Рішення № 101281716, 17.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 р. Справа№200/5253/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Радченко Д.Д.

за участю представників сторін:

від позивача - Марченко Д.І. - довір.

від відповідачів:

1. Галигіна В.М. - витяг

2. не з`явився

від третіх осіб:

1. не з`явився

2. Кузнецов А.О. - довір.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростройгранд"

до відповідачів:

1. Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області

2. Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства"

треті особи:

1. Державна регулятивна служба України

2.Комунальне підприємство "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства"

про визнання протиправним та нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростройгранд" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області, треті особи Державна регулятивна служба України, Комунальне підприємство "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" про визнання протиправним та нечинним підпункту 4.2 пункту 4 "Допустимі концентрації ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживачів, що скидаються до системи централізованого водовідведення м. Маріуполя" Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Маріуполя, затверджених рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області від 22.10.2018 року № 465 "Про затвердження правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Маріуполя".

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, затверджуючи рішення, яке оскаржується, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Вказує, що правила № 465 прийняті з порушенням нормативно-правових актів вищої юридичної сили в частині змісту підпункту 4.2 пункту 4 Правил № 465 та таблиці 4.1, яка міститься в цьому підпункті.

Наполягає на тому, що місцеві Правила приймання та очищення стічних вод відповідно до п. 4 Правил № 316 розробляються на підставі цих Правил.

Зазначає, що максимальні допустимі значення показників та (або) концентрацій в пробах стічних вод на державному рівні встановлені Правилами № 316, тоді як у Правилах № 465 такі показники значно занижені.

Вказує на те, що в порушення Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» аналіз регуляторного впливу до проекту рішення № 465 не містить даних у числовій формі , які б обґрунтовували наявність проблеми в конкретному регіоні, її масштаб та важливість, не охарактеризовані та не оцінені сфери, на які проблема справляє найбільший негативний вплив, не зазначені та не порівняні в кількісному виразі вигоди та витрати держави, населення та суб?єктів господарювання.

Посилається на лист Державної регуляторної служби України, в якому зазначено про невідповідність Правил № 465 вимогам норм чинного законодавства, а саме Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», Закону Украни «Про охорону навколишнього природного середовища» та Правил № 316, внаслідок чого відповідачу рекомендовано привести Правила, які оскаржуються, у відповідність до принципів державної регуляторної політики.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 вказав на її безпідставність та зазначив, що затверджуючи Правила, які оскаржуються, діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Зазначає, що наведені у Правилах № 316 показники якості стічних вод не можуть використовуватись при розробці місцевих Правил як визначальні, а встановлюють лише їх максимально допустиме значення

Вказує, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року у справі № 200/7712/19-а, яке набрало законної сили, встановлена відсутність підстав для твердження про протиправність рішення, яким затверджені Правила № 465.

У додаткових поясненнях, наданих до матеріалів справи 03.11.2021 року, відповідач 1 підтримав доводи, викладені у відзиві, та зазначив, що Державна регуляторна служба України не має повноважень щодо надання рекомендацій у галузі визначення норм ДК забруднюючих речовин, тому вважає посилання позивача на лист цього органу безпідставним.

Враховуючи наведене, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В поясненнях, наданих до справи 13.08.2021 року, третя особа - КП «Маріупольське ВУВКГ» підтримало доводи заперечень відповідача 1 та зазначило, що Правила, які оскаржуються, затверджені органом місцевого самоврядування в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Вказує на те, що Правила № 316 не вимагають розраховувати та затверджувати допустимі концентрації забруднюючих речовин в стічних водах окремого споживача, що підтверджується листом ДП «НДКТІ МГ» від 02.11.2021 року № 460.

Враховуючи наведене, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою від 04.08.2021 року до участі у справі в якості другого відповідача залучене Державне підприємство "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" (ЄДРПОУ 03363588, юридична адреса: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35).

Представник позивача у судовому засіданні доводи адміністративного позову підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 1 та третьої особи - КП «Маріупольводоканал» проти задоволення адміністративного позову заперечували з підстав, викладених у відзивах та додаткових поясненнях.

Представник відповідача 2 та Державної регуляторнї служби України у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзив та заяву про розгляд за їх участю не надали.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, пояснень, суд з`ясував наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростройгранд" зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 40254830), місцезнаходження: 87501, Донецька обл., м. Маріуполь бул. Приморський, буд.9.

10.05.2018 року Комунальним підприємством "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" та Державним підприємством "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства укладений договір № 21-09-18/224, згідно якого ДП "НДКТІМГ" прийняло на себе зобов`язання по виконанню науково-технічних послуг на розробку Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Маріуполя з розрахунком допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах споживачів та його супроводження при затверджені органами місцевого самоврядування.

22.10.2018 року Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області прийняте рішення № 465 «Про затвердження Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Маріуполя».

Пунктом 4.2 пункту 4 Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Маріуполя встановлені допустимі концентрації ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживачів, що скидаються до системи централізованого водовідведення м. Маріуполя.

25.04.2017 року між ТОВ "Євростройгранд" та КП "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" укладений договір № 6824 надання послуг централізованого водопостачання, водовідведення, згідно якого КП «Маріупольське ВУВКГ» здійснювало водопостачання та водовідведення до об`єкту ТОВ "Євростройгранд" - готелю за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, бульвар Приморський, б. 9.

Відповідно до п. 3.3 Договору № 6824 показники допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах абонента, які поступають у мережі водовідведення виконавця, не повинні перевищувати показники якості стічних вод встановлені у додатку № 1 Правил прийому стічних вод, крім тих, які вказані в цьому додатку, абоненту суворо забороняється скидати у мережі водовідведення виконавця стічні води, які визначені згідно «Правил прийому стічних вод» та іншими нормативними актами.

Згідно п. 4.3 Договору № 6824 у разі перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах абонента, розрахунок за надані послуги здійснюється відповідно до Правил прийому стічних вод.

24 лютого 2021 року ТОВ "Євростройгранд" звернулось до Державної регуляторної служби України зі зверненням щодо надання оцінки нормативно-правовому акту - рішенню ВК Маріупольської міської ради Донецької області від 22.10.2018 року № 465 «Про затвердження Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Маріуполя».

Листом Державної регуляторної служби України від 18.03.2021 року № 1158/0/20-21 ТОВ "Євростройгранд" повідомлений, що за результатами проведеного ДРС аналізу положень Рішення № 465 та аналізу його регулятивного впливу, розміщених на офіційному сайті Маріупольської міської ради Донецької області, встановлено, що окремі положення зазначеного рішення не відповідають принципам регулятивної політики, визначеним статтею 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а його аналіз регулятивного впливу не відповідає Методиці проведення аналізу впливу регулятивного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 року № 308.

Крім того, судом встановлено, що листом ДП «НДКТІ МГ» від 02.11.2021 року № 460 КП «Маріупольводоканал» повідомлений, що в Правилах № 316 не встановлені та не можуть бути встановлені ДК, які обеспечують одночасне досягнення усіх цілей для окремого населеного пункту, оскільки такі показники встановлюються для конкретного населеного пункту.

Судом встановлено, також, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року у справі № 200/7712/19-а, яке постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 року залишене без змін, відмовлено в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22 жовтня 2018 року № 465 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Маріуполя".

Під час розгляду справи судом встановлено, що Правила № 465 розроблені на підставі та відповідно до норм Правил № 316, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 року № 316, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за № 56/31508.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет ради:

1) попередньо розглядає та схвалює проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, прогноз місцевого бюджету, проект місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Підпунктом 5 пункту «а» статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: забезпечення соціально-культурних закладів, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, а також населення паливом, електроенергією, газом та іншими енергоносіями; вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води.

Таким чином, відповідач 1 у справі - суб`єкт владних повноважень, який реалізує державну політику щодо розгляду та схвалення проектів місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, прогноз місцевого бюджету, проект місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, в тому числі у сфері здійснення контролю за якістю питної води.

Суд вважає неправомірним довід позивача щодо невідповідності Правил № 465 Правилам приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України № 316, виходячи з наступного.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою визначає Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".

Згідно ст. 131 цього Закону у населених пунктах, популяційний еквівалент яких становить 2 тисячі і більше, впровадження централізованого водовідведення є обов`язковим.

Якщо будівництво та впровадження системи централізованого водовідведення матиме негативний вплив на навколишнє природне середовище або пов`язане з надмірними витратами, повинні використовуватися індивідуальні або інші відповідні системи, які забезпечують такий самий рівень захисту навколишнього природного середовища, відповідно до нормативів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.

Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

У разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ фізичних і юридичних осіб до затверджених місцевих правил.

Місцеві правила включають:

основні вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту підприємствами централізованого водовідведення;

популяційний еквівалент населеного пункту;

основні вимоги щодо скидання стічних вод до систем централізованого водовідведення суб`єктами господарювання;

вимоги щодо якості і режиму скидання стічних вод;

визначення механізму контролю за скиданням стічних вод;

розмір плати, що справляється із суб`єктів господарювання за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення та за порушення вимог щодо якості і режиму скидання стічних вод;

визначення механізму компенсації власнику мереж, споруд, устаткування системи централізованого водовідведення відповідного населеного пункту витрат на відновлення таких мереж, споруд, устаткування, зумовлених їх пошкодженням чи руйнуванням внаслідок порушення вимог щодо скидання стічних вод;

інші вимоги, передбачені законом.

Місцеві правила не можуть передбачати обов`язок фізичних чи юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також надавати повноваження органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям, утвореним такими органами, щодо видачі дозвільних документів.

Як встановлено судом, підтверджене матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі Правила, які оскаржуються, розроблені на підставі звіту Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" за договором 21-09-18/224 "Розробка проекту Правил приймання стічних вод споживачів до централізованого водовідведення м. Маріуполя з розрахунком допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживачів та його супроводження при затвердженні в органах місцевого самоврядування з доповіддю, відповідями та зауваженнями в процесі розгляду".

Пунктом 2 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 року № 316, зареєстрованй в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за № 56/31508 передбачено, що ці Правила поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі - виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди (далі - споживачі).

Згідно п. 4 розділу І Правил № 316 на підставі цих Правил виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають ДК забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення.

Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов`язковими для виробників та споживачів.

Відповідно до п. 1 розділу ІV Правил № 316 виробник визначає ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживачів як найменшу з чотирьох величин: 1) ДК забруднюючої речовини в каналізаційній мережі (на каналізаційному випуску споживача); 2) ДК забруднюючої речовини в спорудах біологічного очищення (на вході в ці споруди); 3) величини лімітів на скидання забруднюючих речовин, які визначені у дозволі на спеціальне водокористування, виданому виробнику відповідно до статті 49 Водного кодексу України; 4) допустимого вмісту важких металів в осадах стічних вод, що можуть використовуватися як органічні добрива згідно з додатком 3 до цих Правил.

Розрахунок ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживачів проводять для кожних КОС виробника або для кожного з каналізаційних колекторів, які відводять стічні води до цих очисних споруд.

З аналізу зазначених норми чинного законодавства вбачається, що для кожного окремого населеного пункту розробляються місцеві правила з урахуванням особливостей такого населеного пункту та показники, визначені в таких правилах можуть бути як більше та і менше, ніж ті, які є чинними на момент їх затвердження, тобто у Правилах № 316.

Крім того, судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року у справі № 200/7712/19-а, яке постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 року залишене без змін, відмовлено в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22 жовтня 2018 року № 465 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Маріуполя".

Під час розгляду справи судом встановлено, що Правила № 465 розроблені на підставі та відповідно до норм Правил № 316, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 року № 316, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за № 56/31508.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд вважає безпідставним посилання позивача на лист Державної регуляторної служби України. яким встановлено, що окремі положення зазначеного рішення не відповідають принципам регулятивної політики, визначеним статтею 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а його аналіз регулятивного впливу не відповідає Методиці проведення аналізу впливу регулятивного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308, оскільки цей лист не є нормативно - правовим актом та носить рекомендований характер.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вдповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем надані суду належні докази правомірності та обгрунтованості правил, які оскаржуються, в розумінні зазначеної норми Закону, тому суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростройгранд" (ЄДРПОУ 40254830, юридична адреса: 87501, Донецька обл., м. Маріуполь бул. Приморський, буд.9) до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ 04052784, юридична адреса: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, просп. Миру 70), Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" (ЄДРПОУ 03363588, юридична адреса: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35), треті особи Державна регулятивна служба України, Комунальне підприємство "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" про визнання протиправним та нечинним підпункт 4.2 пункту 4 "Допустимі концентрації ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживачів, що скидаються до системи централізованого водовідведення м. Маріуполя" Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Маріуполя, затверджених рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області від 22.10.2018 року № 465 "Про затвердження правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Маріуполя" - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У судовому засіданні 17.11.2021 року проголошена вступна та резолютивна частина рішення, повний текст рішення виготовлений 23.11.2021 року.

Суддя Т.В. Давиденко