
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/3040/21
16 листопада 2021 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Паряк Тетяни Дмитрівни
представника позивача Гураль Р.Р.В.
представника відповідача Кобилянська О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
31.05.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, у якій просить стягнути на її користь надбавку за стаж служби в поліції за період служби в ГУ Нацполіції в Тернопільській обл. з 03.03.2017 по 19.11.2019 в сумі 33903,56 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач у період з 03.11.2005 по 07.03.2017 проходила службу в органах податкової міліції, з 09.03.2017 по 19.11.2019 проходила службу у Національній поліції України. Вважає, що вказані періоди служби підлягають зарахуванню до стажу служби в поліції, проте відповідач не зарахував службу в органах податкової міліції до стажу служби позивача, що дає право на отримання надбавки за вислугу років до грошового забезпечення та додаткової оплачуваної відпустки. За твердженням позивача служба в органах податкової міліції проходила за правилами служби в органах внутрішніх справ України, а Законом України "Про Національну поліцію" передбачено зарахування до вислуги років періодів проходження служби в органах внутрішніх справ.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху.
23 червня 2021 року до суду надійшов відзив ГУНП в Тернопільській області на позовну заяву, у якому представник відповідача просить адміністративний позов залишити без задоволення, посилаючись на те, що служба в податковій міліції відсутня у переліку статті 78 Закону України "Про Національну поліцію", а тому не може бути зарахована при проведенні перерахунку стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Вважає, що при обчисленні надбавки за стаж служби в поліції позивачці відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством.
21липня 2021 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив, у якій зазначено, що станом на 07.03.2017 (день звільнення з органів податкової міліції) вислуга років позивача становить 13 років 09 місяців 04 дні, що підтверджується відомостями її трудової книжки та послужного списку. Проте, відповідач неправомірно обчислив вислугу років у меншому розмірі, не зарахувавши до вислуги років службу позивача в органах податкової міліції, у зв`язку з чим позбавив позивача права на отримання надбавки за вислугу років за період 09.03.2017 по 19.11.2019 у належному розмірі.
Відповідач правом на подання заперечення на відповідь на відзив не скористався.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 у період з 03.11.2005 по 07.03.2017 проходила службу на посадах в органах податкової міліції, а з 09.03.2017 по 19.11.2019 у Національній поліції України.
Судом встановлено, що наказом ГУНП в Тернопільській області від 09.03.2017 №63 о/с позивач призначена на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Тернопільського відділу поліції ГУ Нацполіції в Тернопільській області , як вперше прийнята і їй визначено стаж служби: 00 років 00 місяців 00 днів.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України "Про Національну поліцію".
Відповідно до частин 1, 2 статті 59 цього Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з частиною 1 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частина 2 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" встановлює, що до стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Статтею 19 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 №509-ХІІ було визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів.
Згідно з частиною 1 статті 24 вказаного Закону особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до статті 26 цього Закону держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Законом України від 05.07.12 №5083-VI визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 4.12.90 №509-ХІІ та внесено зміни до Податкового кодексу України.
Статтею 348 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків.
Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Пунктом 356.1. статті 356 Податкового кодексу України передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Згідно з пунктами 1, 2 та 3 Інструкції про порядок обчислення стажу служби для виплати винагороди за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 15.05.08 №313, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.06.08 за №553/15244, ця Інструкція визначає порядок обчислення стажу служби для виплати винагороди за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції державної податкової служби України (далі - стаж), яка виплачується особам начальницького складу податкової міліції у розмірах і порядку відповідно до законодавства.
Дія цієї Інструкції поширюється на осіб, які перебувають на службі в податковій міліції і яким відповідно до законодавства присвоєні спеціальні звання начальницького складу податкової міліції, у тому числі осіб начальницького складу податкової міліції, що працюють на посадах державних службовців структурних підрозділів органів державної податкової служби України із залишенням їх у кадрах податкової міліції, та тих, що працюють в інших органах державної влади або на підвідомчих їм підприємствах, установах і в організаціях, а також в органах місцевого самоврядування, до яких вони відряджені відповідно до законодавства для виконання спеціальних робіт або обов`язків, із залишенням їх у кадрах податкової міліції.
Обчислення періодів служби для визначення стажу здійснюється у календарному обчисленні (один місяць служби за один місяць) у порядку, передбаченому законодавством для визначення стажу служби для призначення пенсії за вислугу років начальницькому складу податкової міліції.
У свою чергу, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги" від 30.10.98 №1716 поширено на осіб начальницького складу податкової міліції та курсантів Академії державної податкової служби чинність постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей".
Установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, поліцейським, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, особам начальницького складу податкової міліції крім служби та часу, передбачених зазначеною постановою, до вислуги років зараховується служба в податковій міліції (органах податкової поліції) на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.
Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
При цьому у пункті "б" статті 1-2 вказаного Закону зазначено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Суд, з урахуванням наведених вище положень законодавства, зауважує, що стаж служби позивача в органах податкової міліції прирівнюється до стажу проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а також Національної поліції України.
У свою чергу, періоди проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду зараховуються до стажу служби у поліції.
За таких обставин, відповідачем помилково не включено стаж проходження служби позивачем у податковій міліції до стажу служби в поліції.
ОСОБА_1 , проходячи службу в органах податкової міліції, мала законні сподівання на врахування даного стажу при подальшому перебуванні на службі Національній поліції України задля підтримання певного державного соціального забезпечення.
Відтак, стаж служби позивачки у податковій міліції з 03.11.2005 по 07.03.2017 підлягає зарахуванню до стажу проходження нею служби у поліції.
За таких обставин суд приходить до висновку, що у даному випадку не зарахування до стажу служби в поліції стажу служби ОСОБА_1 у податковій міліції з 03.11.2005 по 07.03.2017 та не виплата їй надбавки за стаж служби є неправомірним.
Натомість, відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи є стягнення з суб`єкта владних повноважень належних позивачу сум, які він повинен був виплатити за законом.
Суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає повному задоволенню, шляхом стягнення з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на її користь невиплаченої надбавки за стаж служби в поліції за період служби з 09.03.2017 року по 19.11.2019 р. з врахуванням стажу в період з 03.11.2005 по 07.03.2017 проходження нею службу в органах податкової міліції .
Частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Підстави для розподілу судових витрат у даній справі відсутні, оскільки до суду не надано доказів на підтвердження понесення позивачем будь-яких судових витрат.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 33 903 (тридцять три тисячі девятсот три) гривні 56 копійок невиплаченої надбавки за стаж служби в поліції за період служби з 09.03.2017 року по 19.11.2019 р..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 23 листопада 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Валова, 11,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 40108720);
третя особа:
- (місцезнаходження/місце проживання: код ЄДРПОУ/РНОКПП ) .
Головуючий суддя Подлісна І.М.
Судове рішення № 101289803, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 16.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/3040/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: