Ухвала суду № 101275505, 19.11.2021, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1611/21

Провадження №1-в/190/236/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року м.П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

прокурора Хваль А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки справу за клопотанням засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України,

в с т а н о в и в:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить звільнити його умовно-достроково від відбування покарання, призначеного вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2018 року.

Засуджений ОСОБА_1 в судове засідання не явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі.

Прокурор Хваль А.В. в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, пославшись на те, що засуджений на шлях виправлення не став, своє виправлення не довів, а тому у задоволенні клопотання просив відмовити.

ДУ «ПВК 122» в судове засідання свого представника не направили, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, подали клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Вислухавши думку прокурора, який вважає, що відсутні підстави для умовно-дострокового звільнення засудженого, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд встановив наступне.

Вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2018 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.02.2015 року і остаточно призначено покарання 4 роки 1 місяць позбавлення волі.

Згідно характеристики засуджений ОСОБА_1 за час відбування покарання характеризується задовільно, намагається дотримуватись норм, які визначають порядок відбування покарання та розпорядок дня установи. Не працевлаштований, залучається до робіт з благоустрою території установи, до роботи ставиться посередньо. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом.

Згідно довідки про заохочення та стягнення від 11.11.2021 року засуджений ОСОБА_1 має два заохочення та одне стягнення, яке погашене в установленому законом порядку.

Відповідно до витягу з протоколу № 5 від 04.03.2021 року ОСОБА_1 відмовлено в поданні матеріалів до суду на умовно-дострокове звільнення, як такому, що не довів своє виправлення.

Згідно зі ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за умови, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та після фактичного відбуття ним призначеної судом частини строку покарання, яка визначена у ч. 3 ст. 81 КК України.

За змістом закону, становлення особи на шлях виправлення - це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і ставленні до праці, які свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватися й в умовах відбування менш суворого покарання. Становлення особи на шлях виправлення характеризується зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці.

Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, оскільки має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині.

Доцільність умовно-дострокового звільнення визначається тим, що засуджений за певний час перебування у місцях позбавлення або обмеження волі виправився, змінив поведінку, з огляду на що відсутня необхідність повного відбування призначеного судом строку покарання.

Враховуючи викладене, дані про особу засудженого, його ставлення до вчиненого злочину, суд, приходить до висновку про нестабільну поведінку засудженого ОСОБА_1 під час відбуття всього періоду покарання, і хоча існують в його поведінці і позитивні зміни, однак це в повній мірі не дає підстави вважати, що він своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. Засуджений хоч і має два заохочення, однак також за період відбування покарання в установі один раз піддавався стягненню.

При цьому засуджений неодноразово судимий, звільнявся умовно-достроково, а саме 17.07.2017 року на підставі ухвали Синельніковського міськрайонного суду Дніпропетровської області на невідбутий термін 8 місяців 6 днів, проте, відповідних висновків для себе не зробив і продовжував після застосування до нього положень ст. ст. 81 КК України свою злочинну діяльність, що свідчить про те, що засуджений усвідомлено не бажає ставати на шлях виправлення і чергове умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання буде суперечити досягненню мети покарання, передбаченої положеннями ст. 50 КК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що поведінка засудженого під час відбування покарання є зразковою та свідчить про його повне виправлення, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 81 КК України, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотанням засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області на протязі семи днів з дня її проголошення.

Ухвала, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса