Рішення № 101286079, 22.11.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/4068/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач-1: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40, код ЄДРПОУ)

відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправними дій та скасування вимог про сплату недоїмки -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та скасування вимог про сплату недоїмки.

Позов мотивовано тим, що у період з 15.05.2008 року по 2014 рік вона була зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте у 2020 році дізналася про наявність у неї заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 9786, 13 грн. Позивачка стверджує, що за результатами перевірки її діяльності за період з 01.01.2011 року по 12.05.2014 року, яка була проведена у травні 2014 році Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області перед припиненням її підприємницької діяльності, встановлено, що єдиний внесок сплачено нею в повному обсязі, а заборгованість у неї відсутня. У зв`язку з цим позивачка у червні 2020 року звернулася до ГУ ДПС у Кіровоградській області з листом про скасування заборгованості з єдиного внеску, проте відповідач відмовив їй у цьому. У вересні 2020 року позивачка дізналася про те, що на виконанні у Фортечному ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження з виконання вимоги УПФУ в м. Кіровограді про стягнення з неї недоїмки. Позивачка вважає вимогу незаконною, оскільки актом документальної перевірки №332/11-23-17-01/ НОМЕР_1 від 19.05.2014 року підтверджено факт сплати нею єдиного внеску в повному обсязі. Посилаючись на ці обставини, вказуючи, що відповідачем не направлялася їй вимога про сплату боргу (недоїмки) на суму 9786, 13 грн., позивачка просить суд (з урахуванням заяви від 15.03.2021 року про зміну предмета позову):

- скасувати вимогу про сплату недоїмки №Ф-45у від 27.03.2013 року, винесену Управлінням Пенсійного фонду України у м. Кіровограді на суму 4572,42 грн.;

- скасувати вимогу про сплату недоїмки №Ф-1023у від 12.06.2013 року, винесену Управлінням Пенсійного фонду України у м. Кіровограді на суму 1194,03 грн.;

- визнати неправомірними дії Кропивницького управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області в частині нарахування їй єдиного внеску в інтегрованій картці платника в розмірі 9786,13 грн.;

- скасувати нарахування їй єдиного соціального внеску в інтегрованій картці платника в розмірі 9786,13 грн.

Ухвалою судді від 02.11.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі за цим позовом та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 01.12.2020 року суд залучив до участі у справі другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, як правонаступника Управління Пенсійного фонду України у м. Кіровограді, який виніс спірні вимоги.

Від відповідача-1 - Головного управління ДПС у Кіровоградській області - до суду надійшов відзив на позов із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що з 01.10.2013 року відповідно до Законів України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" №404-VII від 04.07.2013 року та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" №406-VII від 04.07.2013 року до органів Міндоходів від органів Пенсійного фонду України передані функції щодо адміністрування єдиного внеску. Станом на 01.10.2013 року органами Пенсійного фонду України передано залишок несплаченого ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску в сумі 6950, 78 грн. Згодом в автоматичному режимі їй визначено до сплати єдиний внесок за ІІІ квартал 2013 року у сумі 1194, 03 грн., за ІУ квартал 2013 року - у сумі 1218, 67 грн., за І квартал 2014 року - у сумі 422, 65 грн. Відповідач вказує, що відповідно до частини 16 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" строк давності щодо нарахування та стягнення сум недоїмки не застосовується, а тому просить суд у задоволенні позову відмовити.

Від відповідача-2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - до суду надійшов відзив із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що позивачка як фізична-особа підприємець, яка у 2012 - 2013 роках обрала спрощену систему оподаткування, була зобов`язана нараховувати та сплачувати єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Оскільки позивачка як платник єдиного внеску не дотримувалася цього обов`язку, тому УПФУ в м. Кіровограді їй визначено недоїмку зі сплати єдиного внеску у сумі 4572, 42 грн. за 2012 рік та у сумі 1194, 03 грн. за І квартал 2013 року, про що їй направлено вимоги про сплату недоїмки №Ф-45 від 27.03.2013 року та №Ф-1023 від 12.06.2013 року. Проте позивачка у встановлений строк не сплатила недоїмку, вказану у цих вимогам, тому вимоги були пред`явлені для примусового виконання до органів державної виконавчої служби. Наразі вказані вимоги про сплату недоїмки перебувають на примусовому виконанні у Фортечному ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області, проте сума заборгованості не сплачена. Доводячи правомірність спірних вимог, представник відповідача-2 просив суд у задоволенні позову відмовити.

У ході підготовчого провадження від сторін надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 05.04.2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 з 18.05.2000 року була зареєстрована як фізична особа - підприємець та 25.05.2000 року взята на облік як страхувальник та платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в органах Пенсійного Фонду України під реєстраційним номером 052290922147. (а.с. 39 - 41, 53)

У період з 18.05.2000 року по 31.01.2014 року позивачка перебувала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, сплачуючи єдиний податок.

УПФУ в м. Кіровограді відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сформовано вимогу №Ф-45 від 27.03.2013 року про сплату недоїмки, якою повідомлено позивачку, що станом на 20.01.2013 року недоїмка зі сплати єдиного внеску становить 4 572,42 грн. (а.с. 99)

Згодом УПФУ в м. Кіровограді сформовано нову вимогу №Ф-1023 від 12.06.2013 року про сплату недоїмки, якою повідомлено позивачку, що станом на 01.06.2013 року недоїмка зі сплати єдиного внеску становить 1194,03 грн. (а.с. 100)

У зв`язку з набранням чинності 11.08.2013 року Законами України №404-VII від 04.07.2013 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" та №406-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" повноваження з реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передані від Пенсійного фонду України до Міністерства доходів і зборів України.

У зв`язку з внесенням 10.01.2014 року відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про прийняття ФОП ОСОБА_1 рішення щодо припинення підприємницької діяльності, Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області призначено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання нею вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 12.05.2014 року. (а.с. 9)

За наслідками перевірки посадовою особою Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області складено акт №332/11-23-17-01/ НОМЕР_1 від 19.05.2014 року. Згідно з пунктом 2.12 цього акту при перевірці правильності визначення єдиного внеску встановлено, що ФОП ОСОБА_1 згідно звітів нарахування єдиного внеску нараховано та сплачено до бюджету єдиний внесок за перевіряємий період в повному обсязі. (а.с. 10 - 13)

10.07.2014 року проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 (а.с. 41)

Між тим, у 2020 році Головне управління ДПС у Кіровоградській області листом №51/ЗПІ/11-28-52-09-03 від 04.03.2020 року повідомило позивачку на її запит від 26.02.2020 року, що станом на 03.03.2020 року в картці особового рахунку по єдиному внеску за нею обліковується заборгованість у сумі 9786, 13 грн., з яких 6950, 78 грн. - залишок несплаченого єдиного внеску, переданий органами ПФУ, 1194, 03 грн. - єдиний внесок, визначений до сплати за ІІІ квартал 2013 року, 1218, 67 грн. - єдиний внесок, визначений до сплати за ІУ квартал 2013 року, 422, 65 грн. - єдиний внесок, визначений до сплати за І квартал 2014 року. (а.с. 17 - 18)

Позивачка звернулася до ГУ ДПС у Кіровоградській області із заявою від 09.06.2020 року про скасування боргу по нарахуванню єдиного внеску, посилаючись на висновки акту перевірки №332/11-23-17-01/ НОМЕР_1 від 19.05.2014 року, складеного Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області. (а.с. 19)

Головне управління ДПС у Кіровоградській області листом №2559/ФОП/11-28-52-07 від 23.07.2020 року відмовило позивачці у цьому, пославшись на те, що нею не забезпечено сплату єдиного внеску, нарахованого їй у 2012-2014 роках. (а.с. 20 - 21)

Не погоджуючись з такими діями, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року (надалі - Закон №2464-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, наведеним у пункті 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 2 Закону №2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

У статті 4 Закону №2464-VI наведений перелік платників єдиного внеску.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є зокрема фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 2 - 14 частини першої цієї статті, є застрахованими особами відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. (частина 2 статті 4 Закону №2464-VI).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №2464-VI облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи) - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

3ідно з пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 4) подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI встановлено, що для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім`ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до частини 11 статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини 1 статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини 1 статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначений у статті 9 Закону №2464-VI.

Частинами 2, 3, 4, 5 статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Згідно з цією ж нормою (у редакції, яка діяла з 18.09.2012 року) платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до частини 12 статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Пунктом 3.2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року №22-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за №1014/18309 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), було передбачено, що фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім`ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Згідно з цією ж нормою, яка діяла з 15.01.2013 року, фізичні особи -підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім`ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Як визначено пунктами 5, 6 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI:

- мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;

- недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом;

Місячний розмір мінімальної заробітної плати відповідно до статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" у 2012 році становив: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.

Місячний розмір мінімальної заробітної плати відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" у 2013 році становив: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.

Враховуючи ставку, визначену частиною 11 статті 8 Закону №2464-VI у розмірі 34,7%, мінімальний страховий внесок для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону (фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування) складав: у січні - березні 2012 року - по 372,33 грн. щомісяця (1073 грн. х 34,7 %), у квітні - червні 2012 року - по 379,62 грн. щомісяця (1094 грн. х 34,7%), у липні - вересні 2012 року - по 382,39 грн. щомісяця (1102 грн. х 34,7 %), у жовтні - листопаді 2012 року - по 387,95 грн. щомісяця (1118 х 34,7 %), у грудні 2012 року - 393,50 грн. (1134 х 34,7 %).

У 2013 році мінімальний страховий внесок для таких платників складав: у січні - листопаді 2013 року - по 398,01 грн. (1147 грн. х 34,7 %), у грудні 2013 року - 532, 27 грн.

Такі платники зобов`язані були сплатити єдиний внесок за 2012 рік не пізніше 10.02.2013 року, а у 2013 році - щоквартально, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до частин 2, 4 статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Згідно з частиною 5 статті 25 Закону №2464-VI вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 16 статті 25 Закону №2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.10 за №994/18289, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - Інструкція №21-5, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 4.6 розділу IV Інструкції №21-5 установлений порядок обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками - фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, та передбачено, що зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Згідно з пунктом 4.9 Інструкції №21-5 обчислення єдиного внеску органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками до органів Пенсійного фонду, актів звірок з податковими органами про нараховані суми доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

Розділом VI Інструкції №21-5 регламентований порядок стягнення заборгованості з платників.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції №21-5 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 4.3.6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 4.5.2, підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 та підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з пунктом 6.3 Інструкції №21-5 органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або інформація територіальних органів органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування (зменшення) сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

б) якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

в) якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому підпунктом "а" цього пункту, вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску, або актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до Пенсійного фонду та задекларованих у річній податковій декларації фізичними особами - підприємцями чи особами, які забезпечують себе роботою самостійно, або повідомленням-розрахунком на всю суму донарахованого (зменшеного) єдиного внеску.

У випадках, передбачених підпунктами "б" та/або "в" цього пункту, вимога надсилається: платникам, зазначеним у підпунктах 2.1.3 та 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 грн.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-5 вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, інформації органів державної податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Орган Пенсійного фонду України веде реєстр виданих вимог про сплату недоїмки за формою згідно з додатком 6.

При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-а частина - літери "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2-а частина - порядковий номер, 3-я частина - літера "У" (узгоджена вимога).

Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру, вимога передається працівнику, на якого покладено обов`язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів, для надіслання (вручення) її платнику. При цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді.

Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

У разі коли не можливо вручити платнику єдиного внеску вимогу поштою в зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Після вручення (отримання інформації про вручення) вимоги платнику працівник, на якого покладено обов`язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів, передає корінець такої вимоги з відміткою про вручення відповідальному працівнику органу Пенсійного фонду.

За правилами пунктів 6.5, 6.6 Інструкції №21-5 протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобов`язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком суми боргу, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, платник узгоджує її з органами Пенсійного фонду у порядку, встановленому Пенсійним фондом України, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду - має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Про оскарження вимоги до суду платник зобов`язаний письмово повідомити протягом десяти робочих днів орган Пенсійного фонду, який направив вимогу.

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції №21-5 у разі якщо платник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені, не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки, у якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання.

До сум боргу, що подаються до органів державної виконавчої служби за даними карток особових рахунків платників, включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін штрафів та пені.

У зазначених випадках орган Пенсійного фонду України також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду України з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до пункту 6.9 Інструкції №21-5 якщо протягом наступного базового звітного періоду платник наростив суми боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження до органу державної виконавчої служби подається вимога тільки на суму зростання боргу.

Суд установив, що позивачка у 2012 - 2013 роках належала до кола платників єдиного внеску, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, як фізична особа-підприємець, що перебуває на спрощеній системі оподаткування. Обов`язок нарахування та сплати єдиного внеску, з огляду на норми частини 12 статті 9 Закону №2464-VI, не залежав від отримання нею доходу (прибутку) від підприємницької діяльності у ці періоди та її фінансового стану.

ФОП ОСОБА_1 не подала до УПФУ в м. Кіровограді звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік та не сплатила у встановлений строк єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску. За 2013 рік такий звіт вона подала 08.04.2014 року, проте авансові платежі з єдиного внеску у встановлені строки не сплачувала. (а.с. 115 - 116)

У зв`язку з цим УПФУ в м. Кіровограді, виходячи з розміру мінімального страхового внеску, обрахованого за правилами пункту 5 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI, у картці особового рахунку платника ФОП ОСОБА_1 обчислено суму єдиного внеску за 2012 рік у розмірі 4572,42 грн. (а.с. 51, 55) та направлено їй вимогу №Ф-45 від 27.03.2013 року про сплату недоїмки.

Також УПФУ в м. Кіровограді у картці особового рахунку обчислено суму єдиного внеску позивачки за І квартал 2013 року у розмірі 1194, 03 грн. (а.с. 51, 56) та направлено їй вимогу №Ф-1023 від 12.06.2013 року про сплату недоїмки на цю суму.

Вказані вимоги про сплату недоїмки направлені УПФУ в м. Кіровограді на адресу позивачки - АДРЕСА_2 , яка до 09.01.2014 року значилася в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців її зареєстрованим місцем проживання/місцезнаходження як фізичної особи-підприємця (а.с. 170 - 172), а тому з огляду на правила пункту 6.4 Інструкції №21-5 ці вимоги вважалися належним чином врученими.

У зв`язку з несплатою позивачкою у 10-деннний строк сум недоїмки, вказаних у вимогах, ці вимоги були передані на примусове виконання до органу державної виконавчої служби як узгоджені.

Наразі вказані вимоги перебувають на примусовому виконанні у Фортечному ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), яким за заявами стягувача ГУ ПФУ в Кіровоградській області відкриті виконавчі провадження №58258653 та №58488617. (а.с. 57 - 62, 168 - 169)

На час винесення спірних вимог функції щодо забезпечення збору та ведення обліку єдиного внеску, контролю повноти та своєчасності його сплати належали Пенсійному фонду України (пункт 7 частини 1 статті 1, статті 12, 13, 14, 25 Закону №2464-VI).

Суд прийшов до висновку, що УПФУ в м. Кіровограді як територіальним органом Пенсійного фонду України при формуванні спірних вимог про сплату боргу №Ф-45 від 27.03.2013 року та №Ф-1023 від 12.06.2013 року дотримано вимоги Закону №2464-VI та Інструкції №21-5. Підстави для визнання протиправними та скасування цих вимог відсутні, а тому суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

При вирішенні позову суд враховує правову позицію, сформульовану у постановах Верховного Суду від 27.08.2018 року у справі №496/3425/13-а, від 09.11.2021 року у справі №816/715/17 у подібних правовідносинах.

Законами України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" №404-VII від 04.07.2013 року та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" №406-VII від 04.07.2013 року, які набрали чинності 11.08.2013 року, до Податкового кодексу України та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI внесено зміни, відповідно до яких функції щодо адміністрування єдиного внеску передані органам доходів і зборів.

Пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" №406-VII від 04.07.2013 року передбачено, що процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом.

Заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи".

Органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" №406-VII від 04.07.2013 року Пенсійний фонд України протягом десяти днів з дня набрання чинності цим Законом передає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, реєстр страхувальників станом на дату набрання чинності цим Законом.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, формує новий реєстр страхувальників на підставі даних, отриманих із Пенсійного фонду України, відомостей, отриманих із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також інформаційного фонду єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Пунктом 5 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" №406-VII від 04.07.2013 року встановлено, що суми єдиного внеску, які надійшли на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду України, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах для зарахування таких сум, підлягають перерахуванню на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах.

Спільним листом Міністерства доходів і зборів України та Пенсійного фонду України від 30.08.2013 року №11149/5/99-99-17-03-01-16, №22777/03-01 повідомлено, що розпочаті органами Пенсійного фонду України процедури адміністрування стосовно прийняття та оброблення звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та обліку сплати страхових коштів у картках особових рахунків платників продовжені до 30.09.2013 року.

Таким чином органи доходів і зборів розпочали адмініструвати єдиний внесок з 01.10.2013 року. Воднораз, повноваження із адміністрування єдиного внеску в частині завершення розпочатих процедур, у тому числі щодо стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску, яка виникла до 11.08.2013 року, продовжують виконувати органи Пенсійного фонду.

Згідно із підпунктом 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року №458, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за №1646/24178, затверджено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - Порядок №458), який був чинним до 19.12.2014 року.

Цим Порядком визначалися питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в органах доходів і зборів, надання органам доходів і зборів відомостей про клас професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску.

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку №458 взяття на облік платників єдиного внеску здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Розділом IV Порядку №458 унормована така процедура зняття з обліку платників єдиного внеску - юридичних осіб (відокремлених підрозділів) та фізичних осіб - підприємців:

1. Процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску у зв`язку з припиненням платника єдиного внеску органом доходів і зборів розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

- відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

- відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про закриття відокремленого підрозділу;

- відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності;

- судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.

При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) орган доходів і зборів вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.

2. Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з пунктом 1 цього розділу орган доходів і зборів проводить позапланову документальну перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску.

У день отримання від державного реєстратора відповідних відомостей органи доходів і зборів повідомляють Пенсійний фонд України та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування про проведення заходів, пов`язаних з припиненням платника єдиного внеску.

3. На основі акта перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску платник здійснює остаточні розрахунки.

Після проведення позапланової документальної перевірки платника єдиного внеску, здійснення ним розрахунків орган доходів і зборів складає довідку про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою №3-ЄСВ згідно з додатком 3.

4. У разі якщо платник не здійснив розрахунків щодо єдиного внеску, то орган доходів і зборів видає голові ліквідаційної комісії, уповноваженій ним особі або ліквідатору рішення про відмову у видачі довідки про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою №4-ЄСВ згідно з додатком 4.

5. За наявності заборгованості в платника єдиного внеску, державна реєстрація якого припиняється, орган доходів і зборів до закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен надіслати державному реєстратору повідомлення про наявність боргу зі сплати єдиного внеску та про неможливість проведення процедури державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за формою №5-ЄСВ згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням причин заперечення органу доходів і зборів щодо здійснення такої процедури.

6. Причинами заперечень органу доходів і зборів щодо здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації чи державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця можуть бути:

- наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- неможливість проведення перевірки із зазначенням обґрунтованих обставин, які підтверджують неможливість її проведення (неможливо здійснити перевірку платника у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням, ненаданням бухгалтерських документів тощо);

- наявність судових спорів між платником єдиного внеску та органом доходів і зборів чи кримінального впровадження за фактами умисного ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- інші заперечення в межах повноважень органів доходів і зборів, визначених статтею 13 Закону №2464.

7. У разі усунення причин та обставин, які були підставою для заперечень органу доходів і зборів щодо здійснення державної реєстрації припинення платника, орган доходів і зборів не пізніше десяти робочих днів з дати, коли він дізнався про усунення обставин, які були підставою заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, відкликає повідомлення за формою №5-ЄСВ (додаток 5), про що направляє державному реєстратору повідомлення про відкликання заперечень щодо проведення процедури державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за формою №6-ЄСВ згідно з додатком 6.

8. Після надходження від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, фізичної особи - підприємця або повідомлення про закриття відокремленого підрозділу із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру, якщо на дату отримання такого повідомлення відсутній борг та закриті картки особових рахунків такого платника, орган доходів і зборів знімає платника єдиного внеску з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку.

Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Дані про зняття з обліку платника єдиного внеску органом доходів і зборів передаються до державного реєстратора, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як свідчать матеріали справи, ФОП ОСОБА_1 у січні 2014 року прийняла рішення про припинення своєї підприємницької діяльності, про що 14.01.2014 року внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У зв`язку з цим Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області у травні 2014 року провела позапланову документальну перевірку щодо правильності нарахування та сплати нею єдиного внеску. За наслідками перевірки, оформленої актом №332/11-23-17-01/ НОМЕР_1 від 19.05.2014 року, не встановлено у ФОП ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску. З огляду на відсутність заперечень органу доходів і зборів щодо проведення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , державним реєстратором 10.07.2014 року проведена державна реєстрація припинення її підприємницької діяльності та відтоді позивачка не має статусу фізичної особи-підприємця. Попри це, ОСОБА_1 не була знята з обліку платників єдиного внеску - фізичних осіб-підприємців, а її картка особового рахунку зі сплати єдиного внеску не була закрита.

Судом установлено, що причиною цього є наявність недоїмки зі сплати єдиного внеску, відображеної в картці особового рахунку (інтегрованій картці платника), яка на момент звернення позивачки до суду з цим позовом становила 9786, 13 грн.

З наданої суду інтегрованої картки платника єдиного внеску, заведеної в ГУ ДПС у Кіровоградській області щодо ФОП ОСОБА_1 , вбачається, що ця недоїмка складається з таких сум: 6950,78 грн. - сальдо станом на 31.12.2012 року, 1194,03 грн. - нараховано 21.10.2013 року, 1218,67 грн. - нараховано 20.01.2014 року, 422,65 грн. - нараховано 22.04.2014 року. (а.с. 68 - 70)

Пояснюючи ці суми, представник відповідача-1 у відзиві на позов вказав, що 6950 грн. - це заборгованість зі сплати єдиного внеску, яка виникла за період перебування позивачки на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року та яка була передана на облік після припинення з 01.10.2013 року виконання функцій з адміністрування єдиного внеску органами Пенсійного фонду, 1194, 03 грн. - єдиний внесок, визначений до сплати за ІІІ квартал 2013 року, 1218, 67 грн. - єдиний внесок, визначений до сплати за ІУ квартал 2013 року, 422, 65 грн. - єдиний внесок, визначений до сплати за І квартал 2014 року. Вказані суми визначені в автоматичному режимі та відображені в інтегрованій картці платника.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" №406-VII від 04.07.2013 року) недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом;

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону №2464-VI (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" №406-VII від 04.07.2013 року) орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року №455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 року за №1622/24154, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - Інструкція №455, яка була чинна у період з 01.10.2013 року по 29.05.2015 року).

У пункті 4.6 розділу IV Інструкції №455 наведені такі правила обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування:

1) зазначена категорія платників самостійно обчислює суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску на місяць;

2) платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з пунктом 6.2 розділу VI Інструкції №455 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до пункту 6.3 розділу VI Інструкції №455 органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

- якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

- якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску або актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до органу доходів і зборів та задекларованих у річній податковій декларації фізичними особами - підприємцями чи особами, які забезпечують себе роботою самостійно, або повідомленням-розрахунком на всю суму донарахованого єдиного внеску.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога надсилається:

- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з пунктом 6.4 розділу VI Інструкції №455 вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату недоїмки за формою згідно з додатком 6.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року №765, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за №217/24994, затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (надалі - Порядок №765, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин).

Цим Порядком встановлювався механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів.

У пункті 3 розділу І Порядку №765 визначено, що інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку №765 за даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо.

Згідно з пунктами 1, 4 розділу ІІ Порядку №765 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником. При взятті на облік платника протягом відповідного року територіальним органом Міндоходів відкриваються інтегровані картки платника з дати нарахування або сплати податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску (залежно від того, яка з цих подій настала раніше).

У разі зняття з обліку платників в територіальних органах Міндоходів платникам, які мають податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, інтегровані картки закриваються після погашення сум боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або після списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені. Інтегровані картки при знятті з обліку в територіальних органах Міндоходів закриваються також після списання податкового боргу, штрафних санкцій та пені, нарахованих на суму погашеного та/або списаного боргу у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пунктів 11, 13 розділу ІІ Порядку №765 форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки.

Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов`язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.

На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

За змістом пункту 1 розділу III Порядку №765 нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають зокрема: суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства.

Згідно з пунктами 2, 3, 4 розділу III Порядку №765 зобов`язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Зобов`язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, розраховані територіальним органом Міндоходів, відображаються ним в інтегрованій картці платника за даними електронного реєстру повідомлень-рішень у частині узгоджених сум.

Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобов`язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

Суд зазначає, що за правилами Порядку №765 в інтегрованій картці платника відображаються суми єдиного внеску, самостійно визначені платником у поданій ним звітності, а також суми єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства, тобто шляхом направлення платнику повідомлення-розрахунку або вимоги про сплату недоїмки.

Нормами Закону №2464-VI та Інструкції №455 передбачений обов`язок територіального органу Міндоходів направити платнику, який має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, вимогу про сплату недоїмки протягом 15 робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка, для її узгодження та вжиття заходів щодо її стягнення.

Суд установив, що ФОП ОСОБА_1 08.02.2014 року подала до Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013 рік, а 12.05.2014 року подала звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2014 рік. (а.с. 115 - 119) У цих звітах вона обчислила суми нарахованого єдиного внеску у розмірі мінімального страхового внеску щомісяця, що загалом за січень-грудень 2013 року склало 4800, 76 грн., за січень 2014 року - 422, 65 грн. Проте авансові платежі у встановлений строк нею сплачені не були та остаточні розрахунки не проведені.

Відтак, контролюючим органом правомірно в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 відображено суми єдиного внеску як такі, що самостійно визначені платником у звітності. Оскільки у встановлені строки позивачкою ці нараховані нею суми єдиного внеску сплачені не були, тому вони набули статусу недоїмки з єдиного внеску.

Попри це, контролюючий орган не формував та не направляв позивачці будь-які рішення щодо єдиного внеску, зокрема вимоги про сплату недоїмки за ІІІ квартал 2013 року, за ІУ квартал 2013 року та за І квартал (січень) 2014 року. Також за наслідками позапланової документальної перевірки результатів підприємницької діяльності позивачки за період з 01.01.2011 року по 12.05.2014 року контролюючий орган не виявив порушень вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску, не встановив наявність недоїмки зі сплати єдиного внеску за цей період та не надсилав позивачці на підставі акту перевірки №332/11-23-17-01/ НОМЕР_1 від 19.05.2014 року розрахунок-повідомлення чи вимогу про сплату недоїмки.

Навпаки, контролюючий орган констатував у цьому акті факт нарахування та сплати ФОП ОСОБА_1 сум єдиного внеску в повному обсязі.

Такі висновки Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області про відсутність у ФОП ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування стали підставою для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області в акті позапланової перевірки №332/11-23-17-01/ НОМЕР_1 від 19.05.2014 року встановила факт повної та своєчасної сплати ФОП ОСОБА_1 сум єдиного внеску за період її підприємницької діяльності з 01.01.2011 року по 12.05.2014 року. Цей контролюючий орган не подавав заперечення проти здійснення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 . Відтоді контролюючим органом не приймалися щодо позивачки та не надсилалися їй для узгодження вимоги про сплату боргу (недоїмки). Про наявність недоїмки позивачку повідомлено через 6 років після припинення нею підприємницької діяльності, а саме листом №51/ЗПІ/11-28-52-09-03 від 04.03.2020 року, наданим на її запит. Наразі ОСОБА_1 продовжує перебувати на обліку платників єдиного внеску, про що свідчить Реєстр страхувальників (а.с. 53, 54, 166), а в облікових даних інформаційної системи ДПС та в інтегрованій картці платника єдиного внеску ОСОБА_1 обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску. (а.с. 68 - 70)

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Частинами 1, 2 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 4) про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Наведене свідчить, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів захисту прав та інтересів особи, порушених суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення та фактичним обставинам справи.

У ході розгляду справи суд дійшов до висновку, що у спірних правовідносинах Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області як контролюючий орган допустив протиправну бездіяльність, оскільки попри власні висновки про відсутність у ФОП ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску та державну реєстрацію припинення її підприємницької діяльності, не провів заходи, визначені Порядком №458 у процедурі припинення платника єдиного внеску, та не зняв позивачку з обліку платників єдиного внеску у зв`язку з припиненням нею підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Така бездіяльність суб`єкта владних повноважень свідчить про його нерозсудливість у спірних правовідносинах та про порушення принципу належного урядування.

Суд вважає, що порушене право позивачки слід поновити, зобов`язавши відповідача-1, як правонаступника Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області та орган, що виконує функції з реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску, зняти ОСОБА_1 з обліку платників єдиного внеску та закрити інтегровану картку з єдиного внеску, відкриту щодо неї в ГУ ДПС у Кіровоградській області.

Щодо звернутої до суду вимоги позивачки про скасування нарахування їй єдиного внеску в інтегрованій картці платника в розмірі 9786,13 грн., суд відмовляє у її задоволенні, оскільки це не узгоджується з повноваженнями адміністративного суду.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивачки слід стягнути витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, у сумі 420, 40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області щодо незняття ОСОБА_1 з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - фізичних осіб-підприємців.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області зняти ОСОБА_1 з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - фізичних осіб-підприємців та закрити її інтегровану картку платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 420, 40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш