Ухвала суду № 101281427, 22.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про продовження строків

22 листопада 2021 р. Справа №200/13689/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Краматорської міської ради (юридична адреса: 84313, Донецька обл., місто Краматорськ, площа Миру, будинок 2), Комісії щодо розгляду заяв деяких категорій осіб про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при виконавчому комітеті Краматорської міської ради (юридична адреса: 84313, Донецька обл., місто Краматорськ, площа Миру, будинок 2) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Краматорської міської ради, Комісії щодо розгляду заяв деяких категорій осіб про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при виконавчому комітеті Краматорської міської ради, в якій просить суд: визнати протиправними дії Комісії щодо розгляду заяв деяких категорій осіб про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при виконавчому комітеті Краматорської міської ради щодо не включення до розміру грошової компенсації ОСОБА_1 доньки ОСОБА_2 як члена сім`ї внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України; зобов`язати Комісію щодо розгляду заяв деяких категорій осіб про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при виконавчому комітеті Краматорської міської ради провести перерахунок розміру грошової компенсації ОСОБА_1 з урахуванням доньки ОСОБА_2 та направити відповідне рішення до управління соціального захисту населення Краматорської міської ради.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.2021 позов був залишений без руху у зв`язку із невідповідністю вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання суду: позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог статті 160 КАС України у відповідності до кількості учасників справи; надання суду окремого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку та відповідні докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду; обґрунтованої заяви про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням підстав такого залучення, на стороні кого належить залучити до участі у справі в якості третьої особи, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду.

З метою виконання вимог вказаної ухвали від 23.10.2021, 16.11.2021 позивач надав до суду, зокрема, клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якого зазначено, що про порушення своїх прав позивач не був обізнаний, у квітні 2021 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок, на що отримав відмову, яка стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, суд виходить із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 04.10.2018 звернувся до Комісії щодо розгляду заяв деяких категорій осіб про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при виконавчому комітеті Краматорської міської ради із заявою про надання грошової компенсації для придбання житла.

11.10.2018 було прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі 1116271,35 грн.

16.07.2020 вказаною Комісією проведено перерахунок грошової компенсації.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Частинами 1-2 ст.122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому “повинна” слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Суд зазначає, що як також вказала Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру допомоги тощо.

Юридична необізнаність не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не тягне за собою неможливості вчинення певних процесуальних дій чи звернення зацікавленої особи за правовою допомогою.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.02.2018 у справі №815/4480/16, від 31.07.2018 у справі №311/32/17 (2-а/311/11/2017), від 03.05.2018 у справі №826/6380/17.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №420/3001/19, від 25.02.2020 у справі №360/1870/19.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску строку та вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з правилами ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає доцільним продовжити строк для усунення вказаних недоліків, з урахуванням висновків, наведених у цій ухвалі.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 121, 161, 248, 256, 293, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків адміністративного позову, встановлених ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.2021 про залишення позовної заяви без руху – протягом п`яти днів з дня вручення ухвали від 22.11.2021 про продовження строків.

Позивачу для усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з даним позовом та вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі не усунення недоліків у зазначений строк адміністративний позов буде вважатися неподаним та буде повернутий позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Т.В.Загацька