Рішення № 101281047, 22.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року Справа № 160/12958/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

про визнання протиправними дії та стягнення грошового забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому позивач просить:

- визнати протиправним дії Департаменту патрульної поліції Національної поліції України по невиплаті компенсації (грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2018 року;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 , компенсацію (грошове забезпечення) за службу (роботу) в нічний час за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2018 року в розмірі денного грошового забезпечення ОСОБА_1 за відпрацьовані періоди та доплати у розмірі 35 відсотків посадового окладу ОСОБА_1 з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем не було виплачено позивачу грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2018 року. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо не виплати компенсації за службу (роботу) в нічний час. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

04.08.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

31.08.2021 року від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення. Виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалась у відповідності до вимог чинного законодавства в межах номенклатури посад та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат встановлених відповідним наказом керівника в межах вимог чинного законодавства. З огляду на вищевказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

06.09.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання відповідача та продовжено строк для виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 року.

08.10.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду повторно витребувано у відповідача додаткові докази по справі.

17.11.2021 року на виконання вимог ухвали від 08.10.2021 року від відповідача надійшли додаткові пояснення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з 01.01.2016 року по 31.05.2018 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Відповідно до витягу кількості відпрацьованих нічних змін ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2018 року, за час несення служби в Управлінні патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, позивачем було відпрацьовано 170 нічних змін із наступного розрахунку:

у 2016 році позивачем (з урахуванням відпусток, лікарняних, тощо) відпрацьовано 75 нічних чергування, а саме: у січні 2016 року - 2 нічних чергування, у лютому 2016 року - 7 нічних чергувань, у березні 2016 року - 8 нічних чергувань, у квітні 2016 року - 8 нічних чергувань, у травні 2016 року - 6 нічних чергувань, у червні 2016 року - 8 нічних чергувань, у липні 2016 року - 4 нічних чергувань, у серпні 2016 року - 6 нічних чергувань, у вересні 2016 року - 6 нічних чергувань, у жовтні 2016 року - 8 нічних чергувань, у листопаді 2016 року - 4 нічних чергувань, у грудні 2016 року - 8 нічних чергувань.

У 2017 році позивачем (з урахуванням відпусток, лікарняних, тощо) відпрацьовано 63 нічних чергувань, а саме: у січні 2017 року - 6 нічних чергувань, у лютому 2017 року - 6 нічних чергувань, у березні 2017 року - 6 нічних чергувань, у квітні 2017 року - 0 нічних чергувань, у травні 2017 року - 4 нічних чергування, у червні 2017 року - 6 нічних чергувань, у липні 2017 року - 5 нічних чергування, у серпні 2017 року - 8 нічних чергувань, у вересні 2017 року - 8 нічних чергування, у жовтні 2017 року - 4 нічних чергувань, у листопаді 2017 року - 4 нічних чергування, у грудні 2017 року -6 нічних чергування.

У період з 01.01.2018 року по 31.05.2018 року позивачем (з урахуванням відпусток, лікарняних, тощо) відпрацьовано 32 нічних чергування, а саме: у січні 2018 року - 4 нічних чергувань, у лютому 2018 року - 8 нічних чергувань, у березні 2018 року - 8 нічних чергувань, у квітні 2018 року - 7 нічних чергувань, у травні 2018 року - 5 нічних чергування.

Позивач вважає протиправною невиплату відповідачем грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2018 року за відпрацьовані періоди та доплати у розмірі 35 відсотків посадового окладу позивача, з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, що і стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення самостійно розрахованої суми.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання) визначають Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 № 260.

Відповідно до п. 3 Наказу № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з п. 11 Наказу № 260 грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Пунктом 11 розділу ІІ Наказу № 260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00 години.

Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Аналіз викладених правових норм свідчить про те, що поліцейські, які несуть службу в нічний час з 22.00 до 06.00 години, мають право на доплату в розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. При цьому час, відведений для відпочинку і харчування не включається в службовий час з 22.00 до 06.00 години.

Судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що за період за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2018 року, позивач відпрацював 170 нічних змін, що підтверджується матеріалами справи, а саме: витягом кількості відпрацьованих нічних змін позивачем та наданими відповідачем поясненнями.

Таким чином, позивач має право на виплату доплати за службу в нічний час за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2018 року.

Разом з тим, відповідач всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260, в період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2018 року доплату за службу в нічний час не здійснював.

При цьому, відповідачем вказано, що позивачу було сплачено грошове забезпечення у максимально можливому розмірі в тому числі за несення служби в нічний час. Також, вказано, що відповідальною за складання розрахункових листів особою було допущено помилку, зараховуючи службу в нічний час до частини грошового забезпечення позначеного, як премія. Будь-якого належного доказу на підтвердження вказаного відповідачем до суду не надано, а отже судом не приймається.

При цьому, суд зазначає, що розрахунок доплати за службу в нічний час за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2018 року, є компетенцією (дискреційною функцією) відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і отримував грошове забезпечення. Тобто, саме на відповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу доплату за службу в нічний час за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2018 року.

Таким чином, суд вважає передчасними вимоги позивача щодо про стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України доплату за службу в нічний час, оскільки стягненню підлягають вже нараховані суми, але невиплачені.

Відповідні суми доплати компетентним на це органом нараховані станом на день прийняття рішення у справі, не були, а тому позов в частині стягнення сум доплати не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 19 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати доплати за службу в нічний час позивачу за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2018 року, та зобов`язати нарахувати та виплатити позивачу доплату за службу в нічний час за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2018 року.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними дії та стягнення грошового забезпечення - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати доплати за службу в нічний час ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2018 року.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2018 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв