Ухвала суду № 101278671, 22.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

22.11.2021Справа № 910/18921/21

Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши

заяву Дирдіна Олексія Георгійовича

про забезпечення позову до подання позовної заяви

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

Дирдін Олексій Георгійович - позивач;

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ МЕГА 19" - відповідач;

без повідомлення (виклику) учасників процесу

ВСТАНОВИВ:

Дирдін Олексій Георгійович звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просить суд заборонити державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим та посадовим особам вчинення будь-яких реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ МЕГА 19" (ідентифікаційний код 41121893), зокрема щодо зміни керівника та/або відомостей про керівника, зміни найменування (повного та/або скороченого), зміни фізичних осіб або зміни відомостей про фізичних осіб які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, зміни до установчих документів, до набрання рішенням суду законної сили.

Судом встановлено, що заява Дирдіна Олексія Георгійовича про забезпечення позову до пред'явлення позову відповідає вимогам статті 139 Господарського процесуального кодексу України, підстави для її повернення заявнику відсутні.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Положеннями пункту 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме:

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Так, з огляду на вищевикладені норми процесуального законодавства метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є, зокрема, уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Дослідивши матеріали заяви та документи надані заявником в обґрунтування заяви, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви, заявник зазначає, що має намір звернутися до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ МЕГА 19" про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "ХШ МЕГА 19", оформленого протоколом загальних зборів співвласників №19/06/2021 від 19.06.2021 та скасування змін до Статуту (внесених шляхом викладення Статуту в новій редакції, затвердженого протоколом №23/07 від 23.07.2021).

Згідно із матеріалів заяви, Дирдін Олексій Георгійович є власником приміщень загальною площею 2422,9 кв.м., розташованих у жилому комплексі "МЕГА СІТІ" за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.11.2021, доданих до матеріалів заяви про вжиття заходів забезпечення та є головою правління ОСББ "ХШ МЕГА 19", що підтверджується наявними у матеріалах справи Протоколом №08/10/20 засідання Правління ОСББ "ХШ МЕГА 19" від 08.10.2020 та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник зазначає, що під час скликання та проведення загальних зборів ОСББ "ХШ МЕГА 19", оформленого протоколом загальних зборів співвласників №19/06/2021 від 19.06.2021, було допущено ряд порушень законодавства та установчих документів відповідача, що підтверджують неправомірність прийнятого рішення, чим порушуються права та законні інтереси заявника, як співвласника будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19.

Зокрема, заявник посилається на таке: в порушення ч. 4 ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" заявник як співвласник не повідомлявся про скликання загальних зборів співвласників на 19.06.2021; протокол зборів №19/06/2021 від 19.06.2021 не містить відомостей про кількість присутніх співвласників, що унеможливлює встановлення кількості таких осіб та їх належної ідентифікації; заявник не брав участі в голосуванні з питань порядку денного, зазначеного в протоколі № 19/06/2021 від 19.06.2021; обрання голови правління не входить до повноважень загальних зборів співвласників, оскільки голова правління обирається на засіданні правління з числа його членів; питання обрання голови правління взагалі не включено до порядку денного зборів, вказаного у протоколі №19/06/2021 від 19.06.2021, що виключає прийняття будь-яких рішень щодо цього питання; Вишнівецький Андрій Олександрович не може бути головою правління та його членом, оскільки не є співвласником багатоквартирного будинку №19 на Харківському шосе у м. Києві; опитування співвласників відбулось із порушенням передбаченого у ч.10 ст.6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" строку проведення письмового опитування співвласників, які не брали участі у зборах.

На підставі рішення загальних зборів співвласників від 19.06.2021 були внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо: зміни керівника (голови правління) з Дирдіна Олексія Георгійовича на Вишнівецького Андрія Олександровича; зміни найменування ОСББ з "Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ МЕГА 19"" на "Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Торгово-офісний центр "МЕГА-СІТІ""; зміни Статуту ОСББ шляхом реєстрації статуту у новій редакції; виключення Буханковича Ю.В. з числа осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації.

Наразі існує спір щодо наявності або відсутності підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "ХШ МЕГА 19", оформленого протоколом загальних зборів співвласників №19/06/2021 від 19.06.2021.

Заявник зазначає, що у подальшому наказом Міністерства юстиції України № 4010/5 від 09.11.2021 скасовано реєстраційну дію вчинену щодо ОСББ "ХШ МЕГА 19" на підставі рішення загальних зборів співвласників від 19.06.2021.

Однак рішення загальних зборів ОСББ "ХШ МЕГА 19", оформлене протоколом №19/06/2021 від 19.06.2021, є чинним. Відтак, заявник зазначає, що відповідне рішення загальних зборів ОСББ "ХШ МЕГА 19" може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСББ "ХШ МЕГА 19".

Більш того, 15.10.2021 на адреси співвласників будинку №19 надіслано повідомлення про проведення 30.10.2021 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ "Торгово-офісний центр "МЕГА-СІТІ", підписане Вишнівецьким А.О. як Головою правління, до порядку денного яких включено питання, зокрема, обрання складу Правління, внесення змін до Статуту.

В підтвердження вчинення Вишнівецьким А.О. дій на проведення загальних зборів заявником до матеріалів заяви надано копії повідомлення про проведення 30.10.2021 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ "Торгово-офісний центр "МЕГА-СІТІ" та копію поштового конверту, яким направлено повідомлення.

За доводами заявника, за наявності чинного рішення загальних зборів співвласників від 19.06.2021, Вишнівецький А.О. ініціює проведення загальних зборів та є можливим проведення нових загальних зборів, внаслідок проведення яких будуть прийняті рішення, що можуть бути підставою для внесення нових записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Посилаючись на вище наведені обставини, заявник стверджує, що у разі проведення реєстраційних дій щодо внесення змін про ОСББ, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни голови та складу правління ОСББ та реєстрації нової редакції Статуту, рішення суду у разі задоволення позову не призведе до ефективного захисту та поновлення порушених прав, за захистом яких заявник має намір звернутися до суду.

У разі встановлення судом неправомірності рішення позачергових зборів ОСББ "ХШ МЕГА 19", реалізація повноважень новообраними членами правління, а також внесення змін до Статуту ОСББ "ХШ МЕГА 19" до набрання таким судовим рішенням законної сили буде порушувати права та законні інтереси заявника, як співвласника будинку, та може призвести до необхідності ініціювання нових судових спорів з метою оскарження дій та рішень новообраних членів правління ОСББ "ХШ МЕГА 19".

Надавши оцінку наведеним заявником обґрунтуванням, оцінивши надані заявником докази в підтвердження викладених у заяві обставин щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, з урахуванням обставин щодо ініціювання проведення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, суд вважає обґрунтованими посилання заявника, що вчинення будь-яких реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ МЕГА 19", знівелює мету звернення заявника з позовом, так як, унеможливить отримання останнім захисту своїх порушених прав та інтересів в обраний спосіб.

Обґрунтованими є також доводи заявника, що у разі не невжиття судом заходів забезпечення позову, прийняття загальними зборами нових рішень та проведення реєстраційних дій, зумовить обставини при яких, у разі задоволення даної позовної заяви, позивач буде змушений звертатися до суду із новими позовами щодо оскарження подальших рішень загальних зборів та про скасування вчинених на їх підставі реєстраційних дій щодо ОСББ.

У той же час, за змістом частини 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Дирдін Олексій Георгійович має намір звернутися до суду з позовними вимогами немайнового характеру, а тому судове рішення у разі задоволення такого позову не вимагатиме його примусового виконання. Відтак у цьому даному випадку не повинна досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а досліджується та оцінюється така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Аналогічний висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №904/2641/19.

Водночас за змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень ч.1 ст.4 ЦПК України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно-смисловому зв`язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Надавши оцінку наведеним заявником обґрунтуванням, оцінивши надані заявником докази в підтвердження викладених у заяві обставин щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника , за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Суд враховує, що одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 Господарського процесуального кодексу України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, за встановлених вище обставин, суд вважає обґрунтованими доводи заявника, що внаслідок прийняття рішень загальними зборами та вчинених на їх підставі реєстраційних дій щодо ОСББ у процесі вирішення спору між сторонами знівелює ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Дирдіна Олексія Георгійовича, за захистом яких останній має намір звернутися до суду.

Наведене підтверджує наявність обґрунтованих підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно з п.2 ч.1 ст.25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.

Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19.

Судом встановлено наявність зв'язку між заявленими до застосування заходами забезпечення позову, і предметом заявленого позову спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами.

При цьому вжиття заходів до забезпечення позову шляхом встановлення зазначених у заяві заборон не обмежить права та законні інтереси як суб`єктів спірних правовідносин, так і інших осіб, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не перешкоджають господарській діяльності відповідача, у той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін спірних правовідносин, унеможливить порушення інтересів інших осіб та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Разом з тим, суд зазначає, що оцінка наявності обґрунтованих підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "ХШ МЕГА 19", оформленого протоколом загальних зборів співвласників №19/06/2021 від 19.06.2021 може бути надана лише за результатами вирішення судом відповідного спору.

За змістом норм Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам відповідно до вимог ст.86 ГПК України, керуючись ст.136, 137 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом: заборони державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим та посадовим особам вчинення будь-яких реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ МЕГА 19" (ідентифікаційний код 41121893), зокрема щодо зміни керівника та/або відомостей про керівника, зміни найменування (повного та/або скороченого), зміни фізичних осіб або зміни відомостей про фізичних осіб які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, зміни до установчих документів, до набрання рішенням суду законної сили.

За таких обставин, суд задовольняє заяву Дирдіна Олексія Георгійовича про забезпечення позову.

Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 136, 137, 138, 140, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Дирдіна Олексія Георгійовича про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити.

2. З метою забезпечення позову у справі №910/18921/21:

Заборонити державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим та посадовим особам вчинення будь-яких реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ МЕГА 19" (02090, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 19, ідентифікаційний код 41121893), зокрема щодо зміни керівника та/або відомостей про керівника, зміни найменування (повного та/або скороченого), зміни фізичних осіб або зміни відомостей про фізичних осіб які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, зміни до установчих документів, до набрання рішенням суду законної сили.

Стягувач: Дирдін Олексій Георгійович (62301, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, пров. Семенівський, 19, РНОКПП 1806316795).

Боржник: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ МЕГА 19" (02090, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 19, ідентифікаційний код 41121893).

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень.

Строк пред'явлення вказаної ухвали до виконання - до 22.11.2024.

Ухвала набирає законної сили 22.11.2021 та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. О. Турчин