Ухвала суду № 101276563, 15.11.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/7612/21

2-а/642/80/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєв В.Г., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов*язання вчинити певні дії, -

установив:

11.11.2021 до Ленінського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов*язання вчинити певні дії.

Дослідивши адміністративний позов, вважаю, що він не підсудний Ленінському районному суду м. Харкова з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, але за умови, що ця справа відноситься до юрисдикції цього суду, віднесеної процесуальним законом.

Підсудність - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між адміністративними судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції.

Відповідно до ч.1 ст.20 вищезазначеного Кодексу встановлений вичерпний перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим адміністративним судам, а саме: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (п.1); адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму (п.2); адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України (п.3); адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судіву справах,визначених пунктами1-3частини першоїцієї статті (п.4); адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» (п.5).

Згідно з частиною 2 ст.20 цього Кодексу окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Оскільки предметом спору у даній справі є відповідне рішення суб*єкта владних повноважень щодо відмови у наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видачі посвідчення «Члена сім*ї загиблого», предметна підсудність даної справи визначається частиною другою статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої така справа підсудна окружному адміністративному суду

Європейський суд з прав людини від 20.07.2006 р. по справі «Сокуренко і Стригун проти України», зазначив, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а в рішенні Комісії Ради Європи від 12.10.1978 р. у справі «Zand v. Austria» визначено, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів».

При цьому, розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року у справі № 855/364/19.

Статтею 20 КАС України в новій редакції змінено питання розмежування предметної юрисдикції адміністративних справ.

Відповідно до п.10 Перехідних положень КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції КАС України, вказана справа відноситься до предметної юрисдикції окружного адміністративного суду.

Слід зазначити, що КАС України в новій редакції більше не визначає предметну, інстанцію та територіальну підсудність, натомість визначає «предметну, інстанційну юрисдикції» та «територіальну юрисдикцію (підсудність)».

Таким чином законодавець усунув термінологічну неточність, яка мала місце в попередній редакції кодексу, оскільки термін «підсудність» розмежовує компетенцію рівних між собою адміністративних судів. Такий термін є неточним при розмежуванні повноважень адміністративних судів різних інстанцій, або адміністративних судів, які розглядають предметно інші публічні спори.

Пунктом 2 ч.1 ст. 29 КАС України визначено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.318 ч.1 КАС України).

Виходячи з наведеного вище, беручи до уваги, що інститут предметної юрисдикції розмежовує компетенцію адміністративних судів, враховуючи предметну юрисдикцію, суд дійшов висновку, що матеріали адміністративного позову (оскільки провадження у справі ще не відкрито) слід передати на розгляд за підсудністю до належного суду – Харківського Окружного адміністративного суду, до підсудності якого належить вищевказаний позов.

Керуючись ст.ст. 20,29,30,171 КАС України, суддя, -

постановив:

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов*язання вчинити певні дії - передати до Харківського окружного адміністративного суду.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у встановленому порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.Г. Пашнєв