Рішення № 101288894, 23.11.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2021 року Справа № 480/5697/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5697/21

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи "Сумська виправна колонія (№116)"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Державної установи "Сумська виправна колонія (№116)", в якій просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Сумська виправна колонія (№116)" щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 21 календарний рік служби.

2. Зобов`язати Державну установу "Сумська виправна колонія (№116)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 21 календарний рік служби.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач з 01.03.2011 по 12.01.2017 проходив військову службу у Державній установі "Сумська виправна колонія (№116)". Наказом від 12.01.2017 №8/ОС-17 позивача звільнено зі служби за ст. 77 п. 1 п.п.7 Закону України "Про національну поліцію" за власним бажанням. Згідно наказу про звільнення вислуга років на день звільнення становила: 21 рік 11 місяців 21 день, у пільговому обчисленні: 23 роки 11 місяців 05 днів. У день виключення зі списків особового складу Державної установи "Сумська виправна колонія (№116)" у зв`язку із закінченням строку контракту позивачу не було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У подальшому відповідачем не було здійснено нарахування та виплату зазначеної допомоги.

На звернення позивача до відповідача з вимогою виплатити одноразову грошову допомогу, отримав відповідь від 26.02.2021, де відповідач зазначив, що не було виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України із-за відсутності рапорту позивача щодо виплати даної допомоги.

17.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням вислуги років за всі періоди його служби згідно послужного списку, відповіді не отримав.

Позивач вважає протиправною бездіяльність Державної установи "Сумська виправна колонія (№116)" щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 21 календарний рік служби, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Ухвалою суду від 01.07.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що п. 2 ст. 9 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визначено коло осіб, що мають право на виплату зазначеної одноразової грошової допомоги, а саме зазначено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Аналогічна норма передбачена і абзацом 3 п. 10 Постанови КМУ № 393 від 17.07.1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей", за змістом, якого визначено, що особам, які звільняються зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інших поважних причин, перелік яких визначається КМ, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Водночас, у цій же Постанові, а саме, абзацом 6 п. 10 визначено порядок обчислення строку календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги, і вказується посилання на п. 1 Постанови.

Пунктом 1 Постанови визначено суб`єкт застосування даної постанови, а саме - "установити, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб " (2262-ХП) особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються...".

Саме у преамбулі цього Закону вказано коло осіб та їх спеціальний статус, на яких розповсюджується дія зазначених норм про виплату одноразової грошової допомоги - тобто поширюється виключно на осіб, що мають право на пенсійне забезпечення.

Виходячи з вище наведеного, оскільки вислуга років на день звільнення позивача не давала права на призначення пенсійного забезпечення, жодних підстав для нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги не було, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, позовну заяву та відзив, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач з 01.03.2011 по 12.01.2017 проходив військову службу у Державній установі "Сумська виправна колонія (№116)" (а.с. 6).

Наказом від 12.01.2017 №8/ОС-17 ОСОБА_1 звільнено зі служби за ст. 77 п. 1 п.п.7 Закону України "Про національну поліцію" за власним бажанням. Згідно змісту наказу про звільнення вислуга років на день звільнення становила: 21 рік 11 місяців 21 день, у пільговому обчисленні: 23 роки 11 місяців 05 днів (а.с. 5).

17.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової допомоги (а.с.8).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Спірні правовідносини виникли з приводу нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про соціальний і правовий: захист військовослужбовців та членів їх сімей» та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Конституційний Суд України у рішенні від 17 березня 2004 року №7-рп/2004 вказав, що визначений законами України відповідно до положень статті 17 Конституції України комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, зумовлений не їх непрацездатністю або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю професійних обов`язків, пов`язаних з ризиком для життя та здоров`я, певним обмеженням конституційних прав і свобод, у тому числі і права заробляти матеріальні блага для забезпечення собі і своїй сім`ї рівня життя, вищого за прожитковий мінімум. Тобто соціальні гарантії військовослужбовців та працівників правоохоронних органів випливають з характеру покладених на них службових обов`язків у зв`язку з виконанням ними державних функцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Вислуга років обчислюється відповідно до Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою КМУ від 17.07.1992 року №393 (далі- Порядок №393).

Відповідно до п. 10 Постанови №393 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Матеріалами справи встановлено, що позивач у період з 01.03.2011 по 12.01.2017 проходив військову службу у Державній установі "Сумська виправна колонія (№116)" (а.с. 6).

Відповідно до змісту Наказу від 12.01.2017 №8/ОС-17 позивачу одноразова грошова допомога при звільненні не була нарахована та не виплачена. Вислуга років на день звільнення становила: 21 рік 11 місяців 21 день, у пільговому обчисленні: 23 роки 11 місяців 05 днів (а.с. 5).

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції станом на час звільнення позивача з Національної поліції України (12.01.2017 року) обов`язковою умовою для набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, є наявність вислуги 10 років і більше.

Згідно з положеннями статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції станом на час звільнення позивача з Національної поліції України) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

За таких обставин суд вважає помилковими твердження відповідача про те, що під час звільнення з органів внутрішніх справ у 2017 році позивач не набув права на отримання грошової допомоги відповідно до статті 9 Закону №2262, оскільки не мав права на пенсію, оскільки норму ч.1 ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слід тлумачити та застосовувати лише для обчислення розміру компенсації, а не набуття самого права на неї, оскільки таке право виникає за наявності вислуги років 10 років і більше, без будь-яких обмежень щодо обчислення такої вислуги.

Таким чином, системний аналіз наведених положень Закону № 2262-ХІІ дає підстави для висновку, що частина друга статті 9 цього Закону встановлює дві підстави для виплати одноразової грошової допомоги зазначеним у ній особам, зокрема, це особи, які мають право на пенсію та звільнені зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини за наявності вислуги років 10 років і більше.

Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги, яка має разовий характер, зокрема, особами, які перебували на службі в Національній поліції, у розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби пов`язане з наявністю 10 річної вислуги та звільненням з передбачених підстав, зважаючи на що не набуття права на пенсію цих осіб не може нівелювати їх право на отримання зазначеної допомоги за умови наявності 10 і більше років вислуги.

Вказана правова позиція відповідає правовому висновку, викладеному у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №821/3762/15-а, від 30 вересня 2020 року у справі № 821/952/17

Враховуючи, що ОСОБА_1 має вислугу років більше 10 років, то при звільненні він мав право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Сумська виправна колонія (№116)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Сумська виправна колонія (№116)" щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 21 календарний рік служби.

Зобов`язати Державну установу "Сумська виправна колонія (№116)" (40002, м. Суми, вул. Роменська, 110, код ЄДРПОУ 08565115) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 21 календарний рік служби.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук