Ухвала суду № 101278981, 22.11.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/2053/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз Збут”, м. Київ,

до відповідача відділу освіти Тетіївської міської ради, м. Тетіїв Київської області,

про стягнення 1 369 457,52 грн.

Суддя О.В. Конюх,

за участі представників:

від позивача: Майборода А.Л., адвокат,довіреність від 30.12.2020 № 458;

від відповідача: не з`явилися;

вільні слухачі: Василенко О.С.; Гричанюк О.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У судовому засіданні 09.11.2021 оголошено перерву до 22.11.2021 до 10:30, про що присутні представники позивача та відповідача були повідомлені особисто під розписку.

У судове засідання 22.11.2021 з`явилися представник позивача. Від відповідача в судове засідання з`явилася гр. Василенко О.С., яка не надала суду документів на підтвердження наявності у неї права на зайняття адвокатською діяльністю. Також нею не надано суду належних доказів на підтвердження права представляти інтереси позивача в судовому процесі в порядку самопредставництва.

Так, на підтвердження повноважень представника відповідача гр. Василенко О.С. подано суду копію довіреності від 12.11.2021.

Статтею 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За частиною першою статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Верховний Суд у постанові КГС ВС від 27.07.2018 у справі №910/9224/17 дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами – представниками юридичної особи за довіреністю.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.

Відповідно, особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи – довірителя, а не в порядку самопредставництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати ВС від 13.03.2018 у справі №910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16, від 14.03.2018 у справі № 910/22324/16.

Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво" (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі №922/2844/19, від 01.04.2020 у справі № 922/2733/19).

Прийнятий Закон України від 18.12.2019 № 390-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" визначає поняття “самопредставництво юридичної особи” шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, для держави та територіальної громади — за керівником відповідного органу, а й за іншими уповноваженими особами (ухвала КГС ВС від 21.01.2020 у справі №924/440/19).

Верховний Суд у своїх рішеннях (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі №922/2844/19, від 22.02.2021 у справі № 908/183/20) звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи — це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.

При цьому в згаданих ухвалах Верховний Суд зазначив, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

В ухвалі від 21.01.2020 у справі № 924/440/19 Верховний Суд дотримується позиції, що працівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування підтверджує право на звернення від імені такого органу в порядку самопредставництва, для чого надає суду:

- витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або

- оригінал чи копію трудового договору (акта про призначення) або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції, в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та

- окреме доручення (резолюцію) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено права такої особи представляти інтереси юридичної особи без такого доручення.

При цьому в своїх рішеннях Верховний Суд звертає увагу, що довіреність за відсутності доказів, передбачених частиною четвертою статті 56 ГПК України (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо), не підтверджує повноваження особи діяти від імені відповідного органу місцевого самоврядування та державної влади в порядку самопредставництва (ухвали КГС ВС від 21.01.2020 у справі №924/440/19, від 07.02.2020 у справі № 17/495-08, від 17.02.2020 у справі №914/1002/19, від 20.01.2020 у справі №910/3245/19, від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19).

Ураховуючи вимоги частини першої статті 58 ГПК України та частини четвертої статті 131-2 Конституції України, представником, який діє на підставі довіреності, може бути виключно адвокат (ухвали КГС ВС від 01.04.2020 у справі № 922/2733/19, від 31.03.2020 у справі № 910/7694/19).

Представником позивача ТОВ “Київоблгаз Збут” у судовому засіданні 22.11.2021 подано письмові пояснення, до яких додано додаткові докази.

Розглянувши у судовому засіданні вказані письмові пояснення представника позивача ТОВ “Київоблгаз Збут”, які за змістом є клопотанням про доручення до справи додаткових доказів, суд повернув їх представнику позивача без розгляду з огляду на таке.

По-перше, відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Згідно із ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Позивачем не дотримано процедури, передбаченої статтею 119 ГПК України.

По-друге, згідно з ч. 10 ст. 80 ГПК України, докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Судом встановлено, що в порушення вимог ч. 9 ст. 80 ГПК України, до письмових пояснення представника позивача - ТОВ “Київоблгаз Збут” не додано жодних доказів надсилання або надання відповідачу вказаних письмових пояснень разом з доданими до них документами.

Відтак подані безпосередньо у судовому засіданні письмові пояснення представника позивача залишені судом без розгляду та повернуті представнику позивача у судовому засіданні разом із доданими до них документами. Вказана обставина не перешкоджає позивачу повторно звернутися до суду із вказаного питання за умови дотримання порядку, передбаченого ст.ст. 80, 119 ГПК України.

Відповідно до частини 2 ст. 216 ГПК України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 80, 118, 119, 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Письмові пояснення представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз Збут” залишити без розгляду.

2. У судовому засіданні з розгляду справи по суті оголосити перерву до 29.11.2021 о 10:20. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108).

3. Попередити учасників справи про наслідки невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу та про наслідки зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству передбачені ст. 135 ГПК України.

4. Повідомити учасників справи про судове засідання.

5. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому частиною 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її оголошення та у частині залишення без розгляду письмових пояснень може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до пункту 14 частини 1 ст. 255 ГПК України протягом строків, передбачених статтею 256 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх