Рішення № 101284857, 08.11.2021, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа №409/909/20

Пров.№2/409/158/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2021 року смт Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань: А.Г.Акименко

за участю представника позивача: Р.О.Охріменка

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Білокуракине цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В с т а н о в и в :

АТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернувся до Білокуракинського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.11.2007 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №61107С18, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 152000 грн для придбання нерухомості на строк до 31.10.2022 року. Оскільки ОСОБА_2 свої зобов`язання належним чином не виконував, ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 16.04.2018 позовні вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено повністю та стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість за кредитним договором № 61107С18 від 01.11.2007 року станом на 31.08.2017 року в сумі 124794,75 грн, яка складається з: 68616,72 грн - заборгованість за кредитом (основним боргом); 56178,03 грн - заборгованість за процентами; а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1871,92 грн, а всього 126666 (сто двадцять шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн 67 коп.. На виконання вищезазначеного рішення суду Білокуракинським районним судом Луганської області видано виконавчий лист №409/2314/17 від 11.10.18, який був переданий для примусового виконання до Білокуракинського ВДВС. Постановою державного виконавця від 27.12.2018 виконавче провадження було закінчено на підставі п. 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . АТ «Укрексімбанк» 20.03.2019 було направлено претензію кредитора №176-00/317 до Білокуракинської державної нотаріальної контори, яку направлено за належністю до приватного нотаріуса Білокуракинського районного нотаріального округу Жукова О.М.. АТ «Укрексімбанк» повторно 24.05.2019 було направлено приватному нотаріусу Білокуракинського районного нотаріального округу Жукову О.М. претензію кредитора №176-00/521. АТ «Укрексімбанк» отримано відповідь від приватного нотаріуса Білокуракинського районного нотаріального округу Жукова О.М. від 15.10.2019 за вих. № 142/02-14, у якій зазначалось, що спадкоємцем померлого ОСОБА_2 є його дружина - ОСОБА_1 . 15.01.2020 до Відповідача Банк направив лист-претензію №176-00/25 у якій зазначив, що на дату смерті ОСОБА_2 його заборгованість перед банком за кредитним договором від 01.11.2007 №61107С18 становить 137345,14 (сто тридцять сім тисяч триста сорок п`ять) грн 14 коп., яка складається з: 68 616,72 грн заборгованість за кредитом (основним боргом); 66 856,50 грн заборгованість за процентами; 1871,92 грн витрати по сплаті судового збору. Зазначену претензію Відповідач (Спадкоємець) отримала особисто 27.01.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. На теперішній час заборгованість не погашена, у зв`язку з чим АТ «Укрексімбанк» просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 137976,98 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн.

Відповідачка надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки їй було невідомо про борги чоловіка на день його смерті, а спадкове майно, на яке їй видано свідоцтво про право на спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , складається з внеску статутного фонду СФГ "Простір", розмір статутного капіталу якого складає 0,01 грн. Окрім того, позивач не звернувся до відповідачки з вимогою у шестимісячний строк, як це передбачено діючим законодавством. Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що доводи відповідачки, викладені у відзиві на позовну заяву, є безпідставними, надуманими і свідомо спрямовані на уникнення відповідальності, оскільки ОСОБА_2 був чоловіком відповідачки, на грошові кошти, отримані від банку, він придбав квартиру. Відповідачка знала про наявність заборгованості та була ознайомлена з кредиторською вимогою. Просив позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання 18.10.2021 та 08.11.2021 не з`явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень поштові відправлення (судові повістки) ОСОБА_1 отримала особисто, про що свідчить особистий підпис останньої на повідомленнях. Причин неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило.

Третя особа - приватний нотаріус Білокуракинського районного нотаріального округу Жуков О.М.в судове засідання не з`явився, попередньо надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

08.11.2021 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши думку представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 16.04.2018 по цивільній справі № 409/2314/17 за позовом ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості встановлено, що 01.11.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_2 було укладено договір №61107С18, згідно відповідач отримав кредит у розмірі 152000 грн для придбання нерухомості на строк до 31.10.2022 року. Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту у валюті кредиту у строки та у сумах, визначених графіком погашення кредит, а також сплачувати проценти за користування кредитом у валюті кредиту в розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: облікова ставка НБУ + 8,50%, але не менше 16,50% річних. Проценти нараховуються за вказаною процентною ставкою щомісяця на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року і підлягають сплаті з 1 по 15 число кожного місяця, що передбачено п.п.2.2.1., 2.5.1 договору. Відповідно до умов договору позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, а також оплачувати комісії.

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 18.01.2019 по цивільній справі № 409/2314/17 позов ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість за кредитним договором № 61107С18 від 01.11.2007 року станом на 31.08.2017 року в сумі 124794,75 грн, яка складається з: 68616,72 грн - заборгованість за кредитом (основним боргом); 56178,03 грн - заборгованість за процентами; а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1871,92 грн, а всього 126666 грн 67 коп.

Рішення суду набрало законної сили 25.05.2018 та є приюдиційним у даній справі.

Частинами 4, 5 ст. 82 ЦПК передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, про те можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Згідно інформації, наданої Білокуракинським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Луганській області на запит ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 04.02.2019 №153/17.16-35, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 31.05.2018 складено актовий запис про смерть №148 (т.1 а.с. 28).

20.03.2019 АТ «Укрексімбанк» було направлено претензію кредитора №176-00/317 до Білокуракинської державної нотаріальної контори, яку направлено за належністю до приватного нотаріуса Білокуракинського районного нотаріального округу Жукова О.М., про що Банк було повідомлено листом від 28.03.2019 №32/01-16 (т.1 а.с. 29,31).

24.05.2019 АТ «Укрексімбанк» повторно направив приватному нотаріусу Білокуракинського районного нотаріального округу Жукову О.М. претензію кредитора №176- 00/521 (т.1 а.с.32).

31.10.2019 АТ «Укрексімбанк» отримано відповідь від приватного нотаріуса Білокуракинського районного нотаріального округу Жукова О.М. від 15.10.2019 року за вих. № 142/02-14, згідно якої спадкоємцем померлого ОСОБА_2 є його дружина - ОСОБА_1 . Нотаріус повідомив, що ознайомив ОСОБА_1 особисто з кредиторськими вимогами Банку та статтями 1281, 1282 Цивільного кодексу України (т.1 а.с. 34).

15.01.2020 АТ «Укрексімбанк» направив ОСОБА_1 лист-претензію №176-00/25 у якій зазначив, що на дату смерті ОСОБА_2 його заборгованість перед банком за кредитним договором від 01.11.2007 №61107С18 становить 137345,14 (сто тридцять сім тисяч триста сорок п`ять) гри 14 коп., яка складається з: 68616,72 грн заборгованість за кредитом (основним боргом); 66856,50 грн заборгованість за процентами; 1871,92 грн. витрати по сплаті судового збору. Зазначену претензію Відповідач (Спадкоємець) отримала особисто 27.01.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.35-36, 37).

Як вбачається з копії спадкової справи (т.2 а.с. 32-94), дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті чоловіка (т.2 а.с. 33), діти ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилися від спадщини (т.2 а.с. 71, 72). 28.10.2019 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на спадкове майно, яке складається з внеску статутного фонду СФГ "Простір". Розмір статутного капіталу СФГ "Простір" складає 0,01 грн і належить спадкодавцю ОСОБА_2 , що підтверджується статутом СФГ "Простір" (т.2 а.с. 93).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 належить на підставі договору купівлі-продажу від 01.11.2007, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Голембиєвською О.Б. та зареєстрованого в реєстрі за №1188, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 91).

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у відповідності ЦПК України випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування, а отже, і рішення суду, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід, прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Листом від 15.10.2019 року за вих. № 142/02-14 приватний нотаріус Білокуракинського районного нотаріального округу Жукова О.М. повідомив, що ознайомив з кредиторськими вимогами ОСОБА_1 особисто, та повідомив, що від боргу вона не відмовляється, але направлена Банком претензія від 15.01.2020 №176-00/25 залишена поза увагою, борг на цей час не сплачений.

Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що вартість спадкового майна, яке вона отримала у спадок після смерті ОСОБА_2 , складає 0,01 грн, про що їй видане свідоцтво про право на спадщину за законом. Проте, суд з цим погодитися не може, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 мав у власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на яку відповідачка ще не отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, а тому не можна вважати правильним вартість спадкового майна 0,01 грн.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнутої з ОСОБА_2 на підставі рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 18.01.2019 по цивільній справі № 409/2314/17 позов ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 126666 грн 67 коп., яка складається з: 68616,72 грн - заборгованість за кредитом (основним боргом); 56178,03 грн - заборгованість за процентами; судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1871,92 грн, підлягають задоволенню.

Позовні вимоги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, нарахованими позивачем за період з 01.09.2017 по 13.05.2018 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється часткового або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 559 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Відсутність реального і своєчасного виконання зобов`язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що банк, у зв`язку із допущеною заборгованістю зі сплати кредиту, скористався своїм правом на пред`явлення вимоги до позичальника ОСОБА_2 про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав (не виконав, чи виконав не в повному обсязі), не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні, оскільки строк дії договору змінився. У такому випадку кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

У справі, яка є предметом розгляду, встановлено, що банк видав ОСОБА_2 кредит в сумі 152000 гривень строком до 31.10.2020, 09.10.2017 банк скористався своїм правом на пред`явлення до позичальника позову про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором, а також отримав судовий захист своїх прав (рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 16.04.2018 та, що набрало законної сили 25.05.2018), оскільки пред`явив позов про повне стягнення тіла кредиту.

Таким чином, положення абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики та нарахування процентів поза межами строку дії договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

У відповідності до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження 14-154цс18), наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник не виконав, не є підставою для нарахування процентів за кредитним договором, а кредитор в цьому випадку має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково в розмірі 126666 грн 67 коп., стягнутих рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 18.01.2019 по цивільній справі № 409/2314/17 позов ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1929,64 грн - понесені витрати на судовий збір, сплачені останнім при подачі позову до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 254, 259, 526, 527, 530, 536, 541, 554, 559, 610-612, 615, 625, 629, 1050, 1054, 1216, 1218, 1268, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 136, 141, 259, 263-265, 272-273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (м. Київ вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) заборгованість в сумі 126666 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1929,64 грн, а всього 128596 (сто двадцять вісім тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн 31 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Луганського апеляційного суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", код ЄДРПОУ 00032112 місцезнаходження м. Київ вул. Антоновича, 127.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Білокуракинським РВ УМВС України в Луганській області 19.01.1998, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . .

Третя особа: приватний нотаріус Білокуракинського районного нотаріального округу Жуков Олексій Михайлович, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О.Ю. Максименко

Повне судове рішення складено 17.11.2021.