Рішення № 101273084, 22.11.2021, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/775/21

Номер провадження № 2/708/241/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Попельнюха А.О.,

за участю:

секретаря судових засідань - Циріль С.В., Пасічна Л.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Лук`яненко О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чигирині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Медведівської сільської ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з місця реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до малолітнього ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом та зняття з місця реєстрації. В обґрунтування поданого позову зазначив, що він є власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу від 22.8.2003 року. У даному будинку зареєстровано чотири особи, а саме - позивач, його дружина, та двоє його синів.

22.06.2019 син позивача ОСОБА_4 одружився з ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_2 . Після його народження син позивача, за його згодою, 12.12.2019 зареєстрував місце проживання дитини в вище зазначеному будинку, а також надав право дитині на користування жилим приміщенням.

13.10.2020 рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси шлюб між його сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було розірвано. Крім того, цим же рішенням було виключено з актового запису № 2527 про народження дитини відомості про батька ОСОБА_4 на підставі того, що відповідно до молекулярно-генетичного аналізу ДНК син позивача не є біологічним батьком дитини.

ОСОБА_3 19.07.2020 забрала малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відвезла його в м. Черкаси, за місцем свого проживання. І з того часу дитина більше у позивача не проживає і місце знаходження дитини а ні йому, а ні його синові невідомо.

Позивач звернувся до відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Медведівської сільської ради із заявою про зняття малолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1 . Однак позивачу було відмовлено в його проханні та роз`яснено судовий порядок вирішення даного спору. Тому позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , постановити, що рішення суду є підставою для зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відшкодувати понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою від 26.08.2021 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 07.10.2021 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив суд його задовольнити. Суду додатково повідомив, що він та його родина протягом тривалого часу були впевнені, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Тому після його народження він надав згоду на реєстрацію місця проживання вказаної малолітньої особи у його будинку, та на фактичне проживання. Проте після погіршення відносин між сином та невісткою остання йому повідомила, що дитина не його. Син провів експертизу ДНК та встановив, що він не є біологічним батьком дитини. Також ОСОБА_3 зібрала всі свої речі та речі малолітнього і виїхала з будинку. Обіцяла зняти дитину з реєстраційного обліку добровільно, натомість свою обіцянку не виконала. Відповідно на сьогоднішній день у належному позивачеві домоволодінні зареєстрована стороння особа, яка там не проживає. Тому просить суд позов задовольнити.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Медведівської сільської ради Лук`яненко О.Б., проти задоволення позову не заперечувала. Суду додатково повідомила, що до них у травні 2021 року звернувся ОСОБА_1 . На підставі його звернення Служба у справах дітей Медведівської сільської ради проводила обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обстеження було встановлено, що малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем реєстрації не проживає, його особисті речі та особисті речі його мами у домоволодінні відсутні. Вказані факти також підтвердили сусіди. Мати малолітнього ОСОБА_3 від спілкування з працівниками Сулжби у справах дітей ухиляється, своє місце проживання та місце проживання малолітнього приховує.

Відповідач, та його законний представник, будучи належним чином повідомлені про день, час і місце судового розгляду в судове засідання не з`явилися, причини своєї неявки суду не повідомили. Жодних заяв або клопотань на адресу суду не направили, відзив на позов не подали.

За таких обставин, враховуючи згоду позивача, суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши учасників, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

На підставі ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України).

З наданих суду письмових доказів встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності набуто позивачем на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку від 22.08.2003, посвідченого виконуючою обов`язки державного нотаріуса Чигиринської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 803 (а.с. 11).

З наданого суду витягу з погосподарської книги за 2016 - 2020 роки вбачається, що у належному позивачеві житловому будинку зареєстровані позивач по справі ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_8 , сини ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , а також онук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказані факти також підтверджені копією облікової картки погосподарського обліку на 2016 - 2020 роки (а.с. 24 - 29).

У свою чергу з рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.10.2020 (справа № 712/6921/20, провадження № 2/712/1891/20) встановлено, що з актового запису № 2527 про народження дитини, складеного 06.12.2019 Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Черкаській області відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька ОСОБА_4 виключені. З наведеного суд приходить до висновку, що відповідач по справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є онуком позивача по справі ОСОБА_1 . Вказане судове рішення набрало законної сили 24.11.2020, відповідно в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України ці обставини звільнені від доказування.

Актом про фактичне місце проживання (не проживання) в селах Медведівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області від 10.06.2021 суду підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1 з липня 2020 року.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України). Факт реєстрації відповідача по справі малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у належному позивачеві житловому будинку чинить перешкоди для ОСОБА_1 у реалізації в повному обсязі належного йому права власності, зокрема позивач позбавлений можливості вільно користуватись та розпоряджатись своїм майном.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої приєдналась Україна 17.07.1997 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтями 319, 321 ЦК України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії. Право власності є непорушним.

Гарантуючи захист права власності законодавство надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд:продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду,обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач по справі не є членом сім`ї позивача ОСОБА_1 , оскільки на підставі рішення суду відомості про сина позивача як батька дитини виключені з актового запису про народження. Відповідно застосування до спірних правовідносин норм права, які регламентують порядок визнання члена сім`ї власника житла, в тому числі колишнього, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, не відповідатиме вимогам до судового рішення в частині законності.

За таких обставин суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин мають бути застосовані норми Цивільного законодавства, які регламентують порядок захисту права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням права володіння, зокрема норма права, закріплена у ст. 391 ЦК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням підлягають до задоволення. У свою чергу в частині позовних вимог про зняття з реєстрації місця проживання відповідача суд враховує, що рішення суду, яким особа визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є достатньою підставою для подальшого зняття такої особи з реєстраційного обліку, відповідно позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду ОСОБА_1 сплатив судовий збір у сумі 908 грн. У свою чергу позивач на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, оскільки є інвалідом ІІ групи загального захворювання, що підтверджено пенсійним посвідченням на його ім`я.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню йому, оскільки внесений особою, яка звільнена від сплати судового збору. Тому роз`яснює позивачеві право подати відповідне клопотання. У свою чергу судовий збір у сумі 908 грн. підлягає стягненню із законного представника відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 317 - 321, 328, 391 ЦК України, ст. 150 ЖК України, ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Конституцією України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 4, 12, 18, 43, 49, 76-83, 141, 259, 263-265, 280-282, 352 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Медведівської сільської ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з місця реєстрації - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники та їх адреси:

Позивач: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Чигиринським РВ УМВС України в Черкаській області 30.01.1997, прож.: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 , (РНОКПП: не відомий, зареєстр.: АДРЕСА_1 );

Законний представник відповідача: ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_2 );

Третя особа: Служба у справах дітей Медведівської сільської ради (код ЄДРПОУ: 43993168, місцезнаходження: Черкаська обл., Чигиринський р-н, село Медведівка, вул. Богдана Хмельницького, буд. 44в);

Представник третьої особи: Лук`яненко Оксана Борисівна (РНОКПП: не відомо, адреса робочого місця: АДРЕСА_3 )

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені судом 22.11.2021, повне рішення складено 23.11.2021.

Суддя А.О. Попельнюх