Ухвала суду № 101274060, 18.11.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 465/4585/21

У Х В А Л А

18 листопада 2021 року м.Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Романюк В.Ф. отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , серія і номер паспорта НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Управління безпеки міста Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, вул. Зелена, 9, код ЄДРПОУ: 38007573), Головне управління Національної поліції у Львівській області (адреса: 79000, м.Львів, пл.. Ген. Григоренка, 15), Штраф майданчик (адреса: 79053, м.Львів, вул. Конюшинна, 15) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Управління безпеки міста Львівської міської ради, Головне управління Національної поліції у Львівській області, Штраф майданчик про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 18.08.2021 р. матеріали справи передано за підсудністю до Галицького районного суду м.Львова.

Матеріали справи надійшли до суду 17.11.2021 р. та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2021 р. головуючого суддю обрано Романюка В.Ф.

Суд, вивчивши матеріали позовної заяви, приходить до висновку, що таку слід залишити без руху, виходячи із наступного.

Згідно вимог ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви подається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 вказано, що відповідно до положень ст.ст.3,5 Закону «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові відступила від правового висновку Верховного Суду України від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарження позивачем та відповідачем судового рішення.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн.)

При цьому, як вбачається із змісту позовних вимог позивач просить звільнити його від оплати судового збору. Мотивуючи тим, що у нього важке матеріальне становище.

Суд таке клопотання позивача про звільнення від оплати судового збору до часу прийняття рішення по даній справи, до уваги не приймає, з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Тлумачення статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Проте, Європейський суд з прав людини вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення Європейського суду з прав людини "Справа Ейрі" від 09.10.1979 року).

Конституційний Суд України у рішенні "У справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв`язку з положеннями пункту "г" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права"" № 12-рп/2013 від 28.11.2013 року, вказав - гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Таким чином, "право на суд" не є абсолютним. Право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення помірного судового збору. Вимога про помірність судового збору означає, перш за все, те, що майнове становище не має бути перепоною доступу до суду, у випадках, коли судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, закон має встановлювати можливості щодо скорочення або скасування судових витрат.

Позивач просить звільнити його від сплату судового збору, проте не вказує обґрунтовані підстави, з якими чинне законодавство пов`язує звільнення від сплати судових витрат, тому клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відтак, при зверненні до суду із вказаним позовом позивач має сплатити судовий збір відповідно до ставок встановлених Законом України «Про судовий збір», а саме в розмірі 908,00 грн.

Крім цього, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Однак, в супереч зазначеній статті позивачем до матеріалів позовної заяви не додано копії документів, які зазначені в додатку до позовної заяви, що свідчить акт складений працівниками Франківського суду м.Львова від 11.06.2021 р.

Згідно ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу 10-тиденний строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст.161, 169 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору за подання позову до ухвалення судового рішення у справі.

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , серія і номер паспорта НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Управління безпеки міста Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, вул. Зелена, 9, код ЄДРПОУ: 38007573), Головне управління Національної поліції у Львівській області (адреса: 79000, м.Львів, пл.. Ген. Григоренка, 15), Штраф майданчик (адреса: 79053, м.Львів, вул. Конюшинна, 15) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, – залишити без руху.

Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:

1)надати документ (квитанцію), який підтверджує сплату судового збору у розмірі 908.00 грн.

2)надати копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

У випадку невиконання даної ухвали про залишення заяви без руху, позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Романюк