Рішення № 101281744, 03.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2021 р. Справа№200/8347/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Аляб`єва І.Г.

при секретарі судового засідання Козирєвій О.О.

за участю сторін:

представника позивача Смоловик В.С.,

представника відповідача Пономарьова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Позивач, ТОВ «ЕТС», звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області, у якій просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.05.2021 №00057040713, №5720/05-99-07-21, №5721/05-99-07-21, №5722/05-99-07-21;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 20.05.2021 №5724/05-99-07-21 про застосування штрафних санкцій в сумі 21165,46 грн;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.05.2021 №Ю-5723/05-99-07-21.

Зазначають, що підставою для винесення оскаржуваних рішень стало виявлення податковим органом заниження бази оподаткування у відносинах з виплати нецільової благодійної допомоги працівникам, а також бонусних виплат (отриманих від дистриб`ютора за придбання відповідного товару у третіх осіб).

В обґрунтування позову посилаються на те, що благодійна допомога виплачена працівникам у розмірі, що не перевищує граничний рівень, передбачений законодавством, відтак оподаткуванню не підлягає. Щодо бонусних виплат зазначають, що вони отримані поза межами договору поставки, відповідні відносини не є договірними, відтак також не підлягають оподаткуванню.

ГУ ДПС надало до суду відзив на позов та просить у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що нецільова благодійна допомога виплачена майже усім працівникам підприємства, відтак є заохочувальною виплатою та складовою заробітної плати.

Щодо бонусних виплат відповідач зазначає, що попри фактичну відсутність угоди з поставки, надання таких бонусів є сприянням у маркетингу, тому має вважатися угодою з надання послуг, що підлягає оподаткуванню.

Ухвалою суду від 20.07.2021 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою суду від 19.10.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.

До судового засідання, призначеного на 03.11.2021, з`явилися представники сторін.

Представник позивача наполягала на задоволенні позовних вимог в частині, що стосується оподаткування нецільової благодійної допомоги. Водночас зазначила, що погоджується із висновками податкового органу щодо оподаткування бонусних виплат.

Представник Відповідача просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

ГУ ДПС проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ЕТС», за результатами якої складено акт від 26.03.2021 №2736/05-99-07-18-24308872.

Перевіркою встановлено, що 29.03.2019 позивачем здійснена виплата готівкових коштів у розмірі 204 440 грн 76 коп працівникам товариства як нецільової фінансової допомоги.

Допомога виплачена на підставі письмових заяв працівників.

При цьому, позивач, як податковий агент, не сплатив з названих виплат податок на доходи фізичних осіб, а також військовий збір та єдиний внесок.

Крім того, перевіркою встановлено, що у вересні 2018 року позивач отримав від ТОВ «ГУДЙЕАР ТАЄРС УКРАЇНА» 30 000 грн в якості винагороди за участь в рекламній кампанії (за умовами якої необхідно придбати продукцію дистриб`ютора ТОВ «ГУДЙЕАР ДАНЛОП ТАЄРС УКРАЇНА» та зареєструватися на відповідному сайті).

Вказаний дохід позивач не відобразив у податковій звітності.

На підставі висновків акту про порушення позивачем п.п. 201.1, 201.10 ПК України (нездійснення реєстрації податкових накладних); п.п. 14.1.180, 16.1.4., абз.2 п. 57.1, п.п.164.2.1, 168.1.1., 168.1.4 ПК України (заниження бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб); п.п.14.1.180, 51.1, п.п. «б» п.176.2 ПК України (подання звітності із недостовірними даними про суми доходів, нарахованих на користь платників податків); п.п.1.2., 1.4., 1.5., 1.6 Розділу ХХ, п.п.14.1.180, 16.1.4., абз.2 п.57.1, п.п. 168.1.1, 168.1.4 ПК України (неперерахування військового збору); п.1 ч.1 ст.6, п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (заниження бази єдиного внеску) винесено наступні рішення:

- податкове повідомлення - рішення від 20.05.2021 № 00057040713 про нарахування штрафу у розмірі 2 500 грн;

- податкове повідомлення - рішення від 20.05.2021 № 5720/05-99-07-21 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1 020 грн;

- податкове повідомлення - рішення від 20.05.2021 № 5721/05-99-07-21, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податку на доходи фізичних осіб на суму 56 081,78 грн;

- податкове повідомлення - рішення від 20.05.2021 № 5722/05-99-07-21 яким збільшено суму податкового зобов`язання з військового збору на суму 4 673,46 грн;

- рішення від 20.05.2021 № 5724/05-99-07-21 про застосування штрафних санкцій у розмірі 21 165,46 грн за донарахування податковим органом єдиного внеску.

