Ухвала суду № 101281731, 19.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

19 листопада 2021 р. Справа №200/13545/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1

до відповідача Виконавчого комітету Маріупольської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 20.12.1995 року № 398 "Про перерозподіл квартири первісного та повторного заселення" у частині, яка викладена у першому пункті.

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою від 21.10.2021 року адміністративний позов залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме пояснень щодо поважності причин пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду, а також доказів на підтвердження поважності таких причин, належних чином засвідчені копії реєстраційного номеру облікової картки платника податків та паспорта громадянина України.

На виконання ухвали суду позивачем надана заява про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав, в якій позивач зазначив, що про існування рішення від 20.12.1995 року № 398, яке оскаржується, він дізнався у березні 2021 року та тільки 08.04.2021 року йому надана копія цього рішення.

Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З системного аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Тобто, встановлення процесуальних строків законом передбачене з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як вбачається з адміністративного позову, 13.10.2021 року позивач звернувся до суду з позовом, який містить вимогу про визнання незаконним та скасування рішення від 20.12.1995 року № 398.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішення від 20.12.1995 року № 398 позивач посилається на те, що про існування рішення йому стало відомо в березні 2021 року, копія рішення отримана ним тільки 08.04.2021 року.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В порушення зазначених норм Закону позивач не надав доказів поважності пропуску пропущеного строку звернення до суду та доказів того, що про існування рішення від 20.12.1995 року № 398, яке оскаржується, він дізнався тільки у 2021 році.

Крім зазначеного, до матеріалів адміністративного позову позивачем наданий лист Маріупольського міського управління ГУ МВС України в Донецькій області від 17.09.2013 року № 7711, у якому позивач повідомлений, що в 1995 році Міністерством внутрішніх справ України прийняло рішення про виділення коштів на придбання квартири для родини позивача та кошти перераховані на розрахунковий рахунок УМВС України в Луганській області цільовим призначенням.

Зазначена обставина спростовує довід заявника щодо того, що про існування рішення, яке оскаржується, він дізнався тільки у 2021 році, оскільки саме у рішенні від 20.12.1995 року № 348 відповідач перерозподілив управлінню внутрішніх справ для надання інваліду І групи ОСОБА_1 квартиру у МР «Східний - 2» відповідно до рішення Рубіжанської міської ради народних депутатів Луганської області.

Частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися наданими їм процесуальними правами і дотримуватися процесуальних обов`язків. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки позивачем не надано суду жодного доказу поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд повертає позов на підставі зазначеної норми Закону.

У Постанові від 01.02.2019 року у справі № 809/727/18 Верховний Суд зробив висновок, що встановлені процесуальним законом правила для оформлення позовних заяв, недотримання яких можуть слугувати підставою, зокрема, для повернення позовної заяви чи залишення позовної заяви без руху, не можуть вважатися порушенням права особи на доступ до суду. При цьому, судам необхідно враховувати, що надмірно формальне трактування процесуального законодавства не повинно обмежувати чи зменшувати право особи на доступ до суду.

Суд вважає за необхідне роз?яснити позивачу, що процесуальне право суду на повернення позовної заяви, за наявності підстав для цього, не обмежує право особи на звернення до суду та не позбавляє права на звернення до суду повторно в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 20.12.1995 року № 398 "Про перерозподіл квартири первісного та повторного заселення" у частині, яка викладена у першому пункті, - повернути позивачеві.

Ухвала про повернення заяви позивачеві може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.В. Давиденко