застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на довічну пенсію чи одноразову виплату.
Верховний Суд у рішенні від 02.09.2019 по зразковій справі №520/3939/19 дійшов висновку, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску.
Взяття та перебування на обліку платника єдиного внеску фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності цим Законом не передбачено.
Крім того, Верховний Суд зробив висновок, що відповідно до положень Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330 взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою № 1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення «ознаки незалежної професійної діяльності» цей Порядок не передбачає.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» взяття контролюючим органом на облік особи як платника єдиного внеску - фізичної особи-підприємця та внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб унеможливлює нарахування єдиного внеску за іншим типом платника без прийняття відповідних рішень і внесення змін щодо попереднього обліку особи у спосіб, визначений Законом і підзаконними нормативно-правовими актами.
Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905, зі змінами від 15 травня 2018 року (далі - Порядок № 435), який визначає процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в частині визначення такої категорії платників єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності не відповідає статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Зміна контролюючим органом обліку особи платника єдиного внеску в спосіб, не встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» або встановлений Порядком № 435, який не відповідає Закону в цій частині, та нарахування на підставі таких дій єдиного внеску, суперечить принципам законності та належного врядування.
Враховуючи те, що позивач не перебуває на обліку платника єдиного внеску як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, та, відповідно, не подає звітність як такий платник, Верховний Суд дійшов висновку про безпідставне встановлення відповідачем позивачу, як платнику єдиного внеску фізичній особі-підприємцю, ознаки незалежної професійної діяльності та нарахування на цій підставі єдиного внеску.
Відповідач не заперечує і це підтверджено матеріалами справи, що позивач є пенсіонером з 1998 року та арбітражним керуючим з 2002 року, і нарахував ОСОБА_1 єдиний внесок наростаючим підсумком з 2018 року до 31.01.2021 на загальну суму 38888,25 гривень, що очевидно протиправно, враховуючи вищевказане, адже судовими рішеннями у справах №560/77/19 та №560/1403/21 на суму 35588,25 гривень вже встановлено незаконність цього нарахування, що відповідач системно ігнорує, а також позицію Верховного Суду у рішенні від 02.09.2019 по зразковій справі №520/3939/19 та вимоги Закону №2464-VI і Закону №1058-IV.
Частиною 2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, суд урахуванням встановлених обставин у справі та позиції Верховного Суду від 02.09.2019 по справі №520/3939/19, суд прийшов до висновку, що позивач довів протиправність Вимоги №Ф-42780-17 від 15.02.2021 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 38888,25 грн, тому вона повинна бути скасована, і відповідно задоволена зобов`язальна вимога про виключення нарахування єдиного внеску за період з 2018 року до 31.01.2021 на загальну суму 38888,25 гривень, яка є похідною, що підтверджено доказами які перевірено судом. При цьому, суд звертає увагу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на недопустимість ігнорування рішень суду у справах №560/77/19 та №560/1403/21, які набрали законної сили, що є порушенням ч. 2 ст. 14 КАС України та Конституції України, наслідком чого став цей позов.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області №Ф-42780-17 від 15 лютого 2021 року про сплату боргу (недоїмки) в сумі 38888,25 гривень.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області вилучити з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 відомості щодо нарахування єдиного соціального внеску в сумі 38888,25 гривень.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 23 листопада 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 44070171) Головуючий суддя А.І. Петричкович
Судове рішення № 101291957, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 23.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/9612/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: