Рішення № 101288391, 22.11.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 листопада 2021 року м. Рівне №460/4285/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., розглянувши за правилами письмового провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 04.02.2021 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити дострокову пенсію за віком з дня звернення, з 22.01.2021.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 було подано всі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства, проте відповідач протиправно відмовив у призначенні такої пенсії.

Ухвалою суду від 08.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

07.07.2021 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Враховуючи положення ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підстав для призначення позивачу дострокової пенсії за віком немає, оскільки документами не підтверджено, що позивач є матір`ю особи з інвалідністю з дитинства, яка виховала таку дитину до шестирічного віку.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 11.02.2002 відділом РАЦС Рокитнівського районного управління юстиції Рівненської області (а.с.13).

ОСОБА_1 має загальний страховий стаж 22 роки 8 місяців 15 днів, що підтверджується копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 (а.с.17), архівною довідкою від 16.12.2020 №01-12/К-365, виданою Трудовим архівом Решетилівської районної ради Полтавської області (а.с.18) та розрахунком страхового стажу (а.с.21).

Згідно з заключенням ЛКК від 01.12.2020 №6981, хворий ОСОБА_2 не мав медичних показів для визнання його дитиною з інвалідністю до шестирічного віку (а.с.35).

Відповідно до корінця медичного висновку №123 про дитину-інваліда віком до 18 років від 16.12.2015, у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявне захворювання (патологічний стан), яке відповідає розділу І пункту 1 підпункту 1.17 Т 90.2 Переліку медичних показань. Висновок дійсний до 01.01.2018 (а.с.15).

Згідно з корінцем медичного висновку №140 про дитину-інваліда віком до 18 років від 18.12.2017, у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявне захворювання (патологічний стан), яке відповідає розділу І пункту 1 підпункту 1.17 Ш - Т 90.2 Переліку медичних показань. Висновок дійсний до 04.02.2020 (а.с.16).

Рівненською міжрайонною спеціалізованою психо-неврологічною МСЕК видано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 21.02.2020 серії 12 ААБ №510828, згідно з якою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 04.02.2020 довічно встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності - інвалід з дитинства (а.с.14).

22.01.2021 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.34).

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 04.02.2021 №1700-0304-8/4411 відмовило позивачу в призначенні пенсії, оскільки документами не підтверджено, що ОСОБА_1 є матір`ю особи з інвалідністю з дитинства, яка виховала таку дитину до шестирічного віку (а.а.с.19-20).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058- IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з п.3 ч.1 ст.115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

Статтею 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII передбачено, що жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).

За змістом наведених норми, вбачається, що однією з обов`язкових умов для призначення дострокової пенсії за віком є виховання до шестирічного віку саме осіб з інвалідністю з дитинства.

При цьому, визначення терміну "особа з інвалідністю з дитинства" не міститься ні в Законі України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", ні в Законі України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю".

Згідно з п.14 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317 (далі - Положення №1317), причинний зв`язок інвалідності з хворобами, перенесеними у дитинстві, встановлюється за наявності документів лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання або травму, перенесену до 18-річного віку.

В пункті 26 Положення №1317 передбачено, що причиною інвалідності є, зокрема, інвалідність з дитинства.

Документи, які подаються до Пенсійного фонду України та його управлінь для призначення пенсії, визначені в Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1) .

Відповідно до пп.5 п.2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, а саме: документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю (при призначенні пенсії згідно з абзацом першим пункту 3 частини першої статті 115 Закону).

Згідно з п.2.18 Порядку №22-1, визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).

Аналіз наведених норм права вказує на те, що законом не передбачена вимога шодо настання інвалідності дитини, інваліда з дитинства, саме до шестирічного віку. Також не передбачена така вимога для призначення пенсії, як обов`язковість визнання дитини інвалідом до шестирічного віку. У законі визначена лише вимога про виховання такої дитини до шести років.

Висновки аналогічного характеру викладені в постановах Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №501/2838/16-а, від 14.02.2019 у справі №216/2437/16-а, які в силу вимог ч.5 ст. 242 КАС України враховуються судом при прийняті даного рішення.

У ході розгляду справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла 50-ти річного віку, має загальний страховий стаж роботи понад 15 років, що не заперечується відповідачем, та є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом РАЦСу Рокитнівського районного управління юстиції Рівненської області 11.02.2002, актовий запис №7.

Факт здійснення догляду ОСОБА_1 за сином до досягнення ним шестирічного віку підтверджується: корінцями медичного висновку №123 від 16.12.2015, №140 від 18.12.2017 про дитину-інваліда віком до 18 років де зазначено адресу проживання батьків ( АДРЕСА_1 ), що відповідає запису про зареєстроване місце проживання позивача у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 (а.а.с.10-11, 15, 16).

Крім того, факт визнання ОСОБА_2 особою з інвалідністю з дитинства підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 21.02.2020 серії 12 ААБ №510828 (а.с.14).

Таким чином, позивачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують, що її син ОСОБА_2 визнаний особою з інвалідністю з дитинства.

Позивач досягла 50-річного віку та має достатній страховий стаж для призначення дострокової пенсії.

Отже, що відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком, як матері особи з інвалідністю з дитинства, є протиправною.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Як встановлено судом, із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 звернулася 22.01.2021 (а.с.34).

Отже, пенсія за віком підлягала призначенню позивачу з 22.01.2021.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, а позивачем повністю доведено обґрунтованість своїх позовних вимог.

Відтак, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у сумі 908,00грн., сплачений відповідно до квитанції від 03.06.2021 №2367825 (зворотній бік а.с.26).

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, викладену у листі від 04.02.2021 №1700-0304-8/4411, у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства з 22 січня 2021 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у сумі 908,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Короленка, буд.7, м.Рівне, 33028, ідентифікаційний код юридичної особи 21084076).

Рішення складено 22 листопада 2021 року

Суддя О.М. Дудар