Ухвала суду № 101281386, 23.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

23 листопада 2021 р. Справа №200/16186/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А. Б. розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання дій протиправними щодо складання актів, довідки, розрахунку, постанови та скасування постанови і розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії посадових осіб Східного міжрегіонального управління Укратрансбезпеки щодо складання акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 284772 від 24.09.2021 року, акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0059072, довідки №046123 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у розмірі 579,60 Євро, постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №283834 від 19.10.2021 року у розмірі 17 000,00 грн. за порушення відповідачем частини 1 абзацу 15 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

- скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №283834 від 19.10.2021 року у розмірі 17 000,00 грн. та розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у розмірі 579,60 Євро.

Щодо позовних вимог про визнати протиправними дії посадових осіб Східного міжрегіонального управління Укратрансбезпеки щодо складання акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 284772 від 24.09.2021 року, акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0059072, суд зазначає наступне.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (далі - Порядок) цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно п.20-23 Порядку виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

У цьому випадку акти перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України.

Дії щодо включення до акта певних висновків та їх оформлення не можуть бути предметом розгляду у суді.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язків характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Висновки контролюючого органу та їх оформлення не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що акти перевірки не є рішеннями суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому дії щодо його складання не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Таким чином складені під час здійснення габаритно-вагового контролю 24.09.2021 року, акти №284772, №0059072 не є актами індивідуальної дії у розумінні п.1 ч.1 ст.19 КАС України.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач не має права оскаржувати до суду акти проведення перевірки, які не мають безпосереднього наслідку у вигляді порушення прав та інтересів позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.08.2019 року № 826/2093/17, від 23.01.2020 року № 811/1456/17.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою ( п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (ст. 55 Конституції України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування актів №284772 від 24.09.2021 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та №0059072 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів не підлягають відкриттю в силу норм визначених в.1 ч.1 ст.170 КАС України.

Щодо заявлених вимог позивачем про визнати протиправними дії посадових осіб Східного міжрегіонального управління Укратрансбезпеки щодо складання довідки №046123 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у розмірі 579,60 Євро та скасування розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у розмірі 579,60 Євро, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що оскаржувані розрахункок та довідка не є рішеннями суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлють виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, тому вони не можуть бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. При цьому суд зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

З огляду на викладене такі вимоги, не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 року по справі №803/3/18.

Згідно п.1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищенаведене суд доходить висновку що у відкритті позовних вимог в частині визнати протиправними дії посадових осіб Східного міжрегіонального управління Укратрансбезпеки щодо складання довідки №046123 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у розмірі 579,60 Євро та скасування розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у розмірі 579,60 Євро, слід також відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 30.07.2020 року № 814/833/17 та від 31.07.2019 року № 819/911/16.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 170, 248, 294 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії посадових осіб Східного міжрегіонального управління Укратрансбезпеки щодо складання акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 284772 від 24.09.2021 року, акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0059072, довідки №046123 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у розмірі 579,60 Євро та скасування розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у розмірі 579,60 Євро.

Роз`яснити в цій ухвалі, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала постановлена та підписана у порядку письмового провадження 23 листопада 2021 року.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров