Рішення № 101287199, 22.11.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10954/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадженні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А1620 про визнання протиправними дій та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р., вирішив позовні вимог задовольнити.

І. Суть спору:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини А1620, в якому просив:

1.Визнати протиправними дії військової частини А1620 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

2.Зобов`язати військову частину А1620 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

На початку 2021 р. позивачу стало відомо, що при звільненні, фінансовою службою військової частини А1620 неправомірно не нараховувалось та н е виплачувалась індексація його грошового забезпечення з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.

06.04.2021 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату йому за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. індексацію його грошового забезпечення.

Відповідач листом за №350/303/2/779 від 28.05.2021 р. повідомив позивача, що за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. усі виплати здійсненні у повному обсязі, а проведення виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди згідно з Порядком КМУ №1078 від 17.07.2003 р. не передбачено, бюджетні кошти для проведення індексації з 01.01.2016 р. були відсутні. У зв`язку з цим, відповідач був повідомлений у задоволенні заяви позивача щодо нарахування та виплати індексації грошових доходів за вказаний період.

Позивач вважає, протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення.

(б) Позиція відповідача

26.07.2021 р. відповідач до суду надав відзив на адміністративний позов в якому заперечував проти задоволення позовних вимоги, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетних усіх рівнів на відповідний рік. Таким чином, здійснення виплати індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. перебуває в прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі.

Отже при звільненні та проведенні необхідних розрахунків для позивача, військова частина А1620 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні чинним законодавством.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

30.06.2021р. суд ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29.07.2021 р. суд, ухвалою за клопотанням відповідача здійснив перехід зі спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження.

04.11.2021 р. суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, продовжив підготовче провадження до 90 днів, закрив підготовче поровадження та продовжив розгляд справи по суті у порядку письмового провадження.

IV. Обставини, встановлені судом

Після закінчення проходження військової служби у складі Збройних Сил України, позивач виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення і звільнено з військової служби у запас наказом Командира військової частини А1620 від 02.11.2018 р. №240.

06.04.2021 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату йому за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. індексацію його грошового забезпечення.

Відповідач листом за №350/303/2/779 від 28.05.2021 р. повідомив позивача, що за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. усі виплати здійсненні у повному обсязі, а проведення виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди згідно з Порядком КМУ №1078 від 17.07.2003 р. не передбачено, бюджетні кошти для проведення індексації з 01.01.2016 р. були відсутні. У зв`язку з цим, відповідач був повідомлений у задоволенні заяви позивача щодо нарахування та виплати індексації грошових доходів за вказаний період.

V. Джерела права та висновки суду.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право особи на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ст. 1-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 3 ст.9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Преамбулою Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Статтею 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Частиною 2 ст.5 Закону №1282-XII визначено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Частина 6 ст.5 Закону №1282-XII передбачає, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від від 17 липня 2003 року №1078 (далі Порядок №1078), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Відповідно до зазначених норм права суд робить висновок, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Враховуючи норми ч.3 ст.24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ , абз.1-2 п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10 грудня 2008 року №1153/2008 , відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення та незакладення до бюджету коштів для виплати індексації не позбавляють відповідача обов`язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.

Між тим, відсутність бюджетного фінансування вказаної витрати не позбавляє позивача права на її отримання і не звільняє від обов`язку її виплачувати.

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.

Суд встановив, що 06.04.2021 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату йому за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. індексацію його грошового забезпечення.

Відповідач листом за №350/303/2/779 від 28.05.2021 р. повідомив позивача, що за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. усі виплати здійсненні у повному обсязі, а проведення виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди згідно з Порядком КМУ №1078 від 17.07.2003 р. не передбачено, бюджетні кошти для проведення індексації з 01.01.2016 р. були відсутні. У зв`язку з цим, відповідач був повідомлений у задоволенні заяви позивача щодо нарахування та виплати індексації грошових доходів за вказаний період.

Таким чином, суд робить висновок, про протиправні дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.

Для належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати військову частину А1620 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд робить висновок про задоволення позовних вимог.

VI. Судові витрати

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, відсутні докази понесення ним інших судових витрат, та відсутні витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не належать стягненню з відповідача та компенсації за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними дії військової частини А1620 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

3.Зобов`язати військову частину А1620 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач- ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач – Військова частина А1620, адреса 65085, м. Одеса, вул. Магістральна, буд.37, код ЄДРПОУ 08502712.

Суддя О.Я. Бойко