Рішення № 101288143, 15.11.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 листопада 2021 року м. Рівне №460/7608/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (з урахуванням заяви про зміну предмету і підстав позову, збільшення позовних вимог від 08.02.2021, а.с.123-131 т.1) про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Рівненській області щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 з питань подання до органів ДФС декларації про майновий стан і доходи за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 своєчасності та повноти сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб і військового збору; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0012242004 та №0012242204 від 28.12.2018; визнання протиправним нарахування та скасування пені в загальній сумі 113020,63 грн., у т.ч. в сумі 105115,53 грн.- нарахованої за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб, в сумі 7905,10 грн.- нарахованої за несвоєчасну сплату військового збору.

За змістом позовної заяви, відповіді на відзив, заяви про зміну предмету та підстав позову, збільшення позовних вимог та пояснень представників позивача в судовому засіданні, позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ про проведення перевірки та відповідне повідомлення не були вручені позивачу належним чином, а посадові особи органу податкової служби не вчинили усіх необхідних заходів для належного їх вручення, посилаючись на норму щодо наявності на конверті відмітки про неможливість вручення адресату та маючи у розпорядженні необхідну інформацію, в результаті чого він був позбавлений можливості надати будь-які документи, пояснення під час проведення перевірки. Враховуючи зазначене, органом податкової служби було порушено процедуру повідомлення позивача про проведення перевірки, перевірку проведено без дотримання обов`язкових для її проведення умов, що свідчить про протиправність перевірки та відсутність правових наслідків такої. Всупереч зазначеному, органом податкової служби 06.12.2018 складено акт №2640/17-00-13-04/ НОМЕР_1 , який теж не було вручено позивачу належним чином, що позбавило його права подати заперечення, оскільки він був відправлений на адресу: АДРЕСА_1 , яка зазначалася його податковою адресою як суб`єкта підприємницької діяльності, що припинена 27.01.2017. Податкові повідомлення-рішення, які були прийняті на підставі вказаного акту перевірки наравлено поштою на іншу адресу: АДРЕСА_2 , що свідчить про безпідставне віднесення вказаних у них сум до узгоджених податкових зобов`язань та вказує на порушення норм ПК України щодо їх належного вручення. В акті перевірки зазначено, що відповідно до інформації, наданої ТОВ "ОТП Факторинг Україна" у І кв. 2015 року фізичній особі ОСОБА_1 відповідно до додаткового договору №5 від 23.01.2015 до кредитного договору № СМ-SMEE00/007/2007 від 19.04.2007 здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу у сумі 1123497,16 грн. При чому, в акті перевірки вказано, що зазначена сума є основною сумою боргу, оскільки в пункті 2.3.1. договору не вказано суму списаної пені судового збору. Актом перевірки встановлено порушення абз. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п. 167.1 ст.167, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України, у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості, та п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом. На підставі вказаного акту прийнято податкові повідомлення-рішення №0012242204 від 28.12.2018 про нарахування військового збору за податковими зобов`язаннями в розмірі 16843,32 грн та штрафних санкцій в сумі 4210,83 грн та №0012242004 від 28.12.2018 про нарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 223968,63 грн та штрафних санкцій в розмірі 55992,16 грн. Однак, кредитний договір №CM-SMEE00/007/2007 від 19.04.2007 укладено у доларах США, а анулювання (прощення) боргу відбувалося у гривнях, що підтверджується додатковою угодою №5 до кредитного договору №СМ- SMEE00/007/2007 від 19.04.2007, укладеною 23.01.2015. Поряд з цим, відповідачем не досліджені обставини про те чи не закінчились на момент списання боргу передбачені ст.ст.257-258 ЦК України строки позовної давності. Крім того, без оформлення будь-яких документів, без наявності на це підстав та з порушенням строків щодо стягнення пені, передбачених ст.258 Цивільного кодексу України, згідно облікових карток платника податків позивачу нараховано пеню за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань. Факт нарахування пені підтверджується лише розрахунком пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань, з якого вбачається, що пеня нарахована за останні 3 роки, хоча строк позовної давності щодо її стягнення, встановлений Цивільним кодексом України - 1 рік. За таких обставин у відповідача були відсутні умови для прийняття зазначених вище податкових повідомлень-рішень та нарахування пені. На підставі викладеного позивач та його представник просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

За змістом відзиву на позов, відзиву на заяву про зміну предмету та підстав позову, збільшення позовних вимог та пояснення представника відповідача в судовому засіданні, відповідач заперечує проти задоволення позову в повному обсязі. На обґрунтування заперечення зазначає, що на виконання вимог до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України контролюючим органом завчасно 13.11.2018 надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою наказ №2794 від 13.11.2018 та повідомлення від 13.11.2018 №992/17-00-13-04. Однак, вказане поштове відправлення повернулося у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Неотримання платником податків копії наказу та повідомлення про проведення перевірки надісланим контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення не свідчить про невиконання відповідачем обов`язку встановленого податковим законодавством щодо своєчасного та належного повідомлення платника податків про проведення перевірки. При цьому, добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків. Враховуючи зазначене, на підставі пп.20.1.4. п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1, п.78.4 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України та наказу Головного управління ДФС у Рівненській області №2794 від 13.11.2018 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань подання до органів ДФС декларації про майновий стан та доходи за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб і військового збору, про що складено акт від 06.12.2018 №2640/17-00-13-04/ НОМЕР_2 . Як вказано у вказаному акті, при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки платника - податків фізичної особи ОСОБА_1 не надано жодних документів для проведення перевірки. Відповідно до інформації, наданої ТОВ "ОТП Факторинг Україна" №8483 від 26.11.2018 встановлено, що в 1 кварталі 2015 року фізичній особі ОСОБА_1 здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу згідно з додатковим договором №5 від 23.01.2015 до кредитного договору № СМ-SMEE00/007/2007 від 19.04.2007 в розмірі, еквівалентному 1123497,16 грн. Відповідно до наданої копії додаткового договору №5 від 23.01.2015 до кредитного договору № СМ-SMEE00/007/2007 від 19.04.2007 анульована прощена сума основного боргу складає 1123497,16 грн, визначена як основна сума боргу. Перевіркою встановлено неподання платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 до контролюючого органу податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік про доходи, отримані у 1 кварталі 2015 року, як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) ТОВ "ОТП Факторинг Україна" в сумі 1123497,16 грн. Платник податків - фізична особа ОСОБА_1 при складанні декларації за 2015 рік повинен був врахувати дохід, прощений (списаний) у вигляді основної суми боргу в розмірі 1123497,16 грн. Внаслідок вчинення позивачем порушення пп.16.1.2, пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.«д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.пп. «а», «в» п. 176.1 ст.176, п. 179.1 ст.179, п. 179.7 ст.179 Податкового кодексу України перевіркою встановлено заниження оподаткованого доходу у 2015 році в загальній сумі 1122888,16 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік в сумі 223968,63 грн. Крім того, перевіркою встановлено порушення пп.1.2, пп.1.3, пп.1.6 п. 16 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу донараховано військовий збір за 2015 р. в сумі 16843,32 грн. Враховуючи зазначене вище, за результатами перевірки позивачу відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення та нараховано пеню відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України. На підставі викладено, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Після усунення недоліків, ухвалою суду від 11.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначено на 15.12.2020.

Ухвалою суду від 15.12.2020 підготовче засідання у справі відкладено до 05.01.2021.

Ухвалою суду від 05.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №460/7608/20 з 11.01.2021 на тридцять днів; підготовче судове засідання відкладено до 28.01.2021.

В підготовчому засіданні 28.01.2021 оголошено перерву до 08.02.2021.

Ухвалою суду від 08.02.2021 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову; закрито підготовче провадження у справі та розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 16.03.2021.

Судове засідання 16.03.2021 відкладено до 02.04.2021.

Ухвалою суду від 16.03.2021 забезпечено позов шляхом зупинення стягнення за виконавчим листом Рівненського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 по справі №460/1772/19 в межах суми податкового боргу в розмірі 414035,57 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №460/7608/20.

Ухвалою суду від 02.04.2021 допущено процесуальне правонаступництво Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449) як юридичної особи публічного права на Головне управління ДПС у Рівненській області як відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44070166).

Судове засідання 02.04.2021 відкладено до 22.04.2021.

В судовому засіданні 22.04.2021 оголошено перерву до 01.06.2021.

Судове засідання 01.06.2021 відкладено до 17.06.2021.

Ухвалою суду від 17.06.2021 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмовому провадження.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши думку учасників справи, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

19.04.2007 між ЗАТ "ОТП Банк" (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Кредитний договір № СМ-SMEE00/007/2007 (а.с.50-56 т.1), відповідно до якого Банк надає позичальнику кредит у розмірі 91000,00 доларів США на умовах цього Договору, а Позичальник зобов`язується використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит Банку у строки обумовлені цим Договором.

23.01.2015 між Банком, який діє на підставі договору комісії укладеного 27.04.2012 між Банком та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (Кредитор) та Позичальником укладено Додатковий договір №5 до Кредитного договору № СМ-SMEE00/007/2007 від 19.04.2007 (а.с.48-49 т.1), відповідно до якого незважаючи на інші положення Кредитного договору Сторони домовилися, що позичальник до 23.01.2015 зобов`язується погасити Боргові зобов`язання в розмірі 176500,00 грн., сплатити витрати Кредитора на ведення претензійно-правової роботи в розмірі 2733,00 грн. А за умови належного виконання Позичальником умов Кредитного договору та цього Додаткового договору Сторони домовилися: скасувати всю суму пені, що була нарахована до моменту укладення цього Додаткового договору; припинити претензійно-правову роботу по стягненню Боргових зобов`язань за Кредитним договором; Кредитор здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі еквівалентному 1'123'497 грн 10 коп, і Позичальник буде вважатися таким, що погасив свої Боргові зобов`язання перед кредитором в повному обсязі (пп.2.1.3 п.2.1 розділу 2 Додаткового договору).

Підписанням цього Додаткового договору Позичальник підтверджує, що Кредитор повідомив його про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації (пункт 3.4 розділу 3 Додаткового договору).

Відповідно до виписки з особового рахунку ОСОБА_1 перерахував на рахунок отримувача ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму коштів у розмірі 176500,00 грн, з призначенням платежу: погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № СМ-SMEE00/007/2007 (а.с.176 т.2).

Листом від 19.10.2018 №8483 ТОВ "ОТП Факторинг Україна" повідомило Головне управління ДФС у Рівненські області про те, що на підставі Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 27.04.2012 АТ "ОТП Банк" відступив ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права вимоги боргових зобов`язань за кредитним договором, укладеним між Банком та фізичною особою ОСОБА_1 . Керуючись положеннями ст. 605 Цивільного кодексу України з вищевказаною фізичною особою було укладено Додатковий договір № 5 від 23.01.2015 до Кредитного договору № СМ-SMEE00/007/2007 від 19.04.2007, згідно з умовою якого здійснювалося прошення боргу. Положенням пункту 3.4 Додаткового договору № 5 від 23.01.2015 до Кредитного договору № СМ-SMEE00/007/2007 від 19.04.2007 вищевказана фізична особа - боржник, стверджує, шо вона повідомлена про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації. Керуючись положеннями Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 № 4, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" подало до територіального органу ДФС форму № 1ДФ, в якій відобразило нарахований дохід вищевказаної фізичної особи. Будь-яких інших взаємовідносин, включаючи договірні, між вищевказаною фізичною особою та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" протягом 2015 року не було (а.с.47 т.1).

На підставі пп.20.1.4. п.20.1. ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1, п.78.4 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, наказу Головного управління ДФС у Рівненській області № 2794 від 13.11.2018 уповноваженими особами Головного управління ДФС у Рівненській області в період з 26.11.2018 по 30.11.2018 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника - податків фізичної особи ОСОБА_1 з питань подання до органів ДФС декларації про майновий стан та доходи за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб і військового збору. За результатами перевірки складено акт від 06.12.2018 №2640/17-00-13-04/ НОМЕР_2 (а.с.21-32 т.1), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення:

- абз. д) пп.164.2.17 п.164.2 сг.164, п.167.1 ст.167, п. 179.7 сг.179 Податкового кодексу України, а саме: не оподаткування доходу в сумі 1122888,16 грн, отриманого у 1 кв. 2015р. як додаткове благо у вигляді прощеної (анульованої) основної суми боргу (кредиту), в результаті чого перевіркою донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2015 рік в сумі 223968,63 грн;

- пп.1.2. пп.1.3, пп.1.6 п.16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, а саме: не оподаткування доходу в сумі 1122888,16 грн. отриманого у 1 кв. 2015р. як додаткове благе у вигляді прощеної (анульованої) основної суми боргу (кредиту), в результаті чого перевіркою донараховано військовий збір за 2015 рік в сумі 16843,32 грн. (а.с.32 т.1)

На підставі висновків акта перевірки, 28.12.2018 Головним управлінням ДФС у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0012242004, яким у зв`язку з порушення абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України, відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 279960,79 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями на суму 223968,63 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 55992,16 грн (а.с.82, 83 т.1);

- № 0012242204, яким за порушення пп.1.2, 1.3, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: військовий збір у розмірі 21054,15 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями на суму 16843,32 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 4210,86 грн (а.с.84, 85 т.1).

Уважаючи вказані податкові повідомлення-рішення, а також дії відповідача щодо проведення перевірки протиправними, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

При вирішення даної справу, судом застосовуються положення Податкового кодексу України в редакції чинній на момент виникнення правовідносин.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності (підпункт 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України).

Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, у тому числі шляхом укладення із кредитором відповідного договору, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

При цьому законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.

Тому, база оподаткування повинна бути визначена тільки з суми, прощеної (анульованої) банком, яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахування процентів.

Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та, який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Вказана правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 31 серпня 2018 року у справі №826/3684/17.

Згідно з підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Судом встановлено, що ТОВ "ОТП Факторинг України" повідомлено податковий орган про нарахований та виплачений дохід у вигляді анулювання (прощення) боргу ОСОБА_1 .

Підпунктом «а» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку зобов`язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Відповідно до пунктів 179.1, 179.7 статті 179 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов`язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку-боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Отже, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд встановив, що 19.04.2007 між ЗАТ "ОТП Банк" (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Кредитний договір № СМ-SMEE00/007/2007 (а.с.50-56 т.1), відповідно до якого Банк надає позичальнику кредит у розмірі 91000,00 доларів США на умовах цього Договору, а Позичальник зобов`язується використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит Банку у строки обумовлені цим Договором.

На підставі Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 27.04.2012 АТ "ОТП Банк" відступив ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права вимоги боргових зобов`язань за кредитним договором № СМ-SMEE00/007/2007 від 19.04.2007, укладеним між Банком та фізичною особою ОСОБА_1 .

23.01.2015 між Банком, який діє на підставі договору комісії укладеного 27.04.2012 між Банком та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (Кредитор) та Позичальником укладено Додатковий договір №5 до Кредитного договору № СМ-SMEE00/007/2007 від 19.04.2007 (а.с.48-49 т.1), відповідно до якого незважаючи на інші положення Кредитного договору Сторони домовилися, що позичальник до 23.01.2015 зобов`язується погасити Боргові зобов`язання в розмірі 176500,00 грн., сплатити витрати Кредитора на ведення претензійно-правової роботи в розмірі 2733,00 грн.

Згідно зі статтею 605 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Як слідує зі змісту виписки з особового рахунку позивача, наданою на вимогу суду банком, позивач перерахував на рахунок ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму коштів у розмірі 176500,00 грн, з призначенням платежу: погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № СМ-SMEE00/007/2007 (а.с.176 т.2).

Разом з тим, у пункті 3.4 розділу 3 Додаткового договору від 23.01.2015 №5 зазначено, що підписанням цього Додаткового договору Позичальник підтверджує, що Кредитор повідомив його про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.

Отже, як слідує з наведеного вище, кредитор позивача на виконання вимог підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України повідомив боржника (позивача) про прощення (анулювання) частини боргу та про те, що зазначена сума боргу підлягає обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Додатковий договір від 23.01.2015 №5 підписаний позивачем.

Таким чином, позивач був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) йому кредитором частини боргу в сумі 1123497,10 грн за Кредитним договором № СМ-SMEE00/007/2007 від 19.04.2007 та про обов`язок сплати відповідних податків до бюджету згідно з вимогами підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Факт того, що анульована (прощена) банком сума заборгованості позивача в розмірі 1123497,16 грн, є сумою по основному боргу (кредитом), підтверджується ТОВ "ОТП Факторинг Україна" листом від 27.08.2021 №157 (а.с.175 т.2).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач, будучи боржником за укладеним з банком кредитним договором, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за цим кредитним договором, а також був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, був зобов`язаний в силу вимог підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України відобразити прощену (анульовану) суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Враховуючи те, що судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено факт анулювання (прощення) боргу Банком позивачеві у розмірі 1123497,10 грн, яка є сумою основного боргу за прощеним кредитом (без урахування процентів, пені та штрафних санкцій), указана сума є доходом позивача у вигляді додаткового блага із якого позивач мав обов`язок сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір за приписами вищенаведеного податкового законодавства, проте жодних дій для цього не вчинив (таких доказів не надано), суд дійшов висновку про те, що контролюючий орган правомірно нарахував позивачу грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Пунктом 123.1. статті 123 Податкового кодексу України передбачено у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1 , 54.3.2 , 54.3.4 , 54.3.5 , 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, встановлено накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зі змісту оскаржених податкових повідомлень-рішень судом встановлено, що відповідачем правомірно, у відповідності до вимог вищенаведених правових положень збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та нараховано штрафні санкції.

Отже, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 28.12.2018 № 0012242004 та № 0012242204, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним податковим законодавством та не допустив його порушень, а відтак правові підстави для визнання їх протиправними та скасування, відсутні.

При вирішенні справи судом враховується відповідний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 03 березня 2020 року по справі №821/2104/16.

Відповідно до пп. 129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня у наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

За таких обставин контролюючим органом було правомірно нараховано пеню.

Щодо тверджень позивача про допущені відповідачем порушення порядку проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З матеріалів справи встановлено, що повідомлення №992/17-00-13-04 від 13.11.2018 про проведення перевірки та копію наказу "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 " №2794 від 13.11.2018 направлено позивачу 13.11.2018 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.79 том1), за адресою, наявною в інформаційних базах даних ГУ ДФС у Рівненській області та згідно з даними Управління Державної міграційної служби в Рівненській області (вул. Старомонастирська 5/1, м. Корець, Рівненська область, 34700) . На вказану адресу також надсилався акт перевірки (а.с. 33-34 т.1, 153-158 т.2).

Однак, рекомендовані листи із повідомленням про вручення, яким позивачу направлялися вищевказані документи, повернулися на адресу контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв`язку «за даною адресою відсутній» (а.с.33-34, 76-81 т.1).

Згідно із пунктом 42.4 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Отже, з урахуваннями приписів статті 42 Податкового кодексу України, ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про проведення щодо нього невиїзної позапланової документальної перевірки.

Спірні податкові повідомлення-рішення надсилалися на відому контролюючого органу податкову адресу позивача: АДРЕСА_2 (а.с.37, 38, 89-90 т.1). Доказів того, що позивач повідомляв податковий орган про зміну його податкової адреси (зареєстрованого місця проживання) у встановленому законом порядку, матеріали справи не містять і суду не надано.

Суд зазначає, що до повноважень податкових органів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження платників податків на час вчинення тих чи інших дій. Відтак, будь-яких ознак протиправності у діях відповідача в частині проведення перевірки судом не встановлено.

Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні податкові повідомлення-рішення та оскаржувані дії відповідача у цій справі відповідають критеріям, які визначені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому правові підстави для визнання їх протиправними, відсутні.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягнення судових витрат на користь позивача, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (Код ЄДРПОУ ВП 44070166, вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33028) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 15 листопада 2021 року

Суддя Н.С. Гудима