Ухвала суду № 101281708, 22.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

22 листопада 2021 р. Справа №200/6408/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Зінченка О.В.

при секретарі судового засідання – Реви О.Ю.,

за участю:

представника позивача – Золотухіна Р.М.,

представника відповідача - Бірсана П.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні в режимі відео конференції заяву представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Шахта КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ” до Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2019 року Приватне акціонерне товариство “ДТЕК Шахта КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ” звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ю-53-17 та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнані протиправними та скасовані вимоги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про сплату боргу (недоїмки) № Ю-53-17 від 08.04.2019 року станом на 31.03.2019 року на суму 26518180 (двадцять шість мільйонів п`ятсот вісімнадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 55 коп., № Ю-53-17 від 14.05.2019 року станом на 30.04.2019 року на суму 26518023 (двадцять шість мільйонів п`ятсот вісімнадцять тисяч двадцять три) грн. 77 коп., № Ю-53-17 від 12.06.2019 року станом на 31.05.2019 року на суму 26518023 (двадцять шість мільйонів п`ятсот вісімнадцять тисяч шістдесят) грн. 49 коп., № Ю-53-17 від 11.07.2019 року станом на 30.06.2019 року на суму 26517005 (двадцять шість мільйонів п`ятсот сімнадцять тисяч п`ять) грн. 51 коп., № Ю-53-17 від 09.08.2019 року станом на 31.07.2019 року на суму 26517118 (двадцять шість мільйонів п`ятсот сімнадцять тисяч сто вісімнадцять) грн. 37 коп., зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби зарахувати суми платежів починаючи з січня 2016 року згідно платіжних доручень в рахунок сплати ПрАТ “ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ” єдиного внеску відповідно до призначення платежу.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 200/6408/19-а задоволено, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 200/6408/19-а – скасовано, у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Шахта КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ” до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ю-53-17 від 08.04.2019 року, від 14.05.2019 року, 12.06.2019 року, 11.07.2019 року, від 09.08.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року, скасовані рішення Донецького окружного адміністративного суду Донецької області від 25 вересня 2019 року та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, а справу № 200/6408/19 направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

12 липня 2021 року зазначена адміністративна справа надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 16 липня 2021 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Шахта КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду у підготовче засідання на 14 годину 30 хвилин 03 серпня 2021 року.

09 листопада 2021 року через відділ документообігу суду надійшло клопотання від представника відповідача Єгорова А.Є. про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що позивач перебуває в процедурі банкрутства, а виходячи з правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 по справі №905/2030/19 аналогічні майнові спори мають розглядатися господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство такого платника податків.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення заявленого клопотання про закриття провадження у справі, зауважив, що правові висновки Верховного Суду не стосуються спорів, які виникли до порушення справи про банкрутство. Вказав, що позивач звернувся до суду у травні 2019 року, а провадження про банкрутство позивача відкрито лише у липні 2020 року. З огляду на повідомлене просив відмовити у задоволенні заявленого клопотання.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання та закриття провадження у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд виходить із наступного.

Положеннями статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція) передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Визначене Конвенцією поняття суд, встановлений законом містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Суди повинні керуватися принципом визначеності і не допускати наявності проваджень, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета судами різних юрисдикцій.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з приписами частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, згідно з частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України закріплена спеціальна юридична норма, відповідно до якої до справ, що належать до юрисдикції господарських судів, входять справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, зокрема, справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.

Банкрутством як різновидом процедур, що здійснюються в межах спеціалізації господарського судочинства, є судова процедура, яка регламентує правовідносини, що виникають внаслідок нездатності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через процедури санації чи ліквідації, які визначені спеціальним Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), прийнятим відповідно до Закону України від 18 жовтня 2018 року № 2597-VІІІ та введеним в дію з 21 жовтня 2019 року. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, передбачаючи ряд процесуальних норм, які регулюють порядок здійснення судочинства у цих процедурах (відкриття провадження у справі про банкрутство, види судових рішень у банкрутстві та порядок їх оскарження тощо).

Як вказала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.09.21 по справі №905/2030/19, КУзПБ та ГПК України є нормативними актами рівної юридичної сили - процесуальними законами, які мають визначену законодавцем сферу правового регулювання. Отже, у випадку колізії норм між статтею 7 КУзПБ та статтею 20 ГПК України повинні застосовуватися ті процесуальні норми, які прийняті пізніше. Відтак у правовідносинах щодо визначення розміру податкових зобов`язань боржника у справі про банкрутство шляхом оскарження рішення податкового органу з 21 жовтня 2019 року підлягають застосуванню положення статті 7 КУзПБ, які визначають юрисдикцію розгляду таких спорів у межах провадження у справі про банкрутство у господарському судочинстві.

Разом із цим, спір у цій справі виник у зв`язку з оскарженням позивачем у травні 2019 року вимог про сплату боргу (недоїмки) (з подальшим уточненням позовних вимог), які прийняті у 2019 році контролюючим органом.

Отже, позовні вимоги заявлено до відкриття відносно позивача провадження у справі № 905/857/19 про банкрутство, яке відбулось 20.07.2020, та до набрання чинності КУзПБ - 21 жовтня 2019 року .

З огляду на обставини здійснення щодо позивача - платника податків провадження у справі про банкрутство підвідомчість цього спору, який виник до 21 жовтня 2019 року, слід визначати із застосуванням положень КАС України.

З огляду на наведене, підстави для закриття провадження у даній справі – відсутні, а тому клопотання представника відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12, 238, 256, 260, 294 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Шахта КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ” до Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Копію ухвали суду надіслати сторонам по справі.

Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

В судовому засіданні 22 листопада 2021 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали.

Ухвала у повному обсязі складена 23 листопада 2021 року.

Суддя О.В. Зінченко