Рішення № 101276181, 25.10.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/671/20

Провадження № 2-а/638/30/21

РІШЕННЯ

Іменем України

25 жовтня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря Олейник О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у залі суду м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №1 батальйону 2 УПП в Харківській області лейтенанта поліції Кліща Сергія Володимировича про визнання дій протиправними та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Поліцейського роти №1 батальйону 2 УПП в Харківській області лейтенанта поліції Кліща Сергія Володимировича про визнання дій протиправними та скасування постанови, в обґрунтування якого вказав, що 10 січня 2020 року поліцейським роти 1 батальйону 2 УПП в Харківській області інспектором лейтенантом поліції Кліщем Сергієм Володимировичем було винесено постанову серії ЕАК №1960490 про притягнення його до адміністративної, відповідальності за ч.2 ст. 122 КупАП та накладено стягнення у розмірі 425 грн.

З постановою, винесеною 12.01.2020 року серії ЕАК №1960490, позивач не згоден, вважає, що відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки він не мав наміру порушувати Правила дорожнього руху, але обставини склалися так, що він не міг зупинити транспортний засіб перед СТОП-ЛІНІЄЮ, не вдаючись до екстреного гальмування, тому, впевнившись в безпеці дорожнього руху та в тому, що своїми діями не вимушу інших учасників дорожнього вдатися до різкого гальмування або зміни напрямку руху, здійснив рух через перехрестя. При цьому світлофор перейшов в режим жовтого світла в той момент, коли передня частина автомобіля проїхала СТОП-ЛІНІЮ.

Позивач зазначає, що у цій ситуації я керувався п. 8.11 ПДР України, про що повідомив інспектору, однак той повідомив, що такі пункти Правил дорожнього руху до цієї ситуації не відносяться. Позивач вважає, що в його діях не має вини ні в формі умислу, ні в формі необережності, та вони не утворюють складу адміністративного правопорушення. Його дії не порушували прав інших осіб, не перешкоджали руху інших транспортних засобів, не створювали аварійної обстановки та не призвели до заподіяння шкоди.

За таких обставин постанова від 12.01.2020 року, на думку позивача, винесена з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: установленого порядку накладення адміністративних стягнень, при неповному, не об`єктивному і не всебічному розгляді матеріалів справи, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій з мого боку, та які мають значення для прийняття рішення про притягнення мене до адміністративної відповідальності.

Таким чином, дії поліцейського роти 1 батальйону 2 УПП .в Харківській області ДПП інспектора лейтенанта поліції Кліща Сергія Володимировича щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності є протиправними, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а відтак винесена постанова 10 січня 2020 року серії ЕАК №1960490 про притягнення мене, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності є незаконною і необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

ОСОБА_1 просив суд визнати дії поліцейського роти 1 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП інспектора лейтенанта поліції Кліща Сергія Володимировича щодо винесення постанови серії ЕАК №1960490 від 10.01.2020 року - неправомірними, та скасувати постанову поліцейського роти 1 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП інспектора лейтенанта поліції Кліща Сергія Володимировича серії ЕАК №1960490 про притягнення мене, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином і в установленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою поліцейського роти 1 батальйону 2 УПП в Харківській області інспектором лейтенантом поліції Кліща Сергія Володимировича від 10 січня 2020 року серії ЕАК №1960490 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КупАП та накладено стягнення у розмірі 425 грн.

Відповідно до змісту постанови фактично підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності було те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом TOYOTA COROLLA, номерний знак НОМЕР_1 , 12.01.2020 року о 20 год 23 хв. у м. Харкові по просп. Людвіга Свободи, 30, проїхав перехрестя на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3. Правил дорожнього руху України.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту третього частини першої статті КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Звертаючись із позовною заявою позивач не погоджується з обставинами, викладеними в оскаржуваній постанові серії ЕАК № 1960490 від 10.01.2020, вважає що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а саме суб`єктивна сторона.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А саме, відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях, а відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ст. З Закону).

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів (підп. «ґ» п. 8.7.3. ПДР України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до стаття 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1960490 від 10.01.2020 року, вбачається, що водій проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3. ПДР України.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження викладених у постанові обставин.

Відповідачем не надано доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача за вказане вище правопорушення.

Отже, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання постанови про адміністративне правопорушення суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та задоволення позову в цій частині вимог.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 425 грн, підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.

Водночас вимоги про визнання дій відповідача протиправними задоволенню не підлягають, оскільки перелік прийнятих за результатами розгляду справи приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевим загальним судом як адміністративний є вичерпним (ст. 286 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач на час подання позову був звільнений від сплати судового збору, у зв`язку з чим суму судового збору, яка підлягала сплаті за подання цього позову у розмірі 420,40 грн стягується судом з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти №1 батальйону 2 УПП в Харківській області лейтенанта поліції Кліща Сергія Володимировича про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 1960490 від 10.01.2020, винесену поліцейським роти №1 батальйону 2 УПП в Харківській області лейтенантом поліції Кліщем Сергієм Володимировичем, якою притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень - скасувати.

Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-А, ЄДРПОУ 40108646) на користь держави судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Шишкін