Ухвала суду № 101281053, 22.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову щодо встановлення судового контролю

за виконанням судового рішення

22 листопада 2021 року Справа №160/2586/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про встановлення строку для подання звіту про виконання рішення суду та накладення штрафу у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2021 року (направлена засобами поштового зв`язку 24.02.2021 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ Дніпропетровської області, щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку з 05.03.2019 нової довідки зі щомісячними додатковими нарахуваннями до розміру ОСОБА_1 грошового забезпечення за довідкою № 08353525 від 07.10.2020 року, у встановленому ОСОБА_1 18846,00 грн. розмірі грошового забезпечення, для перерахунку призначеної за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, за посадою заступник начальника штабу полку по організаційно-мобілізаційній роботі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровської області, перерахувати оновлену довідку № 08353525 від 07.10.2020р у сумі грошового забезпечення 18 846,00 грн. зі щомісячними додатковими нарахуваннями до розміру ОСОБА_1 грошового забезпечення 71%, згідно вимог рішення ВСУ від 06.08.2019 року, та постанови ВП ВСУ у зразковій справ № 160/3586/19, ПКМ України № 704 від 30.08.2017 року, ст. ст. 43; 63 Закону України №2262-12, ч. 2; 3; ст.9 Закону № 2011-12, Наказу МО України № 90, та сплатити виникший борг однією сумою з нарахуванням компенсації за рахунок Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровської області.

За результатами розгляду означеної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки виданої Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 07.10.2020 року за №ФД 82199 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплатити пенсії ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", відповідно до довідки від 07.10.2020 року за №ФД 82199 Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення (із врахуванням раніше виплачених сум).

В решті заявлених позовних вимог відмовлено.

17.06.2021 року судове рішення від 17.05.2021 року у даній справі набрало законної сили.

Як убачається із матеріалів справи, та як було встановлено за реплікацією Діловодство спеціалізованого суду встановлено, 16.07.2021 року ОСОБА_1 отримано один (1) оригінал виконавчого листа в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплатити пенсії ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", відповідно до довідки від 07.10.2020 року за №ФД 82199 Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення (із врахуванням раніше виплачених сум).

10.11.2021 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю шляхом подання звіту та накладення штрафу, в якій заявник просить суд:

1. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 року по справі № 160/2586/21.

2. У разі невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судового рішення або ненадання звіту про виконання рішення суду, накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину якого стягнути на користь позивача.

Аргументи означеного клопотання зводяться до того, що з метою виконання судового рішення, позивачем отримано виконавчий лист №160/2586/21 від 07.07.2021 та подано до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та 20.07.2021 винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 66123087 державним виконавцем Солдатовим І.М. Також, 20.07.2021 постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 66123087 державним виконавцем Солдатовим І.М. боржнику - Головному управлінню ПФУ Дніпропетровської області встановлено термін виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

19.08.2021 р. позивач звернувся до відповідача зі зверненням, та 25.09.2021р. отримав відповідь - відмову ГУ ПФУ Дніпропетровської області, при цьому відповідач визнав за собою не сплачену позивачу заборгованість за період з 01.01.2018 по 31.08.2020 у розмірі 12560,99 грн. Також відповідач визнав за собою борг з 01.04.2019 по 30.09.2021 у сумі 180469,20 грн. При цьому ПФУ зазначено, що рішенням суду від 17.05.2021 у справі № 160/2586/21 не зобов`язано пенсійний орган перерахувати позивачу пенсію виходячи з 71% грошового забезпечення. Також відповідач зазначив, що перерахунок буде здійснено і це виконано у розмірі 70% та сумі 13 192,20 грн. Тобто за невиконання судового рішення від 17.05.2021 року у справі № 160/2586/21 позивач недоотримав до пенсійної виплати (18846 грн. х 71% ) = 13 380,66 грн. Різниця невиконання судового рішення від 17.05.2021 року у справі № 160/2586/21 склала (13 382,08 грн – 13 192,20 грн.) = 189,88 грн. щомісячно, а за період з 01.01.2018 року це 12 міс., борг складає суму – 2278,56 грн. На даний час 05.10.2021р. позивач отримав тільки перераховану пенсію у розмірі 13 192,20 грн. за його вислугу 27 років, бо перерахунок зроблено у розмірі тільки 70% грошового забезпечення. Розмір пенсійних перерахувань, знову зменшили на 1%. Тобто перерахували нове грошове забезпечення 18 846,00 грн. у 70% розмірі, замість встановленого мені 71%. Отже, на даний час судове рішення у справі № 160/2586/21 не виконано, Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ ГУ ПФУ Дніпропетровської області ігнорується.

В період з 15.11.2021 року по 19.11.2021 року суддя Прудник С.В. перебував на лікарняному.

Розглянувши клопотання та дослідивши викладені у ньому доводи, суд вважає, що останнє задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частинами 2-3 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Також, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України , заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Суд зазначає, що з метою забезпечення виконання судового рішення, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.

Тобто, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Аналогічна правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у додатковій постанові від 31 липня 2018 року у справі №235/7638/16-а та в ухвалах від 10 грудня 2018 року у справі №807/2358/15, від 17 жовтня 2019 року у справі №826/12592/14.

Відповідно до вимог ч. 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, суд зазначає, що у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

У свою чергу, матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження". Крім того, доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату після відповідного звернення позивача із заявою та виконавчими листами до органу ДВС, матеріали справи також не містять.

Стосовно накладення на керівника Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення) штрафу у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половина суми штрафу стягнути на користь ОСОБА_1 , іншу половину - до Державного бюджету України, суд вважає за необхідне заначити наступне.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст. 382 КАС України).

Зазначена норма кореспондується положеннями п. 1 ч. 6. ст. 246 КАС України, відповідно до якого у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Отже, з вказаних законодавчих положень слідує, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та/або накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі не подання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Водночас, суд наголошує, що вимога позивача про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень за невиконання рішення є передчасною, оскільки судом не вирішувалось питання про встановлення судового контролю та подання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду.

За таких обставин, підстави для накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штрафу за невиконання рішення суду у справі №160/2586/21 у суду відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України по справі №160/2586/21.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 370, 382 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення строку для подання звіту про виконання рішення суду та накладення штрафу - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник