Рішення № 101269606, 12.11.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9804/21

Провадження № 2-а/638/432/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Цвіри Д.М.

за участю секретаря - Варданян К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції Харківської області Департаменту патрульної поліції Масла Романа Олеговича, Департаменту патрульної поліції, про визнання дій неправомірними, визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття справи про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до інспектора взводу 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції Харківської області ДПП Масла Р.О., Департаменту патрульної поліції, про визнання дій неправомірними, визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття справи про адміністративне правопорушення, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії інспектора взводу 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Масла Р.О. під час розгляду 16 червня 2021 року справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 122 КУпАП та застосування адміністративного штрафу у розмірі 1700,00 грн.;

- визнати незаконною та скасувати постанову інспектора взводу 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Масла Р.О. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 16 червня 2021 року серії ДПО18 №626388 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 122 КУпАП.;

- провадження по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити.

Позов обґрунтованій протиправністю оскаржуваного рішення, з огляду на те, що воно винесене з порушенням прав позивача та норм діючого законодавства, за відсутності жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Так, наведений в оскаржуваній постанові опис обставин правопорушення про те, що 16 червня 2021 року о 16 год. 29 хв. позивач на трасі М-03 смт. Манченки 450 км. керував транспортним засобом в населеному пункті зі швидкістю 102 км/год., чим перевищив дозволену швидкість на 52 км/год., не відповідає дійсності, оскільки автомобільна траса державного значення М-03 (Е40) через населений пункт смт. Манченки, не проходить, та оскаржувана постанова не містить відомостей та доказів того, що транспортний засіб позивача перебував в зоні дії дорожніх знаків «5.45», «5.46», «5.47», «5.48», а також того, що правопорушення відбулося саме на 450 кілометрі траси М-03. Крім того, виходячи з приписів ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості транспортного засобу, не може утримуватися інспектором поліції в руках, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, оскільки утримання його в руці, з урахуванням вірогідної похибки, ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху.

Крім того, розгляд справи про адміністративне правопорушення не розпочався з представлення поліцейського, який розглядав справу, не було оголошено про початок фактичного розгляду справи, позивачеві не були роз`яснені його права і обов`язки, позбавлено можливості ознайомитися з матеріалами справи, скористатися правом витребування доказів та їх дослідження під час розгляду адміністративної справи за участю позивача, та правом на правову допомогу за його клопотанням.

У поданих до суду додаткових поясненнях у справі, позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини, аналогічні наведеним ним у позові.

У поданому до суду Департаментом патрульної поліції відзиві на позовну заяву, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши про те, що позивач рухався по автомобільній дорозі М-03 «Київ-Харків-Довжанський» з адресною прив`язкою 452 км+335 м., де розташований дорожній знак 5.45 «Початок населеного пункту» (Манченки), який і встановлює швидкісні обмеження в 50 км/год. Більш того, майже у притул до населеного пункту Манченки, розташований населений пункт Нестеренки, який також позначений відповідним знаком. Прилад TruCam правомірно використовується працівниками поліції для забезпечення контролю за дотриманням швидкісних обмежень в межах населених пунктів, та його точність підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданим Мінекономрозвитку ДП «Укрметртестстандарт», згідно відповіді якого, від 01.10.2019 року № 22-38/49, також роз`яснено про те, що лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів (ТЗ), тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі, отже використання приладів TruCam в ручному режимі є законним. Свідоцтво про повірку приладу TruCam встановлює максимально можливу похибку для вимірів в ручному режимі в +/- 2 км/год. в діапазоні від 2 до 200 км./год., тобто жодна вібрація в такому випадку не впливає на похибку, визначену відповідно до затвердженої методики. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та ухвалення оскаржуваного рішення, поліцейський діяв виключно на підставі та в межах діючого законодавства. Жодних клопотань щодо залучення до розгляду справи адвоката, позивач не заявляв, та будь-які права позивача порушені не були. Посилаючись на відсутність будь-яких доказів на підтвердження відсутності факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, та протиправності спірної постанови, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 30 червня 2021 року провадження у справі було відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 27 вересня 2021 року до участі у справі як співвідповідач, залучений Департамент патрульної поліції, код 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідач Інспектор взводу 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції Харківської області ДПП Масло Р.О., та представник відповідача Департаменту патрульної поліції, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Будь-яких заяв щодо продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом № 731-IX, або заяв про поновлення процесуальних строків, встановлених нормами КАС України, у зв`язку із їх пропуском з поважних причин, та таких, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, або заяв про продовження процесуальних строків, встановлених судом, з причин неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк, що зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, (у відповідності до положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-IX), - від учасників справи до суду також не надходило.

При цьому суд наголошує, що саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, участь учасників справи в судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, та сторонами не повідомлено причин, які безпосередньо перешкоджають розгляду даної справи за наявними у ній доказами.

З урахуванням положень частини 1 ст. 286 КАС України, стосовно того, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі, а також приписів ч. 1 ст. 205 КАС України, відповідно до яких неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд приходить до висновку про проведення розгляду справи у відсутності сторін, за наявними матеріалами.

При цьому суд також враховує положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, відповідно до яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

16 червня 2021 року, інспектором взводу 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції Харківської області Департаменту патрульної поліції Маслом Романом Олеговичем відносно позивача ОСОБА_1 , була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія: ДПО18 № 626388 якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі - 1700,00 грн.

В постанові зазначено про те, що керуючи транспортним засобом BMW Х5 номерний знак НОМЕР_1 16.06.2021 року 16 год. 20 хв. на (в) трас. М-03, смт. Манченки 450 км. водій транспортного засобу керував в населеному пункті зі швидкістю 102 км/год., чим перевищив дозволену встановлену швидкість на 52 км/год. Фіксування порушення TruCam 000464, чим порушив п.п. 12.4 ПДР України (а.с. 11).

Згідно копії фото з TruCam 000464, зазначені: дата: 16/06/2021; час: 16:26:40; TruCam Сер. No :000464;

прізвище: Масло; особистий номер: НОМЕР_2 ;

- заміряна швидкість: 102 км/год.;

- заміряна дистанція: 287,1 м.

- Ліміт швидкості: 50 км/год.

Вулиця: Траса М03 450 км Манченки (код вулиці: n/a); Широта: 49° 57' 40.30» N; Довгота: 35° 50' 49.62» Е (а.с. 56).

Згідно повідомлення Служби автомобільних доріг у Харківській області, № 1364/06 від 25.05.2021 року, Управлінню патрульної поліції в Харківській області була надана інформація для використання в службовій діяльності, - щодо встановлених на межі автомобільних доріг загального користування державного значення Харківської області дорожніх знаків 5.45 «Початок населеного пункту», 5.46 «Кінець населеного пункту», 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» із зазначенням адресної прив`язки до автомобільної дороги.

Згідно Додатку, - Адресна прив`язка розташування дорожніх знаків 5.45 та 5.46 на автомобільних дорогах загального користування державного значення Харківської області, адресна прив`язка ділянки дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський - населений пункт с. Манченки. - 449 км. + 053 м. - 452 км. + 335 м. (протяжність ділянки, 2,442 км.) (а.с. 67).

Згідно даних Патрульної поліції щодо розташування пристроїв вимірювання швидкості TruCam, зазначений відрізок автодороги М-03 Київ-Харків-Довжанський - 400-452 км. (а.с. 65-66).

Згідно сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-МІ/1-2903-2012, виданого 29 серпня 2012 року Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, засвідчено, що на підставі позитивних результатів державних випробувань, затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LТІ 20/20 TruCam», який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12 (а.с. 61).

Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/21931, виданого ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт»), лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LТІ 20/20 № ТС000464, за результатами повірки, відповідає вимогам технічної документації.

Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості руху в ручному та автоматичному режимах: +/- 2 км./год. в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год.; +/- 1 % в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год. (а.с. 62).

Згідно повідомлення ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») від 01.10.2019 року № 22-38/49, наданого на запит Департаменту патрульної поліції України, лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів (ТЗ), тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі. Алгоритм обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювань швидкості руху ТЗ, в межах максимально допустимої похибки, як в ручному так і в автоматичному режимах:

+/- 2 км./год. в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год.;

+/- 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год. (а.с.64).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суб`єкт владних повноважень у даному випадку зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 статті 122 КУпАП, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху закріплено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху, населений пункт - забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48.

Відповідно до ч. 4 статті 122 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину - накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В оскаржуваній постанові серія: ДПО18 № 626388, від 16.06.2021 року, зазначено про те, що керуючи транспортним засобом BMW Х5 номерний знак НОМЕР_1 16.06.2021 року 16 год. 20 хв. на (в) трас. М-03, смт. Манченки 450 км. водій транспортного засобу керував в населеному пункті зі швидкістю 102 км/год., чим перевищив дозволену встановлену швидкість на 52 км/год. Фіксування порушення TruCam 000464, чим порушив п.п. 12.4 ПДР України. Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі - 1700,00 грн.

Зазначаючи про протиправність спірної постанови, позивачем зазначено про відсутність жодних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, з огляду на те, що автомобільна траса державного значення М-03 (Е40) не проходить через населений пункт смт. Манченки, та оскаржувана постанова не містить відомостей та доказів того, що транспортний засіб позивача перебував в зоні дії дорожніх знаків «5.45», «5.46», «5.47», «5.48», а також того, що правопорушення відбулося саме на 450 кілометрі траси М-03.

Водночас суд не може погодитися з такими доводами позивача оскільки вони спростовуються наданими відповідачем доказами.

Так, згідно наданого відповідачем фотознімку, здійсненого сертифікованим приладом TruCam 000464, зазначені: дата: 16/06/2021; час: 16:26:40; TruCam Сер. No : 000464;

прізвище: Масло; особистий номер: НОМЕР_2 ;

- заміряна швидкість: 102 км/год.;

- заміряна дистанція: 287,1 м.

- Ліміт швидкості: 50 км/год.

Вулиця: Траса М03 450 км Манченки (код вулиці: n/a); Широта: 49° 57' 40.30» N; Довгота: 35° 50' 49.62» Е (а.с. 56).

До вищевказаного фотознімку відповідачем також долучений фотознімок зі збільшеним зображенням автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 , із позначкою - 102 км/год. (а.с. 55).

Таким чином, з представлених відповідачем письмових доказів слідує, що 16 червня 2021 року, о 16:26:40 год, на 450 км. автодороги - Траси М-03, приладом TruCam Сер. No : 000464, була заміряна швидкість руху транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_1 , - 102 км/год., при ліміті швидкості: 50 км/год.

Як вже зазначалось вище, пунктом 1.10 Правил дорожнього руху, наведений термін, згідно якого населений пункт - забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48.

В контексті наведеного суд бере до уваги повідомлення Служби автомобільних доріг у Харківській області, № 1364/06 від 25.05.2021 року, згідно якого Управлінню патрульної поліції в Харківській області, була надана для використання в службовій діяльності інформація, щодо встановлених на межі автомобільних доріг загального користування державного значення Харківської області, дорожніх знаків 5.45 «Початок населеного пункту», 5.46 «Кінець населеного пункту», 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» із зазначенням адресної прив`язки до автомобільної дороги.

Згідно Додатку, - Адресна прив`язка розташування дорожніх знаків 5.45 та 5.46 на автомобільних дорогах загального користування державного значення Харківської області, адресна прив`язка ділянки дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський - населений пункт с. Манченки. - 449 км. + 053 м. - 452 км. + 335 (протяжність ділянки 2,442 км.).

Отже, згідно офіційних даних наданих Службою автомобільних доріг у Харківській області, станом на 25.05.2021 року, ділянка дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський: 449 км. + 053 м. - 452 км. + 335м. (протяжністю 2,442 км.) відноситься до адресної прив`язки розташування дорожніх знаків 5.45 та 5.46, із вказівкою на с. Манченки, з огляду на що, суд відкидає доводи позивача стосовно того, що керування транспортним засобом 16.06.2021 року о 16 год. 20 хв. відбувалося поза межами населеного пункту, та за відсутності відповідних знаків.

Крім того, згідно даних Патрульної поліції щодо розташування пристроїв вимірювання швидкості TruCam, зазначений відрізок автодороги М-03 Київ-Харків-Довжанський - 400-452 км. (а.с. 65-66).

Стосовно доводів позивача про те, що прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості транспортного засобу, не може утримуватися інспектором поліції в руках, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, оскільки утримання його в руці, з урахуванням вірогідної похибки, ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху, то суд такі посилання до уваги також не приймає, оскільки згідно повідомлення ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») від 01.10.2019 року № 22-38/49, наданого на запит Департаменту патрульної поліції України, лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів (ТЗ), тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі. Алгоритм обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювань швидкості руху ТЗ, в межах максимально допустимої похибки, як в ручному так і в автоматичному режимах: +/- 2 км./год. в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год.; +/- 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год. (а.с.64).

Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/21931, виданого ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт»), також зазначено про те, що лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LТІ 20/20 № ТС000464, за результатами повірки, відповідає вимогам технічної документації. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості руху в ручному та автоматичному режимах: +/- 2 км./год. в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год.; +/- 1 % в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год. (а.с. 62).

Отже, лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів (ТЗ), тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що не впливає на похибку, визначену відповідно до затвердженої методики, в межах її максимально допустимих значень, з огляду на що, вищевказані доводи позивача суд вважає неспроможними.

При цьому, суд також враховує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-МІ/1-2903-2012, виданий 29 серпня 2012 року Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, яким засвідчено, що на підставі позитивних результатів державних випробувань, затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LТІ 20/20 TruCam», який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12 (а.с. 61).

Додатково слід зазначити, що можливість використання виробу "TruCam LTІ 20/20" виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 року №04/02-03-3008 (а.с. 63).

Суд зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим.

Водночас, як було зазначено вище, за наведених в оскаржуваній постанові обставин, на 450 км. автодороги - Траси М-03, сертифікованим приладом TruCam 000464, була зафіксована швидкість руху транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_1 , - 102 км/год., при ліміті швидкості: 50 км/год.

Належність та допустимість вищевказаної інформації, а також інформації яка зафіксована на відеозаписі, який міститься на долученому відповідачем до відзиву носії (диску для лазерних систем зчитування (а.с. 55)), щодо обставин порушення, жодним чином позивачем не спростована.

Таким чином, з огляду на наведені позивачем обґрунтування протиправності спірної постанови, серія: ДПО18 № 626388, про накладення на нього адміністративного стягнення, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, а саме за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, та на досліджені судом представлені відповідачем докази, належність та допустимість яких позивачем не спростована, суд приходить до висновку, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 122 КУпАП, за вказаних у спірній постанові обставин, повністю підтверджується наданими відповідачем доказами.

При цьому суд враховує, що у відповідності до ст. 77 КАС України, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку правомірність свого рішення відповідачем доведена.

Поряд із цим, ч. 1 ст. 77 КАС України, також закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Тобто позивач не звільнений обов`язку довести існування обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, доводи позивача та представлені на їх обґрунтування матеріали, є такими, що не містять інформації яка б спростовувала факт вчинення позивачем вищевказаного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Посилання позивача про порушення інспектором процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, також не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Положеннями статті 72 КАС України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні . Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи наведене, оцінюючи в силу положень ст.ст. 72,73, 90 КАС України представлені сторонами докази, їх достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач під час винесення спірної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, доводи позивача про відсутність в його діях, за описаних в спірній постанові обставин, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, - тобто складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 статті 122 КУпАП, - у виді накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, є необґрунтованими, жодні правові підстави для скасування спірного рішення відповідача, і відповідно задоволення позовних вимог, у суду - відсутні.

Керуючись ст.ст. 2,5-14,19-22,72-78,94,132-143,159-165,241-247,250,286 КАС України, ст.ст. 38, 121, 258, 279, 280, 283 КУпАП, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції Харківської області Департаменту патрульної поліції Масла Романа Олеговича, Департаменту патрульної поліції, про визнання дій неправомірними, визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття справи про адміністративне правопорушення, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Д.М. Цвіра