Рішення № 101278885, 23.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.11.2021Справа № 910/8605/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., за участю секретаря судового засідання П`янковської Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК-МОНТАЖ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МВП ЛІЗИНГ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дубенко Карина Євгенівна

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

за участі представників:

позивача - Сварич А.А.,

відповідача - Засуха Г.Є.,

третьої особи - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІК-МОНТАЖ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МВП ЛІЗИНГ», в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко Кариною Євгенівною від 24.06.2020, зареєстрований в реєстрі за № 1004, яким передано шляхом вилучення від ТОВ «ІК-МОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 34965004) на користь ТОВ «МВП ЛІЗИНГ» (код ЄДРПОУ 39930898) транспортний засіб: Екскаватор JCB JS 145W, 2009 року виготовлення, серійний № НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , вартістю 1 530 854, 00 грн (один мільйон п`ятсот тридцять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири гривні 00 коп.), таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог посилається на недотримання приватним нотаріусом під час вчинення спірного виконавчого напису вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат», ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» та вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року № 1172.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко Карину Євгенівну залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

25.06.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом з клопотанням про поновлення строку на його подання.

Доводи відзиву ґрунтуються на тому, що з огляду на положення пунктів 11.8 та 13.4 укладеного між сторонами генерального договору фінансового лізингу № 1 від 11.08.2017, датою вручення повідомлення про вилучення та/або вимогу про сплату боргу вважається дата відправлення такого повідомлення. Таким чином, відповідач доводить, що позивач є таким, що отримав повідомлення про розірвання договору та вилучення предмету лізингу. При цьому, на переконання відповідача, посилання позивача на неотримання ним/не вручення йому повідомлення про розірвання договору та вилучення предмету лізингу свідчать про ухилення позивачем від одержання відповідного поштового відправлення з вказаним повідомленням та є недопустимими з огляду на положення укладеного сторонами договору.

Крім цього, за твердженнями відповідача, позивач неодноразово порушував свої зобов`язання щодо сплати лізингових платежів у строки встановлені договором, що свідчить про правомірність дій лізингодавця щодо повернення предмета лізингу. А відтак, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є. правомірно вчинила спірний виконавчий напис у повній відповідності до вимог приписів ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження, ст. 89 Закону України «Про нотаріат», на підставі документів, які у повній мірі відповідають вимогам п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ № 1172 від 05.03.1999.

25.06.2021 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

01.07.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказав, що не вважає укладений сторонами договір лізингу розірваним відповідачем в односторонньому порядку, оскільки положення ч. 3 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» пов`язують можливість одностороннього розірвання договору фінансового лізингу саме з фактичним повідомленням лізингоодержувача про припинення такого договору. Дане правило, як вказує позивач, є імперативним та не може бути зміненим за згодою сторін, зокрема, шляхом внесення до укладеного сторонами договору положень про те, що датою вручення такого повідомлення буде вважатись дата його відправлення. Крім того, позивач вказує на хибність доводів відповідача про те, що спірний виконавчий напис був вчинений нотаріусом на підставі документів, що у повній мірі відповідали вимогам п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ № 1172 від 05.03.1999.

06.07.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він вказує, що позивач, підписавши договір, погодився із запропонованими умовами, а відтак вважає безпідставними доводи щодо відсутності факту розірвання договору фінансового лізингу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 розгляд справи № 910/8605/21 вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.08.2021.

19.08.2021 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він підтримує заявлені вимоги із посиланням на рішення судів в аналогічних спорах.

19.08.2021 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів в підтвердження обставин, на яких ґрунтується клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.

25.08.2021 від відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 25.08.2021 суд визнав поважними причини пропуску строку для подання відзиву та поновив строк на його подання, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та ухвалив відкласти підготовче засідання на 28.09.2021.

24.09.2021 від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, в якому нотаріус вказує на правомірності вчиненого напису, який наразі оспорюється позивачем.

У підготовчому засіданні 28.09.2021 суд відклав підготовче засідання до 26.10.2021.

У підготовчому засіданні 26.10.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.11.2021.

Третя особа, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання, призначене на 23.11.2021 не прибула, що не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні 23.11.2021 суд заслухав пояснення присутніх представників учасників справи у вступному слові, дослідив наявні в матеріалах справи докази, заслухав промови учасників справи у судових дебатах та, після виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МВП ЛІЗИНГ» (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІК-МОНТАЖ» (лізингоодержувач) було укладено генеральний договір фінансового лізингу № 1 (далі - Генеральний договір), згідно з умовами якого лізингодавець зобов`язувався у відповідності до заявки лізингоодержувача придбати у постачальника у власність предмет лізингу та надати його за плату лізингоодержувачу в тимчасове володіння та користування в якості предмету лізингу на строк та на умовах, визначених цим генеральним договором та відповідним договором лізингу.

Відповідно до п. 2.1 Генерального договору, лізингоодержувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобов`язаний сплачувати лізингодавцю лізингові платежі.

За умовами п. 11.1.7 Генерального договору права лізингоодержувача на володіння та користування предметом лізинг у могли бути припиненими (вилучення предмета лізингу) лізингодавцем в односторонньому порядку, зокрема, у випадку, якщо прострочення лізингоодержувача зі сплати лізингових платежів перевищувало 30 календарних днів, при цьому під простроченням сплати лізингових платежів розуміється і часткова (неповна) сплата. Повернення предмета лізингу в такому вип. адку могло бути здійснене в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса згідно з вимогами чинного законодавства України.

11.08.2017 ТОВ «ІК-Монтаж» звернулось до ТОВ «МВП ЛІЗИНГ» із заявкою про надання майна в лізинг, за якою просило надати на умовах фінансового лізингу строком 36 місяців з розміром авансового лізингового платежу 30% екскаватор JCB JS 145W, 2009 року випуску, серійний № JCBJW14DE91458067, вартістю 1 530 854,00 грн.

На підставі цієї заявки, між сторонами був укладений договір фінансового лізингу № ФЛ-1-1 (далі - Договір), за умовами якого лізингодавець набуває власність предмет лізингу та передає його лізингоодержувачу за плату у тимчасове володіння та користування на умовах цього Договору лізингу та Генерального договору фінансового лізингу. Найменування предмета лізингу, його детальний опис та вартість вказані в Специфікації.

04.10.2017 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, у якій змінено найменування предмета лізингу на «Екскаватор JCB JS145W, рік 2009, с.н. № НОМЕР_1».

Також, сторонами був складений та підписаний графік лізингових платежів (Додаток № 2), відповідно до якого, в редакції Додаткової угоди № 3 від 04.01.2018 граничною датою сплати авансового лізингового платежу було визначено 11.09.2017, а строк оплати кожного чергового лізингового платежу наступав 11 числа відповідного місяця із днем сплати останнього лізингового платежу 11.09.2020.

07.12.2017 сторонами підписано акт приймання-передачі в лізинг (Додаток № 3), за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу, а саме «Екскаватор JCB JS145W, серійний номер: НОМЕР_1, номер двигуна: НОМЕР_3 , маса машини - 15008 кг, реєстраційний номер - НОМЕР_2», вартістю 1 530 854, 00 грн.

У подальшому відповідач направив позивачеві повідомлення № 31 від 22.05.2020 про розірвання договору та вилучення предмету лізингу, обґрунтоване наявністю у ТОВ «ІК-Монтаж» заборгованості за лізинговими платежами в загальному розмірі 13 312, 22 грн за рахунками №№ 78, 79, 119, 120, які були долучені до повідомлення. Направлення вказаного повідомлення підтверджується описом вкладення та накладною оператора поштового зв`язку № 0210008191870 від 22.05.2020, яке однак не було отримано адресатом та повернулось відправнику 10.06.2020 у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.

24.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко Кариною Євгенівною був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1004, згідно з яким підлягав передачі шляхом вилучення від ТОВ «ІК-Монтаж» на користь ТОВ «МВП ЛІЗИНГ» транспортний засіб: екскаватор колісний JCB JS 145W, 2009 року виготовлення, серійний № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 1 530 854, 00 грн, що переданий у користування на умовах договору фінансового лізингу № ФЛ-1-1 від 11.07.2018, укладеного між ТОВ «МВП ЛІЗИНГ» та ТОВ «ІК-Монтаж», у зв`язку з невиплатою лізингових платежів в строк за період з 10.04.2020 по 11.05.2020.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діною Петрівною від 02.07.2020 було відкрито виконавче провадження № 62465509 з виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до акту приватного виконавця про повернення майна від 03.07.2020, предмет лізингу вилучено від ТОВ «ІК-Монтаж» та передано ТОВ «МВП ЛІЗИНГ».

07.07.2020 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 62465509.

Вважаючи, свої права порушеними внаслідок вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є. виконавчого напису № 1004 від 24.06.2020, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує на те, що договір фінансового лізингу розірвано, внаслідок чого предмет лізингу має бути повернутий лізингодавцю, а відтак, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є. правомірно вчинила спірний виконавчий напис.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, що виникли між сторонами у справі є господарськими зобов`язаннями, тому до цих правовідносин слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України та положень Закону України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України (далі - ГК України) лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГК України залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний.

За змістом статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 № 723/97-ВР (далі - Закон № 723/97-ВР), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, фінансовий лізинг - це вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та які передбачають наявність хоча б однієї з ознак фінансового лізингу, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону № 723/97-ВР лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Аналогічні положення сторонами закріплено і у п. 11.1.7 Генерального договору.

За приписами ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII (далі - Закон № 3425-XII) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Положеннями ст. 87 Закону № 3425-XII встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (далі - Перелік).

Пунктом 8 Переліку встановлено, що для одержання виконавчого напису за договором лізингу, який передбачає у безспірному порядку повернення об`єкта лізингу, подаються:

а) оригінал договору лізингу;

б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Згідно з п. 3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок), при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п. 3.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 в справі № 305/2082/14 зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

За встановленими обставинами справи, спірний виконавчий напис нотаріуса був вчинений ним з огляду на наявність заборгованості зі сплати лізингових платежів за період з 10.04.2020 по 11.05.2020.

Так, заборгованість позивача виникла внаслідок несвоєчасної сплати рахунків № 78 від 08.04.2020 та № 119 від 11.05.2020.

Примірники рахунків № 78 від 08.04.2020 та № 119 від 11.05.2020, які надавались приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису містили відмітку ТОВ «МВП ЛІЗИНГ» про те, що заборгованість за ними не сплачена станом на 22.05.2020.

Судом встановлено, що 22.05.2020 вищевказані рахунки були направлені на адресу ТОВ «ІК-Монтаж», як додаток до повідомлення № 31 від 22.05.2020 про розірвання договору та вилучення предмету лізингу.

Втім, поштове відправлення не було отримано адресатом та 10.06.2020, у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання, повернулось відправникові.

Поряд із цим, відмітку про те, що заборгованість за вищевказаними рахунками не була сплачена, ТОВ «МВП ЛІЗИНГ» проставило 22.05.2020, тобто днем відправлення вказаних рахунків на адресу ТОВ «ІК-Монтаж», а не днем їх повернення - 10.06.2020.

При цьому, лізинговий платіж за квітень 2020 року був сплачений позивачем 27.05.2020, а лізинговий платіж за травень 2020 року - 03.06.2020, що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками по рахунку ТОВ «ІК-Монтаж».

Таким чином, станом на 10.06.2020, тобто на момент повернення рахунків № 78 від 08.04.2020 та № 119 від 11.05.2020, направлених з повідомленням про розірвання договору та вилучення предмету лізингу, а також станом на момент вчинення приватним нотаріусом спірного виконавчого напису заборгованість за лізинговими платежами за квітень-травень 2020 року, внаслідок виникнення якої й був вчинений спірний виконавчий напис нотаріуса, була сплачена лізингоодержувачем.

Отже, встановлені судом обставини свідчать про те, що вчиняючи спірний виконавчий напис, приватний нотаріус, в порушення вимог ст. 88 Закону № 3425-XII та п. 3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку, не переконався у тому, чи наявна заборгованість на момент вчинення нотаріального напису, чи відповідають документи, подані ТОВ «МВП ЛІЗИНГ» в обґрунтування наявності заборгованості, вимогам, зазначеним у Переліку (тобто чи свідчать такі документи про наявність заборгованості саме на момент вчинення спірного напису нотаріуса, а не на момент звернення ТОВ «МВП ЛІЗИНГ» до ТОВ «ІК-Монтаж» з повідомленням про розірвання договору та вилучення предмету лізингу).

Наведене свідчить, що спірний виконавчий напис нотаріуса вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки подані нотаріусу документи, не підтверджували наявність та безспірність заборгованості ТОВ «ІК-Монтаж» перед ТОВ «МВП ЛІЗИНГ».

При цьому суд вказує, що за платежем за квітень 2020 року порушення строку його сплати існувало 46 днів, а за платежем за травень 2020 року - 23 дні, тобто порушення платежу за травень 2020 року тривало менше 30-денного строку, встановленого положеннями ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» та п. 11.1.7 Генерального договору, та не могло бути підставою для вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Що ж до наявності порушення строку сплати лізингового платежу за квітень 2020 року, яке тривало 46 днів, суд вказує, що на момент вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса такої заборгованості не існувало, оскільки вона була сплачена, що виключає можливість вчинення виконавчого напису та реалізацію ТОВ «МВП ЛІЗИНГ» його права повернути собі предмет лізингу у безспірному порядку.

Крім того, суд зазначає, що п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону № 723/97-ВР встановлено, що лізингодавець має право, відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом.

Аналіз частин першої та другої статті 7 Закону № 723/97-ВР дає підстави для висновку, що лізингодавець має право вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача відмовившись при цьому від договору лізингу.

При цьому, частиною 3 цієї статті передбачено, що відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Таким чином, відмова від договору лізингу повинна передувати у часі реалізації лізингодавцем (відповідачем) права вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача (позивача) у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що право вимагати повернення предмету лізингу могло виникнути у ТОВ «МВП ЛІЗИНГ» після отримання ТОВ «ІК-Монтаж» повідомлення № 31 від 22.05.2020 про розірвання договору та вилучення предмету лізингу.

Разом з тим, серед документів, які надавались приватному нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, відсутні документи, які підтверджують отримання ТОВ «ІК-Монтаж» вказаного повідомлення. Отже, нотаріус не встановила момент припинення дії договору фінансового лізингу № ФЛ-1-1 від 11.08.2017 та не переконалась у тому, що ТОВ «МВП ЛІЗИНГ» на момент звернення з заявою про вчинення виконавчого напису має право вимагати від ТОВ «ІК-Монтаж» повернення предмета лізингу.

Наведене свідчить про протиправність передачі предмета лізингу лізингодавцю шляхом вилучення його у лізингоодержувача, у зв`язку з чим виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко Кариною Євгенівною від 24.06.2020, зареєстрований в реєстрі за № 1004, є таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

З огляду на результат вирішення спору, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко Кариною Євгенівною від 24.06.2020, зареєстрований в реєстрі за № 1004, яким передано шляхом вилучення від ТОВ «ІК-МОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 34965004) на користь ТОВ «МВП ЛІЗИНГ» (код ЄДРПОУ 39930898) транспортний засіб: Екскаватор JCB JS 145W, 2009 року виготовлення, серійний № НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , вартістю 1 530 854, 00 грн (один мільйон п`ятсот тридцять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири гривні 00 коп.), таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МВП ЛІЗИНГ» (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 7; ідентифікаційний код 39930898) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК-МОНТАЖ» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; ідентифікаційний код 34965004) 2 270, 00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Рішення в повному обсязі складено 23.11.2021.

Суддя О.С. Комарова