Рішення № 101271641, 18.11.2021, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/361/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бугаєнко І.В.,

за участі секретаря - Сургай М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт Краснокутськ цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Глушко Марта Сергіївна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форза», Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , через свого представника звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить: 1) визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 11044 вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай О.С. від 25.01.2021 року щодо стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором 19097206 від 09.09.2019 року, укладеним з ТОВ «ФК «Форза», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 20200820-Ф/1 від 20.08.2020 року є ТОВ «ФК «Профіт Капітал», заборгованості за кредитним договором 19097206 від 09.09.2019 року у розмірі 17 935 грн. 10 коп.; 2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 25.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай О.С. вчинено виконавчий напис №1044 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором 19097206 від 09.09.2019 року, укладеним з ТОВ «ФК «Форза», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 20200820-Ф/1 від 20.08.2020 року є ТОВ «ФК «Профіт Капітал», заборгованості за кредитним договором 19097206 від 09.09.2019 року. На підставі вищезазначеного виконавчого напису, за заявою ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. 11.03.2021 року відкрито виконавче провадження №64788992 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» заборгованості в сумі 17935,10 грн.

Представник позивача зазначає, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями Порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами. Так, нотаріус Горай О.С. не отримував первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, судові рішення тощо), у зв`язку з чим у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів по кредиту є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов`язання у позивача по тілу кредиту та по заборгованості за відсотками, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог ТОВ «ФК «Профіт Капітал» до боржника. Розрахунок зроблено відповідачем одноособово, без урахування позиції позивача та не відповідає дійсному розміру заборгованості.

Представник позивача вказує, що ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. Зазначає, що на підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, які свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання. По суті ж ніякі документи позивачці не надсилались, в тому числі і на підтвердження відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Форза» новому кредитору. При цьому у розпорядженні нотаріуса взагалі були відсутні оригінали документів, необхідних для стягнення заборгованості у безспірному порядку.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася, причини не явки суду не повідомила.

Представник позивача - адвокат Шаповалов А.М. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, в матеріалах справи міститься клопотання від 05.11.2021 року про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «ФК «Профіт Капітал» у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в відзиві на позовну заяву прохав в задоволенні позовної зави відмовити в повному обсязі. Розгляд справи провести за відсутності їх представника. Крім того, у відзиві зазначає, що вважає позов безпідставним, необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі, посилаючись на те, що суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження без спірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Вказує, що договір факторингу № 20200820-Ф/1 від 20.08.2020 р. укладений між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» не визнано недійсним в судовому порядку, а відповідно залишається правомірним й таким, що встановлює для ТОВ «ФК «Профіт Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 заборгованості за Договором позики №19097206 від 09.09.2019 року на загальну суму 17 935,10 грн. Договір факторингу № 20200820-Ф/1 від 20.08.2020 р укладений між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал», витягом з Реєстру прав вимог № 1 від 20.08.2020 р. є належними та допустимими доказами то, що насправді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник ОСОБА_1 мала безспірну заборгованість перед стягувачем ТОВ «ФК «Профіт Капітал» за Договором позики № 19097206 від 09.09.2019 року на загальну суму 17 935,10 грн.

Представник третьої особи ТОВ «ФК «Форза», приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець Малкова М.В.. в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини поважності неявкия у судове засідання суду не повідомили, письмових пояснень щодо позову не подали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Форза» був укладений договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00019097206 за умовами якого банк надав позивачу кредит в розмірі 15248,00 грн., з фіксованою процентною ставкою за користування кредитом 1,30% в день, строком до 08.10.2019 року, але в будь-якому випадку до повного (а.с. 167-168).

25.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем був вчинений виконавчий напис про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором 19097206 від 09 вересня 2019 року з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором 19097206 від 09 вересня 2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Форза», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 20200820-Ф/1 від 20 серпня 2020 рокує Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал». Стягнення заборгованості проводилося за період з 21 серпня 2020 року по 06 січня 2021 року. Сума заборгованості склала 17935,10 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 15248,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 2687,00 грн.; загальна сума, що підлягає стягненню 17935,10 грн. Вказаний виконавчий напис було зареєстровано в реєстрі за № 11044 (а.с. 169).

11.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 6478899 з примусового виконання виконавчого напису № 11044 виданого 25.01.2021, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Профіт Капітал» заборгованості в розмірі 17935,10 грн. (а.с. 154).

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених у ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19), зазначають про те, що суд, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Так, відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі по тексту - Порядок № 296/5).

За визначенням пункту 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачена Главою 14 Закону України «Про нотаріат» та Главою 16 розділу ІІ Порядку № 296/5.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі по тексту Перелік №1172).

У статті 88 Закону №3425-XII визначені умови вчинення виконавчих написів, за якими нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Зазначені умови вчинення виконавчого напису також містяться і в пунктах 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 1172. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами, ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку № 296/5.

Відповідно до розділу 1 Переліку № 1172 «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору(договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

26.11.2014 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Цією постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» Переліку № 1172 та доповнено його новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Дана постанова № 662 надала право нотаріусу вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Отже, Перелік № 1172 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого о договору.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 25.01.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 00019097206 від 19.09.2019, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Матеріали справи не містять доказів щодо нотаріального посвідчення договору про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00019097206.

Однак, незважаючи на відсутність оригіналу нотаріально посвідченого договору та те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року були скасовані зміни до Переліку № 1172 в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, третьою особою приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис на підставі кредитного договору, який не є нотаріально посвідченим договором, або договором, забезпеченим іпотекою.

З Договору про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00019097206 графіку платежів до нього, неможливо встановити наявність безспірної заборгованості, оскільки ці документи не відображають інформації щодо здійснення боржником останньої оплати по кредиту, не містять відомостей, яким саме чином нараховувались відсотки за користування кредитними коштами.

Суд зауважує, що виходячи з графіку платежів прописаному в самому договорі про надання позики на умовах фінансового кредиту № 00019097206, кінцевою датою погашення кредиту є 08.10.2019, а загальна сума, що підлягає сплаті на цю дату, складає 21194 грн. 60 коп.

Однак, як вбачається виконавчого напису № 11044 виданого 25.01.2021, який вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., стягнення заборгованості проводиться за період з 21.08.2020 року по 06.01.2021 року, сума заборгованості складає 17935,10 грн.

З огляду на викладене, суд зазначає, що з наданих документів неможливо встановити дійсний розмір заборгованості. Фактично нотаріус не мав достовірної та повної інформації щодо заборгованості боржника.

При цьому, відповідно до п.п. 2.3. Порядку № 296/5, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

У порядку ст.81 ЦПК України відповідачем ТОВ «ФК «Профіт Капітал» не було надано доказів про отримання позивачем ОСОБА_1 письмової вимоги (повідомлення) про усунення порушень основного зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису № 11044 від 25.01.2021 року таким, що не підлягає виконанню.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь витрат на правову допомогу, слід зазначити наступне.

Судом установлено, що представництво позивача здійснював адвокат Шаповалов А.М. на підставі довіреності від 23.12.2019 року виданої Адвокатським об`єднанням «А-АДВОКАТ», який діє в інтересах позивача на підставі договору № 29-03/21 про надання адвокатської правової допомоги від 29.03.2021 року.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Зі змісту статті 58 ЦПК України убачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ст. ст. 15,60 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України відносить витрати на професійну правничу допомогу саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом,а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Згідно ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом установлено, що між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «А-Адвокат» в особі адвоката Глушко Марти Сергіївни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КВ №005785, видане 29.09.2016) укладено Договір №29-03/21 від 29.03.2021 року про надання правової допомоги.

За умовами договору, правова допомога надається адвокатом Клієнтові у спосіб визначений цим договором.

За правову допомогу Клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар в розмірі, встановленому додатковим договором (а.с. 29).

Так, у додатку № 1 від 29.03.2021 до Договору № 29-03/21 від 29.03.2021 року визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокату за надання правової допомоги/послуг у цій справі (а.с. 29).

03.11.2021 адвокатським об`єднанням «А-Адвокат» в особі адвоката Глушко Марти Сергіївни, за погодженням з Клієнтом ОСОБА_1 складено акт виконаних робіт № 1 до додатку №1 від 29.03.2021 року до Договору від № 29-03/21 про надання правової допомоги, з якого вбачається, що сума за юридичний супровід даної справи складає 3000 грн. (а.с. 208 зворот).

Найменування видів професійної правничої допомоги (послуг), що були надані ОСОБА_1 на виконання вказаного Договору вказані у Детальному описі робіт (наданих послуг) загальна сума складає 3000 грн. (а.с. 209 зворот-210).

Платіжним дорученням № @2PL418983 від 03.11.2021 підтверджено оплату ОСОБА_1 наданих правничих послуг адвокатського об`єднання «А-Адвокат» в розмірі 3000 грн. (а.с. 209).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 , п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданих заявником документів, суд вважає співмірним наданий адвокатським об`єднанням «А-Адвокат» обсяг послуг при розгляді справи у суді першої інстанції (надання юридичної консультації, підготовка і подача позовної заяви, заяви про забезпечення позову та додатків до них, тощо) з їх вартістю 3000 грн., враховуючи фактичний вид правової допомоги, складністю справи, затраченим часом на надання таких послуг, принципу розумності та справедливістю.

Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення таких витрат у розмірі 3000, 00 грн. підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача.

Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору, суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Глушко Марта Сергіївна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форза», Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем від 25.01.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 11044, щодо стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором 19097206 від 09.09.2019 року, укладеним з ТОВ «ФК «Форза», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 20200820-Ф/1 від 20.08.2020 року є ТОВ «ФК «Профіт Капітал», заборгованості за кредитним договором 19097206 від 09.09.2019 року у розмірі 17 935 грн. 10 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», (Код ЄДРПОУ 41717584) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн., понесені у зв`язку з розглядом справи.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», (код ЄДРПОУ 39992082, юридична адреса: м. Київ, вул. Набережно - Лугова,8) судовий збір в дохід держави (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8.

Третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форза», код ЄДРПОУ 41762679, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15.

Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: 10008, обл. Житомирська, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6 офіс 14.

Повний текст рішення складено 22 листопада 2021 року.

Суддя Бугаєнко І. В.