Рішення № 101286492, 22.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року

справа №380/9000/21

провадження № П/380/9134/21

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області (місцезнаходження: 79011, м.Львів, вул.Вітовського, 18, код ЄДРПОУ 40349068) звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету 1700,00 грн згідно з рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 09.09.2020 №0166.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради на адресу відповідача скеровано вимогу від 29.11.2019 №23/Р-7-3472 про усунення порушення вимог ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме: самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами на фасаді будинку АДРЕСА_2 .

На адресу позивача надійшло подання Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 11.01.2020 №23/Р-7-15 про порушення відповідачем вимог Закону України «Про рекламу». 28.07.2020 позивачем складено протокол №0161 про порушення законодавства про рекламу відповідачем. Позивач скерував на адресу відповідача вимогу про надання належним чином завірених копій документів, що мають відношення до справи та письмових пояснень за фактом вчинення порушення законодавства про рекламу. Відповідач на вказану вимогу не відреагував та всупереч вимогам ст.ст. 26 та 27 Закону України «Про рекламу» не надав інформацію про вартість розміщеної реклами, розповсюдженої з порушенням вимог рекламного законодавства. Позивач прийняв рішення №0162 від 27.08.2020 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу щодо відповідача. За порушення ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» рішенням ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області від 09.09.2020 №0166 на відповідача накладено штраф у розмірі 1700 грн. Відповідач добровільно штраф не сплатив, рішення про накладення штрафу не оскаржив, а тому для стягнення вказаного штрафу позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою судді від 08.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у позові, проте поштовий конверт з зазначеною ухвалою суду повернувся на адресу суду з відміткою органу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради 29.11.2019 на адресу ФОП ОСОБА_1 скеровано вимогу №23/Р-7-34, якою повідомлено про порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме: самовільне встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами на фасаді будинку АДРЕСА_2 . Запропоновано демонтувати самовільно встановлену конструкцію в термін до 05.12.2019, про що повідомити КП «Адміністративно-технічне управління» листом з долученням світлин місця після демонтажу.

Крім цього, попереджено, що у разі невиконання даної вимоги демонтаж буде здійснено КП «Адміністративно-технічне управління» примусово у будь-який робочий день після 05.12.2019 з покладенням обов`язку компенсації витрат по демонтажу та зберіганню конструкції.

11.01.2020 Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради сформовано подання №23/Р-7-15 про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу».

03.03.2020 ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області направлено ФОП ОСОБА_1 вимогу №07_4-12/1410 про надання до 01.04.2020 відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» завірених належним чином копій документів: свідоцтва про державну реєстрацію або виписки з ЄДРПОУ; договору оренди приміщення чи документ на право власності або договір на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу; договору з розповсюджувачем (рекламодавцем) реклами, актів виконаних робіт до нього; дозволу на розміщення зовнішньої реклами (якщо такий є); документів щодо вартості розповсюдженої реклами, та/або виготовлення реклами, та/або вартості розповсюдження реклами; документів, що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу (макетів реклами тощо, акти виконаних робіт; інших документів, що мають відношення до справи та письмові пояснення по факту вчинення порушення законодавства про рекламу.

Одночасно позивач повідомив про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу 30.04.2020 з 10:00 год. до 12:30 год.

Вимога та подання направлені на адресу відповідача рекомендованим листом, що підтверджується чеком та реєстром рекомендованих відправлень за 06.03.2020.

Посадовою особою ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області 28.07.2020 складено протокол № 0161 про порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого відповідачем не надано документів про вартість розповсюдженої реклами, вказаних у вимозі від 03.03.2020 №07_4-12/1410, чим порушено вимог ч 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу».

28.07.2020 ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області листом №07_4-12/4743 повідомило ФОП ОСОБА_1 про те, що неподання документів на виконання вимоги від 03.03.2020 №07_4-12/1410 містить ознаки порушення ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», а також повідомило про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, який буде проведено 09.09.2020 з 10.00 год. до 12.00 год.

Лист направлено на адресу відповідача 30.07.2020 рекомендованим листом, що підтверджується чеком та реєстром рекомендованих відправлень за 30.07.2020.

27.08.2020 на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 28.07.2020 щодо невиконання відповідачем вимоги ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області від 03.03.2020 №07_4-12/1410 про надання у вказаний термін документів про вартість розповсюдженої реклами з порушенням вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», чим порушено вимоги ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», позивачем прийнято рішення №0162 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

За результатами розгляду справи встановлено факт ненадання ФОП ОСОБА_1 на вимогу ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області від 03.03.2020 №07_4-12/1410 документів про вартість розповсюдження реклами, що підтверджено протоколом №0194 від 09.09.2020 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу.

Рішенням № 0166 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 09.09.2020 встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», яке полягає у ненаданні відповідачем на вимогу ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області від 03.03.2020 №07_4-12/1410 жодних документів про вартість розповсюдження реклами з порушенням вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», за що накладено штраф у розмірі 1700 грн.

Вказаним рішенням зобов`язано ФОП ОСОБА_1 сплатити штраф та проінформовано, що у разі невиконання рішення, штраф стягуватиметься у судовому порядку.

Вказане рішення скеровано відповідачу 11.09.2020 рекомендованим відправленням, що підтверджується чеком та реєстром рекомендованих відправлень за 11.09.2020.

З огляду на несплату ФОП ОСОБА_1 штрафної санкції в добровільному порядку, ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області звернулось до суду з позовом про її стягнення.

При вирішення справи суд керувався таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами на території України регулюються Законом України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР (далі - Закон країни «Про рекламу»).

Відповідно до ст. 1 цього Закону України «Про рекламу»:

реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил (2067-2003-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів є центральним органом виконавчої влади, який в тому числі реалізує державну політику у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» передбачено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про рекламу» рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу встановлена ст. 27 Закону України «Про рекламу».

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 27 Закону №270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Згідно з ч. 4 ст. 27 Закону України «Про рекламу» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у ст. 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

- рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

- виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами;

- розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами. Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

Відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону України «Про рекламу» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі - Порядок №693 ).

Пунктом 9 Порядку №693 встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Відповідно до п. 11 Порядку №693 за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Згідно з п 12 Порядку №693 справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

Пунктом 13 Порядку №693 передбачено, що посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.

Згідно з п. 14 Порядку №693 Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Відповідно до п. 14 Порядку №693 Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Згідно з п. 16 Порядку №693 справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п. 18 Порядку №693 за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Пунктом 20 Порядку №693 передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Отже, штрафні санкції до порушників законодавства про рекламу застосовуються на підставі рішення Держпродспоживслужби, яке приймається за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, підставою для початку розгляду якої, у свою чергу, є протокол про порушення законодавства про рекламу.

На підставі поданих позивачем документів судом встановлено, що ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області дотримано вищенаведені вимоги Порядку №693 як щодо повідомлення відповідача у письмовому порядку про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, так і щодо розгляду такої справи.

Судом також встановлено відсутність відповідача, належним чином повідомленого про дату та час, на розгляді справи про порушення вимог законодавства про рекламу.

Як вже зазначалося, рішенням ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області №0166 від 09.09.2020 на відповідача накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.

Відповідно до ч. 11 ст. 27 Закону України «Про рекламу» та п. 19 Порядку №693 рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Доказів оскарження рішення №0166 від 09.09.2020 у судовому порядку відповідачем не надано.

Сума штрафної санкції, визначена за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, після закінчення строку на оскарження відповідного рішення, якщо його не було оскаржено, набуває статусу узгодженого грошового зобов`язання та підлягає сплаті до державного бюджету.

Не сплачені у добровільному порядку узгоджені штрафні санкції за правопорушення законодавства про рекламу підлягають стягненню з винних осіб у судовому порядку.

Доказами у справі підтверджено, що рішення про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про рекламу відправлене відповідачу 11.09.2020 (згідно реєстру поштових відправлень від 11.09.2020 по Управлінню захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області). Однак в добровільному порядку рішення не виконано, штраф у сумі 1700 грн не сплачено.

Суд звертає увагу, що на момент розгляду справи в суді, докази про сплату штрафних санкцій, визначених у рішенні №0166 від 09.09.2020, у матеріалах справи відсутні.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь державного бюджету 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, згідно з рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 09.09.2020 №0166.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан