Рішення № 101278800, 22.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.11.2021Справа № 910/12230/21

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

до Приватного акціонерного товариства «Українська Пожежно-Страхова Компанія»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 79 852 грн

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін: без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська Пожежно-Страхова Компанія» про стягнення 79 852 грн матеріальної шкоди в порядку регресу (суброгації) в межах фактичних затрат.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 відкрито провадження у справі № 910/12230/21, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та зобов`язано МТСБУ - Моторне (транспортне) страхове бюро України надіслати на адресу Господарського суд міста Києва поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № АР/8913817 - для приєднання до матеріалів справи.

13.08.2021 на адресу суду від МТСБУ надійшла відповідь на запит, а саме - інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ за полісом № АР/8913817, згідно з яким франшиза становить 2 600 грн, а страхова сума за шкоду майну - 130 000 грн.

30.09.2021 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому повідомив суд про виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 34 275,49 грн та просив у решті позовних вимог відмовити, оскільки при розрахунку ПАТ «СК «Провідна» не було застосовано коефіцієнт фізичного зносу.

Поряд із тим, розглядаючи дану справу судом враховано, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211, зі змінами внесеними постановами КМУ, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на усій території України установлено карантин.

Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021.

З урахуванням епідемічної ситуації в регіоні з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2021 року на території України установлено карантин згідно з Постановами КМУ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1100 від 11.11.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021.

Водночас, керуючись ч. 2 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов`язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2020 ПАТ «СК «Провідна» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 06/6765406/1702/20, за умовами якого страхувальник взяв на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Ford Edge», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, 19.01.2021 відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу «Ford Edge», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , та транспортного засобу «BMW», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Відповідно до схеми місця ДТП та постанови Київського районного суду міста Полтави від 02.02.2021 по справі № 552/239/21, вищевказана дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху.

20.01.2021 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

15.02.2021 позивачем було складено страховий акт № 2300335638 та розрахунок суми страхового відшкодування.

Відповідно до рахунку від 02.02.2021 № С000000993, виставленого ФОП Шульга І.М. , вартість відновлювального ремонту складає 79 852 грн.

16.02.2021 позивач, на підставі наведених вище документів, здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 79 852 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 16.02.2021 № 006892 на суму 79 852 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «BMW», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , станом на 19.01.2021 була застрахована у відповідача згідно з полісом серії АР № 8913817.

Оскільки відповідач є страховиком за вказаним полісом, то позивач, у межах понесених ним фактичних витрат, набув право вимоги до ПАТ «УПСК».

Відповідно до витягу з централізованої бази даних МТСБУ, поліс серії АР № 8913817 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, передбачає франшизу в розмірі 2 600 грн та страхову суму (ліміт відповідальності) за шкоду, спричинену майну - 130 000 грн.

Слід зазначити, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 22.03.2021 №2300335638 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (суброгації) на суму 79 852 грн.

Вказана заява була залишена без відповіді та належного реагування; доказів протилежного суду не подано.

Разом з тим, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, вказуючи, що при розрахунку розміру вартості відновлювального ремонту не було застосовано коефіцієнт фізичного зносу.

Так, за розрахунком відповідача розмір вартості відновлювального ремонту складає 36 875,49 грн.

Оскільки, полісом серії АР № 8913817 передбачено франшизу у розмірі 2 600 грн, то розмір страхового відшкодування, який підлягає сплаті складає 34 275,49 грн.

Відповідач перерахував позивачу 34 275,49 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 26.08.2021 № 17744.

З огляду на викладене, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов таких обґрунтованих висновків.

Слід зазначити, що даний позов було подано 27.07.2021 (відмітка на конверті, в якому надійшла позовна заява), а відповідач перерахував грошові кошти у розмірі 34 275,49 грн 26.08.2021, що підтверджується платіжним дорученням від 26.08.2021 № 17744, тобто після порушення провадження у справі (ухвала суду від 02.08.2021).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки, відповідачем перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 34 275,49 грн після порушення провадження у справі, то є підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 34 275,49 грн.

Що ж до решти заявлених позовних вимог у розмірі 45 576,51 грн, то слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вже було вказано вище, 19.01.2021 відбулася ДТП, за участю транспортного засобу «Ford Edge», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , та транспортного засобу «BMW», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Вина водія автомобіля «BMW», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , у вказаній ДТП встановлена постановою Київського районного суду міста Полтави від 02.02.2021 по справі № 552/239/21.

Частиною 6 ст. 75 ГПК України визначено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За приписами ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Частиною 2 ст. 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічні положення містить ст. 993 ЦК України.

Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов`язку по виплаті страхового відшкодування перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.

На підтвердження наведеної правової позиції свідчить те, що ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України передбачає перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика. Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика в порядку ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» є суброгацією.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому.

Слід зазначити, що позивачем не було вираховано суму франшизи у розмірі 2 600 грн.

Отже, враховуючи суму франшизи за полісом №АР/8913817 у розмірі 2 600 грн, ліміт відповідальності за вказаним полісом - 130 000 грн, часткову оплату здійснену відповідачем у розмірі 34 275,49 грн, розмір страхового відшкодування, який має бути стягнуто складає 42 976,51 грн.

Що ж до тверджень відповідача про наявність підстав для застосування коефіцієнту фізичного зносу, то слід вказати таке.

Відповідачем при здійсненні розрахунку суми страхового відшкодування застосовано коефіцієнт фізичного зносу на підставі пунктів 7.36-7.41 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

18.08.2021 було складено аварійний сертифікат № 25-D/93/0 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, в якому вказано, що фізичний знос транспортного засобу «Ford Edge», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , складає 0,576 %.

Однак, відповідачем не надано пояснення чому було застосовано саме такий коефіцієнт фізичного зносу.

Разом з тим, для транспортного засобу «Ford Edge», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , строк експлуатації якого складав менше 5 років, значення Езє таким, що дорівнює нулю.

Слід зазначити, що до аварійного сертифікату були додані додаток огляду фото, які були розміщені в інтернеті та роздруківка із сайту BidFax.info.

Так, у додатку відсутня дата огляду, проте зазначено, що транспортний засіб «Ford Edge» має сліди відновлювального ремонту більше 3 деталей без конкретизації яких саме деталей.

Проте дана роздруківка не може бути прийнята судом як доказ, оскільки не підтверджує здійснення ремонтних робіт, зокрема, як зазначено в п.п. «б» п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, складових частин кузова, кабіни або рами автомобіля «Ford Edge», державний реєстраційний № НОМЕР_1 .

Також, слід зазначити, що із вказаної роздруківки неможливо встановити дату розміщення та здійснення такого фото. Цілком можливо, що такі фото були зроблені вже після ДТП і проведення відновлювального ремонту пошкоджень, які були наслідком саме ДТП яка відбулася 19.01.2021.

Отже, відповідачем не надано належних та допустимих доказів згідно із ст.ст. 76,77 ГПК України на підтвердження відновлення складових частин кузова, кабіни або рами автомобіля марки «Ford Edge», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , внаслідок його пошкоджень у попередніх ДТП, а тому відсутні підстави для застосування при проведені розрахунку відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,576 %.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з пунктом 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 231, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/12230/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до Приватного акціонерного товариства «Українська Пожежно-Страхова Компанія» в частині стягнення 34 275,49 грн страхового відшкодування.

2. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська Пожежно-Страхова Компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40; ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 25; ідентифікаційний код 23510137) страхове відшкодування в розмірі 42 976,51 грн і судовий збір у розмірі 2 140,50 грн.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати відповідний наказ.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 22.11.2021.

Суддя Ю.О. Підченко