Рішення № 101291512, 18.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 листопада 2021 року № 520/16627/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зоркіної Ю.В..

за участі:

секретаря судового засідання Пройдак С.М.,

представника позивача Білоконь О.Ю.,

представника відповідача Красникової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛА-ТАН І К" до Харківської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Державної митної служби України UА807000/2021/001234/2 від 01 липня 2021 року про коригування митної вартості товарів.

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Державної митної служби України судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення Слобожанської митниці Державної митної служби України № UА 807000/2021/001234/2 від 01.07.2021року про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Протокольною ухвалою від 11.11.2021 замінено відповідача по справі на Харківську митницю держмитслужби

Відповідач, Харківська митниця Держмитслужби надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання представник позивача прибув, позов підтримав та просив його задовольнити.

В судове засідання представник відповідача прибув, проти позовної заяви заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що між ТОВ "ПЛА-ТАН І К" (Покупець) та Фірмою «CAGATAY DIS TICARET SILPAGAR» (продавець, Турречина) укладено зовнішньоекономічний контракт № 3 від 12.11.2018 р.

Згідно вищевказаного контракту Продавець поставляє Товар Покупцю на умовах FOB Стамбул (Туреччина) - у відповідності з умовами «ІНКОТЕРМС 2010». Продавець несе ризики, пов`язані з поставкою Товару до моменту його доставки в порт відвантаження.

Декларантом до митного оформлення подано електронну митну декларацію №UA807180/2021/004050 та пакувальний лист від 16.06.2021 №б/н; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 16.06.2021 №CIR2021000000023; коносамент (Bill of lading) від 10.06.2021 №GCL/MRD/ODS/212165; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 28.06.2021 №401252; сертифікат про походження товару форми А (Certificate of origin) від 17.06.2021 №D 0403285; рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг від 22.06.2021 № 1.8-4364980; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг від 22.06.2021 №4505; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 22.06.2021 №367452; прейскурант виробника від 01.04.2021 б/н; зовнішньо-економічний договір (контракт) купівлі- продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується від 12.11.2018 № 3; договір про надання послуг митного брокера від 31.05.2021 №89 ; договір про перевезення від 24.06.2018 № 543577; копію митної декларації країни відправлення від 17.06.2021.

Згідно з вимогами ч.5 ст.54 та ч.3 ст.53 МК України посадовою особою митниці на адресу декларанта направлене електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

У відповідь на вказане повідомлення декларант відповів листом від 01.07.2021, в якому зазначив, що підприємством 30/06/2021 року надано до митного оформлення ВМД №UА807180/2021/004050 від 30.06.21 року. Просив прийняти рішення про завершення митного оформлення на підставі документів, наданих до митного оформлення митної декларації № UА807180/2021/004050 від 30.06.2021 року.

За результатом розгляду наданих документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UА 807000/2021/001234/2 від 01.07.2021 року.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (ч. 1 ст. 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).

Тобто, частиною 3 статті 53 МК України закріплено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 58 МК України визначено метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до ч.9 ст.58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з ч.21 ст.58 МК України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Частиною 2 ст. 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Так, під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією №UА807180/2021/004050 від 30.06.2021 року встановлено, що документи надані декларантом не містять всіх відомостей щодо підтвердження вартості товару.

Щодо незабезпечення позивачем перекладу українською мовою копії митної декларації країни відправлення з огляду на положення стаття 254 МК України, колегія суддів до уваги не приймає, з огляду на правове регулювання та навантаження норми цієї статті.

Вказана норма права (стаття 254 МК України) визначає, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відтак, вимога органу доходів і зборів про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в рішенні від 06.02.2020 по справі № 520/10709/188, від 31 березня 2020 року по справі №160/7049/19.

При цьому суд зазначає, що жодних обґрунтувань необхідності перекладу наданої декларації країни відправлення митним органом не наведено.

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що документ е-Fatura V21243160110886017386736/101 від 17.06.2021р. (електронний рахунок) визначає номер електронного документу що формується експортером при митному оформленні в електронній базі Туреччини, тоді як до митного оформлення надано інвойс №CIR2021000000023 від 16.06.2021 (вартість товару у якому відповідає показнику вказаному у e-Fatura – 41309.27 USD).

Продовжуючи розгляд спарви, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів зокрема є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Згідно зі ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Декларантом на момент митного оформлення надано автотранспортну накладну №401252, рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг LS 4364980 від 22.06.2021, довідку про транспортні витрати від 22.06.2021 № 367452, платіжне доручення № 4505 від 22.06.2021.

В довідці зазначено, що вартість міжнародного морського перевезення вантажу в контейнері ADMU4976438 за маршрутом Istanbul - Одесса складають – 61040 грн. 00 коп.

Суд зазначає, що згідно ч.4,5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до пункту 1.1 Контракту №3 від 12.11.2018 , копія кого надана позивачем до матеріалів справи, товар поставляється на умовах FOB - Стамбул (Туреччина), та при його тлумаченні мають силу правила ІНКОТЕРМС-2010, згідно яких продавець вважається таким, що виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Отже, з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен несе покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту.

Згідно Договору про транспортно-експедиторське обслуговування № 543577 від 24.07.2018 року укладеного між позивачем та ТОВ «Ламан Шипінг» замовник (позивач) доручає, а експедитор зобов`язується організувати за рахунок замовника транспортно-експедиційне обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати транспортно-експедиційні послуги за згодою сторін. Під кожне перевезення замовник надає експедитору заявку, в якій зазначає найменування та кількість вантажу. Маршрут перевезення, заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача а також необхідну інформацію, що стосується ТЕО. При морському перевезенні вантажу споживачем послуг морського перевезення є замовник, який надає експедитору коносамент, як підтвердження наявності договору морського перевезення, на підставі яких експедитор здійснює внутрішньо портове експедирування. (п.1.1,1.3,4.4 Договору).

Враховуючи положення ч.10 ст.58 Митного кодексу України, складовими митної вартості товару, які, зважаючи на умови поставки «FOB», повинні при розрахунку митної вартості товару додаватись до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари є, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.5 ч.10 ст.58 МК України).

Довідка про транспортні витрати від 22.06.2021 №367452 та рахунок від 22.06.2021 № LS-4364980 містять відомості щодо вартості морського перевезення на користь судноплавної лінії та не підтверджують факт оплати експедитору, при цьому відомості про вартість за експедиційне обслуговування за межами України до митного оформлення не надано.

Продовжуючи розгляд справи суд зазначає, під час декларування товару позивачем у митній декларації вказано, що поставка відбувається за Контрактом №3 від 12.11.2018 , що підтверджується внесенням реквізитів контракту у гр.44 ЕМД за кодом « 4100» -№ 3 від 12.11.2018.

Судовим розглядом встановлено, що скан-копія вказаного контракту декларантом не прикріплено до поданої митної декларації, що підтверджується прінт-скрином АСМО Інспектор з переліком документів, поданих до ЕМД № UA 807180/2021/004050, запитами про надання додаткових документів (а.с.111,117-119)

Отже, за таких обставин, контролюючий орган не мав можливості враховувати вищевказані документи під час винесення оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Враховуючи вищезазначене, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UА 807000/2021/001234/2 від 01.07.2021

Відповідно до ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛА-ТАН І К" (вул. Сумський шлях, буд. 163-Г, м. Дергачі, Харківська область, 62302) до Харківської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У повному обсязі рішення виготовлено 23.11.2021

Суддя Зоркіна Ю.В.