Рішення № 101286366, 23.11.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/6188/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (далі - відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 12.10.2021 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні №65575821 за виконавчим листом № 360/11/21, виданим Луганським окружним адміністративним судом 21.04.2021 (а.с.1-6).

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 19.10.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області отримано та зареєстровано за вхід. № 16994/8 постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу від 12.10.2021 у виконавчому провадженні № 65575821, якою на боржника за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. У мотивувальній частині постанови про накладення штрафу зазначено, що станом на 12.10.2021 боржником рішення суду фактично в повному обсязі не виконано. Позивач зазначив, що головним державним виконавцем відділу відповідача не перевірено виконання Головним управлінням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі № 360/11/20. Рішенням від 22.02.2021, що набрало законної сили 25.03.2021, позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії управління щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій, згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язано управління зарахувати до спеціального (страхового) стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за вислугу років періоди роботи з 06.06.1994 по 10.08.1997 та з 01.02.1998 по 28.02.2003 на посаді вихователя ясла-садка Відкритого акціонерного товариства «Краситель», та виплатити їй грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань управління на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн.

Рішенням управління від 30.03.2021 № 32 ОСОБА_1 зараховано до спеціального (страхового) стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, періоди роботи з 06.06.1994 по 10.08.1997 та з 01.02.1998 по 28.02.2003 на посаді вихователя ясла-садка Відкритого акціонерного товариства «Краситель», призначено та нараховано до виплати грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10-ти місячних пенсій на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 01.04.2021 Головне управління здійснює функції виключно з нарахування пенсійних виплат, фінансування таких виплат здійснюється з поточних рахунків Пенсійного фонду України. Органи Пенсійного фонду України для призначення, виплати та перерахунку пенсій з жовтня 2018 року використовують програмне забезпечення ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії. Зазначена програма дозволяє формувати електронні пенсійні справи громадянина, які зберігаються на загальному сервері Пенсійного фонду України. Відомості про нарахування та виплату пенсій формуються у ІКІС ПФУ: ППВП та в електронному вигляді направляються до Пенсійного фонду України.

Відповідач зазначив, що управління здійснює нарахування у поточному місяці на виплату у майбутньому місяці у квітні 2021 року в ІКІС ПФУ: ППВП ОСОБА_1 нараховано на виплату у травні 2021 року грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10-ти місячних пенсій на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та поточну пенсію за травень 2021 року. Заявку на фінансування нарахованої до виплати грошової допомоги в сумі 32120,90 грн та поточної пенсії за травень 2021 року включено до потреби у фінансуванні пенсійних виплат на травень 2021 року.

У травні 2021 року Пенсійним фондом України профінансовано виплату ОСОБА_1 пенсії за травень 2021 року. Виплату грошової допомоги в сумі 32120,90 грн не профінансовано.

З жовтня 2020 року ОСОБА_1 нараховуються та виплачуються поточні пенсії, заборгованості за цей період немає.

Позивач не заперечує щодо наявності заборгованості перед ОСОБА_1 з виплати нарахованої грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10-ти місячних пенсій на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 32120,90 грн. Позивач вважає, що відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин. Крім того, позивач зазначив, що відповідач не встановив чи дійсно боржник допустив невиконання рішення суду, не перевірив подані ним документи на підтвердження факту такого виконання, належної оцінки їм не надав, що призвело до прийняття ним незаконної постанови від 12.10.2021 у виконавчому провадженні № 65575821, якою на боржника за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. На підставі викладеного, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, 22.11.2021 подав до суду відзив від 22.11.2021 №11195 (а.с.31-35) в якому зазначив, що 26.05.20,21 на виконання до Відділу надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 № 360/11/21 про зобов`язання Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до спеціального (страхового) стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за вислугу років періоди роботи з 06.06.1994 по 10.08.1997 та з 01.02.1998 по 28.02.2003 на посаді вихователя ясла-садка Відкритого акціонерного товариства "Краситель", та виплатити їй грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

27.05.2021 державним виконавцем, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Листом Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 1200-0304-5/16503 повідомлено, що рішенням управління від 30.03.2021 № 32 ОСОБА_1 зараховано до спеціального (страхового) стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, періоди роботи з 06.06.1994 по 10.08.1997 та з 01.02,1998 по 28.02.2003 на осаді і вихователя ясла-садка Відкритого акціонерного товариства «Краситель» призначено та нараховано до виплати грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10-ти місячних пенсій на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У квітні 2021 року в ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії ОСОБА_1 управлінням нараховано на виплату у травні 2021 року грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10-ти місячних пенсій на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в сумі 32120,90 грн та поточну пенсію за травень 2021 року в сумі 3892,44 грн. Заявку на фінансування нарахованої до виплати пенсії включено до потреби у фінансуванні пенсійних виплат на травень 2021 року. Заборгованість перед ОСОБА_1 з виплати грошової допомоги в сумі 32120,90 грн 30.03.2021 включено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та буде виплачена відповідно до черговості.

Таким чином, як вказує відповідач, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно інформації та копій підтверджуючих документів надано не було. Державним виконавцем направлено вимоги боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 31.08.2021 № 1200-0304-6/33113 щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів не було надано. 12.10.2021 державним виконавцем, винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що його дії є правомірними та відповідають вимогам закону, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом по справі вчинено такі процесуальні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 листопада 2021 року на 11 год. 00 хв. (а.с.26-27).

В судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи (а.с.28,29,30), просили розглядати справу за відсутності представників (а.с.6,34).

Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. (частина третя статті 194 КАС України).

З огляду на положення статті 194 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути адміністративну справу за відсутності представників сторін у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З даних КП «ДСС» вбачаться, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 у справі №360/11/21 позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41245565, 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, буд. 35-А) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій, згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до спеціального (страхового) стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за вислугу років періоди роботи з 06.06.1994 по 10.08.1997 та з 01.02.1998 по 28.02.2003 на посаді вихователя ясла-садка Відкритого акціонерного товариства «Краситель», та виплатити їй грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

25.03.2021 рішення суду №360/11/21 набрало законної сили.

21.04.2021 Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №360/11/21 щодо зобов`язання Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до спеціального (страхового) стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за вислугу років періоди роботи з 06.06.1994 по 10.08.1997 та з 01.02.1998 по 28.02.2003 на посаді вихователя ясла-садка Відкритого акціонерного товариства «Краситель», та виплатити їй грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.40-41).

27.05.2021 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65575821 (а.с.43). Копії постанови направлені боржнику для виконання, стягувачу для відома. У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (а.с.44), постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №65575821 (а.с.45), постанову про стягнення виконавчого збору (а.с.47).

Ухвалою суду від 12.08.2021 замінено відповідача (боржника у виконавчому провадженні) - Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41245565) його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) (а.с.55-56).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) винесено 20.08.2021 постанову про заміну сторони виконавчого провадження № 65575821 (а.с.58).

20.08.2021 за №8331 відповідачем винесено вимогу виконавця, в якій вимагав Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надати інформацію про фактичне виконання рішення суду № 360/11/21 (а.с.59-60).

Листом від 31.08.2021 №1200-0304-6/33113 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомило відповідача, що в період з жовтня 2020 року по день надання відповіді ОСОБА_1 пенсія нараховується та виплачується в повному обсязі. Заборгованості за цей період немає, що підтверджується роздруківкою з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії за період з 01.10.2020 по 31.08.2021. У квітні 2021 року в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 управлінням нараховано та на виплату у травні 2021 року грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10-ти місячних пенсій на день її призначення відповідно до п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та поточну пенсію за травень 2021 року. Заявку на фінансування нарахованої до виплати пенсії включено до потреби у фінансуванні пенсійних виплат на травень 2021 року. Заборгованість перед ОСОБА_1 з виплати грошової допомоги 30.03.2021 включено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та буде виплачено відповідно до черговості (а.с.61-62).

12.10.2021 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) винесено постанову про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн № 65575821 (а.с.68).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону № 1404-VIII, за змістом частин першої - третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Статтею 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII.

Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Судом встановлено, що рішенням у справі № 360/11/21, яке набрало законної сили, зобов`язано відповідача зарахувати до спеціального (страхового) стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за вислугу років періоди роботи з 06.06.1994 по 10.08.1997 та з 01.02.1998 по 28.02.2003 на посаді вихователя ясла-садка Відкритого акціонерного товариства «Краситель», та виплатити їй грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Однак, станом на дату винесення спірної постанови про накладення штрафу, відомості про повне виконання боржником рішення суду в добровільному порядку у державного виконавця були відсутні.

Враховуючи, що позивач, вказує лише на часткове виконання рішення та нарахування заборгованості, та не надає жодних інших доказів виконання рішення суду в повному обсязі, суд погоджується з позицією державного виконавця про доцільність накладення штрафу на позивача.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 14.05.2020 у справі № 522/3268/17.

Проте, судом встановлено, що обставини, які повідомив позивач в своїй сукупності свідчать про реальну фінансову неможливість виконати судове рішення, оскільки невиплата в повному обсязі коштів за виконавчим документом зумовлена не недбалістю позивача чи неналежним виконанням своїх обов`язків, а відсутністю відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, що не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин, оскільки виділення коштів на фінансування не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 360/3573/20.

Суд враховує, що позивачем ще 12.10.2021 листом від 31.08.2021 №1200-0304-6/33113 надавалась відповідачу інформація про стан виконання рішення суду.

Статтею 71 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що бюджет Пенсійного фонду - план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок страхових внесків до солідарної системи та надходжень з інших джерел, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом.

Так, судом встановлено, що виплата може бути здійснені відповідачем виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Отже, здійснити виплату ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач не має можливості її виплатити до надходження відповідних коштів з Пенсійного Фонду України.

На переконання суду, невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.

З огляду на викладене, судом враховується, що, як було зазначено вище, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. При цьому визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Вказаний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою у постановах від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а, від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18, від 19.08.2020 у справі № 140/784/19 та від 31.03.2021 у справі № 360/3573/20.

В силу пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчому провадженні ВП № 65575821 від 12.10.2021 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

За вказаних обставин відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи усі наведені обставини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача, який у спірних правовідносинах не є суб`єктом владних повноважень, необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2270,00 грн.

Враховуючи те, що відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області є структурним підрозділом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), яке, в свою чергу, є юридичною особою, судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2270,00 грн необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 287,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчому провадженні ВП № 65575821 від 12.10.2021 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61002, Харківська область, м. Харків, Київський район, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, ідентифікаційний код 43315445) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Шевченка, буд.9 код ЄДРПОУ 21782461) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 гривень (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.М. Басова