Здійснивши оцінку обставин та надавши їм юридичної кваліфікації, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову.

Зокрема, в частині вимог, що стосуються «бонусних» виплат, суд зазначає наступне.

Статтею 185 Податкового кодексу (далі - ПК) України визначено що об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим,

Згідно із п.п. 14.1.185 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Змістом відносин між позивачем та ТОВ «ГУДЙЕАР ТАЄРС УКРАЇНА» є участь у рекламній кампанії, яка винагороджується фінансово.

Суд вважає обґрунтованою позицію податкового органу, що участь в рекламній кампанії за винагороду за своїм змістом є наданням маркетингових послуг, а самі послуги є об`єктом оподаткування.

За таких обставин, об`єм дій для участі в маркетинговій кампанії не є визначальним та може обмежуватися, як у спірному випадку, лише реєстрацією на сайті з направленням доказів придбання товару.

Суд звертає увагу на те, що представник позивача у судовому засіданні погодилася із правильністю висновків податкового органу в цій частині спору.

Відтак, вимоги позову, що стосуються «бонусних» виплат задоволенню не підлягають.

Що стосується виплати нецільової благодійної допомоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.180 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

За правилами ст.170 ПК України не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі - благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним цим пунктом.

Відповідно до п.п. 170.7.3. ПК України не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, встановленого на 1 січня такого року.

Зміст доводів позивача зводиться до того, що відповідність розміру виплаченої допомоги граничному розміру, визначеному ПК України, є самостійною підставою для звільнення її від оподаткування.

Судом встановлено, що благодійну допомогу виплачено у розмірі по 2 690 грн працівнику. Допомогу виплачено усім працівникам, які написали про це заяви (76 осіб з 83 працюючих (інформація кількість працюючих станом на 01.04.2018).

Вказані заяви тотожні за змістом та містять прохання виплатити допомогу у зв`язку із тяжким матеріальним становищем.

На запитання суду чим обумовлені відповідні виплати, представник пояснила, що це право роботодавця, яким він вирішив скористатися. Оскільки допомога є нецільовою, питання щодо мети надання коштів не ставилося, а напрямок витрачання коштів не перевірявся.

На запитання суду про те, чи дійсно у більшості працівників товариства скрутне матеріальне становище представник позивача відповіді не надала. Не надано також відповіді на запитання суду про мотиви надання відповідної допомоги.

Надаючи спірним відносинам юридичної кваліфікації, суд виходить з того, що критерієм звільнення від оподаткування є не лише відповідність спірних виплат граничному рівню, але і сама їх суть, а саме характер як благодійної допомоги.

Суд зазначає, що розмежування благодійної допомоги та стимулюючих виплат, які є складовою структури оплати праці, є визначальним у цьому спорі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. N 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 14 Розділу І цього Переліку до таких виплат відноситься матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв`язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання.

Відповідно до п.п.3.31 та п.п.3.32 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики від 13.01.2004 № 5, не є складовими заробітної плати суми матеріальної та благодійної допомоги, виплачені особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством та матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв`язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання.

Суд звертає увагу, що названий нормативний акт, в силу положень його п.п.1.1 не застосовується для визначення складових фонду оплати праці як бази (об`єкта)для нарахування внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тим не менш, вказаний акт дає методологічну допомогу у розмежуванні благодійної допомоги та виплат, що відносять до заробітної плати.

Суд вважає, що надання благодійної допомоги, попри її нецільовий характер, переслідує певну мету (викликану реальними винятковими обставинами). Нецільовий же характер допомоги лише означає, що напрямок використання коштів не підлягає контролю.

Водночас, позивачем не надано пояснень щодо мети надання допомоги та дійсної наявності у більшості працівників скрутного матеріального становища.

Згідно з пунктом 2.3.3. Інструкції зі статистики заробітної плати до заохочувальних та компенсаційних виплат, що входять до заробітної плати, включається матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників.

З викладеного суд приходить до висновку, що виплата допомоги переважній більшості власних працівників за відсутності конкретної мети та фактичних обставин, що призвели до такої виплати, протирічить таким ознакам благодійної допомоги як винятковість та несистемність. Тому суд розцінює її як вид заохочувальних виплат, що є складовою заробітної плати та підлягають оподаткуванню.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не оскаржується розмір нарахованих санкцій чи процесуальні порушення при проведенні перевірки, суд вважає висновки податкового органу правильними, а позов необґрунтованим.

Керуючись статтями 5-10, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» (84201, Донецька обл., вул. Енгельса, 108, кв.21, код ЄДРПОУ 24308872) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, код ЄДРПОУ ВП 44070187) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У судовому засіданні 03 листопада 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 листопада 2021 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв