Рішення № 101282123, 23.11.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/13638/21

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому, з урахування уточненого адміністративного позову, просить:

- визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 07 листопада 2015 року по 15 лютого 2021 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з служби, не виплати одноразової грошової допомоги, якому встановлена інвалідність внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, нічних змін під час чергувань в слідчо-оперативних групах - протиправною;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області здійснити виплату ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 07 листопада 2015 року по 15 лютого 2021 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області здійснити виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за роботу в нічні зміни з 08 листопада 2015 року по 17 січня 2021 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області здійснити виплату ОСОБА_1 грошову компенсацію відповідно до постанови КМУ від 29.04.2020 №375 та Постановою Кабінету Міністрів України № 485 від 10.06.2020 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та протягом 30 днів з дня його відміни;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області здійснити виплату ОСОБА_1 вихідну допомогу відповідно до постанови КМУ від 29.04.2020 МВС від 06.04.2016 №260 (далі Порядок) - Одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області з 07.11.2015 по 15.02.2021. Наказом ГУНП в Житомирській області від 15.02.2021 № 55 о/с позивач звільнений зі служби в поліції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). Позивач вважає, що після звільнення відповідач не виплатив грошову компенсацію: за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 07.11.2015 по 15.02.2021; одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст. 102 Закону України "Про Національну поліцію"; за роботу в нічні зміни з 08 листопада 2018 року по 17 січня 2021 року в кількості - 112 нічних змін; відповідно до постанови КМУ від 29.04.2020 року № 375 та Постановою Кабінету Міністрів України № 485 від 10.06.2020 року, що привело до порушення його прав та інтересів.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що ГУНП в Житомирській області вважає, що згідно з положеннями Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженими наказом МВС України від 06.04.2016 року № 260, обов`язковою передумовою для виплати поліцейському компенсації за невикористану відпустку є визначення кількості днів невикористаної відпустки в наказі про звільнення. Право позивача на грошову компенсацію за невикористану відпустку у році звільнення ГУНП в Житомирській області не порушено, що підтверджує наказ від 1 5.02.2021 № 55 о/с та сам позивач у позовній заяві. Зазначає, що , компенсація за невикористані дні додаткової відпустки відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993 (крім осіб, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А ї групи) законодавством не передбачена. Також, підстави для нарахування та виплати позивачеві доплат за службу в нічний час відсутні, оскільки такі нарахування та виплати мають здійснюватися лише за наявності відповідних довідок обліку у формі, визначеній у додатку 1 до Порядку № 260.

Відповідача звернув увагу, що Головне управління Національної поліції в Житомирській області правомірно нарахувало та виплатило позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні, з дотриманням норм чинного законодавства, прав позивача не порушувало. Позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні (яка передбачена ст.. 102 ЗУ "Про Національну поліцію") виплачена 18.05.2021 року, що підтверджується листом УФЗБО ГУНП в Житомирській області, тому позовна вимога позивача є безпідставною.

04.11.2021 від позивача надійшла письмове відповідь на відзив, в якому заперечує щодо доводів представника відповідача та вказує, що Верховний Суд зазначає, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. В разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. Велика Палата Верховного Суду у справі №620/4218/18 дійшла висновку, що у випадку звільнення військовослужбовця, йому виплачується компенсація за всі невикористанні ним відпустки, передбаченні ст.16-2 Закону України «Про відпустки» та п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту». Просить суд задовольнити позовні вимоги.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 15.02.2021 року звільнений із служби в поліції згідно Наказу начальника ГУ НП в Житомирській області № 55 по особовому складу.

Позивача є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченнім серії НОМЕР_1 , виданого у 2015 році.

Як вказує позивач, в день звільнення з служби Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_1 не було здійснено нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 07 листопада 2015 року по 15 лютого 2021 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з служби.

Згідно наданої довідки від 15.04.2021 року ГУНП в Житомирській області № 1192/12/01-2021 ОСОБА_1 використав щорічну відпустку за 2020 рік у кількості 15 діб, залишок складає - 15 діб - основна, 13 діб -додаткова за стгаж служби в поліції. Додаткову відпустку із збереженням заробітної плати відповідно до р.16-2 Закону України «Про відпустки» та статті 12 Закону України «Про статус ветеранін війни.гарантії і\ соціального захисту» за період служби з 07.11.2015 року по 15.02.2021 року жодного разу не використовував.

16 квітня 2021 року ОСОБА_1 отримав відповідь на письмову заяву за вихідним номером М-54/29/105/04-2021 в якій вказано:

1. Відповідно до пункту 8 розділу VI Порядку та умов виплати Грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС від 06.04.2016 №260, (далі Порядок) одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення зі служби, а у разі надходження коштів пізніше цього терміну - ротягом п`яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів пфііції. При надходженні фінансування від Національної поліції України н одноразової грошової допомоги поліцейським, звільненим зі служби лютому 2021 року, буде проведена зазначена виплата.

2. Виплата компенсації при звільненні за невикористані в минулих роках додаткові відпустки як учаснику бойових дій не нараховувалась і не виплачувалась, оскільки статтею 24 Закону України від 15.11.1996-ВР №504 "Про відпустки" передбачена лише виплата грошова компенсація за всі не використані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. Виплата компенсації за інші додаткові відпустки даним Законом не передбачена.

3. При звільненні зі служби у лютому 2021 року відповідно до Пункту 10 статті 93 Закону України від 02.07.2015 №580-УІІІ "Про Національну поліцію" була нарахована та виплачена компенсація за невикористану у році звільнення відпустку пропорційно відпрацьованому у 2021 році часу. Сума компенсації склала 1421,79 грн.

4. Виплата додаткової доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року № 375 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни" поведена Вам за період з 12 березня по 10 грудня 2020 року. Виплата зазначеної доплати поліцейським не проводилась за період з 11 грудня 2020 року по даний час у зв`язку з відсутністю фінансування на зазначені цілі.

5. Відповідно до пункту 5 статті 91 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" поліцейським, які виконувати службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців. Доплата до грошового забезпечення поліцейським за час несення служби святкові та неробочі дні нормами спеціального законодавства не передбачена.

Відповідно до пункту 11 розділу II Порядку поліцейським, які виконують службові обов"язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється керівником підрозділу, у якому проходить службу поліцейський, шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до цього Порядку та умов, 5ка до 15 числа місяця, наступного після залучення поліцейських до несення служби в нічник час, подається до фінансового підрозділу. Враховуючи те, що від керівників підрозділів, у яких проходив службу, до фінансового підрозділу не надходили, доплата за службу нічний час не нараховувалася.

Позивач вважає протиправною бездіяльнвсть відповідача щодо не виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 07.11.2015 по 15.02.2021; одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст. 102 Закону України "Про Національну поліцію"; за роботу в нічні зміни з 08 листопада 2018 року по 17 січня 2021 року в кількості - 112 нічних змін; відповідно до постанови КМУ від 29.04.2020 року № 375 та Постановою Кабінету Міністрів України № 485 від 10.06.2020 року, що привело до порушення його прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Закон України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон №580-VII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно зі статтею 60 Закону №580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Щодо виплати грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 07 листопада 2015 року по 15 лютого 2021 року, суд зазначає таке.

Закон України "Про відпустки" №504/96-ВР від 15.11.1996 (далі - Закон №504/96-ВР) встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Згідно зі статтею 4 Закону №504/96-ВР установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв`язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 31) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 161 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв`язку з усиновленням дитини (стаття 181 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Частиною першою статті 24 Закону №504/96-ВР передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 83 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Статтею 92 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 93 Закону №580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються.

Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.

За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів.

Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.

Відповідно до частин сьомої, восьмої, дев`ятої, десятої та одинадцятої статті 93 Закону №580-VIII чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року.

Поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку.

Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.

За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Частинами першою та другою статті 94 Закону №580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджені наказом МВС України №260 від 06.04.2016 (далі - Порядок №260), визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції (далі - здобувачі), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО).

Пунктом 3 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами сьомим та восьмим пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.

Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Враховуючи таке правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення частин восьмої, одинадцятої статті 93 Закону №580-VIII, відповідно до яких поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів, відкликання поліцейського з чергової відпустки, як правило, забороняється, та у разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції, за бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.

Таким чином, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення.

З огляду на відсутність правового врегулювання цього питання положеннями Закону №580-VIII і Порядку №260 питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи КЗпП України і Закону №504/96-ВР.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №504/96-ВР і частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.

Аналогічні правові висновки щодо регулювання аналогічних спірних правовідносин викладені у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №160/10875/19 та від 31.03.2021 у справі № 320/3843/20.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звільнення зі служби в поліції позивач ОСОБА_1 використав щорічну відпустку за 2020 рік у кількості 15 діб, залишок невикористаної відпустки становить: - 15 діб - основна, 13 діб - додаткова за стаж служби в поліції.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання грошової компенсації за 28 невикористаних календарних днів щорічної (основної, додаткової) відпустки за 2020 рік.

З огляду на вищевикладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність правових підстав для виплати спірної грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток за 2020 рік.

Також, відповідно до ст.16-2 Закону №504/96-ВР учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

У разі якщо Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

Отже, у випадку звільнення поліцейських - учасників бойових дій, їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону №504/96-ВР та статтею 12 Закону №3551-ХІІ.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 360/4127/19.

Відтак, норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-ХІІ не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки.

З огляду на вказане, суд дійшов до висновку, що відповідач протиправно не здійснив з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 2015 року по 2021 рік, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону №3551-ХІІ.

Щодо виплати грошової компенсації за роботу в нічні зміни з 08 листопада 2015 року по 17 січня 2021 року, суд зазначає наступне.

Підпунктом 3 пунктом 5 Постанови №988 передбачено доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

На реалізацію приписів ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію", постанови КМУ №988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260; далі за текстом - Порядок №260).

Згідно п. 5 Розділу І вказаного Порядку №260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 Розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

За п. 11 розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00. Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин.

Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час. Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку №260.

Суд зауважує, що надані позивачем копії графіків чергувань не є підставою для нарахування та виплати доплати за службу в нічний час, вони є підставою для складання довідки несення служби у нічний час, яка в свою чергу і є підставою для нарахування та виплати доплати за службу в нічний час.

