Ухвала суду № 101276631, 22.11.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/18152/21

Провадження № 2/643/5940/21

УХВАЛА

22.11.2021 м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія

«Онлайн Фінанс»

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – заявник) звернулась до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В., вчиненого 19.05.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 24570.

Розглянувши позовну заяву, суд зазначає наступне.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Статтею 1 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В даному випадку, місцезнаходженням відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» є 02094, місто Київ, вул. Хоткевича Гната, будинок 12, офіс 177, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result).

Разом з тим, положеннями ч. 12 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Отже, у даному випадку, право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

Так, визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».

За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника–фізичної особи, за місцезнаходженням боржника–юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.

Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 29.10.2020 у справі № 263/14171/19.

У позовній заяві позивач вказує, що місцем його проживання є АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Індустріального району м. Харкова.

Водночас, відповідно до Довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова, позивач за вищевказаною адресою не зареєстрована.

У доданих до позовної заяви документах, а саме постанові про відкриття виконавчого провадження та постанові про арешт коштів боржника ВП № 65993129 зазначена адреса боржника – ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

Однак, відповідно до Довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова, позивач за вищевказаною адресою не зареєстрована.

Також судом було зроблено запит стосовно реєстрації ОСОБА_1 і відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться зареєстрованою на території міста Харкова.

Інших доказів на підтвердження того, що місцем виконання оспорюваного виконавчого напису в розумінні ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» є Московський район м. Харкова позивачем до позовної заяви додано не було.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23.10.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху і, окрім іншого, з метою належного визначення підсудності даного позову відповідно до ч. 12 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України зобов`язано позивача надати докази на підтвердження того, що місцем виконання оспорюваного виконавчого напису в розумінні ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» є Московський район м. Харкова.

На виконання вимог вищевказаної ухвали суду позивачем було надано заяву про усунення недоліків, у якій, позивач серед іншого, зазначив, що доказом на підтвердження того, що місцем виконання оспорюваного виконавчого напису в розумінні ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» є Московський район м. Харкова є відображення у постанові державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 65993129 від 06.07.2021 місця перебування боржника – АДРЕСА_2 .

Проте, суд зазначає, що саме по собі зазначення у постанові держаного виконавця відповідної адреси боржника не є належним доказом на підтвердження місця проживання чи перебування позивача саме за цією адресою.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Визначення термінів «місце перебування» та «місце проживання» міститься у ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Так, місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Реєстрація полягає у внесенні інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів визначений Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою КМУ від 02 березня 2016 року № 207.

У пункті 3 вказаних Правил зазначено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Отже, з метою належного визначення підсудності суд встановлює місце проживання чи місце перебування фізичної особи саме на підставі вищевказаних відомостей, наданих компетентними органами, а не на підставі відомостей, які внесені державним виконавцем у постанови про відкриття виконавчого провадження та ін.

До того ж, як вбачається з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, 04.10.2021 року, тобто ще до моменту звернення до суду позивача з даним позовом, державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було винесено постанову ВП № 65993129 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Таким чином, судом встановлено, що подана ОСОБА_1 позовна заява не підсудна Московському районному суду м. Харкова.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Однак з урахуванням того, що звертаючись до суду з даним позовом позивач обрав саме правила альтернативної підсудності, то для належного визначення суду, якому підсудна дана справа в силу приписів ч. 12 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України, суд має встановити місце проживання чи перебування позивача відповідно до ст. 29 ЦК України та ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», оскільки місцем виконання виконавчого напису нотаріуса слід вважати в першу чергу (за відсутності інших відомостей) місце проживання боржника, що зареєстроване у встановленому законом порядку.

При цьому, суд зазначає, що до заяви про усунення недоліків представником позивача було надано копію нотаріально посвідченої довіреності від 13.10.2021 року, з якої вбачається, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою АДРЕСА_3 .

У зв`язку з цим, з метою визначення місця проживання позивача для належного визначення підсудності даного спору судом було зроблено запит до Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області про зареєстроване місце проживання позивача.

15.11.2021 року на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшла відповідь з Височанської селищної ради, відповідно до змісту якої за обліками картотеки Височанської селищної ради та Реєстру територіальних громад інформація щодо ОСОБА_1 відсутня.

За таких обставин, оскільки незважаючи на вжиті судом заходи встановити місце проживання чи перебування позивача як боржника за оспорюваним виконавчим написом відповідно до положень статті 29 ЦК України та ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» не виявилось можливим, а позивач у свою чергу таких відомостей суду не надав, як і не надав інших доказів на підтвердження місця виконання виконавчого напису в розумінні ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» на території Московського району м. Харкова, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не підсудна Московському районному суду м. Харкова за правилами альтернативної підсудності, визначеної ч. 12 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України.

При цьому, 22.11.2021 року представник позивача подав до суду заяву, в якій просить негайно припинити порушення процесуальних норм, пов`язаних з розглядом поданої ним позовної заяви та повідомити позивачу причини порушення судом процесуальних строків для прийняття рішення про відкриття провадження у справі.

З приводу поданої заяви, суд зазначає наступне.

Так, позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду 19.10.2021 року.

Згідно з ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

23.10.2021 року, тобто у визначений ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України строк, судом було постановлено ухвалу про залишення позову ОСОБА_1 без руху.

04.11.2021 року на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Однак, внаслідок неподання позивачем належних доказів на підтвердження того, що місцем виконання оспорюваного виконавчого напису в розумінні ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» є Московський район м. Харкова, в т.ч. доказів на підтвердження того, що місцем проживання чи перебування позивача є Московський район м. Харкова, суд, встановивши що дана позовна заява не підсудна Московському районному суду м. Харкова був позбавлений можливості вирішити питання про передачу позовної заяви за підсудністю згідно з ч. 12 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням того, що відомості про місце проживання чи перебування позивача відповідно до положень статті 29 ЦК України та ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» відсутні.

Разом з тим, з доданої представником позивача до заяви про усунення недоліків копії нотаріально посвідченої довіреності від 13.10.2021 року вбачається, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою АДРЕСА_3 .

Згідно з ч. 8 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» № 888-VI від 10.12.2015 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад були передані такі делеговані повноваження як формування та ведення реєстру територіальної громади відповідно до закону, і до 4 квітня 2016 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб, повинен передати відповідним виконавчим органам сільських, селищних, міських рад картотеки з питань реєстрації фізичних осіб, наявні в його територіальних органах, судом було направлено запит до Покотилівської селищної ради Харківської області з метою встановлення відомостей про зареєстроване місце проживання чи перебування позивача.

15.11.2021 року на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшла відповідь на вищевказаний запит суду з Височанської селищної ради, оскільки відповідно до Розпорядження КМУ про визначення адміністративних центрів та затвердження території територіальних громад Харківської області № 725-р від 12 червня 2020 року та абзацу 1 п. 7-1 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено адміністративні центри та затверджено території громад Харківської області і утворено Височанську селищну раду Харківського району Харківської області як юридичну особу публічного права з визначеним адміністративним центром в смт. Високий шляхом приєднання до Височанської селищної ради населеного пункту Покотилівської селищної ради у складі смт. Покотилівка.

Так, з наданої відповіді вбачається, що за обліками картотеки Височанської селищної ради та Реєстру територіальних громад інформація щодо ОСОБА_1 відсутня.

Оскільки відповідь на запит суду надійшла 15.11.2021 року, то останнім днем п`ятиденного строку для вирішення судом питання про направлення позовної заяви за підсудністю є 22.11.2021 року.

За таких обставин, жодних процесуальних строків судом порушено не було, внаслідок чого доводи представника позивача, викладені у заяві від 22.11.2021 суд вважає безпідставними.

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки незважаючи на вжиті судом заходи встановити місце проживання чи перебування позивача як боржника за оспорюваним виконавчим написом відповідно до положень статті 29 ЦК України та ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» не виявилось можливим, а позивач у свою чергу таких відомостей суду не надав, суд позбавлений можливості передати дану справу за підсудністю до іншого суду за правилами альтернативної підсудності згідно з ч. 12 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України, внаслідок чого дійшов висновку про необхідність передачі позовної заяви ОСОБА_1 за правилами загальної підсудності до Дніпровського районного суду м. Києва за місцезнаходженням відповідача відповідно до ч. 2 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з частиною 3 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Керуючись статтями 27, 28, 31, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню передати за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва.

Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Суддя Н.В. Новіченко