Рішення № 101286250, 11.11.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3681/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі: Суховій Г.В.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Матусевича Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - ГУНП в Луганській області, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області від 11.06.2021 № 1658 "Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників поліції" Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області" в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області №231 о/с від 11.06.2021 "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції позивача;

- поновити позивача в органах Національної поліції на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області з 18.06.2021;

- стягнути з відповідача середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 18.06.2021 по день ухвалення судом рішення по суті справи з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 07.08.2000 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 по 18.06.2021 в Національній поліції на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області у званні капітана поліції.

18.06.2021 позивача ознайомлено з наступними витягами з наказів: від 11.06.2021 №231 о/с «Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників поліції" Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області" в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції»; від 11.06.2021 №231 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції позивача.

Вважає вказані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з підстав відсутності порушення позивачем службової дисципліни.

30.07.2021до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярії) суду за вхідним реєстраційним номером 25690/2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили у задоволенні позову відмовити з підстав дотримання процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та правомірності звільнення позивача зі служби у зв`язку з порушенням положень Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту Національної поліції України (арк. спр. 26-38).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав аналогічні пояснення, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, надав аналогічні пояснення, викладеним у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 19.07.2021 відкрито провадження у справі (арк. спр. 21-22).

Ухвалою суду від 15.09.2021 закрито підготовче провадження та призначення розгляд справи по суті (арк. спр. 131).

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-74 КАС України, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 07.08.2000 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 по 18.06.2021 в Національній поліції на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області у званні капітана поліції, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 (арк. спр. 75, звор. бік арк. спр. 75).

З матеріалів справи вбачається, що підставою призначення службового розслідування є рапорт від 03.06.2021 року т.в.о. начальника УКЗ ГУНП в Луганській області полковника поліції Олександра Телюка про те, що 03.06.2021 о 00 год 58 хв у м. Лисичанську поліцейськими УПП в Луганській області ДІIIІ НПУ було зупинено автомобіль ВАЗ 2109 н.з. НОМЕР_2 під керуванням капітана поліції ОСОБА_1 (арк. спр. 52).

03.06.2021 за вихідним реєстраційним номером 1785/72-12/01-2021 департаментом внутрішньої безпеки Луганського управління Національної поліції України до ГУНП в Луганській області направлено матеріали для проведення службового розслідування по факту порушення позивачем Правил дорожнього руху України, за наслідками якого складено протоколи за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (арк. спр. 53).

Наказом ГУНП в Луганській області від 03.06.2021 № 1568 призначено проведення службового розслідування у формі письмового провадження за фактом події, під час якої відносно капітана поліції ОСОБА_1 складено адміністративні матеріали про вчинення адміністративних порушень за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та визначений склад дисциплінарної комісії. Зі змістом цього наказу позивач ознайомлений 04.06.2021 (арк. спр. 51, 57).

11.05.2021 року відповідачем був затверджений висновок про результати службового розслідування за події, під час якої відносно капітана поліції ОСОБА_1 складено адміністративні матеріали та можливого порушення службової дисципліни з боку окремих працівників ГУНП в Луганській області.

Пунктом 3 висновку встановлено за особисту недисциплінованість, безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків, грубе порушення вимог пунктами 2, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, пунктами 1, 2 частини першої 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, вимог пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, вимог керівництва НПУ та ГУНП в Луганській області щодо посилення дисципліни та законності, що виразилось у недотриманні норм професійної етики, уникнення надання документів на право керування транспортним засобом, висловлювання ненормативною лексикою та здійснення перешкод виконанню працівниками поліції своїх посадових обов`язків, в частині намагання залишити місце події та уникнення спілкування з ними, а також не сприяння виконанню обов`язків поліцейськими, що виразилося у відмові від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, негативного впливу на імідж Національної поліції України, капітана поліції ОСОБА_1 (0121051), старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області звільнити зі служби в поліції (арк. спр. 105-112).

Наказом ГУНП в Луганській області від 11.06.2021 № 231 о/с "По особовому складу» капітана поліції ОСОБА_1 (0121051), старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 18.06.2021, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні (без урахування календарної вислуги): 07 років 05 місяців 14 днів, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 19 діб, встановивши відсоток премії за червень 2021 року 1 %, сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 4796,82 грн (арк. спр. 40).

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580).

В силу частини першої статті 19 Закону № 580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону № 580).

Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-VІІІ України" затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі Статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Частиною першої статті 1 Статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною першою статті 11 Статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (статті 12 Статуту).

Згідно із частиною другою статті 13 Статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Статтею 14 Статуту визначено поняття та порядок призначення службового розслідування.

Так, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частини перша-четверта статті 14 Статуту).

За приписами частини першої, другої статті 15 Статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Відповідно до частини першої статті 16 Статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина друга статті 16 Статуту).

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина четверта статті 16 Статуту).

Згідно частин першої та другої статті 19 Статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Відповідно до частини сьомої статті 19 Статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно із частиною першою статті 22 Статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

За частиною третьою статті 22 Статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

За частиною десятою статті 14 Статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі Порядок № 893).

У відповідності до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За приписами пункту 2 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.

Згідно із пунктом 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Пунктом 4 розділу V Порядку № 893 визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 7 розділу V Порядку № 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Зі змісту наведених норм законодавства слідує, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків за письмовим наказом керівника проводиться службове розслідування про дисциплінарний проступок поліцейського.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Матеріалами справи встановлено, що наказом ГУНП в Луганській області від 03.06.2021 № 1568 призначено проведення службового розслідування у формі письмового провадження за фактом події, під час якої відносно капітана поліції ОСОБА_1 складено адміністративні матеріали про вчинення адміністративних порушень за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністратвині правопорушення, частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та визначений склад дисциплінарної комісії. Зі змістом цього наказу позивач ознайомлений 04.06.2021 (арк. спр. 51, 57).

З матеріалів справи вбачається, що підставою призначення службового розслідування слугувало отримання ГУНП в Луганській області від департаменту внутрішньої безпеки Луганського управління Національної поліції України від 03.06.2021 за вихідним реєстраційним номером 1785/72-12/01-2021 матеріалів для проведення службового розслідування по факту порушення позивачем Правил дорожнього руху України, за наслідками якого складено протоколи за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ар.к спр. 53).

Таким чином, відповідно до вимог статті 14 Статуту, а також пункту 2 розділу ІІ Порядку № 893 у відповідача були наявні підстави для призначення та проведення службового розслідування.

Крім того, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачем в ході проведення службового розслідування надавалися пояснення щодо вказаних вище обставин. Також позивачем не заперечувався факт неповідомлення керівництва про складення адміністративних протоколів за частиною першою статті 130, частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно із частиною першої статті 18 Статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою (частина друга статті 18 Статуту).

Також, пунктами 5, 6 розділу V Порядку № 893 визначено право поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, надавати письмові клопотання, зокрема, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб, а також право подати письмову скаргу на дії осіб, які проводять службове розслідування.

У відповідності до пункту 7 розділу V Порядку № 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до пункту 8 розділу V Порядку № 893 за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.

Тобто, з аналізу зазначених норм діючого законодавства вбачається, що питання щодо визначення форми розгляду справи (письмова або ж у відкритому засіданні) віднесено до компетенції уповноваженого керівника. При цьому, виклик поліцейського на засідання діючим законодавством передбачений лише у випадку розгляду справи у відкритому засіданні.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про правомірність призначеного та проведеного відповідачем службового розслідування у спосіб, порядку та строки, визначені чинним законодавством .

Що стосується вимог позивача про протиправність наказів відповідача від 11.06.2021 № 1658 «Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників поліції Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області» та від 11.06.2021 № 231 о/с «По особовому складу» через відсутність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, суд зазначає таке.

Як вже зазначалося судом раніше, матеріалами службового розслідування встановлено, що за особисту недисциплінованість, безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків, грубе порушення вимог пунктами 2, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, пунктами 1, 2 частини першої 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, вимог пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, вимог керівництва НПУ та ГУНП в Луганській області щодо посилення дисципліни та законності, що виразилось у недотриманні норм професійної етики, уникнення надання документів на право керування транспортним засобом, висловлювання ненормативною лексикою та здійснення перешкод виконанню працівниками поліції своїх посадових обов`язків, в частині намагання залишити місце події та уникнення спілкування з ними, а також не сприяння виконанню обов`язків поліцейськими, що виразилося у відмові від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, негативного впливу на імідж Національної поліції України, капітана поліції ОСОБА_1 (0121051), старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області звільнити зі служби в поліції (арк. спр. 105-112).

Як вбачається з матеріалів справи, позивача особисто під підпис ознайомлено з вимогами службової дисципліни, що підтверджується копіями відомостей, наданими відповідачем до матеріалів справи (арк. спр. 76-90).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580 поліцейський, зокрема зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

За приписами пункту 3 статті 1 Статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Наказом МВС від 09.11.2016 №1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/29706 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила №1179).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, серед іншого: професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Cуд зауважує, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває в площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення і залежить від тяжкості проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяної шкоди, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до виконання службових обов`язків, рівня кваліфікації тощо.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.12.2019 по справі № 804/2054/17, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку та правомірність виданих відповідачем наказів, у зв`язку з чим підстави для визнання наказів відповідача протиправними відсутні.

Оскільки судом не встановлено підстав для задоволення вимог про визнання протиправними наказів відповідача від 11.06.2021 № 1658 «Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників поліції Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області» та від 11.06.2021 № 231 о/с «По особовому складу», позовні вимоги ОСОБА_1 щодо поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також не підлягають задоволенню.

Доводи позивача про відсутність в його діях ознак дисциплінарного проступку підтверджуються висновками, наведеними судом у постанові Лисичанського міського суду Луганської області від 12.10.2021 у справі № 415/3921/21 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, якою провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, судом не приймаються до уваги з оглядну на наступне.

Так, судом в ході розгляду адміністративної справи надавалася оцінка належності та допустимості доказів, наданих органом Національної поліції на підтвердження провини ОСОБА_1 , та з підстав суперечливості відповідних доказів суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.

При цьому, в ході розгляду цієї адміністративної справи, предметом якої є оскарження правомірність наказів відповідача про застосування дисциплінарного стягнення до позивача та його звільнення, суд дійшов висновку про недотримання ОСОБА_1 вимог Статуту службової дисципліни та Правила етичної поведінки поліцейських, відтак вказана вище постанова Лисичанського міського суду Луганської області від 12.10.2021 у справі № 415/3921/21 не спростовує висновків матеріалів службового розслідування, якими встановлено особисту недисциплінованість, безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків позивача.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v." від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Окрім того, судом враховується, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст повного судового рішення складено 22 листопада 2021 року.

Суддя Є.О. Кисельова