Вирок № 101274064, 15.11.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7721/20

Провадження №1-кп/461/204/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2021 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Гель І.В.,

за участю:

прокурора Никеруй З.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Величка О.Б.,

представника потерпілого Сотника О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження кримінальне провадження №12019140050005292 від 27.11.2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Самбір, Львівської області, одруженого, дітей не має, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 30.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, до покарання у виді штрафу на суму 850 грн. (змінено на 50 годин громадських робіт)

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України -

в с т а н о в и в:

27.11.2019 року, в період часу з 20 год. 00 хв. по 21 год. 00 хв., ОСОБА_1 , маючи умисел на викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом віджиму замка, проник у магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який належить ОСОБА_2 , що знаходиться на третьому поверсі ТЦ «FamEst7 Development» по вул. Шпитальна, 11 ум.Львові, звідки таємно викрав наступні речі, а саме: 13 мобільних телефонів марки «Apple», моделі: «iPhone 6S» ІМЕІ: НОМЕР_1 вартістю 4100 грн., «iPhone 6S» IMELНОМЕР_27 вартістю 4100 грн., «iPhone 6S» ІМЕІ: НОМЕР_2 вартістю 4100 грн., «iPhone 7» ІМЕІ: НОМЕР_3 вартістю 5500 грн., «iPhone 7+» ІМЕІ: НОМЕР_4 вартістю 9150 грн., «iPhone 7+» ІМЕІ: НОМЕР_5 вартістю 9600 грн., «iPhone 7+» ІМЕІ: НОМЕР_6 вартістю 9600 грн., «iPhone 7+» ІМЕІ: НОМЕР_7 вартістю 9600 грн., «iPhone 7+» IMELНОМЕР_28 вартістю 9600 грн., «iPhone 8» ІМЕІ:3? НОМЕР_8 вартістю 8700 грн., «iPhone 8» ІМЕІ: НОМЕР_9 вартістю 8700 грн., «iPhone 8+» ІМЕІ: НОМЕР_10 вартістю 11750 грн., «iPhone 8+» ІМЕІ: НОМЕР_11 вартістю 11750 грн., один мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S8 Plus» IMEI: НОМЕР_12 вартістю 7200 грн. та 12 мобільних телефонів марки: «Google Pixel XL» ІМЕІ: НОМЕР_13 вартістю 3900 грн., Google Pixel XL» ІМЕІ: НОМЕР_14 вартістю 3900 грн.; Google Pixel XL» ІМЕІ: НОМЕР_15 вартістю 3750 грн.; Google Pixel XL» ІМЕІ: НОМЕР_16 вартістю 3800 грн.; Google Pixel XL» IMELНОМЕР_29 вартістю 3850 грн.; Google Pixel XL» ІМЕІ: НОМЕР_17 вартістю 4300 грн.; Google Pixel XL» ІМЕІ: НОМЕР_18 вартістю 4400 грн.; Google Pixel XL» ІМЕІ: НОМЕР_19 вартістю 4350 грн.; Google Pixel 2» ІМЕІ: НОМЕР_20 вартістю 4800 грн.; Google Pixel 2XL» ІМЕІ: ІМЕІ: НОМЕР_21 вартістю 7500 грн.; Google Pixel 2XL» ІМЕІ: НОМЕР_22 вартістю 7500 грн.; Google Pixel 2XL» ІМЕІ: НОМЕР_23 вартістю 7500 грн.; Google Pixel 3XL» ІМЕІ: НОМЕР_24 вартістю 13500 грн., чим завдав потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 186 500 гривень.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у інше приміщення, чим завдано значної шкоди потерпілому, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.

Окрім того, 16.09.2020 року, близько 16 год. 09 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні магазину «Рукавичка» ТзОВ TBK «Львівхолод», що знаходиться за адресою: м.Львів, пл.Соборна, 3, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрав із вітрини вищевказаного магазину одну пляшку лікеру марки «Старий Таллін» 45 % 0,5 л, вартістю 258 гривень 74 копійки, чим завдав ТзОВ TBK «Львівхолод» матеріальної шкоди на вказану суму.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав частково та пояснив, що дійсно 16.09.2020 року, перебував в приміщенні магазину «Рукавичка» ТзОВ TBK «Львівхолод», що знаходиться за адресою: м.Львів, пл.Соборна, 3, та викрав із вітрини магазину одну пляшку лікеру марки «Старий Таллін». У вчиненому щиро розкаюється. Однак, заперечив факт вчинення ним крадіжки 25 мобільних телефонів.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.185 КК України, винуватість ОСОБА_1 у визначеному судом у цьому вироку обсязі повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів. Зокрема:

-протоколом огляду місця від 28.11.2019 року, згідно якого працівниками поліції було оглянуто магазин «BuyBest Electronics», який належить ОСОБА_2 , що знаходиться на третьому поверсі ТЦ «FamEst7 Development» по вул. Шпитальна, 11 у м.Львові, та встановлено відсутність мобільних телефонів на підставках для мобільних телефонів;

-актом інвентаризації станом на 28.11.2019 року, проведеним Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 ;

-інформацією, наданою директором ПТ «ЕВ.РО. Ломбард «ЕВ.РО. Фінанси ЛТД і КОПМАНІЯ» ОСОБА_3 від 16.09.2020 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 16.12.2019 року заклав в ломбард мобільний телефон Apple iPhone 6S IMEI НОМЕР_1 та Apple iPhone 8 Plus IMEI НОМЕР_10 ;

-заявою ОСОБА_1 , згідно якої обвинувачений добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки Apple iPhone IMEI НОМЕР_25 та мобільний телефон марки Google Pixel ІМЕІ НОМЕР_16 . У вказаній заяві ОСОБА_1 зазначив, що вказані телефони він викрав у магазині «Buy Best Electronics»;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 16.09.2020 року, в ході якого ОСОБА_1 повідомив, що 27.11.2020 року, близько 20:00 год., прогулювався центральною частиною м.Львова, де вирішив зайти до ТЦ «Famеst Development», що по вул. Шпитальній, 11 у м. Львові. Перебуваючи у вказаному ТЦ побачив магазин «BYU BEST», де у нього виник умисел на вчинення крадіжки. В той момент магазин був зачинений та нікого із відвідувачів не було. Тоді він вийняв викрутку, за допомогою якої відчинив двері, ввійшов у середину приміщення магазину, де із вітрини викрав мобільні телефони марок «Айфон», «Самсунг» та «Гугл піксель», які поскладав у сумку та направився до виходу. В подальшому викрадені телефони здав у ломбард;

-показаннями допитаного у судовому засіданні представника потерпілого Сотника О.І .

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у інше приміщення, чим завдано значної шкоди потерпілому, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.185 КК України.

Невизнання своєї вини обвинуваченим, суд розцінює як намагання ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Окрім того, в судових дебатах, обвинувачений ОСОБА_1 просив суд повернутися до з`ясування обставин справи і перевірки їх доказами, змінив свої покази, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, просив не позбавляти його волі. Цивільний позов визнав частково, просив відмовити у задоволенні стягнення з нього моральної шкоди.

Таким чином, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена повністю належними, достовірними та достатніми доказами у їх сукупності.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами покарання» при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержуватися вимоги ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно п.3 вищевказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суди повинні виходити з класифікації кримінальних правопорушень (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

У відповідності до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України є нетяжким злочином, а кримінальне правопорушення, скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України є тяжким злочином.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини, при яких їх вчинено та особу обвинуваченого. Зокрема те, що ОСОБА_1 свою вину визнав, не працює, має середню освіту, неодружений, дітей не має, раніше неодноразово судимий, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, психічними хворобами не хворіє, а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій інкримінованих статтей КК України, та відповідно до ст.75 КК України вважає за необхідне звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 не обирався.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Окрім того, 07.10.2020 року представник потерпілого Сотник О.І. подав до суду цивільний позов до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 158 150 грн. та моральну шкоду в розмірі 150 000 грн.

В обґрунтування цивільного позову покликається на те, що вчиненим кримінальним правопорушенням ОСОБА_2 заподіяно майнову шкоду на суму 186 500 гривень, частина якої відшкодована у сумі 28 350 грн. Отже, досі не відшкодованою залишається майнова шкода в розмірі 158 150 грн. (різниця між заподіяною майновою шкодою та частково відшкодованою ОСОБА_1 ). Окрім того, представник потерпілого зазначив, що вчиненим кримінальним правопорушенням ОСОБА_5 було завдано моральну шкоду на суму 150000 грн., яка полягає у душевних переживаннях у зв`язку з вчиненням даного кримінального правопорушення, їх тривалість, обсяг додаткових зусиль для організації життя, негативні наслідки.

Судом встановлено, що вартість мобільних телефонів, які було викрадено у потерпілого становить 186 500 грн., що підтверджується актом інвентаризацій від 28.11.2019 року. Окрім того, у ході досудового розслідування ОСОБА_2 відшкодована матеріальна шкода в розмірі 28 350 грн., оскільки обвинуваченим було повернуто частину мобільних телефонів. Відтак, не відшкодованою залишається майнова шкода в розмірі 158150 грн.

За змістом п.п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року (зі змінами й доповненнями) - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 158150 грн. необхідно задоволити, оскільки у судовому засіданні встановлено вину обвинуваченого ОСОБА_1 , а також встановлено розмір матеріальної шкоди, який підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Окрім того, виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку, що цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 150 000 грн. необхідно задоволити частково, та стягнути на користь позивача моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., оскільки така шкода дійсно була заподіяна і полягає в стражданнях, які зумовлені втратою належного йому майна.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.23,1166,1167 ЦК України, ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання:

-за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

-за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 158 150 (сто п`ятдесят вісім тисяч сто п`ятдесят) грн. 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині цивільного позову - відмовити.

Після набрання вироком законної сили речові докази у справі, а саме:

-мобільний телефон марки «iPhone 8 Plus», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_10 ; мобільний телефон марки «iPhone 8», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_26 ; мобільний телефон марки «iPhone 6S» ІМЕІ: НОМЕР_1 та марки «Google Pixel» ІМЕІ: НОМЕР_16 - залишити у власності потерпілого ОСОБА_2 ;

-пляшку лікеру «Старий Таллін» - залишити у власності ТзОВ ТВК «Львівхолод».

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Зубачик Н.Б.