Рішення № 101286439, 22.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/15109/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини Т0110 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року включно з урахуванням січня 2015 року як базового місяця;

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року включно з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, виплату здійснити із урахуванням виплачених сум.

Посилається на те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і відповідно до вимог чинного законодавства України проведення індексації у зв`язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Зазначила, що станом на день виключення позивача із списків особового складу відповідача з нею не було у повному обсязі проведено розрахунків щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, яка гарантована Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №491-ІV від 06.02.2003 року, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» №1078 від 17.07.2003 року та роз`ясненнями Міністерства соціальної політики та Департаменту фінансів України Міноборони. Із наданих на адвокатський запит документів встановлено, що за спірний період відповідач нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі 21167,70 грн. Однак таке нарахування, на думку позивача, проведене із безпідставним застосуванням базового місяця - січень 2015 року, а слід було застосовувати - січень 2008 року. Вважаючи у зв`язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернулася до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 13.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; з урахуванням клопотання позивача справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» №1078 від 17.07.2003 року не передбачено механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в Міністерстві оборони України не було та фінансування на виплату індексації не здійснювалося. Окрім того, вказав, що нарахування індексації грошового забезпечення за певний період належить до дискреційних повноважень Військової частини Т0110. Відтак, суд не може втрутитися в дискреційні повноваження відповідача, зобов`язавши останнього нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року. За таких обставин, вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно Витягу з наказу командира Військової частини Т0110 (по стройовій частині) від 11.04.2016 року №83 капітана ОСОБА_1 , заступника анчальника фінансово-економічної служби Військової частини Т0110, звільнену наказом Голови Адміністрації Держспецтрансслужби (по особовому складу) №19 від 07.04.2016 року у відставку за підп.«з» п.1 ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення 10.04.2016 року.

Згідно довідки Військової частини Т0110 про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 , остання за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 21167,70 грн. При цьому, базовим місяцем відповідач визначив січень 2015 року.

Вважаючи дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року включно з урахуванням базового місяця - січень 2015 року протиправними, позивач звернулася з цим адміністративним позовом до суду.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 12.12.1991 року (далі - Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною 2 ст.19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-XII (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із абз.2 ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною 6 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За змістом ч.1 ст.10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. Доходи від роботи за сумісництвом, на умовах погодинної оплати поза основним місцем роботи індексуються в розмірі, що з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи.

З наявної у матеріалах справи довідки Військової частини Т0110 видно, що відповідачем проведено нарахування позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року включно з урахуванням базового місяця - січень 2015 року.

Натомість позивач уважає, що саме січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів) військовослужбовців, а тому в силу вимог Порядку №1078 повинен бути базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за спірний період.

Враховуючи те, що відповідач частково виплатив позивачу індексацію її грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року включно з урахуванням базового місяця - січень 2015 року, а також визначив базовий місяць, з яким не погоджується позивач, спірним у цій справі є саме питання визначення базового (базових) місяця (місяців) індексації грошового забезпечення позивача за оспорюваний період.

З цього приводу суд вважає за необхідне врахувати таке.

Насамперед суд відзначає, що базовий місяць для цілей нарахування індексації грошових доходів населення, якими є, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців - це місяць, у якому відбулося підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком з наступного місяця.

З наведеного слідує, що функція базового місяця полягає саме у визначенні початку обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошових доходів населення.

У грудні 2015 року була чинною редакція Порядку №1078 (абз.3 п.10-1), яка встановлювала, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Проте, в подальшому відбулися зміни щодо правового регулювання визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення, які полягають у наступному.

09.12.2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013), якою п.5 Порядку №1078 викладено у новій редакції. Вказана постанова набрала чинності 15.12.2015 року.

Так, відповідно до абз.абз.1, 2 п.5 Порядку №1078 (у редакції Постанови №1013), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Таким чином, після 15.12.2015 року у зв`язку з набранням чинності Постановою №1013, якою п.5 Порядку №1078 викладено у новій редакції, на встановлення нового базового місяця (місяця підвищення грошових доходів) для нарахування індексації почав впливати виключно факт зростання тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

За таких обставин, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника (в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок), а саме від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Аналогічного змісту роз`яснення надало у своєму листі від 28.04.2016 року №201/10/137-16 Міністерство соціальної політики України, як орган, уповноважений відповідно до п.14 Порядку №1078 надавати роз`яснення щодо його застосування.

Вирішуючи питання про те, який базовий місяць мав бути встановлений позивачу при нарахуванні їй індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року включно, суд враховує, що 07.11.2007 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294), відповідно до п.1 якої грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Додатком 1 до Постанови №1294.

Постанова №1294 набрала чинності з 01.01.2008 року.

Отже, з набранням чинності Постановою №1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Постанова №1294 втратила чинність 01.03.2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців та установлено для них нові додаткові види грошового забезпечення.

Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з 01.01.2008 року (після набрання чинності Постановою №1294) по березень 2018 року (після втрати чинності Постановою №1294), що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.

Отже, за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача повинен бути січень 2008 року.

Втім, як слідує з матеріалів справи, відповідач, визначаючи позивачу базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення за спірний період, на врахував унесених Постановою №1013 змін до Порядку №1078 в частині того, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника (в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок), а саме від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, що як наслідок призвело до неправильного визначення позивачу базового місяця за спірний період.

Суд враховує, що питання стосовно визначення базового місяця для нарахування позивачу індексації належить до його компетенції, як органу, в якому вона проходила військову службу та отримувала грошове забезпечення.

Проте у межах спірних правовідносин, відповідач реалізував надані йому повноваження (компетенцію), визначивши позивачу базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення за спірний період, а також вже з урахуванням визначеного базового місяця частково здійснив її виплату. Однак базовим місяця для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення замість січня 2015 року має бути січень 2008 року. Тому суд ставить під сумнів виплачену позивачу відповідачем суму індексації грошового забезпечення за оскаржуваний період.

За таких обставин суд приходить висновку про протиправність дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року включно.

Згідно із ч.1 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Тож, беручи до уваги те, що відповідно до норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення саме на відповідача покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання відповідача нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо судового збору, то такий позивачем не сплачувався, оскільки відповідно до п.п.1, 13 ст.5 Закону України «Про судовий збір» остання звільнена від його сплати.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 134, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини Т0110 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року включно в повному обсязі.

Зобов`язати Військову частину Т0110 (місцезнаходження: вул.Листопадового Чину, 10, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 33252672) нарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по квітень 2016 року включно відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.