Ухвала суду № 101283389, 22.11.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/7267/19

Провадження № 2/201/2591/2021

УХВАЛА

22 листопада 2021 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та суми боргу,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_2 та просила стягнути суму боргу з відповідача у розмірі 500 000,00 гривень.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 було задоволено.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2021 року зазначене заочне рішення було скасовано та призначено вказану цивільну справу до розгляду в загальному порядку.

01 листопада 2021 року до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_4 – адвоката Новікової Н.В. щодо прийняття позовної заяви в уточненій редакції від 22.10.2021 року, залучення до розгляду даної справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 та Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 , вирішення питання про направлення позовної заяви із повідомленням про розгляд даної справи до компетентного судового органу держави Німеччина – для вручення ОСОБА_7 через суперечливий, на думку заявника, статус адвоката Марченко В.А. як представника цієї особи. До заяви додано позовну заяву (уточнену), підписану представником ОСОБА_4 – адвокатом Новіковою Н.В., відповідно до якої просять:

- Визнати договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 03 червня 2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гуфман Я.С. та зареєстрований у реєстрі за № 288, удаваним з моменту його укладення в частині покупця ОСОБА_7 , із визнанням права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 934898212101) за належним покупцем ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

08 листопада 2021 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа – Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Плахотін Максим Павлович про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування запису, підписана представником ОСОБА_2 - адвокатом Марченко В.А., відповідно до якої, просять:

- Об`єднати в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та суми боргу зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_9 (третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Плахотін Максим Павлович) про витребування майна з чужого незаконного володіння;

- Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 934898212101).

- Скасувати наступні записи про проведену державну реєстрацію права на нерухоме майно:

? номер запису про право власності/довірчої власності 34437075, дата державної реєстрації 26.11.2019 року, тип права власності - право власності, державний реєстратор Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Зубко Валерій Орійович, підстава - рішення суду у справі № 201/7267/19, видане Жовтневим районним судом и. Дніпропетровська від 14.08.2019р. та ухвала суду у справі № 201/7267/19, видана Жовтневим районним судом м, Дніпропетровська 16.10.2019р., підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49996944 від 03.12.2019р., форма власності - приватна, розмір частки - 0, власник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності припинено 20.11.2020р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, індексний номер 55252766;

? номер запису про право власності/довірчої власності 39288838, тип права власності - право власності, державний реєстратор-приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Плахотін Максим Павлович, підстава - договір купівлі-продажу серія та номер 1213, виданий 20.11.2020 року, видавник приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Плахотін М.П., підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55252766 від 20.11.2020р., форма власності - приватна, розмір частки - 1, власник - ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_2 .

-Стягнути з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу.

В судове засідання щодо вирішення зазначених процесуальних питань представники сторін подали свої письмові клопотання, відповідно до яких:

Представник ОСОБА_2 - адвокат Марченко В.А. просив відмовити у прийнятті до розгляду уточненої позовної зави, оскільки вона містить одночасно зміну і предмета і підстав позову, що є неприпустимим, а зустрічну позовну заяву прийняти до спільного розгляду із первинною позовною заявою.

Представник ОСОБА_4 – адвокат Новікова Н.В. просила повернути зустрічну позовну заяву через пропущення стороною відповідача строку на її подання, а справу передати за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська через те, що за уточненою позовною заявою, спір щодо відшкодування шкоди та суми боргу, перетворився на спір про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 , та в даному випадку мають бути застосовані правила щодо підсудності, встановлені ч.1 ст.30 ЦПК України.

Вивчивши надані документи та дослідивши правові позиції сторін щодо зазначених процесуальних питань, суд виходить з наступного.

Щодо прийняття до розгляду уточненої позовної заяви.

Дана цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та суми боргу перебуває в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з 25.06.2019 року.

В цій редакції позовних вимог позивачка зазначала, що між нею та відповідачем був укладений договір позики від 03.06.2016 року, відповідно якого вона надала відповідачу позику в розмірі 450 000 грн. У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором позики, на підставі ст.ст.1046-1049 ЦК України позивачка звернулася до суду з позовними вимогами про стягнення суми боргу.

08.07.2019 року позивачкою була надана нова редакція позовної заяви, в якій заявлено про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 500 000 грн. Предметом позову в редакції від 08.07.2019 року було стягнення з відповідача суми боргу, а підставою стало невиконання відповідачем в добровільному порядку свого обов`язку з повернення грошових коштів, отриманих на підставі домовленостей (т.1 а.с.№13 цивільної справи). Правовідносини між сторонами виникли на підставі ст.ст.526, 625, 1046-1050 ЦК України.

Таким чином, предметом позову (з урахуванням уточненої редакції від 08.07.2019 року) у даній цивільній справі було стягнення суми боргу за договором позики, а підставою - неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за цим договором.

01.11.2021р. представником позивачки - адвокатом Новіковою Н.В. була подана уточнена позовна заява, в якій заявлені вимоги про визнання договору купівлі-продажу квартири від 03.06.2016р. удаваним з моменту його укладення в частині покупця, і визнання права власності ОСОБА_10 на квартиру АДРЕСА_2 .

Надаючи оцінку поданим документам, суд враховує, що відповідно до ч.ч.2,3 ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

При цьому, за загальними положеннями ЦПК України, підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача, тобто це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування. З цього випливає, що зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна ж предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, оскільки предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Верховний Суд у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року зробив висновок, що позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. При цьому Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України. У разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

В даному випадку, зі змісту уточненої позовної заяви від 01.11.2021 року, поданої представником ОСОБА_4 – адвокатом Новіковою Н.В. вбачається, що позивачкою пред`явлені взагалі нові позовні вимоги, оскільки нею змінений і предмет позову, і його підстави.

З огляду на викладене, клопотання представника ОСОБА_4 – адвоката Новікової Н.В. щодо прийняття позовної заяви в уточненій редакції від 22.10.2021 року – задоволенню не підлягає.

Щодо прийняття зустрічного позову.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне прийняти позов ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки ці позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним.

При цьому, що стосується доводів сторони позивача за первинним позовом про неможливість прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом через пропуск строків його подання, у зв`язку з чим зустрічний позов має бути повернутий, суд звертає увагу на те, що дійсно, відповідно до ч.1 ст.194 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, який, в свою чергу, на підставі ч.7 ст.178 ЦПК України, подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Проте у даній конкретній справі, зустрічний позов було подано після скасування заочного рішення, скасовуючи яке судом не встановлювався строк, у який відповідач має право подати відзив на позову заяву, оскільки це не передбачено вимогами ст.ст.287-288 ЦПК України, що регулюють порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення та його скасування.

Щодо залучення до розгляду даної справи третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Частинами 3,4 ст.53 ЦПК України унормовано, що якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

В даному випадку у клопотанні представника ОСОБА_4 – адвоката Новікової Н.В. не зазначено, як рішення у справі може вплинути на права або обов`язки ОСОБА_5 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 , яких заявниця просить залучити як третіх осіб без самостійних вимог.

За таких обставин, клопотання представника ОСОБА_4 – адвоката Новікової Н.В. щодо залучення до розгляду даної справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 та Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 – задоволенню не підлягає.

Щодо передачі справи за підсудністю.

В даному випадку, як зазначено вище, предметом позову (з урахуванням уточненої редакції від 08.07.2019 року) у даній цивільній справі було стягнення суми боргу за договором позики, а підставою - неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за цим договором.

Заочним рішенням від 14 серпня 2019 року позов задоволено та з боржника стягнуто заборгованість в вигляді матеріальної шкоди та судовий збір.

16 жовтня 2019 року за наслідками розгляду заяви про зміну способу виконання судового рішення в порядку ст.435 ЦПК України, змінено спосіб виконання цього заочного рішення зі стягнення з ОСОБА_7 матеріальної шкоди та суми боргу на передачу належної йому квартири АДРЕСА_2 у власність стягувача ОСОБА_4 .

01 вересня 2021 року зазначену ухвалу про зміну способу виконання судового рішення скасовано судом апеляційної інстанції.

Наразі, ОСОБА_7 , діючи через свого представника, як згадано вище, подав зустрічну позовну заяву, у якій просить витребувати зазначену квартиру від ОСОБА_9 , якому вона була відчужена ОСОБА_11 після заміни способу виконання судового рішення у даній справі.

Як вже згадано вище, 01.11.2021 року представником позивачки - адвокатом Новіковою Н.В. була подана уточнена позовна заява, в якій заявлені вимоги про визнання договору купівлі-продажу квартири від 03.06.2016 року удаваним з моменту його укладення в частині покупця, і визнання права власності ОСОБА_4 на згадану квартиру. І хоча ця уточнена позовна заява не підлягає прийняттю до розгляду у даному провадженні через вищевказані процесуальні порушення, все одно, у сукупності із діями ОСОБА_12 щодо відчуження зазначеної квартири, та, як наслідок, вимогами за зустрічним позовом, слід зробити висновок, що на теперішній час між сторонами фактично існує спір саме з приводу зазначеної квартири АДРЕСА_2 , тобто нерухомого майна, яке знаходиться у Шевченківському районі м. Дніпра, що підпадає під юрисдикцію Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Надаючи оцінку зазначеним фактам, суд враховує що відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07.07.2020 року у справі №910/10647/18 та від 16.02.2021 року у справі № 911/2390/18, із посиланням також на постанову Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 року у справі № 640/16548/16-ц, прийшла до наступних правових висновків.

За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв`язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майном або певними діями, пов`язаними з цим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин. Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Отже, слід дійти висновку, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідно до частини 6 ст. 30 ЦПК України зустрічний позов незалежно від його підсудності пред`являється у суді за місцем розгляду первісного позову, крім випадків, коли такий позов має розглядатися судом за правилами виключної підсудності.

Відповідно до ч.2 ст.31 ЦПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

З огляду на викладене, клопотання представника ОСОБА_4 – адвоката Новікової Н.В. про передачу справи за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська підлягає задоволенню.

Щодо направлення позовної заяви із повідомленням про розгляд даної справи до компетентного судового органу держави Німеччина.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Водночас, згідно із п.1 ч.1 ст.62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

В даному випадку інтереси ОСОБА_7 представляє адвокат Марченко В`ячеслав Анатолійович, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 11.01.2021 року (т.2 а.с.5), тому підстави для задоволення клопотання про направлення позовної заяви із повідомленням про розгляд даної справи до компетентного судового органу держави Німеччина на теперішній час відсутні.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 30, 31, 53, 58, 60, 62, 178, 193, 194, 258-260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 – адвоката Новікової Н.В. щодо прийняття позовної заяви в уточненій редакції від 22.10.2021 року, залучення до розгляду даної справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 та Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 та направлення позовної заяви із повідомленням про розгляд даної справи до компетентного судового органу держави Німеччина – відмовити.

Прийняти до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Плахотін Максим Павлович про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування запису.

Цивільну справу № 201/7267/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та суми боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Плахотін Максим Павлович про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування запису передати за підсудністю до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Федоріщев