Рішення № 101289552, 22.11.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5473/21

22 листопада 2021 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 №00038830704;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 №00038840704.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за результатами якої складено акт №3393/19/00/0704/3014902739 від 26.07.2021 та винесено податкові повідомлення-рішення №00038830704 від 09.08.2021 про застосування штрафних санкцій в розмірі 120000 гривень у зв`язку із порушенням вимог підпункту 230.1.2. пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України та № 00038840704 від 09.08.2021 про застосування штрафних санкцій в розмірі 29977,24 гривень у зв`язку із порушенням вимог абзацу 11 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Позивач звернувся із даним позовом в суд, оскільки вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення податкового органу прийняті за наслідками незаконної та безпідставної фактичної перевірки, оскільки у змісті наказу на проведення перевірки відсутні будь-які покликання на конкретні підстави її призначення та вказано на норму підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України без відображення інформації, наявної та/або отриманої контролюючим органом, що стала підставою для його винесення. Щодо суті виявлених контролюючим органом порушень позивачем не зазначено будь-яких обґрунтувань.

Ухвалою суду від 01.09.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву, в тому числі обґрунтованого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

27.09.2021, на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача, у якому просить розгляд даної справи проводити з повідомленням (викликом) сторін з огляду на те, що дана категорія справі становить «значний суспільний інтерес для контролюючого органу» (арк. справи 30-31).

Ухвалою від 28.09.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін у зв`язку із його необґрунтованістю.

Разом з тим, на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив відповідача на позовну заяву (з додатками), зі змісту якого слідує, що відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог та в якості мотивів зазначає, що з метою контролю з питань наявності ліцензій на право виробництва, зберігання, здійснення оптової та роздрібної торгівлі пальним, реєстрації акцизних складів, обладнання та реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, дотримання встановлених правил торгівлі підакцизними товарами, посадовими особами Головного управління ДПС у Тернопільській області проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресами провадження діяльності: с. Пробіжна, Чортківський район, Тернопільська область; с. Плебанівка, Теребовлянський район, Тернопільської області.

Перевіркою встановлено, що за адресою провадження діяльності с. Пробіжна, Чортківський район, Тернопільська область зареєстровано акцизний склад АЗС за уніфікованим №1009774, де здійснюється роздрібна торгівля пальним на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та використовуються 4 (чотири) резервуари та 2 (дві) паливо-роздавальні колонки, які виконують функції витратомірів-лічильників.

Перевіркою встановлено відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального: 3 (трьох) рівнемірів-лічильників у резервуарах та 2 (двох) витратомірів-лічильників на місці відпуску пального наливом з акцизного складу за період з 01.04.2020 по 24.11.2020 та 1 (одного) рівнеміра-лічильника - за період з 01.04.2020 по дату проведення перевірки, з огляду на що перевіркою встановлено порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, а саме: відсутність реєстрації суб`єктом господарювання витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, розташованих на акцизному складі, в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Також перевіркою встановлено порушення позивачем вимог частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», оскільки в період з 08.07.2021 по 15.07.2021 на АЗС здійснювалась роздрібна торгівля пальним через реєстратор розрахункових операцій, який не зазначено в ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Відповідач вказує, що перевірка була проведена на підставі наказу Головного управління ДПС у Тернопільській області №996-п від 09.02.2021 «Про проведення фактичної перевірки» і здійснена на законних підставах та у встановленому законом порядку. Наказ про проведення фактичної перевірки було вручено уповноваженій особі позивача 15.07.2021 та ознайомлено самого позивача, у присутності якого здійснювалась перевірка. Окрім цього, позивач ознайомлений з самим актом фактичної перевірки та отримав його примірник, що підтверджується відповідним підписом позивача у самому акті перевірки (арк. справи 38-62).

13.10.2021, на адресу суду представником позивача подано відповідь на відзив (арк. справи 63-72).

27.10.2021, через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (арк. справи 73-79).

02.11.2021, на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення (арк. справи 80-86).

Частиною п`ятою статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Повний текст судового рішення складено після виходу головуючої судді у даній справі з відпустки.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , 26.08.2008 зареєстрований як фізична особа-підприємець з основним видом економічної діяльності « 47.30 Роздрібна торгівля пальним» та перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Тернопільській області, як платник податків та платник єдиного соціального внеску, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result.

Позивачем отримано ліцензію на роздрібну торгівлю пальним №19160314201900178 на місце здійснення торгівлі: Тернопільська область, Чортківський район, с. Пробіжна, АЗС, термін дії якої з 11.07.2019 до 11.07.2024.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Тернопільській області від 15.07.2021 №996-п «Про проведення фактичної перевірки» (арк. справи 48), направлень від 15.07.2021 №2172/07-4, №2173/07-4, №2170/07-4, №2171/07-4 (арк. справи 49-50) посадовими особами Головного управління ДПС у Тернопільській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 - АЗС за адресою провадження діяльності: Тернопільська область, Чортківський район, с. Пробіжна, з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період з 01.07.2019 по 24.07.2021, тривалістю 10 діб.

Як слідує зі змісту розписки ОСОБА_1 у направленнях на проведення перевірки та наказі на проведення перевірки, - працівниками контролюючого органу було пред`явлено підприємцю службові посвідчення та направлення на проведення перевірки та вручено копію наказу від 15.07.2021 №996-п на проведення фактичної перевірки.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 23.07.2021, який зареєстровано за місцем державної реєстрації суб`єкта господарювання 26.07.2021 за №3393/19/00/0704/ НОМЕР_1 щодо дотримання суб`єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв (арк. справи 54-57).

Так, в акті перевірки зазначено, що за адресою провадження діяльності с. Пробіжна, Чортківський район, Тернопільська область, де здійснює свою діяльності ОСОБА_1 , - зареєстровано акцизний склад АЗС за уніфікованим №1009774, на якому здійснюється роздрібна торгівля пальним на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та використовуються 4 (чотири) резервуари та 2 (дві) паливо-роздавальні колонки, які виконують функції витратомірів-лічильників.

При перевірці контролюючим органом використано Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №19160314201900178, Книгу обліку розрахункових операцій на реєстратор розрахункових операцій від 05.07.2021 №30009914497 та Х - звіт електронного журналу за 15.07.2021, про що зазначено у самому акті перевірки.

Зі змісту акта перевірки слідує, що податковим органом 15.07.2021 здійснено розрахункову операцію при проведенні якої податковому органу реалізовано бензин А-92 в кількості 3,71 л. за ціною 26,90 грн за 1 літр на суму 99,80грн.

Розрахункову операцію проведено через зареєстрований та опломбований у передбаченому законом порядку реєстратор розрахункових операцій Марія - 303 А1, ФН - 3000914497, ЗВ - 1041012430, який переведено у фіскальний режим роботи, із роздрукуванням та видачею відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (арк. справи 58).

Разом з тим, перевіркою виявлено, що зазначений реєстратор розрахункових операцій не зазначено в переліку електронних контрольно-касових апаратів у виданій позивачу Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №19160314201900178.

Також, за результатами проведеного контрольно-перевірочного заходу за місцем здійснення діяльності позивача Тернопільська область, Чортківський район, с. Пробіжна, АЗС, - податковим органом зафіксовано відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі 3 (трьох) рівнемірів-лічильників та 2 (двох) витратомірів-лічильників на місці відпуску пального наливом з акцизного складу за період з 01.04.2020 по 24.11.2020, та 1 (одного) рівнеміра-лічильника за період з 01.04.2020 по дату проведення перевірки.

За висновками акта, перевіркою встановлено порушення на АЗС позивача за місцем здійснення діяльності: Тернопільська область, Чортківський район, с. Пробіжна вимог:

- підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, зокрема: відсутність реєстрації суб`єктом господарювання витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, які використовуються на акцизному складі, в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

- абзацу 36 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», зокрема: роздрібна торгівля пальним через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Тернопільській області 09.08.2021 винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

№00038830704 про застосування штрафних санкцій в розмірі 120000 гривень у зв`язку із порушенням вимог підпункту 230.1.2. пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України (арк. справи 15);

№ 00038840704 про застосування штрафних санкцій в розмірі 29977,24 гривень у зв`язку із порушенням вимог частини 36 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (арк. справи 16).

Відповідно до Розрахунку штрафних санкцій до акта фактичної перевірки (арк. справи 20) такі застосовані до позивача:

за порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України - на підставі пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України - по 20000 грн за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, всього: 120000 грн;

за порушення частини 36 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» - на підставі частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат продукції, але не менше 10000 гривень, всього: 29977,24 грн.

Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням контролюючого органу, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.13 - 19-1.1.17, 19-1.1.54 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; здійснюють інші функції, визначені законом.

Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, зокрема мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Отже, Головне управління ДПС у Тернопільській області як контролюючий орган, - уповноважено на здійснення перевірок суб`єктів господарювання щодо наявності ліцензій на право виробництва, зберігання, здійснення оптової та роздрібної торгівлі пальним, реєстрації акцизних складів, обладнання та реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Порядок проведення фактичних перевірок регламентує стаття 80 Податкового кодексу України, відповідно до якої фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності підстав, визначених у підпунктах 80.2.1 - 80.2.7.

Зі змісту наказу відповідача від 15.07.2021 №996-п «Про проведення фактичної перевірки» слідує, що він прийнятий контролюючим органом керуючись статтею 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктом 80.2.5 та 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, з метою дотримання вимог Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів.

Отже, підставою для проведення фактичної перевірки визначено підпункт 80.2.5 та 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Як свідчить правова конструкція підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, в ньому поєднано дві окремі підстави для призначення проведення фактичної перевірки: першою підставою є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; другою (самостійною, незалежною від першої) підставою є здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, норма підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 19-1 Податкового кодексу України та статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» покладені на відповідача.

Зважаючи на суть обґрунтування позовних вимог представника позивача, суд вважає за доцільне вказати на те, що з приводу необхідності зазначення податковими органами у наказі про проведення фактичної перевірки конкретних підстав для її проведення, зокрема, інформації про порушення вимог законодавства (на чому наполягає представник позивача, посилаючись на практику касаційної інстанції), то суд зауважує, що на даний час склалася суперечлива судова практика Верховного Суду з даного питання.

Так, у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №810/1394/16, від 05.11.2018 у справі №803/988/17, від 05.11.2018 у справі №803/988/17, від 07.11.2019 у справі №140/391/19, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, викладена правова позиція, що контролюючий орган має право на призначення фактичної перевірки на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень статті 19-1 Податкового кодексу України), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та рішення керівника контролюючого органу, та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Натомість, у постановах Верховного Суду від 02.09.2020 у справі №821/1828/16, від 09.09.2020 у справі №640/21536/19, від 22.09.2020 у справі №520/1304/2020, від 19.11.2020 у справі №160/7971/19, від 17.12.2020 у справі №520/12028/18, висловлена протилежна позиція, що недостатньо лише повноважень контролюючого органу, але і необхідне отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Разом з тим, вже 21.01.2021 Верховним Судом прийнято постанову у справі №460/1239/19 в якій зазначено, що не зазначення підстави в наказі на проведення перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.

В постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №805/3809/16-а (пункти 37-38) підтверджено позицію, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального)

Зазначений висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду від 21 серпня 2021 року у справі № 140/14625/20.

Оскільки у різних постановах Верховного Суду викладені різні правові висновки з цього питання, то суд керується позицію, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, яка зводиться до того, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

За таких обставин, суд зобов`язаний врахувати правові висновки, викладені у більш пізніших постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 460/1239/19, від 22.04.2021 у справі №805/3809/16-а та 21.08.2021 у справі № 140/14625/20, згідно з якими у наказі достатньо посилання лише на правову норму та достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Враховуючи викладене, у суду в межах даної справи відсутні підстави вважати протиправними дії відповідача у призначенні та проведенні фактичної перевірки позивача ФОП ОСОБА_1 за адресами провадження діяльності: с. Пробіжна, Чортківський район, Тернопільська область; с. Плебанівка, Теребовлянський район, Тернопільської області, а наказ на проведення фактичної перевірки, - відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Перевіряючи доводи сторін щодо суті виявлених перевіркою порушень, суд зазначає про таке.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00038830704 від 09.08.2021, яким застосовано штрафні санкції за здійснення роздрібної торгівлі пальним без реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

Так, відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Відповідно до абзацу першого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками (абзац третій підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України).

Абзацами четвертим-десятим підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України визначено, що витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Отже, наведена норма Податкового кодексу України містить пряму заборону здійснювати суб`єктам господарювання реалізацію пального без наявності зареєстрованих і витратомірів-лічильників, і рівнемірів-лічильників.

Згідно з пунктом 12 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Пунктом 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України визначено, що за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Пунктом 18 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України було встановлено, що норми пункту 128-1 статті 128-1 Податкового кодексу України застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 року. Проте, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» №391-ІХ від 18.12.2019 були внесені зміни та слово «січня» замінено словом «квітня».

Внесенням вказаних вище змін щодо встановлення відповідальності з 01 квітня 2020 року законодавець фактично надав розпорядникам акцизних складів додатковий термін (продовжив його з січня до квітня 2020 року) для обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється господарська діяльність з пальним, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками та реєстрації їх у відповідному Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, що в свою чергу свідчить про те, що законом чітко врегульовано відносини щодо порядку та часу встановлення витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, а також те, що законодавцем відтерміновано застосування штрафних санкцій для надання додаткового часу для приведення платниками податків акцизних складів у відповідність з нормами Податкового кодексу України.

Законодавець встановив, що відповідальність розпорядників акцизних складів за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, наступає лише з 01.04.2020.

З матеріалів справи слідує, що при проведенні фактичної перевірки за місцем провадження діяльності позивача: АЗС, с. Пробіжна, Чортківський район, Тернопільська область податковим органом встановлено та в акті фактичної перевірки зафіксовано, що станом 01.04.2020 у позивача у чотирьох резервуарах з пальним були відсутні рівнеміри-лічильники та 2 витратоміри-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу.

Зазначений акт перевірки із вказаними порушеннями позивачем підписано «без зауважень» (пункт 4.1. Акта перевірки), а факт реалізації паливно-мастильних матеріалів ФОП ОСОБА_1 - ним не спростовано ані в позовній заяві, ані у відповіді на відзив, ані в додаткових поясненнях щодо суті спору.

Оскільки позивач як розпорядник акцизного складу зобов`язаний був обладнати та зареєструвати у відповідному Єдиному державному реєстрі рівнеміри-лічильники та витратоміри-лічильники саме до 01.04.2020, чого ним зроблено не було, то контролюючим органом правомірно застосовано штрафні санкції до позивача за необладнання та відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі (чотири резервуари), та витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі (два місця) відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України.

Суд не встановив обставин за яких у позивача були непереборні обставини, за яких він не зміг виконати до 01.04.2020 обов`язок щодо належного облаштування акцизного складу. При цьому факт реалізації ним пального з 01.04.2020 не заперечується позивачем, виходячи зі змісту позовної заяви.

Наведені положення законодавства та встановлені обставини у цій справі спростовують мотиви позову, наведені позивачем.

Таким чином, у спірному випадку було необладнано та незареєстровано рівнеміри-лічильники на чотирьох резервуарах, а також необладнано місце відпуску пального наливом з акцизного складу, тобто дві паливно-роздавальні колонки, які виконують функції витратомірів-лічильників. Оскільки відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20000 грн передбачена за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу, то відповідачем правомірно визначено суму штрафних фінансових у розмірі 120000 грн (4 резервуари х 20000 грн + 2 паливно-роздавальні колонки х 20000 грн).

Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00038830704 від 09.08.2021, яким застосовано до позивача штрафні санкції за здійснення роздрібної торгівлі пальним без реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, є правомірним, підстав для його скасування судом не встановлено.

Суд вважає за доцільне зазначити, що позивач здійснює свою господарську діяльність на АЗС не лише за адресами, які перевірено відповідачем в межах даної фактичної перевірки.

Так, позивач вже притягувався податковим органом до відповідальності за здійснення роздрібної торгівлі пальним без реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників за місцем здійснення його діяльності АДРЕСА_1 , акцизний склад АЗС за уніфікованим №1009775. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі №500/1331/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, яке залишено без змін поставною Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021, в задоволенні позову відмовлено, та визнано правомірним застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій за аналогічне порушення, вчинена на іншому акцизному складі позивача.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 00038840704 про застосування штрафних санкцій за здійснення роздрібної торгівлі пальним через реєстратор розрахункових операцій, який не зазначено в ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, то суд зазначає таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі Закон №481 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Частиною 20 статті 15 Закону №481 передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно з частиною 31 Закону №481 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

За змістом статті 15 Закону № 481 суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Закону документів.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Відповідно до вимог частини 36 статті 15 Закону №481, у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

Відповідно до приписів частини 38 статті 15 Закону №481, у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Судом встановлено, що позивачем отримано Ліцензію на роздрібну торгівлю пальним №19160314201900178 на місце здійснення торгівлі: Тернопільська область, Чортківський район, с. Пробіжна, АЗС, термін дії якої з 11.07.2019 до 11.07.2024.

Також судом встановлено, що за місцем здійснення діяльності: Тернопільська область, Чортківський район, с. Пробіжна, АЗС, - позивач використовує зареєстрований та опломбований у передбаченому законом порядку реєстратор розрахункових операцій Марія - 303 А1, ФН - 3000914497, ЗВ - 1041012430, який переведено у фіскальний режим роботи.

Частиною другою статті 17 Закону №481 визначено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.

Отже, за змістом вказаних норм закону, якими регулюються спірні правовідносини, саме суб`єкт господарювання зазначає у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них, а за здійснення роздрібної торгівлі пальним через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у відповідній ліцензії, - законом передбачено відповідальність.

Так, в межах даної судової справи судом встановлено, що податковим органом 15.07.2021 проведено розрахункову операцію при проведенні якої податковому органу реалізовано бензин А-92 в кількості 3, 71 л. за ціною 26,90 грн за 1 літр на суму 99,80.

Розрахункову операцію проведено через зареєстрований та опломбований у передбаченому законом порядку реєстратор розрахункових операцій Марія - 303 А1, ФН - 3000914497, ЗВ - 1041012430, який переведено у фіскальний режим роботи, із роздрукуванням та видачею відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (арк. справи 58).

Перевіркою виявлено, що зазначений реєстратор розрахункових операцій станом на 15.07.2021 не зазначено в переліку електронних контрольно-касових апаратів у виданій позивачу Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №19160314201900178.

Разом з тим, з матеріалів судової справи слідує, що позивач станом на 21.07.2021, звернувся до відповідача із Заявою у якій просив внести інформацію в додаток до ліцензії №19160314201900178 про електронний контрольно-касовий апарат, а саме: реєстратор розрахункових операцій модифікації - «Марія - 303 А1», реєстраційним номером книги обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі - 3000914497/р1 ЕЕ473832, заводський номер - 1041012430 (арк. справи 59).

До матеріалів справи додано Додаток до Ліцензії №19160314201900178 на право роздрібної торгівлі пальним місця здійснення господарської діяльності позивача Тернопільська область, Чортківський район, с. Пробіжна, АЗС, у якому в переліку реєстраторів розрахункових операцій є реєстратор розрахункових операцій Марія - 303 А1, ФН - 3000914497, ЗВ - 1041012430 (арк. справи 61).

За наведених обставин, суд дійшов переконання, що позивачем, виконано вимоги статті 15 Закону №481, однак лише станом на 21.07.2021, що підтверджує правомірність застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 2929977,24 грн, оскільки до 21.07.2021 на АЗС здійснювалась роздрібна торгівля пальним через вказаний реєстратор розрахункових операцій, який не зазначено в Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №19160314201900178.

Встановлені судом обставини справи на підставі належних та допустимих доказів підтверджують факти допущених позивачем порушень щодо здійснення роздрібної торгівлі пальним без реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі та здійснення роздрібна торгівля пальним через реєстратор розрахункових операцій, який не зазначено в ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Такі порушення є підставою для застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом обґрунтовано та підставно.

Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даній судовій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскаржуване рішення прийняте з дотриманням інших вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень належить відмовити.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено в повному обсязі, керуючись приписами статті 139 КАС України, судовий збір не повертається позивачу, та за відсутності понесених судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з позивача на користь суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2021 №00038830704 про застосування штрафних санкцій в розмірі 120000 (сто двадцять тисяч) гривень 00 коп. у зв`язку із порушенням вимог підпункту 230.1.2. пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України та № 00038840704 про застосування штрафних санкцій в розмірі 29977 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят сім) гривень 24 коп. у зв`язку із порушенням вимог частини 36 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 22 листопада 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач: - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637).

Головуючий суддя Мірінович У.А.