Ухвала суду № 101272962, 22.11.2021, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1326/21

Провадження № 2/700/316/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді: Пічкура С.Д., за участю секретаря судового засідання: Сіденко Н.П., розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в смт. Лисянка цивільну справу № 694/1326/21, провадження № 2/700/316/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Звенигородської міської ради про позбавлення батьківських прав,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Звенигородської міської ради про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що вона з 2017 року перебувала в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 . Від цивільного шлюбу у них народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час вони з відповідачем спільно не проживають, оскільки останній зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, має нахили до вчинення насильства. Донька ОСОБА_3 проживає разом з нею, відповідач не надає матеріальної допомоги на її утримання, не цікавиться дитиною. Судовим наказом Красноармійського районного суду Донецької області з відповідача стягнуто аліменти на її користь, на утримання доньки в розмірі ј заробітку (доходу) відповідача щомісячно з дня подачі заяви до повноліття дитини. Однак, відповідач аліменти не сплачував, дитині не допомагав та має значну заборгованість. Враховуючи наведене просить позбавити відповідача батьківських прав.

У підготовче засідання позивач не з`явилась, направила суду клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в підготовче засідання не з`явився, направив суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позов визнав повністю.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Звенигородської міської ради в підготовче засідання не з`явилась, направила суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримують і просять задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.09.2017 р., виданого Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Згідно довідки № 24 від 16.06.2021 року, виданої закладом дошкільної освіти № 15 «Дивограй» Покровської міської ради Донецької області, ОСОБА_3 дійсно відвідує ЗДО № 15 «Дивограй» Покровської міської ради Донецької області з 01.09.2020. Зі слів вихователів та помічників вихователів батько дитини ОСОБА_2 не приймає участі в житті дівчинки (не приводить та не забирає дитину з дитячого садочку, не цікавиться про неї у працівників дошкільного закладу).

Із розрахунку заборгованості по сплаті аліментів Звенигородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби вбачається, що заборгованість за виконавчим документом ОСОБА_2 станом на 01.05.2021 року становить 33 771,75 грн.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Звенигородської міської ради Черкаської області орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини, що передбачено ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства».

Статтею 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У відповідності до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи, можуть бути позбавлені батьківських прав тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При ухваленні рішення, суд враховує положення ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, де зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

За таких обставин, суд дійшов до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дітей є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши у судовому засіданні надані докази, враховуючи перш за все інтереси дитини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 дійсно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України, а також приймаючи до уваги те, що відповідач позов визнав та визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання позову може бути прийнято судом, тому вбачає підстави для задоволення позовних вимог та позбавлення батьківських прав .

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Таким чином, позивачці необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 454 грн.

З урахуванням статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 50 % сплаченого за подання до суду позовної заяви судового збору, що становить 454 грн.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат на юридичну допомогу суд виходить з наступного.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на складність справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, ціну справи та її значення для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000 гривень є неспіввмірними та підлягають зменшенню до 5000 гривень.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 142, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 відносно його малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (жительки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 ) 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (жительки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 ) 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.. сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (жительки АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 ) 5000 (п`ять тисяч) грн. витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. Д. Пічкур