Рішення № 101282113, 23.11.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/20103/21

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

Головне управління ДПС у Житомирській області звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкової заборгованості в сумі 12906,25 грн. В обґрунтування позову вказує, що заборгованість виикла у зв`язку із несплатою самостійно визначених податкових зобов`язань: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування –9932,50 грн; військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування – 2973,75 грн.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Копію ухвали суду від 31.08.2021 було надіслано відповідачу на адресу, що вказана у позові та відповідає адресі зареєстрованого місця проживання. Що підтверджується відповіддю на запит суду до УДМС України в Житомирській області.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали суду від 31.08.2021 відповідач отримав 30.09.2021.

Станом на дату розгляду справи, відзив на позовну заяву до суду не надходив.

У період із 13.09.2021 по 24.09.2021 головуюча суддя перебувала у відпустці, а із 01.11.2021 по 05.11.2021 – у відрядженні.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що 28.05.2018 було укладено договір дарування нежитлового приміщення за умовами якого відповідач отримав у власність нежитлове приміщення площею 38.8 кв.м. Дар оцінено в 198650,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2020 відповідачем була подана декларація про майновий стан і доходи, в якій відобразив дохід за договором дарування та задекларував податок на доходи фізичних осіб у сумі 9932,50 грн та військовий збір у сумі 2978,75 грн.

Головним управлінням ДФС у Житомирській області 28.10.2020 винесена податкова вимога форми «Ф» №1725-13, згідно з якою станом на 27.10.2020 сума податкового боргу відповідача зі сплати податку на доходи фізичних осіб становить 12906,25 грн.

У зв`язку з несплатою податкового боргу позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Виконанням податкового обов`язку згідно пункту 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є сплата в повному, обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Зазначені податкові повідомлення-рішення, відповідачем не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому суд вважає, що грошові зобов`язання, визначені ними, вважаються узгодженими.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визнається податковим боргом.

Виникнення та існування такого податкового боргу також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: випискою з інтегрованої картки платника податку та розрахунком суми боргу.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку зокрема включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом (пп. 164.2.10. п. 164.2. ст. 164 ПК України).

У відповідності до пп.168.2.1. п. 168.2. ст. 168 ПК України, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов`язані сплатити податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об`єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (п. 174.3. ст. 174 ПК України).

У відповідності до п. 174.4. ст. 174 ПК України, нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.

Згідно із п. 174.6. ст. 174 ПК України, об`єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

При цьому, у такому податковому розрахунку обов`язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником податку, зазначеним у підпункті 174.2.2 цього пункту.

Згідно із п. 176.1. ст. 176 ПК України, платники податку зокрема зобов`язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі, якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Платник податку, у відповідності до пп. 49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України, зобов`язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку.

Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації, (п. 179.7 ст. 179 ПК України).

Відповідно до пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (перехідні положення) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Тобто, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу виставлялась та була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкова вимога форми «Ф» №1725-13, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Згідно п.95.2 ст.95 ПК України, стягнення коштів майна податків проводиться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти. Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З урахуванням викладеного, норми статей 95 - 99 Податкового кодексу України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України.

На думку суду, процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом. При цьому окремі процедури стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває в податковій заставі, не застосовуються, а виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків здійснюється не податковими органами, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

У відповідності до частини першої та другої ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про наявність боргу відповідачем не надано, а судом не здобуто, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Керуючись статями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ 44096781) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості, - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Житомирській області податковий борг в сумі 12906 (дванадцять тисяч девятсот шість) гривень 25 копійок, з них:

- по платежу податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 9932,50 грн;

- по платежу військовий збір у розмірі 2973,75 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук