Рішення № 101276421, 23.11.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 520/11781/21

Номер провадження 2-а/623/48/2021

РІШЕННЯ

іменем України

23 листопада 2021 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі головуючого судді Одарюка М.П.,

за участю секретаря Костенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов Виконавчого комітету Ізюмської міської ради до Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранової Я. про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Виконавчий комітет Ізюмської міської ради, звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом до Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранової Я., у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради виконавчого збору у сумі 24000,00 грн, винесену у виконавчому провадженні № 65381828.

В обґрунтування позову посилається на те, що 18 травня на адресу Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 13 травня 2021 року про зобов`язання Виконавчий комітет Ізюмської міської ради нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до постанови Кабінету міністрів від 02.02.1995 року № 100 « Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» за період з 06.09.2016 року по 11.11.2020 року з урахуванням надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, надбавки за роботу з таємними документами. Вказаною постановою Виконавчому комітету Ізюмської міської ради надано 10 робочих днів для виконання рішення суду. Отже Виконавчий комітет має право на добровільне виконання рішення суду. Враховуючи викладене, на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет Ізюмської міської ради був об`єктивно позбавлений можливості на добровільне виконання судового рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) Баранова Яна проти позову Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м, Харків) заперечує в повному обсязі, з наступних, підстав.

На виконанні у відділі перебувало виконавче провадження номер за АСВП: 65381828 з примусового виконання виконавчого листа Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18.03.2021 року по справі № 623/2964/16-а, яким зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 02.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" за період з 06,09.2016 по 11.11.2020 з урахуванням надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, надбавки за роботу з таємними документами.

13.05.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (копії зазначених постанов направлені на адрес сторін виконавчого провадження), постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

07.06.2021 до відділу надійшов лист Виконавчого комітету Ізюмської міської ради від

26.0572021 за вих. № 1700, яким було повідомлено «Розглянувши постанову про відкриття

виконавчою провадження № 65381828 від 13.05.2021 року просимо Вас ознайомитися та погодити розрахунок який складено відповідно до розпорядження Ізюмського міського голови від 24.05.2021 року № 039-аг розрахунок середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільнені за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі № 623/2864/16- а від 10.10.2018 року та Другого апеляційного адміністративного суду м. Харкова по № 623/2864/16-а від 11.11.2020 року. Вважаємо цей розрахунок ініціативою для укладання мирової угоди відповідно до процесуального законодавства. Додатки: Розрахунок середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільнені за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2864 16-а від 10.10.2018 року та Другого апеляційного адміністративного суду м. Харкова по № 623/2864/16-а від 11.11.2020 року».

06.07.2021 до відділу надійшов лист Виконавчого комітету Ізюмської міської ради від

02.07.2021за вих. № 224, яким було повідомлено - «З врахуванням постанови про відкриття виконавчого провадження №665381828 від 13 травня 2021 року та доводів викладених в Вашому листі від 14 червня 2021 року направляємо Вам повий (уточнений) розрахунок середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі N5623/2864/ 16-а від 10.10.2018 року та Другого апеляційного адміністративного суду по справі №623/2864/16-а від 11.11.2020 року. Додатково зазначаємо, що робочі дні з 06.09.2016 року по 11.11.2020 року визначені у відповідності до от. 53, 67, 73 КЗпП України та розпоряджень Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів» за відповідні роки. В розрахунок середньоденного заробітку, затри фактично відпрацьовані дні вересня 2015 року, врахована надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за розрахунками позивача. Крім того повідомляємо, що повністю відмовляємось від нашої пропозиції укладення мирової угоди, викладеної в листі №1700 від 26 травня 2021 року та зазначаємо, що розрахунок надаємо виключно для виконання судових рішень. Додатки: Розрахунок середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільнені за рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2864/16- а від 10.10.2018 року та Другого апеляційного адміністративного суду м. Харкова по № 623/2864/16-а від 11.11.2020 року».

13.07.2021 на адресу Боржника направлено вимогу в порядку статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: повідомити протягом 3 робочих днів про виконання зазначеного рішення суду, коли була виплачена заборгованість по зазначеному виконавчому документу(надати відповідні копії документів)».

26.07.2021 до відділу надійшов лист Виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 21.07.2021 за вих, № 2570, яким було повідомлено - «На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження та вимоги виконавця № 65181828 663/В-4 від ІЗ липня 2021 року про надання інформації щодо виконання рішення суду по справі № 623/2864/16-а. надаємо платіжне доручення № 305 від 19 липня 2021 року, платіжне доручення № 306 від 19, липня 2021 року, платіжне доручення № 307 від 19 липня 2021 року, як підтвердження фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. На підставі вищевикладеного просимо винести постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до ст. 39 п, 9 Закону України «Про виконавче провадження» та надіслати її на адресу Виконавчого комітету Ізюмської міської ради».

В результаті вжитих заходів з боржника було стягнуто витрати виконавчого провадження в розмірі 221,06 гри. та перераховано відповідно до платіжного доручення № 2450 від 05.08.2021 та виконавчий збір у розмірі 24000.00 гри. та перераховано відповідно до платіжного доручення 2449 від 05.08.2021.

09.08.2021державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 65381828 на підставі п. 9, ч..1, ст. 39 Закону України «Про виконавче

провадження».

У відповідності до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний., виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Тобто, несплата виконавчого збору порушує інтереси держави в частині не стягнення виконавчого збору у розмірі 24 000,00 гри. в дохід держави.

Відповідно до от. 26 Закону України «Про виконавче провадження» початок примусового виконання рішення починається на підставі заяви стягувача і пов`язаний із відкриттям виконавчого провадження.

Такого ж висновку дійшов Верховним Суд, надаючи тлумачення статтям 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження" у своїй постанові від 19.04.2018 справа № 825/739/17.

Принцип «res judicata» (принцип обов`язковості судового рішення) покладає на боржника обов`язок виконання судового рішення, яке набрало законної сили, не очікуючи відповідних дій державного виконавця.

В силу зазначеного правового принципу саме боржник повинен проявити достатню розумність і обачність для того, щоб уникнути негативних наслідків, пов`язаних із не виконанням судового piшення. Відповідач просить суд розглядати справу за його відсутності та відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце були повідомленні належним чином відповідно до положень ст. 268 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

На виконанні у відділі перебувало виконавче провадження номер за АСВП: 65381828 з примусового виконання виконавчого листа Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18.03.2021 року по справі № 623/2964/16-а, яким зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 02.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" за період з 06,09.2016 по 11.11.2020 з урахуванням надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, надбавки за роботу з таємними документами.

13.05.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (копії зазначених постанов направлені на адрес сторін виконавчого провадження), постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням державного виконавця про стягнення виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн у ВП №65381828, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, з наведеної норми випливає, що розглядаючи справи про законність та обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень суди повинні перевірити їх на відповідність критеріям, наведених у ч. 2 ст. 2 КАС України, незалежно від наведених підстав позову.

Перевіряючи оскаржувані постанови на відповідність вимогам вище зазначеної статті КАС України суд зазначає наступне.

На момент прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 13.05.2021 № 64700643 діяв Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII), тому саме його положення слід застосовувати до спірних правовідносин, але в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 27 Закону №1404-VIIIвиконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Частиною 3 ст. 40 Закону №1404-VIII визначено, що в разі припинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня припинення виконавчого провадження (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи те, що примусове виконання судового рішення розпочинається безпосередньо з моменту відкриття виконавчого провадження, тому добровільний термін виконання рішення не надається, зважаючи на відсутність інших встановлених законом підстав, які б перешкоджали стягненню виконавчого збору, державним виконавцем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та вживаються заходи щодо її примусового виконання.

Судовим розглядом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №65381828 винесена 13.05.2021. Того ж дня, 13.05.2021, державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору, як це передбачено частиною 4 статті 27 Закону №1404-VІІІ, у розмірі, визначеному законом.

Згідно матеріалів справи, 26.07.2021 року до відділу надійшов лист Виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 21.07.2021 за вих, № 2570, яким було повідомлено - «На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження та вимоги виконавця № 65181828 663/В-4 від ІЗ липня 2021 року про надання інформації щодо виконання рішення суду по справі № 623/2864/16-а. надаємо платіжне доручення № 305 від 19 липня 2021 року, платіжне доручення № 306 від 19, липня 2021 року, платіжне доручення № 307 від 19 липня 2021 року, як підтвердження фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Виконавчий комітет просив винести постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до ст. 39 п, 9 Закону України «Про виконавче провадження» та надіслати її на адресу Виконавчого комітету Ізюмської міської ради».

В результаті вжитих заходів з боржника було стягнуто витрати виконавчого провадження в розмірі 221,06 гри. та перераховано відповідно до платіжного доручення № 2450 від 05.08.2021 та виконавчий збір у розмірі 24000.00 гри. та перераховано відповідно до платіжного доручення 2449 від 05.08.2021.

09.08.2022державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 65381828 на підставі п. 9, ч..1, ст. 39 Закону України «Про виконавче

провадження».

Враховуючи, що добровільного виконання рішення не відбулося, державним виконавцем правомірно розпочато примусове виконання виконавчого документа та одночасно стягнуто виконавчий збір.

За такого правового регулювання та обставин справи суд приходить до висновку, що старший державний виконавець під час винесення оскаржуваної постанови діяла на підставі та в межах своїх повноважень, тому вимога позивача про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору є безпідставною, отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 28.04.2020 року у справі №480/3452/19.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін, зокрема обставини виконання позивачем рішення суду у справі №623/2002/16-а, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 04058806, 64309 Харківська область, м. Ізюм, пл. Центральна,1) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (вул. Студентська, буд.5/4, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 43315445) про скасування постанови - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк