Рішення № 101278056, 23.11.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2021м. ДніпроСправа № 904/8054/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ САЛФИТ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 67 874,78 грн.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ САЛФИТ" заборгованість у розмірі 67 874,78 грн. за поставлений позивачем товар.

Розглянувши подані позовні матеріали, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (67 874,78 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу у строк до 28.10.2021 року: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу у строк до 18.10.2021 року: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду); заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію заперечень направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду).

В зазначений строк відповідач відзив на позов не надав, але був належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930017624182 (4901000461760), яке повернулось до суду 26.10.2021 з відміткою “вручено – 19.10.2021”.

Отже, відповідач був обізнаний про перебування у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області справи № 904/8054/21.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.

Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, а саме в частині повної оплати вартості поставленого позивачем товару.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Предметом доказування у даній справі є встановлення факту поставки та отримання товару, факту порушення відповідача своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ "ВКФ САЛФИТ" (далі Покупець/Відповідач) та ТОВ "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" (далі - Постачальник/Позивач) була досягнута домовленість про поставку позивачем товару відповідачу.

На виконання досягнутої домовленості, за період з 25 березня 2019 року по 10 квітня 2019 року були сформовані рахунки на оплату, у яких було вказано товар, що належить до поставки, його кількість ціна за одиницю та загальну вартість, а саме:

- № 2877020-СДн3 від 22.03.2019 на суму 155 077,52 грн.;

- № 2885010-СДн1 від 25.03.2019 на суму 117 058,51 грн.;

- № 1608020-СДн3 від 03.04.2019 на суму 149 208,78 грн.

Позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 421 344,81 грн., що підтверджується представленими копіями підписаних обома сторонами накладних:

- № 2877020 від 26.03.2019 на суму 155 077,52 грн.;

- № 2885010 від 25.03.2019 на суму 117 058,51 грн.;

- № 1608020 від 09.04.2019 на суму 149 208,78 грн.

Отримання товару відповідачем підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання.

За поставлений товар за вищевказаними видатковими накладними відповідач розрахувався частково в сумі 353 470,03 грн., що підтверджується залученими до матеріалів платіжними дорученнями, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 67 874,78 грн. (421 344,81 грн. - 353 470,03 грн.).

01.07.2021 на адресу відповідача була направлена вимога про оплату (вих. № 662 від 01.07.2021), якою позивач вимагав сплатити заборгованість протягом встановленого законодавством терміну.

Листом № 3007/01 від 30.07.2021 відповідач визнав заборгованість перед позивачем.

Станом на день подання позову заборгованість не погашена, що і стало причиною звернення з даним позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено матеріалами справи ТОВ "Інтерпайп Україна" було передано, а уповноваженою особою відповідача, згідно довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей отримано товар, позивачем було виставлено до сплати відповідачу рахунки на загальну суму 421 344,81 грн., за які відповідач розрахувався частково.

Положеннями ст. 208 Цивільного кодексу України, передбачено обов`язкову письмову форму для правочинів між юридичними особами. В свою чергу, відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

При цьому, у відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Проаналізувавши наведені положення чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що шляхом складання між сторонами по справі первинних документів: рахунку, накладної та довіреності на отримання цінностей, з дотриманням вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору поставки товару.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Водночас, 01.07.2021 позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою вих. № 662 від 01.07.2021 р. про сплату заборгованості у сумі 67 783,54 грн. у встановлений законодавством строк.

Листом № 3007/01 від 30.07.2021 р. відповідач визнав заборгованість перед позивачем.

За таких обставин, із врахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України сторок оплати за поставлений товар настав.

Таким чином, в порушення вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач повну оплату за отриманий товар не здійснило.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідачем неналежним чином виконувались зобов`язання щодо сплати вартості отриманого товару, внаслідок чого у нього станом на момент розгляду справи наявний борг перед позивачем в сумі 492605,2467 874,78 грн.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Доказів на підтвердження оплати вартості поставленого товару в сумі 67 874,78 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу не спростував.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 67 874,78 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 114, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ САЛФИТ" (49050, м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, буд. 8; код ЄДРПОУ 39518716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" (49005, м. Дніпро, вул. Пісаржевського, буд. 1-а; код ЄДРПОУ 33668606) заборгованість у розмірі 67 874,78 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 23.11.2021.

Суддя В.Г. Бєлік