Рішення № 101288750, 17.11.2021, Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа № 624/335/19

Провадження № 2/634/43/21

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2021 року

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Зимовського О.С.,

за участю секретаря судового засідання - Лісняк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сахновщина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРАТ «Насінневе» про розірвання договорів оренди земельних ділянок,

встановив:

У травні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовами до ПРАТ «Насінневе» про розірвання договорів оренди земельних ділянок.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 18 квітня 2008 року та 28 квітня 2008 року між ПРАТ «Насіннєве» та ОСОБА_2 , було укладено договори оренди землі без номерів. Об`єктом оренди відповідно до п.2 договорів оренди землі, в оренду передавались наступні земельні ділянки: земельна ділянка загальною площею 0,15 Га - яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серія: ХР № 047996, кадастровий номер 6323184000:07:002:0218; земельна ділянка загальною площею 1, 43 Га - яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серія: ХР № 047996, кадастровий номер 6323184000:07:002:0118; земельна ділянка загальною площею 9,6759 Га - яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серія: ХР № 047996, кадастровий номер 6323184000:07:003:0123. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. 30.03.2017 року позивачем як новим власником було направлено на адресу відповідача повідомлення про перехід права власності на орендовані земельні ділянки.

Відповідно до п. 41 вищезазначених договорів оренди земельної ділянки від 18.04.2008 року та 28.04.2008 року - перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни або розірвання договору. Враховуючи, що зазначені договори оренди земельних ділянок містить особливі положення щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, тобто договором допускається його припинення шляхом розірвання у разі зміни власника, позивач вважає таку підставу законною і такою, що має місце в даному випадку.

Ухвалою суду від 08.04.2020 року цивільну справу за вказаним позовом було прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.10.2021 року підготовче провадження по вказаній справі було закрито і призначено судовий розгляд.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в поданій до суду заяву просив розгляд справи проводити за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ПРАТ «Насінневе» Якименко В.О. у судове засідання не з`явився в направленому до суду клопотанні просив відкласти розгляд справи на іншу дату в зв`язку з його участю у судовій справі в Лисянському районному суді Черкаської області в режимі відеоконференції. Також в клопотанні зазначив, що відповідач повністю заперечує щодо задоволення позовних вимог та надав письмові пояснення з урахуванням нової судової практики.

У поданому відзиві та письмових поясненнях представник відповідача зазначив, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (утому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Згідно змісту позовних вимог позивач просить суд розірвати договори оренди землі, які були укладені між ПРАТ "Насіннєве" та ОСОБА_2 ще в 2008 році, саме на підставі вказаної статті, оскільки він набув право власності на земельні ділянки, які є об`єктами оренди, а згідно п.40 цих договорів перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або для розірвання договору. Інших підстав для розірвання договорів оренди землі, окрім вказаного пункту 40, позивач у своєму позові не зазначає.

08 вересня 2020 року Велика палата Верховного суду за результатах розгляду касаційної скарги по справі № 920/418/19 ухвалила постанову, в якій виклала свої висновки щодо застосування ст.32 Закону України «Про оренду землі» в аналогічних спірних правовідносинах, що право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожнім праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин.

Таким чином, висновки Великої палати Верховного суду підтверджують доводи відповідача, які викладені у відзиві на позов, про те, що смерть фізичної особи - орендодавця не є підставою для припинення договорів, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до позивача перейшли права та обов`язки за договорами оренди, відповідно зміна умов договорів або їх розірвання повинні здійснювались з урахуванням всіх норм законодавства щодо порядку розірвання таких договорів, зокрема, лише за наявності підтверджених фактів невиконання ПРАТ «Насіннєве» своїх обов`язків щодо користування земельною ділянкою, сплати орендної плати, тощо.

Відповідно до обставин справи ОСОБА_1 набув право власності на земельні ділянки в порядку спадкування 16 березня 2017 року, тобто, після укладення попереднім власником із ПРАТ «Насіннєве» оспорюваних договорів оренди землі.

На підставі ст. 148-1 Земельного кодексу України та ст. 9 Закону України «Про оренду землі» до нього перейшли всі права та обов`язки за вказаними договорами.

Починаючи з 2017 року позивач отримує орендну плату за оспорюваними договорами, тобто, його поведінка засвідчує волю на настання відповідних правових наслідків. В силу ст.770 ЦК України дії позивача по одержанню орендної плати, в тому числі як власника землі, свідчать про його погодження з умовами договору оренди земельної ділянки.

Разом з тим, майже через півтора року з моменту набуття статусу орендодавця за договорами оренди землі ОСОБА_1 вирішує звернутись до суду із позовною заявою про розірвання цих договорів лише на підставі п.40.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок, що: «доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium » (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

Застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) є засобом для недопущення недійсності оспорюваного правочину всупереч принципу добросовісності, а не підставою для визнання його недійсним».

Такий же висновок міститься у постанові Верховного суду від 07.10.2020 справа № 450/2286/16- ц, в якій також зазначено: «Якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорений, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і мас призводити до припинення зазначеного права».

Отже, факт набуття позивачем прав власності на земельні ділянки та отримання орендної плати за їх користування від ПРАТ "Насіннєве" свідчить про те, що ОСОБА_1 своєю поведінкою дав зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на розірвання договорів оренди землі.

До схожого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.04.2020 року справа № 626/601/19, згідно якого: «Очевидно, що дії позивача, який став новим власником земельної ділянки після смерті ОСОБА 2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 серпня 2010 року, тривалий час виконував свої зобов`язання та користувався правами, передбаченими договором оренди земельної ділянки від 01 листопада 2006року № 555, а згодом, зі спливом значного часу, у березні 2019 року, пред`явив позов про розірвання нього договору оренди, суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.

Отже, заявляючи відповідний позов про розірвання договору оренди землі з мотивів зміни власника ділянки після тривалого мовчання з цього приводу, позивач хоча й використовує належне йому право, але як повий власник майна та орендодавець у спірних правовідносинах діє недобросовісно, зловживаючи своїм правом, діє всупереч доктрині «venire contra factum proprium».

Така позиція також відображена в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області за результатами розгляду аналогічної позовної заяви від 19.10.2021 року, яким відмовив повністю у задоволенні позовних вимог.

Для обґрунтування свого рішення господарський суд використав висновки Великої палати Верховного суду, викладені в постанові від 08 вересня 2020 року по справі № 920/418/19, та зазначив, що: «дії позивача направлені на розірвання договору оренди землі, за відсутності доказів порушення умов такого договору відповідачем є такими, що суперечать принципам справедливості, добросовісності, приписам Закону України "Про оренду землі". Відповідач не має нести негативних наслідків у вигляді розірвання договору на вимогу іншої сторони лише у зв`язку з передачею цієї земельної ділянки у суборенду та продовження строку дії договору. Доказів понесення негативних наслідків для позивача, у вигляді погіршення стану об`єкту оренди, порушення відповідачем умов договору в частині сплати орендної плати, позивачем не надано.». Вказане додатково підтверджує, що статтю 32 Закону України «Про оренду землі» в справі за позовом ОСОБА_1 слід застосувати із врахуванням висновків Великої палати Верховного суду, на які посилався відповідач.

Щодо розгляду схожих справ у Харківському апеляційному суді, то відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд зазначив, що висновки Великої палати Верховного суду, викладені в постанові від 08.09.2020 року по справі № 920/418/19, не суперечать позиції судів, оскільки сформульовані за інших обставин. Однак, така позиція є хибною, оскільки із змісту постанови Великої палати чітко слідує, що висновки щодо застосування норм матеріального права є загальними та такими, що повинні бути враховані за будь-яких обставин, а посилання на наявність нерухомого майна на спірній земельній ділянці не було єдиною і однозначною підставою для вирішення спору на користь орендаря.

Таким чином, позов ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок не підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. 223 ЦПК України, суд вважає клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки наведені ним причини неможливості прийняти участь в судовому засіданні, суд визнає неповажними, представник відповідача мав можливість прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів але такою можливістю не скористався, відповідного клопотання до суду не направив. Тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справи, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню, наявних у справі доказам, дійшов висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Насінневе» укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 9,6759 га сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Пунктом 8 цього договору передбачено, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору, договір вважається пролонгований на той же термін, якщо орендодавець не виявив бажання поновлення його на новий строк. У цьому разі орендодавець повинен не пізніше ніж за дев`яносто днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір розірвати даний договір.

Як вбачається з пункту 9 цього договору орендна плата вноситься орендарем у одній із наступних форм та розмірів: в грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 6248,94 грн.

Пунктами 10, 11, 13 цього договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Орендна плата вноситься у такі строки до 30 грудня.

Розмір орендної плати переглядається один раз на 3 роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законодавством.

Пунктами 36 - 40 цього договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є випадки, що визначені законодавством, а також коли орендар не виплачує орендну плату орендодавцю більше 3 місяців.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни або розірвання договору. (а.с.7-12 ).

Крім того, 18 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Насінневе» укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1569 га сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Пунктом 8 цього договору передбачено, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору, договір вважається пролонгований на той же термін, якщо орендодавець не виявив бажання поновлення його на новий строк. У цьому разі орендодавець повинен не пізніше ніж за дев`яносто днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір розірвати даний договір.

Як вбачається з пункту 9 цього договору орендна плата вноситься орендарем у одній із наступних форм та розмірів: в грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 100,13 грн.

Пунктами 10, 11, 13 цього договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Орендна плата вноситься у такі строки до 30 грудня.

Розмір орендної плати переглядається один раз на 3 роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законодавством.

Пунктами 36 - 40 цього договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є випадки, що визначені законодавством, а також коли орендар не виплачує орендну плату орендодавцю більше 3 місяців.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни або розірвання договору (а.с. 23-26).

Також, 28 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Насінневе» укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,43 га сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Пунктом 8 цього договору передбачено, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору, договір вважається пролонгований на той же термін, якщо орендодавець не виявив бажання поновлення його на новий строк. У цьому разі орендодавець повинен не пізніше ніж за дев`яносто днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір розірвати даний договір.

Як вбачається з пункту 9 цього договору орендна плата вноситься орендарем у одній із наступних форм та розмірів: в грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1080,40 грн.

Пунктами 10, 11, 13 цього договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Орендна плата вноситься у такі строки до 30 грудня.

Розмір орендної плати переглядається один раз на 3 роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законодавством.

Пунктами 36 - 40 цього договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є випадки, що визначені законодавством, а також коли орендар не виплачує орендну плату орендодавцю більше 3 місяців.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни або розірвання договору. (а.с. 39-42 )

Згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 26 грудня 2015 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 55)

16 березня 2017 року приватним нотаріусом Кегичівського районного нотаріального округу Харківської області Удовиченко С.О. посвідчено, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 9,6759 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 6323184000:07:003:0123, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області та належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ХР № 047996, виданого Кегичівською районною державною адміністрацією Кегичівського району Харківської області 28.10.2004 року на підставі розпорядження № 50 від 10.02.2003 року та зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 29. (а.с. 56)

Аналогічна інформація міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. (а.с. 57- 59)

Відповідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 березня 2017 року посвідченого приватним нотаріусом Кегичівського районного нотаріального округу Харківської області Удовиченко С.О. вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 0,1569 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 6323184000:07:002:0218, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області та належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ХР № 047996, виданого Кегичівською районною державною адміністрацією Кегичівського району Харківської області 28.10.2004 року на підставі розпорядження № 50 від 10.02.2003 року та зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 29. (а.с. 60)

Аналогічна інформація міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. (а.с. 61- 63)

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 березня 2017 року посвідченого приватним нотаріусом Кегичівського районного нотаріального округу Харківської області Удовиченко С.О. вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 1,4300 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 6323184000:07:003:0108, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області та належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ХР № 047996, виданого Кегичівською районною державною адміністрацією Кегичівського району Харківської області 28.10.2004 року на підставі розпорядження № 50 від 10.02.2003 року та зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 29. (а.с. 64)

Аналогічна інформація міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. (а.с. 65- 67)

Згідно копії заяви позивача ОСОБА_1 від 23.10.2017 року, останній повідомляє керівника ПРАТ «Насінневе» про бажання розірвати спірні договори оренди з 2018 року. (а.с. 72)

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частинами 3 та 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 4 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі, в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Укладаючи 18 квітня 2008 року та 28 квітня 2008 року договори оренди землі, сторони узгодили усі умови (пункти) договору, визначились з їх змістом.

Згідно пункту 41 спірних договорів оренди земельної ділянки перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни або розірвання договору.

Тобто, наведеними умовами договору передбачена можливість його розірвання на вимогу однієї із сторін та визначенні підстави для такого розірвання, без необхідності встановлення будь-яких інших передумов, зокрема, істотного порушення договору.

Положення пункту 41 договорів були погоджені сторонами на власний розсуд, не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов`язковими для виконання сторонами правочину.

Доводи представника відповідача, що спірні договори оренди землі мають виконуватися у повному обсязі та перехід права власності до іншої особи не припиняє їх дію, безпідставні, та спростовуються пунктом 41 цих договорів.

Зазначене узгоджується з пунктом 3 частини першої статті 3, статтею 627 ЦК України, якими до загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, що передбачає, зокрема, добровільне узгодження умов договору оренди землі при його укладенні.

Посилання представника відповідача на те, що істотні умови спірних договорів оренди землі не порушено, а отже, відсутні підстави для їх розірвання не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Також отримання орендної плати за договорами оренди землі до моменту звернення до суду за один рік не спростовує висновків суду в частині наявності підстав для розірвання договору оренди землі у зв`язку із зміною власника земельної ділянки

Суд зазначає, що поведінка позивача щодо розірвання договору оренди є послідовною та не суперечливою. Так, право орендодавця вимагати розірвання договору оренди на підставі пункту 41 виникло при переході права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи.

Судом встановлено, що пунктом 41 вказаних договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Насінневе» була, передбачена можливість розірвання договору у зв`язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, при цьому позивач наполягає на розірванні договору, а орендар ухиляється від такого розірвання, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі.

Вказаний висновок не суперечать висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2020 року в справі № 920/418/19, на який послався представник відповідача в письмових поясненнях, та згідно з яким право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожнім праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин.

При цьому судом враховано, що у справі № 920/418/19 суди встановили, що на земельній ділянці, договір оренди якої просив розірвати орендодавець (Верхньосироватська сільська рада Сумського району Сумської області), розташовані об`єкти нерухомого майна, які на праві власності належать орендарю, Товариству з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент» та, укладаючи договір оренди, вказане товариство мало на меті узаконення користування земельною ділянкою, враховуючи правомірні очікування на вільний доступ до свого майна та можливість його використання.

Саме на вказані обставини Велика Палата Верховного Суду вказала, як істотні при вирішенні питання розірвання договору оренди землі в справі № 920/418/19.

Разом з тим у даній справі ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , передана в оренду Відкритому акціонерному товариству «Насінневе» земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яких будь-яке нерухоме майно, належне орендарю, відсутнє та не встановлено істотних обставин для незастосування погоджених сторонами в договорах оренди підстав його розірвання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 4228 грн 80.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 89, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПРАТ «Насінневе» про розірвання договорів оренди земельних ділянок - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 18.04.2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Насінневе» ЄДРПОУ: 00387080, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серія ХР №047996, кадастровий номер земельної ділянки 6323184000:07:002:0218, площею 0,1569 га, зареєстрований Відділом Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області 07.12.2012 року за реєстровим номером 632318404001843.

Зобов`язати ПРАТ «Насінневе», код ЄДРПОУ 00387080, повернути в належному агротехнічному стані ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 виданий Кегичівським PC ГУДМС України в Харківській області 22 вересня 2015 року, мешканцю АДРЕСА_1 земельну ділянку загальною площею 0,1569 га, кадастровий номер 6323184000:07:002:0218, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області, яка належить йомуна підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.03.2017 року реєстровий №29 у спадковій справі №74/2016.

Розірвати договір оренди землі від 28.04.2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Насінневе», код ЄДРПОУ 00387080, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серія ХР №047996, кадастровий номер земельної ділянки 6323184000:07:002:0118, площею 1,43 га, зареєстрований Відділом Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області 07.12.2012 року за реєстровим номером 632318404001844.

Зобов`язати ПРАТ «Насінневе», код ЄДРПОУ 00387080, повернути в належному агротехнічному стані ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 виданий Кегичівським PC ГУДМС України в Харківській області 22 вересня 2015 року, мешканцю АДРЕСА_1 земельну ділянку загальною площею 1,43 га, кадастровий номер 6323184000:07:002:0118, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області, яка належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.03.2017 року реєстровий №29 у спадковій справі №74/2016.

Розірвати договір оренди землі від 18.04.2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Насінневе», код ЄДРПОУ 00387080, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серія ХР №047996, Кадастровий номер земельної ділянки 6323184000:07:003:0123, площею 9,6759 га, зареєстрованого Відділом Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області 07.12.2012 року за реєстровим номером 632318404001842.

Зобов`язати ПРАТ «Насінневе», код ЄДРПОУ 00387080, повернути в належному агротехнічному стані ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 виданий Кегичівським PC ГУДМС України в Харківській області 22 вересня 2015 року, мешканцю АДРЕСА_1 земельну ділянку загальною площею 9,6759 га, кадастровий номер 6323184000:07:003:0123, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області, яка належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.03.2017 року реєстровий №29 у спадковій справі №74/2016.

Стягнути з ПРАТ «Насіннєве», код ЄДРПОУ 00387080, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_1 судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 4228 грн 80 коп. (чотири тисячі двісті двадцять вісім гривень 80 коп.)

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Сахновщинський районний суд Харківської області шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги з дня складання його повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.11.2021 року.

Суддя: /підпис/

Копія вірна. Суддя: