Рішення № 101280306, 22.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 листопада 2021 р. Справа № 120/11147/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Вінницької міської ради (далі – відповідач), в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення 8 сесії 8 скликання Вінницької міської ради від 30.04.2021 №391 в частині відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 0520687300:01:006:0361) з метою безоплатної приватизації з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та відмови у надані згоди на поділ земельної ділянки;

- зобов`язати повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22.02.2021 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, з метою отримання земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказує про протиправність рішення 8 сесії 8 скликання Вінницької міської ради від 30.04.2021 №391, яким відмолено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності з тих підстав, що заявник не є землекористувачем земельної ділянки і не може бути замовником відповідної документації із землеустрою та тим, що земельна ділянка віднесена та зареєстрована як землі запасу.

Ухвалою від 16.09.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

05.10.2021 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення вимог ОСОБА_1 та вказав про наступне.

Посилаючись на норми ЗК України, ЗУ «Про землеустрій» представник відповідача вказав, що позивач не є власником, заставодержателем чи користувачем земельних ділянок з кадастровими номерами. Власником відповідно до відомостей ДЗК є Вінницька міська територіальна громада в особі Вінницької міської ради, тому вимоги про надання дозволу на поділ вказаної позивачем земельної ділянки є необґрунтованими. Крім того, представник відповідача звернув увагу суду, що технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.

Представник зауважив, що відповідно до п. 3 рішення міської ради від 24.12.2020 №140 до розроблення і затвердження відповідної містобудівної, землевпорядної документації, земельні ділянки зазначені в додатку до цього рішення, що не обтяжені іншими речовими правами, з відповідним цільовим призначенням відносяться до земель запасу Вінницької міської територіальної громади без зміни цільового призначення. Крім того, частина земельної ділянки з кадастровим номером 0520687300:01:006:0031 площею 6,3 га знаходиться в межах населеного пункту та передбачена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

11.10.2021 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій останній спростовуючи аргументи наведені у відзиві, просив задовольнити заявлені вимоги. Серед іншого, зауважив щодо доводів відповідача стосовного того, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 0520687300:01:006:0031 знаходиться в межах населеного пункту та передбачена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що ці доводи спростовуються інформаційною довідкою з державного земельного кадастру від 19.08.2021 та інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав від 10.10.2021.

Звернув увагу суду, що надані відповідачем документи такі як графічні матеріали із нормативно-грошової оцінки земель с. Стадниці 1998р. та 2012 р., довідка Стадницького старостинського округу на адресу позивача не надсилались в порушення вимог ст.79, 162 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, – через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницької міської ради із клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 0520687300:01:006:0031 для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, розташованої на території Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Рішенням 8 сесії 8 скликання Вінницької міської ради від 30.04.2021 №391, п.6 відмолено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 0520687300:01:006:0031) та відмовлено у наданні згоди на поділ даної ділянки з тих підстав, що заявник не є землекористувачем земельної ділянки і не може бути замовником відповідної документації із землеустрою та з тих підстав, що земельна ділянка віднесена та зареєстрована як землі запасу з врахуванням рішення Вінницької міської ради від 24.12.2020 №140.

Не погоджуючись в вказаним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті даної спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (за текстом - ЗК України) та Законом України "Про землеустрій".

Частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом "в" частини третьої статті 116 ЗК України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.

Із положень статті 118 ЗК України випливає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Отже, як видно підставами для відмови у наданні дозволу є: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Дані підстави є вичерпними та не передбачають відмови у зв`язку з перебуванням земельної ділянки в оренді іншої особи.

Як встановлено судом позивач звернувся до відповідача із клопотанням із клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 0520687300:01:006:0031 для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, розташованої на території Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Частиною шостою статті 79-1 ЗК України визначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування (ч.7 статті 79-1 ЗК України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

За приписами статті 25 цього ж Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Так у постанові від 21.01.2021 по справі №120/1615/20 Верховний Суд дійшов висновку, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Тобто, згідно з ЗК України способами формування земельної ділянки, є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на цій частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки.

На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже ч. 2 ст. 79 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладену у постанові Верховного Суду від 04.05.2020 у справі № 802/1539/17-а.

Так, під час розгляду цієї справи по суті суд встановив, що земельна ділянка, з якої позивач просив дозвіл на розробку технічної документації на виділення 2 га, має кадастровий номер 0520687300:01:006:0031, тобто є вже сформованою.

Матеріали справи містять Інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 19.08.2021 згідно якої земельна ділянка кадастровий номер 0520687300:01:006:0031, форма власності комунальна, місце розташування Стадницька сільська рада Вінницький район, Вінницька область, цільове призначення 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), площа - 21,4082 га, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 27.01.2021.

Тобто, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520687300:01:006:0031 була сформована станом на дату звернення позивача з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації.

Крім того, посилання відповідача на норми ст. 26, 56 Закону України «Про землеустрій» та на необхідність погодження власника чи землекористувача земельної ділянки з кадастровим номером 0520687300:01:006:0031 є помилковими, оскільки ст.26, 56 вказаного Закону буде застосовуватися при розробленні технічної документації, а не на стадії отримання дозволу на розробку.

Вказані правові висновки суду відповідають правовому висновку ВС висловленому у постанові від 21.01.2021 по справі №120/1615/20.

Визначаючись з приводу правомірності відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу і об`єднання земельної ділянки, суд враховує положення частини 7 статті 118 ЗК України, якими визначено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу.

Проте, у рішенні від 30.04.2021 №391 відповідачем наведено суперечливі аргументи, що слугували підставою для відмови у наданні позивачеві відповідного дозволу. Так, у згаданому рішенні відповідач, відмовляючи у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, вказав на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520687300:01:006:0031, за рахунок якої позивач бажає отримати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою віднесена до категорії «землі запасу» (16.00).

Водночас, на переконання суду, підстави для відмови у наданні відповідного дозволу, наведені у спірному рішенні щодо того, що бажана позивачем земельна ділянка віднесена та зареєстрована як землі запасу з врахуванням рішення Вінницької міської ради від 24.12.2020 №140 (без зміни цільового призначення), лише підтверджують безпідставність прийнятого ним рішення, адже в даному випадку помилково стверджувати про зміну цільового призначення земельної ділянки, оскільки згідно із Інформацією з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 0520687300:01:006:0031 така належить до категорії земель "Землі сільськогосподарського призначення", а у клопотанні, з яким позивач звертався до відповідача, йшлося про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що відповідно до пункту “а” частини 3 статті 22 ЗК України є одним із видів використання земель сільськогосподарського призначення.

Відтак, за наведених підстав вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Вінницької міської ради від 30.04.2021 №391 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 0520687300:01:006:0361) з метою безоплатної приватизації з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та відмови у надані згоди на поділ земельної ділянки є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Крім того, суд не приймає до уваги надану разом з відзивом довідку Стадницького старостинського округу, оскільки в порушення вимог ч.9 статті 79 відповідач надав вказані документи в примірнику лише для суду.

Разом з тим такі документи як графічні матеріали із нормативно-грошової оцінки земель с. Стадниці 1998р. та 2012 р., про які вказував відповідач у відзиві в матеріалах справи відсутні та не надавались останнім разом із відзивом.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання відповідного дозволу, то така вимога є похідною, що залежить від задоволення основної вимоги (про визнання протиправною бездіяльності), а тому також підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником позивача, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 908 гривень, що підтверджується квитанцією від 09.09.2021 №0.0.2258993803.1.

Відтак, на користь позивача слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 908 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 8 сесії 8 скликання Вінницької міської ради від 30.04.2021 №891, в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 0520687300:01:006:0361) з метою безоплатної приватизації з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та відмови у надані згоди на поділ земельної ділянки.

Зобов`язати Вінницьку міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, з метою отримання земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області (кадастровий номер 0520687300:01:006:0361), та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім грн.) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької міської ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Вінницька міська рада (вул. Соборна, 59, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 25512617)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 22.11.2021

Суддя Томчук Андрій Валерійович