Ухвала суду № 101272698, 19.11.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/6231/16-к

№ провадження 1-в/646/385/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2021 м.Харків

Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Білінська О.В., розглянувши клопотання заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Юхимовича П. про вирішення питання про спосіб виконання спеціальної конфіскації за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.03.2018,

В С Т А Н О В И В:

10.11.2021 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Юхимовича П. про вирішення питання про спосіб виконання спеціальної конфіскації за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.03.2018, (справа № 646/6231/16-к), шляхом зазначення реквізитів для звернення зазначених грошових коштів у вигляді національної валюти у власність держави, в тому числі: розрахунковий рахунок, код платежу, призначення платежу та одержувача.

В обґрунтування клопотання зазначив, що в ході проведення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні 04.12.2015, під час проведення особистого обшуку в ході затримання ОСОБА_1 , в верхньому правому внутрішньому кармані належної останньому чорної куртки, виявлений та вилучений предмет неправомірної вигоди – грошові кошти в розмірі 45000 грн., а саме 90 купюр по 500 грн. кожна. В подальшому, 06.03.2018 обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 2 ст. 396-2 КК України, скеровано до суду. 06.03.2018 Червонозаводським районним судом м. Харкова розглянуто кримінальне провадження № 42015051110000071 від 30.11.2015 та ухвалено вирок, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у розмірі 25500 грн. Окрім основного виду покарання, до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано додаткове покарання, у вигляді спеціальної конфіскації, що полягає у примусовому безоплатному вилучені у власність держави грошових коштів, які були предметом кримінального правопорушення, на загальну суму 45 000 грн. Отже, при ухвалені вказаного вироку, не визначено способу його виконання, зокрема, не вказано реквізити для звернення зазначених грошових коштів у вигляді національної валюти у власність держави, в тому числі: розрахунковий рахунок, код платежу, призначення платежу та одержувача, у зв`язку з чим виконання вироку в цій частині потребує усунення сумнівів.

18.11.2021 від заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил В. Кунцак надійшло клопотання про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власного облікового запису за допомогою системи EASYCON.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.11.2021 клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил В. Кунцак залишено без задоволення, оскільки проведення відеоконференцзв`язку під час судового засідання за участі сторін поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів учасників, нормою ст. 336 КПК України не передбачено, зазначене також узгоджено в ухвалі Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26.10.2020 № 51-3620км-20.

Дослідивши письмове клопотання заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Юхимовича П., суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно ч. 5 ст. 534 КПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 535 КПК України у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатись до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів.

В клопотанні прокурор зазначає, що при ухвалені вказаного вироку не визначено способу його виконання, зокрема, не вказано реквізити для звернення зазначених грошових коштів у вигляді національної валюти у власність держави, в тому числі: розрахунковий рахунок, код платежу, призначення платежу та одержувача, у зв`язку з чим виконання вироку в цій частині потребує усунення сумнівів.

Відповідно до ч. 4 ст. 374 КПК України, вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин. У резолютивній частині вироку зазначаються: 1) у разі визнання особи виправданою - прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та його виправдання; рішення про закриття провадження щодо юридичної особи; рішення про поновлення в правах, обмежених під час кримінального провадження; рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили; рішення щодо речових доказів і документів; рішення щодо процесуальних витрат; строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження; порядок отримання копій вироку та інші відомості;2) у разі визнання особи винуватою: прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його винуватим у пред`явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом; початок строку відбування покарання; рішення про застосування примусового лікування чи примусових заходів медичного характеру щодо обмежено осудного обвинуваченого у разі їх застосування; рішення про призначення неповнолітньому громадського вихователя; рішення про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру; рішення про цивільний позов; рішення про інші майнові стягнення і підстави цих рішень; рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації; рішення про відшкодування процесуальних витрат; рішення про винагороду викривачу; рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження; рішення про залік досудового тримання під вартою; строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження; порядок отримання копій вироку та інші відомості: рішення про включення інформації про обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи. Якщо особі пред`явлено декілька обвинувачень і деякі з них не доведені, то у резолютивній частині вироку зазначається, за якими з них обвинувачений виправданий, а за якими - засуджений. Якщо обвинувачений визнається винним, але звільняється від відбування покарання, суд зазначає про це в резолютивній частині вироку.

У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до статей 75 - 79, 104 Кримінального кодексу України у резолютивній частині вироку зазначаються тривалість іспитового строку, обов`язки, покладені на засудженого, особа, на яку за її згодою або на її прохання, суд покладає обов`язок щодо нагляду за засудженим і проведення з ним виховної роботи. Коли призначається більш м`яке покарання, ніж передбачено законом, при зазначенні обраної судом міри покарання робиться посилання на статтю 69 Кримінального кодексу України.

В той же час, положеннями ч. 4 ст. 374 КПК України, не передбачено зазначення у резолютивній частині вироку способу його виконання, а саме: зазначення реквізитів, код платежу, призначення платежу та одержувача.

Більш того, у поданому клопотанні прокурором не конкретизовано, який самий сумнів та протиріччя виникли при виконанні вказаного вироку.

До клопотання прокурором долучено лише копію протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 04.12.2015 року, копію вироку суду Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.03.2018 року.

Так, матеріали клопотання не містять жодного доказу на підтвердження неможливості виконання вироку суду в частині застосування спеціальної конфіскації.

Більш того, прокурором не обґрунтовано неможливість самостійного встановлення реквізитів для звернення грошових коштів у власність держави, в тому числі: розрахунковий рахунок, код платежу, призначення платежу та одержувача.

На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні подання, оскільки вважає, що обраний прокурором спосіб щодо зміни способу і порядку виконання рішення шляхом звернення до суду, не ґрунтується на вимогах Закону.

На підставі наведеного, керуючись ст. 100, 374, 534, 537, 539, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Юхимовича П. про вирішення питання про спосіб виконання спеціальної конфіскації за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.03.2018 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова, протягом 7 днів з дня її постановлення.

Суддя Білінська О.В.