Ухвала суду № 101281083, 22.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 листопада 2021 року Справа №160/6765/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі №160/6765/20 за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11.11.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі №160/6765/20 за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій ОСОБА_1 просить суд:

- замінити сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на його дочку - ОСОБА_1 , яка проживає АДРЕСА_1 .

Вказана заява мотивована тим, що заявниця є донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який був позивачем у справі №160/6765/20 та позовна заява якого до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 року була задоволена частково із зобов`язанням відповідача здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум, а також стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 420,40грн., у зв`язку із чим судом на виконання зазначеного рішення 11.09.2020 року видано два виконавчих листа у справі №160/6765/20, які ОСОБА_2 не встиг за життя подати до примусового виконання. Водночас, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 року у справі №160/6765/20 було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано у зв`язку із цим до виплати доплату до пенсії у загальній сумі 20556,06грн., які ОСОБА_2 за життя виплачено не було. При цьому, відповідно до ст.1227 Цивільного кодексу України та ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), заявниця, як дочка померлого ОСОБА_2 , яка до його смерті проживала разом із ним однією сім`єю, що підтверджується Актом ОСББ від 25.02.2021р., має право на виплату їй, як члену сім`ї, який проживав разом із померлим, не отриманої останнім за життя доплати до пенсії у сумі 20556,06грн., у зв`язку із чим вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із відповідною заявою, проте, отримала відмову з посиланням на те, що їй необхідно звернутися до суду з заявою про заміну сторони у справі. Таким чином, посилаючись на приписи ст.379 КАС України, заявниця просить суд задовольнити її заяву та здійснити заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 року прийнято заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі №160/6765/20 за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, до розгляду, а також призначено цю заяву до розгляду у судовому засіданні на 22.11.2021 року на 13:30год.

Представники сторін у судове засідання 22.11.2021 року не з`явились про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №160/6765/20 відповідно до приписів ч.2 ст.379 КАС України розглянуто в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноваження особи, якою подано заяву, дослідивши матеріали справи та розглянувши наведені у ній доводи, суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 року в адміністративній справі №160/6765/20 позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_2 з 80% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2018 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Також вказаним рішенням суду стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 420,40грн.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 року в адміністративній справі №160/6765/20 набрало законної сили 29.08.2020р.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 року в адміністративній справі №160/6765/20 судом 11.09.2020р. видано два виконавчі листи.

Крім цього, на виконання означеного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано у зв`язку із цим до виплати доплату до пенсії у загальній сумі 20556,06грн., що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.07.2021р. №24388-20881/М-01/8-0400/21.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , копія якого міститься в матеріалах справи.

Як стверджує заявник у заяві про заміну сторони виконавчого провадження, нараховану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області внаслідок проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_2 до виплати доплату до пенсії у загальній сумі 20556,06грн. фактично ОСОБА_2 за життя виплачено не було.

Також з поданої заяви слідує, що вищевказані виконавчі листи, видані Дніпропетровським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду від 29.07.2020 року в адміністративній справі №160/6765/20, ОСОБА_2 до примусового виконання пред`явлені не було, відповідне виконавче провадження не відкривалося.

13.07.2021р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою з питання виплати їй недоотриманої пенсії її батька ОСОБА_2 у зв`язку із смертю останнього.

Листом від 26.07.2021р. №24388-20881/М-01/8-0400/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило заявницю проте, що задля забезпечення виконання вищевказаного рішення суду в частині виплати коштів їй необхідно звернутися до суду з заявою про заміну сторони у справі.

Зважаючи на наведене та посилаючись на приписи ст.1227 Цивільного кодексу України та ст.61 Закону №2262-ХІІ, ОСОБА_1 звернулася до суду з цією заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Так, згідно з ч.1 ст.379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до ч.4 ст.379 Кодексу адміністративного судочинства України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, законодавством передбачена можливість заміни сторони справи виконавчого провадження або у виконавчому листі (до відкриття виконавчого провадження) в порядку правонаступництва.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, законодавець передбачив можливість спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (доплат до пенсії).

Аналогічний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019р. у справі №284/252/17.

Водночас, як слідує з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 року в адміністративній справі №160/6765/20, судом було встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 02.11.2006 року №1522, перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Отже, ОСОБА_2 був пенсіонером з числа військовослужбовців.

При цьому, ч.ч.1-3 ст.61 Закону №2262-ХІІ встановлено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

З аналізу наведеної норми права слідує, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, до складу спадщини не включаються.

Разом з цим, ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ містить перелік осіб, які можуть претендувати на отримання нарахованої, проте не отриманої за життя пенсії (доплати до пенсії) пенсіонером з числа військовослужбовців, а також умови, за яких такі особи можуть отримати право на виплату цих коштів.

Так, вищевказаними положеннями Закону №2262-ХІІ запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При цьому, однією з умов виплати пенсії вказаним вище особам, що не включається до складу спадщини, є те, що пенсія (доплата до пенсії) повинна бути недоодержана за життя померлого пенсіонера, тобто має існувати таке, що набрало законної сили за життя пенсіонера рішення суду про спонукання пенсійного органу до нарахування пенсії і виплаті боргу за пенсією.

Отже, спірні правовідносини допускають правонаступництво за вище наведених умов.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. ч.1, 2 ст.15 Закону №1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Положеннями ч.5 ст.15 цього Закону передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

У контексті наведених положень Закону №1404-VIII слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.

При цьому, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.

Цей Закон не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII).

У рішенні Європейського суду з прав людини "Матківська проти України" від 12.03.2009р. зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 року у справі №2а/945/2010 (6-а/195/7/17) суд враховує, що розширене тлумачення ч.1 ст.264 КАС України узгоджується зі змінами щодо заміни сторони виконавчого провадження, які відбулися з прийняттям Закону від 03.10.2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено у новій редакції (діє з 15.12.2017 року). Зокрема, у ст.379 у порівняні зі ст.264 КАС України у попередній редакції, з`явилася частина 4 такого змісту: «Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження».

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 29.06.2004 року у справі «Півень про України» визначено, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишаться невиконаними, завдаючи шкоди одній стороні.

Отже, виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а неможливість виконати рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на зазначене, тлумачити статтю 264 КАС України слід у дусі Конвенції та забезпечення ефективності захисту порушених прав, як норму, яка надає суду можливість контролювати виконання судових рішень, усувати перешкоди та сприяти виконанню. При цьому відсутність виконавчого провадження на час звернення із заявою про заміну сторони не є матеріально-правовою перешкодою для заміни сторони правонаступником, і не суперечить загальній меті адміністративного судочинства.

Вказана правова позиція відповідає практиці Верховного Суду у вказаній категорії справ, а також викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі №2-а-3938/11 (адміністративне провадження №К/9901/16571/19) від 14 червня 2021 року у справі №2-а-1411/11 (адміністративне провадження №К/9901/5410/21) від 31 жовтня 2018 року у справі №2-а-3494/11 (адміністративне провадження №К/9901/37249/18), від 02 жовтня 2020 року у справі № 169/380/17 (адміністративне провадження № К/9901/30308/18).

Як свідчать матеріали справи, у даному випадку наявне таке, що набрало законної сили, рішення суду про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум, при цьому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання означеного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 року в адміністративній справі №160/6765/20 було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано у зв`язку із цим до виплати доплату до пенсії у загальній сумі 20556,06грн., що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.07.2021р. №24388-20881/М-01/8-0400/21, проте, ці кошти, хоча і були нараховані, проте, за життя ОСОБА_2 останньому виплачені не були.

Таким чином, з урахуванням приписів ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ, члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером ОСОБА_2 на день його смерті, мають право на отримання нарахованих за його життя, проте не отриманих сум пенсій (доплат до пенсії), тобто є правонаступниками у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Стверджуючи, що на день смерті ОСОБА_2 заявниця проживала разом із ним, остання у якості доказу надає Акт №0160221 про підтвердження фактичного проживання від 25.02.2021р., складений мешканцями будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та завірений головою правління ОСББ «ПАРУСНИЙ 6» Чорною М.Г., згідно з яким останні підтверджують, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ УМВС України у Дніпропетровській області 19.09.1997р., на дату смерті її батька, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та вела спільне господарство зі своїм батьком - ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, відповідно до паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданого Ленінським РВ УМВС України у Дніпропетровській області 19.09.1997р., копія якого долучена до заяви про заміну сторони виконавчого провадження, ОСОБА_1 з 11.11.2003р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Таким чином, зазначена у паспорті адреса, за якою зареєстрована заявниця, не співпадає з адресою, за якою мешкав її батько ОСОБА_2 , у зв`язку із чим беззаперечні докази, які б могли бути підставою стверджувати, що заявниця проживала разом із своїм батьком на день його смерті - відсутні.

Натомість, адміністративний суд не наділений компетенцією щодо встановлення юридичних фактів, в тому числі щодо встановлення факту спільного проживання осіб, що у даному випадку намагається встановити (довести) заявниця шляхом подачі заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

При цьому, ч.ч.1,2 ст.315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються місцевими загальними судами в порядку цивільного судочинства. І це питання не може бути вирішено шляхом заміни сторони виконавчого провадження, а є предметом самостійного позову, поданого в порядку цивільного судочинства.

Рішення суду, яким би було встановлено факт спільного проживання заявниці з її померлим батьком на дату його смерті, не надано.

З урахуванням наведеного, заявницею не надано доказів на підтвердження того, що вона є правонаступником прав ОСОБА_2 у цій справі у розумінні приписів ст.61 Закону №2262-ХІІ.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що підстави для заміни правонаступником сторони у виконавчому провадженні (стягувача у виконавчому листі) відсутні, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статями 243, 248, 256, 295, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі №160/6765/20 за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 22.11.2021 року.

Суддя: О.М. Турова