Рішення № 101288413, 23.11.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3785/21

№ провадження 2-а/629/29/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

з участю секретаря - Назарової В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лозова Харківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, третьої особи інспектора ВРПП Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Шнипко В`ячеслава Андрійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії БАВ № 406131 від 07.07.2021 року, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу 425 гривень відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП; справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрити. Зазначає, що 07.07.2021 року о 10:00 годині інспектор ВРПП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Шнипко В.А. склав постанову серія БАВ № 406131 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. З зазначеної постанови вбачається, що 07.07.2021 року о 10:00 годині в с.Катеринівка по вул. Леніна водій гр. ОСОБА_1 керував автомобілем Dacia Duster, причеп якого не зареєстрований в установленому законом порядку, без номерного знаку, не маючи реєстраційних документів та дійсного поліса цивільно-правової відповідальності, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. В оскаржуваній постанові в графі «до постанови додаються» відсутні будь-які позначки, що свідчить про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 будь-яких порушень. Окрім цього, позивач вважає, що постанову складено в порушення норм чинного законодавства, оскільки порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, з вказаної постанови вбачається, що постанову складено інспектором 07.07.2021 року о 10:00 годині; правопорушення начебто вчинено також 07.07.2021 року о 10:00 годині; правопорушення вчинено в с.Катеринівка по вул. Леніна. З наведеного вбачається, що інспектором було виявлено правопорушення та складено постанову в один і той же день в один і той же час, що вказує на те, що фактично інспектором не проводився (всупереч вимогам чинного законодавства) реальний розгляд справи про адміністративне правопорушення, чим фактично на думку позивача було порушено загальний принцип розгляду справи про адміністративне правопорушення, що полягає у об`єктивності, неупередженості та надання громадянину права заперечувати, подавати клопотання, висловлювати думки та знати свої права. Окрім того, село під назвою « Катеринівка » в Україні є мабуть майже в кожній області, тобто інспектором не чітко визначено місце скоєння правопорушення, а також у сторони позивача виникає питання щодо зазначення вулиці Леніна, оскільки в Україні було проведено так звану декомунізацію, а відтак вірогідно, що вулиці Леніна взагалі не існує. Також сторона позивача звертає увагу й на той факт, що оскаржувана постанова, всупереч нормам законодавства, не містить посилання на порушення позивачем норм ПДР України, що в свою чергу ставить під сумнів твердження інспектора про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Таким чином, інспектором було порушено норми чинного законодавства в частині порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та вимоги щодо складання постанови, за результатами розгляду відповідної справи про адміністративне правопорушення, що в свою чергу доводить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування. Що ж стосується інших порушень, вказаних в оскаржуваній постанові, то сторона позивача вважає їх також необґрунтованими, а окрім того зазначені порушення не охоплюються ч. 1 ст. 126 КУпАП. Крім того, є лише два випадки, коли поліцейський може перевірити поліс автоцивілки та виписати протокол за його відсутність: при складанні протоколу щодо порушень правил дорожнього руху; при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. Тобто, якщо водій нічого не порушив і на нього не складається протокол, то штрафувати його за відсутність полісу страхування поліцейський не має права. Таким чином, обов`язок водія пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки поліс страхування виникає лише у випадках складання відносно даного водія протоколу. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 квітня 2017року, справа № К/800/13938/17.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Харківській області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, надав відзив, у якому просив позов залишити без задоволення. У відзиві посилався на те, що оскаржуване рішення вчинене відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАСУ на підставі і в межах його повноважень, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, своєчасно, в зв`язку з чим відсутні підстави для його скасування.

Представник відповідача Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

07.07.2021 року інспектором ВРПП старшим лейтенантом поліції Шнипко В.А. відносно позивача ОСОБА_1 складено постанову серії БАВ № 406131 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Відповідно до постанови, водій ОСОБА_1 07.07.2021 року о 10-00 год. в с. Катеринівка по вул. Леніна керував автомобілем DACIA DUSTER, причеп якого не зареєстрований в установленому законом порядку, без номерного знаку, не маючи реєстраційних документів та дійсного поліса цивільно-правової відповідальності.

Суд зазначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (в тому числі ч. 1 ст. 126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015р. за № 1395 (далі Інструкція).

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п.4 розділ 1 Інструкції).

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про зазначені адміністративні правопорушення виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

Надаючи оцінку оскарженій постанові у справі про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідачем надано диск з відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.

Суд зазначає, що згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Згідно ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію", полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами ст. 73 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13.02.2020 року по справі №524/9716/16-а, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17 та від 15.11.2018 у справі №524/5536/17.

Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку, що наданий відповідачем під час розгляду справи диск з відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції не є належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг у справах про адміністративні правопорушення" від 24 червня 1988 року № 6, розглядаючи скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7).

На підтвердження того, що позивачем дійсно допущено порушення, зазначене у оскаржуваній постанові, відповідачем не надано жодного доказу, в зв`язку з чим суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню у судовому порядку.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Згідно пункту третього частини третьої вищенаведеної статті Кодексу встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Судові витрати покласти на відповідача за рахунок державних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 77, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії БАВ № 406131 від 07.07.2021 року, винесену інспектором ВРПП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Шнипко В.А., про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень відносно ОСОБА_1 .

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених КАС України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами КАС України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачі:

- Головне управління Національної поліції в Харківській області, місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Жон Мироносиць, буд. 5;

- Лозівський РВП ГУНП в Харківській області, місцезнаходження за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, буд.7.

Третя особа - інспектор ВРПП Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Шнипко В`ячеслава Андрійовича, робоча адреса: Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, буд. 7.

Суддя О.Г. Попов