Рішення № 101284164, 22.11.2021, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/1467/21

Номер провадження №2/351/638/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сегіна І.Р.,

секретар Нагірняк В.М. ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до Снятинської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до Снятинської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку, який мотивував тим, що його бабусі ОСОБА_2 , на праві власності належала земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 1,27 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Устянської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким усе своє майно заповіла онукові, позивачу по справі, ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, після її смерті відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, із зазначеної вище земельної ділянки, єдиним спадкоємцем на яку за заповітом є позивач по справі ОСОБА_1 .

Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу.

Позивач зазначає, що на даний час не має можливості нотаріально оформити право на спадщину на землю, а тому звернувся у суд із даним позовом, яким просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 1,27 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Устянської сільської ради Коломийського (раніше Снятинського) району Івано-Франківської області, які належали ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на землю серії РІ №189770, зареєстрованого за №354 від 18.02.2003.

Позивач подав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задоволити, справу просив розглядати без його участі.

Заступник міського голови Снятинської міської ради В.Кушик подав до суду заяву, у якій зазначив, що Снятинська міська рада у вирішенні даного спору покладається на розсуд суду, справу просив розглядати без участі представника міської ради.

Дослідивши матеріали справи, зокрема: Копію Державного акту серії РІ №189770, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №354, виданого ОСОБА_2 18.02.2003; Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ; Заповіт ОСОБА_2 від 20.08.2008; Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 10.09.2008; Довідку Снятинської міської ради №593 від 19.07.2021, про право власності, що видається у зв`язку з оформленням спадщини; Постанову приватного нотаріуса Коломийського РНО Курилюк Л.М. №139/02-31 від 20.07.2021 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, які повністю доводять підставність та обґрунтованість позовних вимог, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення.

Із ч.1 ст. 1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а з ч.3 ст.1268 ЦК України слідує, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно пунктів 10, 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п.г. ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що є підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 1,27 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Устянської сільської ради Коломийського (раніше Снятинського) району Івано-Франківської області, які належали ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на землю серії РІ №189770, зареєстрованого за №354 від 18.02.2003.

На підставі наведеного, та ст. ст. 174, 328, 392, 1218, 1225, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 1,27 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Устянської сільської ради Коломийського (раніше Снятинського) району Івано-Франківської області, які належали ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на землю серії РІ №189770, зареєстрованого за №354 від 18.02.2003.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Ігор СЕГІН