Рішення № 101291226, 22.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 листопада 2021 року № 520/16696/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м.Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.06.2021, яким відмовлено в поновленні виплати пенсії з 01 лютого 2019 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити та виплачувати пенсію за віком з 01 лютого 2019 року, на поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у AT КБ «Приватбанк»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити заборгованість з виплати пенсії за період з 01 лютого 2019 року до моменту поновлення виплати пенсії за рішенням Суду, шляхом перерахування заборгованості з виплати пенсії на поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у AT КБ «Приватбанк»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до пункту 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 за період з 01 лютого 2019 року до моменту поновлення виплати пенсії, шляхом перерахування сум компенсації на поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у АТ КБ «Приватбанк»;

допустити до негайного виконання рішення Суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії з 01 лютого 2019 року у межах суми стягнення за один місяць;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/17217/2020 управлінням повторно розглянуто заяву позивачки про поновлення виплати пенсії.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримувала пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У зв`язку із припиненням виплат пенсії з 01.02.2019 р., позивач, через свого представника звернулася до управління із відповідною заявою про поновлення пенсії, до якої додано: нотаріально посвідчену копію паспорту ОСОБА_1 ; нотаріально посвідчену копію довідки про реєстрацію місця проживання №6334-530721-2017; нотаріально посвідчену копію реєстраційного номера картки платника податків ОСОБА_1 ; оригінал заповненої та підписаної заяви на поновлення пенсії згідно постанови правління Пенсійного фонду України віл 25.11.2005 р. № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"»; оригінал договору про надання правової допомоги від 27.07.2020 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 року у справі 520/17217/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови поновити виплату пенсії ОСОБА_1 , з 01.02.2019 р.; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити та виплатити пенсію за віком з 01.02.2019 р. на поточний (картковий) рахунок; в задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 р. у справі №520/17217/2020 - скасовано. Прийнято постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 07.09.2020 р. про поновлення та виплату пенсії з 01.02.2019 р. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву про поновлення та виплату їй пенсії за віком з 01.02.2019 р. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

За результатами розгляду наданих документів з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 у справі 520/17217/2020 відповідачем прийнято рішення про відмову у поновленні виплати пенсії , з тих підстав, що управлінням був направлений виклик з проханням з`явитися та надати паспорт та ідентифікаційний код для підтвердження паспортних даних, який повернутий Укрпоштою 22.01.2019 р. через вибуття адресата.

23.01.2019 р. (вх. № В 19-597) на адресу управління надійшла інформація з Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про недійсність паспорта позивачки громадянина України серії НОМЕР_3 Оскільки позивач не з`явилася на виклик, 01.02.2019 р. направлені запити до Зміївського РВ ГУ ДМС України в Харківській області № 1016-02/50, до Зміївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану № 1018-02/50, голові Шелудьківської сільської ради № 1017-02/50 з метою з`ясування інформації щодо місця перебування. Листом від 19.02.2019 р. № 02-19/96 виконавчий комітет Шелудьківської сільської ради повідомив, що позивачка дійсно зареєстрована на території ради за адресою: АДРЕСА_1 , але на даний час за вказаною адресою не проживає. Розпорядженням від 04.02.2019 р. припинено виплату пенсії з 01.02.2019 р. на підставі листа Державної міграційної служби України про недійсність паспортів. Оскільки на цей час позивачка особисто або її законний представник не звернулись до ПФ із заявою та необхідними документами підстави для поновлення виплати пенсії відсутні.

У відповідності до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені в Законі України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України № 1058-IV).

Відповідно до статті 4 Закону України № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно з частиною 2 статті 5 Закону України № 1058-IV виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України № 1058-IV визначено право громадян України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. За визначенням, наданим в абзаці 22 статті 1 Закону України № 1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії. Відносини з приводу припинення та поновлення виплати пенсії врегульовані статтею 49 Закону України № 1058-IV.

Частиною 1 статті 49 Закону України № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (вказане положення пункту 2 частини першої статті 49 втратило чинність, як таке, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду №25-рп/2009 від 07.10.2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

При цьому, у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних (ч. 3 ст. 49 Закону України № 1058-IV).

Таким чином, частиною 1 статті 49 Закону №1058-IV визначено вичерпний перелік підстав для припинення виплати пенсії.

Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

Зі змісту дослідженого в ході розгляду справи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області встановлено, що рішення про припинення виплати пенсії позивачці прийнято відповідачем у зв`язку з надходження до управління від Державної міграційної служби України інформації щодо недійсності паспорту позивача серії НОМЕР_3 , який надавався ним при призначенні пенсії, водночас, передбаченою пунктом 1 частини 1 статті 49 Закону №1058-IV підставою для припинення виплати пенсії є призначення особі пенсії на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Суд зазначає, що випадок визнання паспорту недійсним не слід ототожнювати з тим, що вказаний паспорт є документом, який містить недостовірні відомості, адже згідно з пунктом 108 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року №745), паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі: коли він підлягає обміну у зв`язку із зміною інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта; непридатності паспорта для подальшого використання; припинення громадянства України або скасування рішення про громадянство України; коли він заявлений як втрачений або викрадений та прийнято рішення про оформлення нового паспорта; смерті особи, якій було видано такий паспорт; закінчення строку його дії або прийняття рішення про обмін такого паспорта до закінчення строку його дії; оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року з порушенням вимог законодавства; неотримання його заявником протягом року. У разі неподання особою протягом місяця з дати зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації), документів для його обміну за наявності у ДМС відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про зміну відповідної інформації паспорт, який підлягає обміну, визнається недійсним.

Положення аналогічного змісту містяться також і у Тимчасовому порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженому наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 р. за N 620/33591. Зокрема, пунктом 4 розділу XI «Вилучення, зберігання і знищення паспортів» Тимчасового порядку передбачено, що паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується у разі: 1) якщо його обмінюють у зв`язку зі зміною прізвища, імені та по батькові, дати та/або місця народження; 2) установлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); 3) непридатності паспорта для користування згідно з підпунктом 3 пункту 1 розділу IV цього Тимчасового порядку; 4) припинення громадянства України або скасування рішення про громадянство України; 5) заявлення паспорта втраченим або викраденим та прийняття рішення про оформлення нового паспорта; 6) смерті особи, якій було видано паспорт; 7) зіпсуття бланка паспорта під час його оформлення; 8) оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства України. Разом з тим, під документами, які містять недостовірні відомості, слід розуміти документи, в яких відображена інформація (дані), що не відповідає дійсності. Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що визнання паспорту громадянина України недійсним, не є свідчення того, що вказаний паспорт містить недостовірні відомості, а відтак визнання паспорту громадянина України недійсним не є й підставою для припинення виплати такій особі пенсії на підставі пунктом 1 частини 1 статті 49 Закону України №1058-IV.

На момент призначення пенсії позивачці, вказаний паспорт був дійсним та не містив жодних недостовірних відомостей. Доказів протилежного відповідач до суду не надав

Більш того, на момент прийняття Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішення про припинення виплати позивачу пенсії, у позивачки вже був новий (дійсний) паспорт громадянина України у формі ID картки № НОМЕР_4 , який їй видано 07.06.2017.

Продовжуючи розгляд справи суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону № 1058-ІV, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного Фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 р. № 13-1) (в подальшому - Порядок № 22-1).

Пунктом 2.8 Порядку № 22-1 встановлено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідно до п. 1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

Згідно із п. 1.5 Порядку № 22-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Тобто, пунктом 1.5 Порядку № 22-1 передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.

Аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.09.2018 р. по справі № 522/535/17 та від 03.12.2020 р. у справі № 500/484/17.

Судовим розглядом встановлено, що позивачка звернулася до відповідача через засоби поштового зв`язку із заявою від 07.09.2020 р. з проханням: повідомити чи приймалося рішення про припинення їй виплати пенсії; якщо рішення про припинення виплати пенсії приймалося, просила надати його копію; поновити виплату пенсії з моменту припинення; повідомити точну дату припинення їй пенсії; у випадку відмови просила прийняти офіційне рішення про відмову в поновленні пенсії з посиланнями на норми законодавства України; про результати просила повідомити її адвоката - Головінову Р.В.

До вищевказаної заяви додано наступні документи: нотаріально посвідчену копію паспорту позивачки 000600834 від 07.06.201 ; нотаріально посвідчену копію довідки про реєстрацію місця проживання №6334-530721-2017; нотаріально посвідчену копію реєстраційного номера картки платника податків ; оригінал заповненої та підписаної заяви на поновлення пенсії згідно постанови правління Пенсійного фонду України віл 25.11.2005 р. № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; оригінал договору про надання правової допомоги від 27.07.2020 р.

Частиною 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Тобто, наведеною нормою встановлено право особи уповноважувати іншу особу на вчинення дій щодо призначення та перерахунку пенсії.

За таких обставин, суд зазначає, що законним представником є не лише особа, яка представляє майнові права та законні інтереси недієздатних та обмежено дієздатних осіб, як це встановлено статтею 242 Цивільного кодексу України, а й особа, яка представляє майнові права та інтереси дієздатних осіб, але таких, що через свій фізичних стан (старість, хвороба) не можуть особисто здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки.

Суд також враховує, що подання ОСОБА_1 , заяви про поновлення виплати пенсії до УПФУ особисто через її вік є ускладненим.

Відповідно до п. 1.5 Порядку № 22-1, заява про поновлення виплати пенсії подається до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

Згідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання 6334-530721-2017 місце проживання позивачки зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 , дата реєстрації 07.03.2000

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення відділу перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.06.2021, яким відмовлено в поновленні виплати пенсії з 01 лютого 2019 року та зобов`язання поновити виплату та виплати пенсію за віком з 01 лютого 2019 року

Відносно позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати пенсію, суд зазначає наступне.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що виплата пенсії позивачці буде припинена отже, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, а права позивачки не є порушеними.

Продовжуючи розгляд справи, в частині вимог щодо нарахування та виплати компенсації за несвоєчасну виплату з 01.04.2019 суд зазначає наступне.

Так, питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та відповідно до ч. 1 зазначеного Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з ч. 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

У свою чергу, відповідно до ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Статтею 3,4 закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Таким чином, компенсація втрати частини доходів нараховується та виплачується на вже нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України.

При цьому, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію особа набуває в момент отримання доходу.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. При цьому, закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.

Враховуючи, що виплата суми недоплаченої частини основного розміру пенсії на даний час позивачу не проведена, суд звертає увагу на відсутність виплати основної суми доходу в розумінні Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за наявності якої можлива виплата суми компенсації.

Отже, оскільки позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, враховуючи їх передчасність.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.09.2020 у справі № 300/544/19, від 04 березня 2021 року у справі №520/34/17, від 01 квітня 2021 року у справі №120/4555/18

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі, суд зазначає, що згідно приписів ч.1ст. 382 КАС України, встановлення такого контролю є правом, а не обов`язком суду, відповідно до фактичних обставин справи.

В даній справі суд не вбачає підстав для застосування судового контролю.

Приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.06.2021, яким відмовлено в поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2019 року

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату на поточний рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АТ КБ « Приватбанк», отримувач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 пенсії з 01 лютого 2019 року

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп. в дохід держави за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зоркіна Ю.В.