Ухвала суду № 101291712, 22.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

22 листопада 2021 року Справа №520/23629/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

за позовом ОСОБА_1

до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції,

за участю третьої

особи, яка не заявляє

самостійний вимог на

предмет спору - Держава України в особі Державної казначейської служби України у Харківській області,

про зобов`язання вчинити певні дій та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 16.11.2021 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (далі по тексту – відповідач, вулиця Шевченка, 315-А, місто Харків, 61033), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору - Держава України в особі Державної казначейської служби України у Харківській області (далі по тексту - третя особа, вулиця Бакуліна, 18, місто Харків, 61166), в якому просить:

- зобов`язати відповідача скласти адміністративний протокол відносно особи, винної у дорожньо-транспортної пригоді, яка мала місце 02.10.2020 на перехресті вулиці Бр.Потемкіна та майдана Захисників України у місті Харкові за участі автомобіля КІА, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та НONDa, державний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1

- зобов`язати відповідача надати відповідь про прийняте рішення стосовно складення адміністративного протоколу ОСОБА_1 ;

- стягнути з відповідача шляхом списання з рахунку державного бюджету Державної казначейської служби України у Харківської області на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на їх відповідність зазначеним процесуальним вимогам, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам вказаних норм з наступних підстав.

Положеннями частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Положеннями частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно положень частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 3 статті 7 "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270,00 гривні.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є одна вимога немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить - 908,00 грн.

З матеріалів, доданих позивачем до позовної заяви, вбачається, що останнім не надано доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому чинним законодавством, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому у тексті адміністративного позову позивачем зазначено, що відповідно до пункту 13 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій.

З приводу вказаного суд зазначає, що відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

При цьому, перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у даній справі.

Оскільки вимоги позивача не пов`язані з порушенням права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій, тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19, від 12.02.2020 у справі №545/1149/17, від 06.05.2020 у справі №9901/70/20 та підтверджений у постановах Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №П/811/201/16 та від 19.10.2020 у справі №240/934/20, які мають бути враховані судом до спірних правовідносин.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" №28249/95).

Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Судом встановлено, що позовна заява не містить ідентифікаційних кодів сторін.

Пунктом 4 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Суд зазначає, що частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.

Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано у прохальній частині позовної заяви.

Однак, позивачем не конкретизовано зміст позовних вимог, зокрема:

- не зазначено які саме рішення, дії та бездіяльність Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції є предметом позову у межах даної справи;

Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 у справі №826/16958/17.

Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Однак, як вбачається з прохальної частини позовних вимог позивачем обрано спосіб захисту своїх прав, який по формі та змісту не відповідає вимогам статтей 5, 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У позовній заяві позивачем відповідача визначено - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.

Суд звертає увагу на те, що Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції є територіальним (відокремленим) підрозділом Департаменту патрульної поліції та не є у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду:

- оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 908,00 гривень за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету – 22030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- позовну заяву з зазначенням ідентифікаційних кодів сторін;

- подати до суду (уточнену) позовну заяву (у відповідній кількості учасників справи) із відповідними вимогами, звернутими до відповідачів, із зазначенням рішення, або дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якими порушені права позивача;

- визначення належного кола відповідачів та змісту позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно з частиною третьою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 241 – 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

У Х В А Л И В:

Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити ОСОБА_1 про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Ніколаєва