Так, як вказує представник відповідача. необхідні довідки не складались і не подавались до УФЗБО ГУНП в Житомирській області для нарахування відповідних виплат. Без оформленої і поданої довідки обліку, у відповідача відсутній обов`язок щодо вказаних виплат.

З урахуванням наданих сторонами по справі документів та відповідних пояснень, судом встановлено, що через відсутність письмових наказів, підписаних керівником органу внутрішніх справ, табелів обліку понаднормового виходу, затверджених керівником органу внутрішніх справ, табелів обліку використання робочого часу щодо підтвердження виконання позивачем роботи у нічний час за період з 08 листопада 2015 року по 17 січня 2021 року, книги нарядів щодо залучення позивача до служби в нічний час, відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку здійснити позивачу нарахування та виплату компенсації за таку роботу за вказаний період.

При цьому судом прийнято до уваги правову позицію висловлену в постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року по справі № 807/2460/15, від 16 травня 2019 року по справі № 25/67/16, від 05 червня 2019 року по справі № 2а/0470/457/12.

За таких обстави, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності ГУ НП в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати доплати за роботу в нічний час під час здійснення розрахунку у зв`язку з його звільненням зі служби в поліції та зобов"язати здійснити виплату грошової компенсації за роботу в нічні зміни з 08 листопада 2015 року по 17 січня 2021 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, задоволенню не підлягають.

Щодо виплати грошової компенсації відповідно до постанови КМУ від 29.04.2020 №375 та Постановою Кабінету Міністрів України № 485 від 10.06.2020 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та протягом 30 днів з дня його відміни, суд зазначає.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у складі Державного бюджету України створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-СоV-2, та її наслідками на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Кошти зазначеного фонду спрямовуються на: додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2. а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19. спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення здійснення зазначених заходів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 (Далі - Постанова № 375) врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.

Пунктом 1 Постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Відповідно до пункту 5 Постанови № 375 доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року № 485 "Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я" затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі - Порядок № 485).

У пункті 1 Порядку № 485 вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: «Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (далі - бюджетні кошти).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 485 головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).

Абзацами першим та другим пункту 4 Порядку № 485 визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На виконання пункту 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 03.06.2020 № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину» (арк. спр. 53), яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема, шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.

Належних доказів того, що позивач залучався до забезпечення правопорядку і безпеки громадян та внаслідок виконання своїх службових обов`язків мав безпосередній контакт з населенням в умовах дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суду не надано, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позивач не має права на встановлення у зазначений період додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Інших доказів того, що позивач як поліцейський у спірний період забезпечував життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання таких обов`язків мав безпосередній контакт з населенням, позивачем не зазначено та не надано.

Отже, відповідач у межах спірних правовідносин діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо вимоги про виплату вихідної допомоги відповідно до постанови КМУ від 29.04.2020 МВС від 06.04.2016 №260 - Одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські, суд вказує таке.

Нарахування та виплата одноразової грошової допомоги при звільненні передбачена нормами Закону України «Про Національну поліцію». Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 (надалі - Порядок № 260). Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (надалі - N 2262-ХІІ) та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей та членам їхніх сімей (далі Постанова № 393).

Відповідно до норми абзацу другого пункту 10 постанови № 393, яка кореспондується з частиною першою статті 9 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до п. 8 розділу VI Наказу № 260, одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.

Таким чином, одноразова грошова допомога позивачу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби в органах Національної поліції не є складовою грошового забезпечення поліцейських і її виплата здійснюється безпосередньо Національною поліцією України за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті для цих цілей, а тому не може ототожнюватися із коштами, що належать звільненому позивачу у вигляді його грошового забезпечення та повинні виплачуватися саме ГУНП в Житомирській області в день звільнення позивача.

Як встановлено судом, 26.03.2021 позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області з письмовою заявою про виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання так, пов`язаного з проходженням служби в поліції. В подальшому на підставі поданої заяви, позивачу у відповідності платіжного доручення №1908 від 19.05.2021, Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області було виплачено одноразову грошову допомогу у сумі 158 900,00 грн. у відповідності до п. 4. ч. 1 ст. 97 та ст. 99 Закону України "Про Національну поліцію".

Також, як підтверджено листом ГУ НП в Житомисрькій області від 12.10.2021 ОСОБА_1 нарахована одноразова грошова допомога при звільненні в сумі 127961,82 (сто двадцять сім тисяч дев`ятсот шістдесят одна гривня 82 копійки), яка виплачена після утримання обов`язкових податків і зборів проведена шляхом перерахування на його картковий рахунок в АТ "Ощадбанк" 18.05.2021 року у розмірі 126042,39 грн.

Таким чином, Головне управління Національної поліції в Житомирській області правомірно нарахувало та виплатило позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні, з дотриманням норм чинного законодавства, прав позивача не порушувало, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними, необгрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37, м. Житомир, 10008. РНОКПП/ЄДРПОУ: 40108625) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати притоправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної відпустки за 2020 рік та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015-2021 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за 2020 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015- 2021 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 23.11.2021 року.

Суддя О.Г. Попова