Рішення № 101279286, 23.11.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2875/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

розглядаючи справу № 916/2875/21 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: приватного товариства "Система Оптимум"/ЄДРПОУ 35774875, адреса - 79066, м. Львів, вул. Ґрунтова, 1, e-mail: info@systopt.co.ua/

до відповідача: Приватне підприємство фірма "Явсон" /ЄДРПОУ 21032352, адреса - 65026, м. Одеса, вул. Жуковського, 15, оф. 303/

про стягнення 2 424,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

22.09.2021 року приватне товариство "Система Оптимум" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 2970/21/ до приватного підприємства фірма "Явсон" про стягнення заборгованості у розмірі 2 424,81 грн, з яких: 636,83 грн - 3 % річних; 1787,98 грн - інфляційні втрати; судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на нездійснення відповідачем повної та своєчасної оплати за отриманий товар згідно видаткових накладних. Також підставою для позову стало нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за невиконання рішення суду.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 623-625, 638, 639, 663, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України.

Ухвалою суду від 24.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2875/21; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.09.2021 року направлялись учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (65026, м. Одеса, вул. Жуковського, 15, оф. 303, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідач по справі отримав 01.10.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6511913525708, яке одержано судом 04.10.2021 року.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 910/15442/17 від 16.05.2018 року).

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.09.2021 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/1817/18, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі, отримавши ухвалу суду про відкриття провадження у справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом при безпосередньому дослідженні доказів, у провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/3723/20 за позовом приватного підприємства "Система Оптимум" до приватного підприємства фірма "Явсон" про стягнення 34 867,76 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.04.2021 року у справі № 916/3723/20 частково задоволено позовні вимоги приватного підприємства "Система Оптимум" та стягнуто з приватного підприємства фірма "Явсон" на користь приватного підприємства "Система Оптимум" 30 000 (тридцять тисяч) грн. - основної заборгованості, 2 265 (дві тисячі двісті шістдесят п`ять) грн. 72 коп. - 3% річних, 2 121 (дві тисячі сто двадцять одну) грн. 58 коп. - інфляційних збитків та 2 073 (дві тисячі сімдесят три) грн. 03 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Вказане рішення не оскаржувалося в апеляційному порядку, набрало законної сили 23.04.2021 року та цього ж дня судом видано наказ на виконання рішення.

Крім того, додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 19.04.2021 року стягнуто з приватного підприємства фірма "Явсон" на користь приватного підприємства "Система Оптимум" 10 555 (десять тисяч п`ятсот п`ятдесят пять) грн. 25 коп. - витрат на професійну правничу допомогу та 186 (сто вісімдесят шість) грн. 39 коп. - поштових витрат.

Вказане додаткове рішення не оскаржувалося в апеляційному порядку, набрало законної сили 12.05.2021 року та цього ж дня судом видано наказ на його виконання.

Згідно з ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується про розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

За змістом наведеної процесуальної норми, неодмінною умовою її застосування є участь тих самих осіб або особи, щодо якої встановлено ці обставини, як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні обставини, що мають значення для справи, що розглядається.

Вищевказані обставини встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, у справі де брали участь ті ж самі особи, що і у даній справі, а тому вони не повинні доводитися знову у даній справі.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення одним з основоположних аспектів верховенства права принципу юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

В силу статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Враховуючи, що під час розгляду справи № 916/3723/20 приймали участь ПП "Система Оптимум" та ПП фірма "Явсон", тобто ті самі особи, які приймають участь під час розгляду даної позовної заяви, обставини встановлені рішеннями суду у зазначеній справі мають преюдиційне значення.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 02.04.2021 року у справі № 916/3723/20 стягнуто інфляційні втрати та 3 % річних за період з 08.12.2019 по 22.01.2021 року.

Позивач вказує, що оскільки до 23.04.2021 року (дата набрання законної сили рішенням Господарського суду Одеської області від 02.04.2021) не вирішувалося питання про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних за період з 21.01.2021 року по 23.04.2021 року, то наявні обставини стали підставою для даного позову. Так, інфляційні втрати та 3 % річних за за даний період за прострочку сплати основного боргу у розмірі 30 000,00 грн за розрахунком позивача становлять 1030,81 грн, 3 % річних - 226,85 грн.

Судом встановлено, що 10.08.2021 року на рахунок позивача надійшли кошти у розмірі 36 460,33 грн та 10 741,64 грн на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 02.04.2021 року у справі № 916/3723/20 та додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 19.04.2021 року у справі № 916/3723/20.

Крім того, позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання зі сплати 36 460,33 грн за період з 23.04.2021 року по 10.08.2021 року. Так, інфляційні втрати становлять - 584,86 грн, 3 % річних - 329,64 грн.

Також позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання зі сплати 10 741,64 грн за період з 12.05.2021 року по 10.08.2021 року. Так, інфляційні втрати становлять - 172,31 грн, 3 % річних - 80,34 грн.

Господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, у зв`язку з неналежним виконанням основного боргу за період з 21.01.2021 року по 23.04.2021 року та судових рішень про стягнення грошових коштів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), а тому її приписи поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України « 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, здійсненого позивачем, та встановлено його часткову помилковість, з огляду на допущення методологічних помилок при його розрахунку, внаслідок невірного обраного періоду. Зокрема, позивачем здійснено розрахунок без врахування положень п. 1.9 Постанови Пленуму та помилково включено 10.08.2021 року (день фактичної сплати суми заборгованості) в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних. Також при розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення основного боргу за період з 22.01.2021 року по 23.04.2021 року позивачем помилково включено 21.01.2021 року в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних, оскільки вказана дата була врахована при розрахунку за рішенням суду у справі № 916/3723/20. Крім того, господарський суд зауважує про помилковість здійснення розрахунку з суми 36 460,33 грн за період з 23.04.2021 року, оскільки в розрахунку за період 21.01.2021 року по 23.04.2021 року позивачем вже нараховано інфляційні нарахування та 3 % річних за дату 23.04.2021 року.

Так, здійснивши власний розрахунок з урахуванням особливостей вказаних вище, господарський суд зазначає, що:

- за прострочення сплати основного боргу у розмірі 30 000,00 грн за період з 22.01.2021 року по 23.04.2021 року інфляційні втрати становлять 1030,81 грн, 3 % річних - 226,85 грн;

- за прострочення сплати 36 460,33 грн інфляційні втрати становлять 584,86 грн, 3 % річних - 324,18 грн (за прострочення сплати 30 000,00 грн за період з 24.04.2021 року по 09.08.2021 року інфляційні втрати - 481,23 грн, 3 % річних - 266,3 грн; за прострочення сплати 6 460,33 грн за період з 23.04.2021 року по 09.08.2021 року інфляційні втрати - 103,63 грн, 3 % річних - 57,88 грн);

-за прострочення сплати 10 741,64 грн за період з 12.05.2021 року по 09.08.2021 року інфляційні втрати становлять 172,31 грн, 3 % річних - 79,46 грн.

Разом 2 418,47 грн, з яких: інфляційні втрати становлять 1787,98 грн, 3 % річних - 630,49 грн.

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного товариства "Система Оптимум" підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 2270,00 грн., що вбачається із платіжного доручення № 1151 від 10.09.2021 року.

Таким чином, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог приватного товариства "Система Оптимум", судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. (як мінімальний розмір судового збору за майновими вимогами) підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги приватного товариства "Система Оптимум" - задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємство фірма "Явсон" /ЄДРПОУ 21032352, адреса - 65026, м. Одеса, вул. Жуковського, 15, оф. 303/ на користь приватного товариства "Система Оптимум"/ЄДРПОУ 35774875, адреса - 79066, м. Львів, вул. Ґрунтова, 1, e-mail: info@systopt.co.ua/ грошові кошти у розмірі 2 418,47 грн /дві тисячі чотириста вісімнадцять гривень 47 копійок/, з яких: інфляційні втрати - 1787,98 грн, 3 % річних - 630,49 грн.

3. Стягнути з приватного підприємство фірма "Явсон" /ЄДРПОУ 21032352, адреса - 65026, м. Одеса, вул. Жуковського, 15, оф. 303/ на користь приватного товариства "Система Оптимум"/ЄДРПОУ 35774875, адреса - 79066, м. Львів, вул. Ґрунтова, 1, e-mail: info@systopt.co.ua/ судовий збір у розмірі 2270,00 грн. /дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено 23 листопада 2021 р.

Суддя Н.Д. Петренко